СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
16 квітня 2007 року | Справа № 2-16/3112.1-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Черткової І.В.,
Ткаченка М.І.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: Харманська Д.О., дов. № 260305 від 14.03.05 р.,
відповідача: Душенчук Т.Б., дов. № 72219/10-0 від 22.03.07 р.,
Зуєва О.В., дов. № 425/9/10-0 від 26.02.07 р.,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 01.02.2007 року по справі № 2-16/3112.1-2006А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД (вул. Ш. Руставелі, 38б-12,Київ 23,01023)
до Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (вул. Бєлова, 2,Мирне, Сімферопольський р-н,97503)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Відповідач проводив документальну перевірку позивача, про що, 15.07.2003 року був складений акт № 92/23-2/23-2-2/32002936 „Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Національної Алкогольної Компанії „Союз-Віктан”, код ЄДРПОУ 32002936 за період з 01.05.2002 року по 31.03.2003 року”.
На підставі вказаного акту, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 989-23-2/32002936-3882 від 13.10.2003 року, яким визначив податкове зобов’язання позивача з податку на додану вартість у сумі 459901,06 грн. - основний платіж, 247950,53 грн. - податкове зобов’язання з податку на додану вартість, 247950,53 грн. –штрафні (фінансові) санкції.
Податкове повідомлення-рішення було винесене у зв’язку з встановленням заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість за лютий 2003 року у сумі 247950,53 грн.
В результаті документальної перевірки відповідачем була донарахована сума податкових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 247950,53 грн., а також застосовані штрафні санкції у розмірі 247950,53 грн., загальна сума донарахованого податку на додану вартість та штрафних санкцій складає 495901,06 грн.
Апеляційною інстанцією встановлено, що 02.12.2002р. між ЗАТ „ЗМВК „Коктебель" (продавець) та ТОВ „НАК „Союз-Віктан" (покупець) було укладено договір №397-Т/02 купівлі-продажу алкогольної продукції. За вказаним договором борг НАК „Союз-Віктан" перед ЗАТ „ЗМВК „Коктебель" за отриману продукцію склав: станом на 26.02.2003р. - 2 198 327,10 грн., станом на 27.02.2003р. - 1 717 007,28 грн., що підтверджується довідкою про взаєморозрахунки між ЗАТ „ЗМВК „Коктебель" та ТОВ „НАК „Союз-Віктан" станом на 26.02.2003р. та 27.02.2003р.
07.02.2003р. Фірма „Союз-Віктан" ЛТД та ТОВ „НАК „Союз-Віктан" уклали договір купівлі-продажу векселів №47-в/03, згідно з яким Фірма „Союз-Віктан" ЛТД продала, а ТОВ „НАК „Союз-Віктан" купило простий вексель №613846070827, емітований ЗАТ „ЗМВК „Коктебель" 27.12.2002р., номінальною вартістю 498 047,82 грн.
27.02.2003р. Фірма „Союз-Віктан" ЛТД та ТОВ „НАК „Союз-Віктан" уклали договір купівлі-продажу векселів №52-в/03, відповідно до якого Фірма „Союз-Віктан" ЛТД продала, а ТОВ „НАК „Союз-Віктан" купило прості векселі, емітовані ЗАТ „ЗМВК „Коктебель" 25.02.2003р.: №613846072444 номінальною вартістю 400 000 грн. та №613846072445 номінальною вартістю 341 704,86 грн.
25.02.2003р. ТОВ „НАК „Союз-Віктан" пред'явило до сплати ЗАТ „ЗМВК „Коктебель" вексель №613846070827 відповідним актом та передало йому вказаний вексель на підставі акту прийому-передачі від 25.02.2003р.
На зворотньому боці вказаного векселю зроблено надпис „Платити не наказу ЗАТ „Завод марочних вин та коньяку „Коктебель", підписи директора та головного бухгалтера та печатка ТОВ „НАК „Союз-Віктан".
27.02.2003р. ТОВ „НАК „Союз-Віктан" пред'явило до платежу ЗАТ „ЗМВК „Коктебель" векселі №613846072444 та №61384607244 відповідними актами та передало йому вказані векселі на підставі акту прийому-передачі від 27.02.2003р.
На зворотному боці вказаних векселів були зроблені надписи „Платити не наказу ЗАТ „Завод марочних вин та коньяків „Коктебель", підписи директора та головного бухгалтера та печатка ТОВ „НАК „Союз-Віктан".
Також, апеляційна інстанція встановила, що 26.02.2003р. між ЗАТ „ЗМВК „Коктебель" та ТОВ „НАК „Союз-Віктан" було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу №397-Т/02 від 02.12.2002р. та простого векселя №613846070827 від 27.12.2002р. На момент укладення цієї додаткової угоди ТОВ „НАК „Союз-Віктан" було боржником ЗАТ „ЗМВК „Коктебель" за договором №397-Т/02 від 02.12.2002р. за отриману продукцію, а ЗАТ „ЗМВК „Коктебель" - боржником ТОВ „НАК „Союз-Віктан" за пред'явленим простим векселем №613846070827.
27.02.2003р. між ЗАТ „ЗМВК „Коктебель" та ТОВ „НАК „Союз-Віктан" було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу №397-Т/02 від 02.12.2002р. та простих векселів №613846072444 та №613846072445 від 25.02.2003р. На момент укладення цієї додаткової угоди ТОВ „НАК „Союз-Віктан" було боржником ЗАТ „ЗМВК „Коктебель" за договором №397-Т/02 від 02.12.2002р. за отриману продукцію, а ЗАТ „ЗМВК „Коктебель" - боржником ТОВ „НАК „Союз-Віктан" за пред'явленими простими векселями №613846072444 та №613846072445.
Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість”об'єктом обкладення податком на додану вартість є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.
Згідно п. 1.6. ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”товаром є матеріальні і нематеріальні активи, а також цінні папери і деривати, які використовуються в будь-яких операціях, окрім операцій по їх випуску (емісії) і погашенню.
Як вже вказувалося вище позивач у встановленому діючим
законодавством порядку шляхом складання актів пред'явлення векселів до платежу від 25.02.2003 р. (вексель № 613846070827) і від 27.02.2003 р. (веселячи № 613846072444 і № 613846072445) пред'явив вказані цінні папери до погашення емітенту цих цінних паперів - ЗАТ ЗМВК “Коктебель”, який і провів їх погашення шляхом заліку зустрічних однорідних грошових вимог перед позивачем.
Стаття 11 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевської конвенцією 1930 року, до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України від 06.07.1999р. №826-ХІУ, передбачає, що за наявності у векселі слів „Не за наказом" або будь-якого іншого рівнозначного вислову такий вексель може бути переданий тільки з дотриманням форми і з наслідками звичайної цесії. Отже вказаний надпис виключає подальший обіг векселю як цінного паперу.
Отже, поданий в результаті господарської операції відповідно до п. 1.6. ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” вексель не є товаром, оскільки операцією з його погашенню не можна вважати продажем векселя як товару, а, отже, така і операції (погашення векселя шляхом заліку стрічних однорідних вимозі) не є об'єктом обкладення податком на додану вартість згідно п. 3.1. ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Листом Національного банку України № 25-118/920-4854 від 02.07.2002 р. визначено, що припинення зобов'язання за векселем шляхом заліку стрічних вимог є законним у разі передачі векселя особі, що є боржником і кредитором по векселю, з обов'язковим здійсненням індосаменту в користь даної особи.
Також суд апеляційної інстанції вважає, що посилання в акті перевірки на п. 2 листа ВАСУ № 01-8/738 від 11.12.2000 р. “Про практику вирішення окремих спорів, пов'язаних з вексельним обігом” є неправомірною, оскільки в цьому пункті йдеться мова про бартерні операції з використанням векселів, в яких вексель виступає як товар, тобто коли вексель не емітується або не пред'являється до погашення.
Разом з тим, п. 3 цього листа ВАСУ роз'яснює, що операції, в яких вексель виступає як розрахунковий документ, а не як товар, не є об'єктом обкладення податком на додану вартість, що мало місце у разі заліку стрічних однорідних вимог між позивачем і ЗАТ ЗМВК “Коктебель”.
Крім цього, апеляційна інстанція вважає помилковим посилання відповідача в акті перевірки на п. 1.19. ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, як на правову підставу застосування до операції по заліку стрічних однорідних вимог правил, застосованих до бартерних операцій. Так, вказана норма Закону як бартер визначає господарську операцію, що передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) в будь-якій формі, відмінній від грошової, включаючи будь-які види заліку і погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг), тобто бартер здійснюється в рамках однієї господарської операції (договору). Таке тлумачення бартера як однієї господарської операції (договору) міститься в п. 2 листа ВАСУ № 01-8/516 від 22.09.2000 р. “Про практику розгляду окремих категорій спорів (за матеріалами судової колегії ВАСУ по перегляду рішень, визначень, ухвал)”. В даному випадку мали місце дві господарські операції, розірвані в часі, - договір купівлі-продажу алкогольної і безалкогольної продукції № 397-Т/02 від 02.12.2002 р., укладений між позивачем і ЗАТ ЗМВК “Коктебель”, а також пред'явлення векселів до погашення шляхом складання актів пред'явлення векселів до платежу від 25.02.2003 р. (вексель № 613846070827) і від 27.02.2003 р. (векселя № 613846072444 і № 613846072445). В результаті даних різних господарських операцій позивач і ЗАТ ЗМВК “Коктебель” стали одночасно боржником і кредитором один одного, їх зустрічні вимоги носили однорідний грошовий характер, що відповідно до ст. 217 ЦК України і призвело до погашення зобов'язань шляхом заліку.
На підставі аналізу вищевказаних норм законодавства апеляційна інстанція приходить до висновку, що у вказаних господарських операціях прості векселі виконували функцію розрахункового документу, тому передачу векселів з метою їх погашення не можна вважати продажем товару, а самі векселя - товаром у розумінні Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".
Отже виходячи з вищенаведеного колегія суддів вважає необгрунтованими доводи відповідача про наявність бартерної операції між ТОВ „НАК „Союз-Віктан" та ЗАТ „ЗМВК „Коктебель", що підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.
Судова колегія за викладеними обставинами приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №989-23-2/32002936-3832 від 13.10.2003р., отже позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.02.2007 року у справі № 2-16/3112.1-2006А
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді І.В. Черткова
М.І. Ткаченко