СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
19 квітня 2007 року | Справа № 2-28/3433-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Антонової І.В.,
Видашенко Т.С.,
секретар судового засідання Дворников М.С.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Поклад Н.М., довіреність б/н від 08.09.2006;
розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Альошина С.М.) від 05.05.2006 по справі № 2-28/3433-2006
за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (пр. Кірова, 51-52/10-а, м.Сімферополь, 95017)
до Дочірнього підприємства "Центральна районна аптека № 63" товариства зобмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" (вул. Б. Хмельницького, 5, с.м.т. Первомайське, Автономна Республіка Крим, 96300)
про стягнення 4123,53 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.05.2006 у адміністративній справі № 2-28/3433-2006 (суддя С.М. Альошина) відмовлено у задоволенні позову Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства "Центральна районна аптека № 63", с.м.т. Первомайське товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 4123,53 грн. за недотримання нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004 році.
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену вище постанову та задовольнити позовні вимоги.
Позивач вважає, що судом першої інстанції невірно застосовані положення статей 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 № 875 та пунктів 13, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314, якими передбачена атестація робочого місця для працевлаштування інвалідів відповідної нозології, інформування, крім державної служби зайнятості, ще й органів соціального захисту населення та громадських організацій інвалідів. Невиконання зазначених вимог позивач вважає підставою для відповідальності за недотримання нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. А тому Дочірнє підприємство "Центральна районна аптека № 63" товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" повинно перерахувати на його рахунок 4123,53 грн. штрафних санкцій, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати штатного працівника на відповідному підприємстві за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайнятих інвалідом (70 100,00 грн. - фонд оплати праці штатних працівників за рік: 17 чисельність штатних працівників = 4124,00 грн. (середньорічна заробітна плата штатного працівника) x 1 = 4124,00 грн).
21.03.2007 відкрито апеляційне провадження, 26.03.2007 розгляд апеляційної скарги призначено на 19.04.2007.
У зв’язку з відрядженням судді Лисенко В.А. 19.04.2007 за розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду В.В. Сотула у складі судової колегії була проведена заміна судді Лисенко В.А. на суддю Видашенко Т.С.
У судове засідання 19.04.2007 представник позивача не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою від 26.03.2007, причина неявки суду не відома.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника позивача.
Відповідач, заперечуючи проти апеляційної скарги, вважає оскаржувану постанову такою, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Повторно переглянувши матеріали справи в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 № 875, у редакції Закону України від 23.12.2004, для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, де працює 25 і більше чоловік, у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих.
Судом встановлено, що згідно з наданим позивачеві 28.01.2005 Дочірнім підприємством "Центральна районна аптека № 63" товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" звітом "Про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за формою державної статистичної звітності № 10-ПІ поштова-річна за 2004 рік, у підприємства середньооблікова кількість штатних працівників у звітному періоді становила 17 осіб; чотиривідсотковий норматив місць для працевлаштування інвалідів становив 1 особу (17 x 4% = 1 особа); фактично на підприємстві не працювали інваліди. Фонд оплати праці штатних працівників зазначено у сумі 70 100,00 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 4124,00 грн. (а. с. 5).
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 названого Закону, сплачують адміністративно-господарські санкції за кожне робоче місце.
Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 "Про затвердження Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів" встановлено, що на підприємствах, де працює більш як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Середня річна заробітна плата за звітом відповідача складає 4124,00 грн. (а.с. 5).
Відповідачем штрафні санкції не сплачені, на підставі чого Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду.
Приймаючи постанову 05.05.2006, суд виходив з безпідставності заявленого позову.
Судова колегія згодна з цими висновками, так як згідно з частиною 1 статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, у редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин, працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
В той же час, пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів передбачено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідач щомісячно до 28 числа інформував Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створені робочі місця шляхом направлення звітів Ф-ЗПН.
У пункті 14 Положення № 314 від 03.05.1995 зазначено, що підприємства щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньо облікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Отже, працевлаштування інвалідів може здійснюватись органами, що визначені у статті 18 Закону України від 21.03.1991 № 875, лише за наявності отриманої від підприємства інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.
Належним повідомленням про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів є систематичне подання звітів за формою державної статистичної звітності № 3-ПН. Відповідно до пункту 2.1 Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формами № 3-ПН „ Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках”, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1998 № 244, звіт за формою № 3-ПН подається підприємствами, незалежно від форм власності і господарювання, місцевому центру зайнятості 28 числа щомісячно, де проставляється наявність вільних робочих (вакантних посад) в рахунок річної броні, для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у тому числі і інваліди. Наявність вільних робочих місць (вакантних посад) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під своїми шифрами, для інвалідів це „14”.
Отже, звіти за формою державної статистичної звітності № 3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду.
Судом встановлено, що Дочірнім підприємством "Центральна районна аптека № 63" товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" протягом 2004 року надавались Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів відомості про вакансії для працевлаштування інвалідів у формі звітів № 3-ПН станом на 01.01.2004, 01.02.2004, 01.03.2004, 01.04.2004, 01.05.2004, 01.06.2004, 01.07.2004, 01.08.2004, 01.09.2004, 01.10.2004, 01.11.2004, 01.12.2004, у яких відображено кількість вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів (а.с. 19-30).
Наявність звітів за формою № 3-ПН за 2005 рік свідчить про належне систематичне щомісячне інформування органів працевлаштування інвалідів, що виключає можливість відповідальності за недотримання нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Як було зазначено вище, направленню інвалідів на підприємство передує обов'язок юридичної особи виконати організаційні дії по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів і інформуванню органів, передбачених статтею 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-12 від 21.03.1991, які полягають у наступному.
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно, згідно з пунктом 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314, відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Таким чином, необхідною ознакою факту створення робочого місця для працевлаштування інваліда є наявність саме працюючого на такому місці інваліда.
Судом встановлено, що на підставі наказу № 116 від 30.12.2002 „Про створення посади фармацевта-інваліда” на Дочірньому підприємстві "Центральна районна аптека № 63" товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" затверджено 1 місце для працевлаштування інваліда на посаді фармацевта, що відповідає 4% від загальної чисельності працюючих.
Позивач стверджує, що відповідачем порушено Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314, а саме не проведення атестації робочих місць для інвалідів, що виключає сам факт створення цих місць.
З аналізу положень частин 2, 3 статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та пунктів 2, 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів вбачається, що фактично робоче місце має бути створено з урахуванням фізичних можливостей певного інваліда, індивідуальних програм реабілітації та в залежності від відповідної нозології інваліда. Тому, створення робочого місця для інваліда, а саме, його пристосування для праці інваліда здійснюється у кожному окремому випадку спеціально для конкретної особи. Таким чином, умовою для створення робочого місця для працевлаштування інваліда є пропозиція на працевлаштування інваліда відповідної нозології, оскільки без такої пропозиції неможливо встановити, працевлаштування інваліда якої категорії може бути запропоновано, що унеможливлює створення відповідного робочого місця.
Органи, передбачені статтею 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-12 від 21.03.1991, інвалідів на Дочірнє підприємство "Центральна районна аптека № 63" товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" у 2004 році не направляли, а тому немає підстав вважати що відповідачем порушено вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що висновки, викладені у постанові місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи, отже підстави для скасування постанови господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.05.2006 у адміністративній справі № 2-28/3433-2006 відсутні.
Керуючись статтями 195, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.05.2006 у справі № 2-28/3433-2006 залишити без змін.
Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя З.Д. Маслова
Судді І.В. Антонова
Т.С. Видашенко