Справа №2-1028/10 25.11.2010 25.11.2010 25.11.2010

Справа № 22ц-7228/10 Головуючий у 1-й інстанції Андрощук В.В.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

УХВАЛА

Іменем України

25 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Козаченка В.І.,

суддів: Мурлигіної О.Я., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Шпонарській О.Ю.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 та апелянта

ОСОБА_4- ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення

Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2010 року

за позовом

публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (далі – ПАТ «Імексбанк») до ОСОБА_3 про розірвання договору, звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2009 року АКБ «Імексбанк», перейменоване в публічне акціонерне товариство, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору, укладеного між сторонами 12 серпня 2008 року, і звернення стягнення на заставлене відповідачем майно - нежитлове приміщення, що знаходяться по вул. Радянській, 11 «б» в м. Миколаєві, шляхом продажу банком майна від імені відповідача для погашення 3408564 грн. 78 коп.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2010 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду, а справу повернути на новий розгляд. Апелянт посилається на те, що судом її не притягнуто до участі у справі в якості третьої особи, хоча заставлене майно придбано під час шлюбу, судом необґрунтовано задоволено позов, оскільки відсутні документи про отримання ОСОБА_3 кредиту та наявності у нього заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити рішення суду без змін.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 981/КД/2008 за яким відповідач отримав 350 000 доларів США під 18 % річних з кінцевим строком повернення кредиту 11 серпня 2010 року за узгодженим сторонами графіком. 23 жовтня 2008 року сторони внесли в договір зміни, збільшивши проценти за користування кредитом до 23% річних.

В день укладення кредитного договору, між сторонами був укладений іпотечний договір, за яким ОСОБА_3 передав в іпотеку нежитлові приміщення грального залу та буфету, що знаходяться в м. Миколаєві по вул. Радянській, 11 «б», вартістю 355656 грн. та ринковою вартістю 3 534 744 грн. Апелянт, як дружина позичальника, погодилася на передачу майна у заставу, про що свідчить її нотаріально посвідчена заява.

Іпотечним договором було передбачено порядок звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, банк на свій розсуд міг звертати стягнення на майно в позасудовому порядку та в судовому.

Станом на 6 квітня 2009 року відповідач обумовленої суми кредиту не погасив, маючи заборгованість за кредитом, а також пені, яку нарахував банк на прострочену суму заборгованості. У зв’язку з чим банк звернувся до суду з позовом, попередньо направивши дві претензії відповідачу. На 29 жовтня 2009 року заборгованість за кредитним договором в еквіваленті до гривні складала 3408564 грн. 78 коп., з яких 1518107 грн. 15 коп. прострочена заборгованість по тілу кредиту. У зв’язку з чим позивач додатково, після пред’явлення позову, направляв відповідачу претензії. Однак, відповідач заборгованість не погасив.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про істотне порушення умов кредитного договору з боку відповідача. У зв’язку з чим обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. 651 ЦК України і ст. 38 Закону України «Про іпотеку» розірвав кредитний договір, та звернув стягнення на іпотечне майно.

Доводи апелянта не спростовують висновки суду.

Те, що апелянт не брала участі у справі в якості третьої особи не є підставою для скасування по суті правильного рішення суду. Крім того, всі доводи апелянта перевірені в апеляційному суді.

Твердження апелянта про неотримання відповідачем кредиту суперечать доказам у справі, а саме заявам на переказ готівки від 22 серпня 2008 року, від 17 березня 2009 року та від 27 квітня 2009 року з підписами позичальника.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: