Справа №705/6388/16-ц

2/705/2197/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої - судді Горячківської Л.В.,

за участю секретаря Шевченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачки про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на майно. Просила визнати недійсним договір дарування від 11.01.1992року, посвідчений державним нотаріусом Уманської державної нотаріальної контори Поліщук Н.М., згідно якого відповідачка подарувала, а ОСОБА_4 отримала в дар належний відповідачці, розташований на присадибній ділянці розміром 500 кв.м. один ракушняний обкладений цеглою будинок «А», площею 45,7 кв.м, критий залізом; веранду «а», ганок з козирком, літню кухню «Б», вбиральню «Д», погріб під «Б», прибудову «В», сарай «Г», ворота «Г», ворота, забор № 1, 2, замощення І та визнати за нею право власності на розташований на присадибній ділянці розміром 500 кв.м. один ракушняний обкладений цеглою будинок «А», площею 45,7 кв.м, критий залізом; веранду «а», ганок з козирком, літню кухню «Б», вбиральню «Д», погріб під «Б», прибудову «В», сарай «Г», ворота «Г», ворота, забор № 1, 2, замощення І, посилаючись при цьому на те, що 11.01.1992 р. між нею та ОСОБА_4 укладено договір дарування, згідно якого вона подарувала належний їй на той час будинок із надвірними спорудами по АДРЕСА_1. Однак дійсного наміру укладати таку угоду у них не було. Відповідно до фактичних обставин з моменту посвідчення вказаного договору дарування відповідачу не було передано вказане майно, відповідач жодних дій щодо фактичного отримання та утримання будинку не вчиняла. У вказаному будинку з моменту укладення договору дарування ОСОБА_2 не проживала і навіть сама знялась з реєстрації ще 22.06.1999 р., після розірвання шлюбу з ОСОБА_5 змінила своє прізвище на «Жигуліна» у зв'язку із укладенням шлюбу. Відповідач визнає усі вказані обставини повністю і не заперечує, крім того, і дій щодо повернення у її власність вказаного будинку не вчиняє.

У судове засідання позивачка не з'явилась, проте від неї до суду надійшла письмова заява з проханням розглядати справу у її відсутність. У заяві також зазначено, що позовні вимоги вона підтримує в повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з'явилась, проте від неї до суду надійшла письмова, нотаріально завірена заява з проханням розглядати справу у її відсутність. У заяві також зазначено, що позовні вимоги вона визнає, вважає їх обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2

Дослідивши письмові докази: копії договору дарування від 11.01.1992 року, домової книги на будинок № АДРЕСА_1, свідоцтва про розірвання шлюбу, довідки про укладення шлюбу № 4832, звіт про проведення незалежної оцінки ринкової вартості житлового будинку, що належить приватній особі ОСОБА_4, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що 11.01.1992 р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір дарування, згідно якого позивач ОСОБА_1 подарувала відповідачу ОСОБА_2 належний їй на той час будинок із надвірними спорудами по АДРЕСА_1.

Згідно довідки відділу РАЦС по місту Умані Уманського МРУЮ від 28.11.2007 р. за № 116/12-03-51 06.11.1996 р. у відділу реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського МРУЮ зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, актовий запис № 453.

Згідно довідки про укладення шлюбу № 4832 Лівобережного відділу ЗАГС Управління ЗАГС Москви 04.06.1999 р. за № 867 було укладено шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4

Відповідно до фактичних обставин з моменту посвідчення вказаного договору дарування відповідачу ОСОБА_2 не було передано вказане майно, відповідач ОСОБА_2 жодних дій щодо фактичного отримання та утримання будинку не вчиняла. У вказаному будинку з моменту укладення договору дарування відповідач ОСОБА_2 не проживала і навіть сама знялась з реєстрації ще 22.06.1999 р.

Статтею 41 ЦК Української РСР (1963 року) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Згідно ст. 42 ЦК Української РСР (1963 року) угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).

Відповідно до ст. 58 ЦК Української РСР (1963 року) недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода).

Згідно ст. 243 ЦК України (1963 року) за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність.

Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.

Враховуючи всі вищезазначені обставини, а саме те, що відповідач ОСОБА_2 визнає усі вказані обставини повністю і не заперечує проти задоволення позову, крім того, і дій щодо повернення у власність позивача ОСОБА_1 вказаного будинку не вчиняє, тому вищевказаний договорів дарування необхідно визнати недійсним та визнати за позивачем ОСОБА_1 права власності на майно.

Керуючись ст.ст. 41, 42, 58, 243 ЦК Української РСР (1963 року), ст.ст. 60, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на майно задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір дарування від 11.01.1992 року, посвідчений державним нотаріусом Уманської держнотконтори Поліщук Н.М., згідно якого ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_4 отримала в дар належний ОСОБА_1, розташований на присадибній ділянці розміром 500 кв.м. один ракушняний обкладений цеглою будинок «А», площею 45,7 кв.м, критий залізом; веранду «а», ганок з козирком, літню кухню «Б», вбиральню «Д», погріб під «Б», прибудову «В», сарай «Г», ворота «Г», ворота, забор № 1, 2, замощення І.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на розташований на присадибній ділянці розміром 500 кв.м. один ракушняний обкладений цеглою будинок «А», площею 45,7 кв.м, критий залізом; веранду «а», ганок з козирком, літню кухню «Б», вбиральню «Д», погріб під «Б», прибудову «В», сарай «Г», ворота «Г», ворота, забор № 1, 2, замощення І.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуюча: Л.В. Горячківська