ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.08.2009 Справа № 17/12-ПН-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Просоєдовій Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Херсон
до Херсонської міської Ради
про визнання права власності на об'єкт нерухомості
за участю
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2 - представник, дов. від 27.05.09 р.
від відповідача: не прибув
Позивач - Приватний підприємець ОСОБА_1, м.Херсон звернулась до відповідача - Херсонської міської ради з позовом, в якому просить суд визнати за нею право власності на новозбудований об'єкт нерухомості - кафе літ. "А", площею 89,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Херсон, вул.Лавреньова,13.
Обґрунтовуючи підстави позову позивач зазначає, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 30.11.2005 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 Херсонською міською радою відведено в оренду земельну ділянку під павільйоном-баром, площею 0,0053 га, яка знаходиться у м.Херсоні по вул.Лавреньова, 13, строком до 26.10.2010 року. На вказаній земельній ділянці позивачем було збудовано кафе літ."А", площею 89,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Херсон, вул.Лавреньова, 13.
Дане кафе було реконструйовано та добудовано на підставі затвердженої предпроектної пропозиції по розміщенню кафе на місці існуючого кафе по вул. Лавреньова, 13 в м.Херсоні. Після закінчення будівництва Херсонським ДБТІ було складено технічну документацію на новозбудований об’єкт нерухомості.
Позовні вимоги приватного підприємця ґрунтуються на невизнанні права власності Херсонською міською радою з огляду на самовільне спорудження об'єкту нерухомості. З такою позицією позивач не погоджується, зазначаючи, що об'єкт вже закінчений будівництвом, причому будівництво виконано з дотриманням будівельних норм та правил, а на земельну ділянку, на якій розташовано вказану нерухомість, позивач має речові права згідно договору оренди.
З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, в процесі підготовки справи до розгляду, судом було призначено будівельно-технічну експертизу з метою з'ясування питання: чи є новостворений об'єкт нерухомості завершеним будівництвом та чи відповідає будівництво встановленим будівельним нормам.
Висновок судової будівельно-технічної експертизи №153 від 06.08.2009 року залучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача заперечень проти позову не має, враховуючи наявність позитивного висновку будівельно-технічної експертизи вирішення спору покладає на розсуд суду.
Розгляд справи розпочато в судовому засіданні 25 серпня 2009 року з оголошенням перерви до 28 серпня 2009 року.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд
в с т а н о в и в:
Господарським судом Херсонської області на теперішній час вже встановлено факти, які мають істотне значення для оцінки правовідносин в даному спорі, зокрема, рішенням господарського суду Херсонської області від 14.12.2007 року у справі №13/581-ПН-07 встановлено факт наявності у приватного підприємця ОСОБА_1 права власності на об'єкт нерухомості по вулиці Лавреньова, 13 в місті Херсоні - павільйон-бар з літнім майданчиком.
Зазначене судове рішення набрало законної сили 27.12.2007 року, тому встановлені ним факти не повинні доводитись знову при вирішенні справи №17/12-ПН-09 в порядку статті 35 ГПК України. Сторонами у справі №17/12-ПН-09 факти, викладенні у судовому рішенні по справі №13/581-ПН-07 в загальному порядку не спростовані, а норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у справі №13/581-ПН-07.
Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі №48553/99 "Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Оскільки в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду, суд вважає безсумнівним той факт, що приватному підприємцю ОСОБА_1 належить право власності на об'єкт нерухомості - павільйон-бар з літнім майданчиком - причому цей факт не може ставитись судом під сумнів та є таким, що виключає необхідність додаткового доведення зазначених обставин та фактів.
Судом встановлено, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 13.11.2005 року, зареєстрованого у встановленому законом порядку у Херсонській міській філії Державного підприємства „Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру” 21.12.2005 року за №040571300791, позивачу виділено земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,0053 га. під розміщення павільйону-бару.
З метою використання земельної ділянки за призначенням, позивачем, із залученням підрядної організації було збудовано павільйон-бар з літнім майданчиком, що знаходиться по вул.Лавреньова, 13 в м.Херсоні, на який, згідно рішення господарського суду Херсонської області у справі №13/581-ПН-07, визнано право власності за приватним підприємцем ОСОБА_1
В подальшому позивач в процесі власної господарської діяльності здійснив реконструкцію та добудову об'єкту нерухомості, утворивши новий майновий об'єкт - кафе літ "А" площею 89,7 кв.м. Ідентифікація цього об’єкту нерухомості а також факт самочинної реконструкції та будівництва позивачем кафе визначені низкою наданих ним документів, у тому числі предпроектною пропозицією, копією технічної документації Херсонського Державного БТІ, довідкою про балансову вартість кафе.
Предпроектна пропозиція була погоджена з Управлінням містобудування та архітектури Херсонської міської ради.
Статус нерухомого майна, що визначений статтями 181 та 331 Цивільного кодексу України, за висновком суду є властивим зазначеному приміщенню кафе, оскільки за матеріалами справи цей майновий об’єкт розташований на земельній ділянці, а його переміщення є неможливим без знецінення та зміни призначення.
Виходячи зі змісту частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно реконструйований та добудований об’єкт може бути визнано судом на вимогу власника або користувача у разі, коли зазначене не порушує прав інших осіб.
Зважаючи на те, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 13.11.2005 року позивач є користувачем земельної ділянки, на якій розміщено об’єкт нерухомості, суду не надано жодних доказів порушень приватним підприємцем прав інших суб’єктів у спірних правовідносинах, а також з огляду на те, що висновком судової будівельно-технічної експертизи №153 від 06.08.2009 року підтверджено, що приміщення кафе літ.”А” площею 89,7кв.м., розташоване по вул.Лавреньова, 13 в м.Херсоні, є завершеним будівництвом та відповідає встановленим будівельним нормам та правилам, суд вважає, що у приватного підприємця ОСОБА_1 виникло право власності на дане приміщення з моменту його реконструкції та спорудження.
Виходячи зі змісту норм статті 66 Господарського кодексу України –приватний підприємець ОСОБА_1 стала добросовісним набувачем та власником приміщення кафе літ „А”, розташованого за адресою м.Херсон, вул.Лавреньова, 13, спорудженого та реконструйованого позивачем на відповідній земельній ділянці.
Відповідно до положень статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Таким чином в зазначеній нормі закону встановлюється презумпція правомірності набуття права власності. Отже приватний підприємець ОСОБА_1 може вимагати усунення будь-яких порушень її права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
За нормами статті 392 Цивільного кодексу України власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України державне мито та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача, оскільки первинним підґрунтям спору є вина позивача у невжитті заходів щодо повного дотримання вимог відповідних дозволів на будівництво та реконструкцію нерухомості.
На підставі наведених вище норм матеріального права, керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
Визнати за фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) право власності на нерухоме майно –кафе літ. „А”, площею 89,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Лавреньова, 13.
Суддя Сулімовська М. Б.