Справа №1304/7535/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2013 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді: Ванівського О.М.
при секретарі: Куц Н.З.
з участю: представника позивача за первісним позовом(відповідача за зустрічним позовом) – ОСОБА_1
відповідача за первісним позовом(позивача за зустрічним позовом) –ОСОБА_2 та його представника –ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання договору про надання юридичної допомоги та повернення оплати та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення суми оплати за фактично надані послуги, -
ВСТАНОВИВ:
До Галицького районного суду м. Львова звернулась позивач ОСОБА_4 з позовною заявою у якій просить суд розірвати договір про надання Договір про надання юридичної допомоги від 18.08.2009р., укладений у місті Львові між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_4, зобов’язати приватного підприємця ОСОБА_2 повернути ОСОБА_4 плату за надання юридичних послуг у розмірі 3200 грн. у повному обсязі у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) доручення на вимогу ОСОБА_4 по укладеному договору про надання юридичної допомоги, стягнути з ОСОБА_2 понесені нею судові витрати.
26 жовтня 2012 року ОСОБА_2 заявив до ОСОБА_4 зустрічний позов про стягнення суми оплати за фактично надані послуги, в якому просить суд тягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 4914 (чотири тисячі дев’ятсот чотирнадцять) грн., стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати. 30.01.2013р. ОСОБА_2 подав заяву про зменшення позовних вимог в якій просить суд тягнути з ОСОБА_4 на його користь 4866 грн..
26.10.2012 ухвалою судового засідання первинний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2. та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 були об’єднані в одне провадження, оскільки обидва позови є взаємопов’язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин.
У судовому засіданні представника позивача за первісним позовом(відповідача за зустрічним позовом) –ОСОБА_1 позов підтримала, дала пояснення аналогічні змісту позовної заяви, зустрічний позов заперечила.
Відповідач за первісним позовом(позивач за зустрічним позовом) –ОСОБА_2 та його представник –ОСОБА_3 первісний позов заперечили, зустрічний позов підтримали. Відповідач дав пояснення аналогічні до викладених у зустрічній позовній заяві.
Заслухавши пояснення і доводи представника позивача за первісним позовом(відповідача за зустрічним позовом) –ОСОБА_1, відповідача за первісним позовом(позивача за зустрічним позовом) –ОСОБА_2 та його представника –ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази суд прийшов до висновку, що у задоволенні первісного і зустрічного позовах слід відмовити, виходячи з наступних міркувань.
Судом встановлено, що 18 серпня 2009 року між позивачем за первісним позовом, відповідачем за зустрічним, ОСОБА_4 та відповідачем за первісним позовом, позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2. було укладено Договір про надання юридичної допомоги від 19.08.2009р.(а.с.5,24)
Згідно п. 5 Договору про надання юридичної допомоги від 19.08.2009р. за надані юридичні послуги ОСОБА_4 заплатила ОСОБА_2 3200 (три тисячі двісті) грн.
Згідно п. 8 Договору про надання юридичної допомоги від 19.08.2009р., вказана в п. 5 сума є безумовним ризиком ОСОБА_4 і поверненню не підлягає.
Окрім того, ОСОБА_2 було надано ОСОБА_4 ряд послуг, які були повністю виконані до підписання Договору про надання юридичної допомоги від 19.08.2009р., а саме консультації, складення та написання ряду заяв в правоохоронні органи, також ним було складено та подано до Личаківського районного суду м. Львова адміністративної позовної заяви про скасування незаконного рішення органу місцевого самоврядування.
Після підписання Договору про надання юридичної допомоги від 19.08.2009р., ОСОБА_2 було продовжено представництво ОСОБА_4 згідно умов зазначеного договору. Зокрема, ОСОБА_2 було складено та подано ряд процесуальних документів до судових органів, представляв інтереси ОСОБА_4 в Личаківському районному суді м. Львова 14 вересня, 23 вересня, 9 жовтня 2009 року.
Покликання ОСОБА_4 на те, що ОСОБА_2 невірно було визначено юридичну природу спірних правовідносин не знайшло свого підтвердження, оскільки згідно ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 7 серпня 2009 року провадження у справі за адміністративним позовом було судом відкрито(а.с.64), 23 вересня 2009 року з участю сторін по справі було проведено попереднє засідання за результатами останнього справу було призначено у судове засідання.(а.с.65) Зміна позиції суду стосовно предметної підсудності даної справи, яка визначена ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 9 жовтня 2009 року(а.с.6) не є результатом неналежного виконання ОСОБА_2 своїх обов’язків, оскільки правова позиція судів формується шляхом узагальнення судової практики на момент прийняття того чи іншого процесуального рішення. Судом встановлено, що на момент подачі адміністративного позову, до Личаківського районного суду м. Львова, суд дійшов висновку, що справа підсудна цьому суду, саме як адміністративна.
Окрім того, як вбачається із змісту Ухвали Львівської міської ради від 21 травня 2009 року № 2655 «Про передачу у власність нежитлових приміщень на вул. Замарстинівській, 1 у м. Львові», ОСОБА_2, мав усі підстави визначити підсудність даної справи, як адміністративної, оскільки було очевидно, що суб’єкт, дії якого слід оскаржувати –орган місцевого самоврядування, предметом оскарження є владне рішення органу місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що після винесення Личаківським районним судом ухвали від 9 жовтня 2009 року про закриття адміністративної справи, від 9 жовтня 2009 року, ОСОБА_2 склав та надав ОСОБА_4 інший процесуальний документ –позовну заяву про скасування незаконного рішення органу місцевого самоврядування, яка оформлена у відповідності до вимог цивільного процесуального судочинства, згідно правових позицій, які на той момент визначали підсудність даної категорії справ. В подальшому справа була заслухана, як цивільна Шевченківським районним судом м. Львова.
Твердженням ОСОБА_4, про те, що ОСОБА_2 знав про час та місце розгляду цивільної справи за вказаним вище позовом у Шевченківському районному суді м. Львова, підтвердження в судовому засіданні не знайдено.
Таким чином, ОСОБА_2 виконав усі покладені на нього обов’язки, які випливають із Договору про надання юридичної допомоги від 19.08.2009р. та Закону України «Про адвокатуру».
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд виходить із наступних міркувань:
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4, укладаючи Договір про надання юридичної допомоги від 19.08.2009р., діяли згідно внутрішньому волевиявленню і всі умови цього договору підписали за взаємною згодою в межах їх цивільної право-дієздатності. Договір про надання юридичної допомоги від 19.08.2009р. не розірвано та не визнано недійсним, окрім того його положення відповідають загальним принципам та засадам чинного законодавства.
Таким чином, сторони при укладенні Договору про надання юридичної допомоги від 19.08.2009р. врегулювали свої правовідносини у спосіб, який відповідає їхньому дійсному волевиявленню.
У відповідності до п. 6 Договору про надання юридичної допомоги від 19.08.2009р. у випадку виконання більшого об’єму послуг чи суттєвого збільшення (більше ніж 10 годин роботи Позивача чи його працівників ) запланованого на виконання доручення часу, ОСОБА_2 має право на збільшення суми оплати за фактично надані та документально підтверджені послуги.
Проте, суд вважає безпідставним твердження відповідача(позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 про те, що він потратив на виконання доручень ОСОБА_4 21 (двадцять одну годину) свого робочого часу, і це документально підтверджено, оскільки такі докази, згідно ст.58 ЦК України не є належними.
За таких підстав суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення як первісного так і зустрічного позовів.
У відповідності до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов’язків для виконання сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором (договір про надання послуг) передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.526,629,651,653,901 ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання договору про надання юридичної допомоги та повернення оплати та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення суми оплати за фактично надані послуги - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги або в порядку ч.1 ст.294 ЦПК України.
Суддя О.М.Ванівський