УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №286/2084/16-ц Головуючий у 1-й інст. Невмержицький С. С.

Категорія 53 Доповідач Галацевич О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Широкової Л.В., Борисюка Р.М.

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу культури і туризму Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування завданої моральної шкоди,

за апеляційними скаргами ОСОБА_1, відділу культури і туризму Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області,

на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 27 вересня 2016 року,

встановила:

У липні 2016 року ОСОБА_1, посилаючись на незаконність її звільнення з посади директора Овруцького районного будинку культури, звернулась до суду з позовом про поновлення її на роботі, стягнення з відділу культури і туризму Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 27 вересня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено її на посаді директора Овруцького будинку культури відділу культури і туризму Овруцької райдержадміністрації Житомирської області з 01липня 2016 року. Стягнуто з відділу культури і туризму Овруцької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 5978 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23 серпня 2016 року по 27 вересня 2016 року. У задоволенні решти вимог відмовлено за безпідставністю. Вирішено питання судових витрат.

Додатковим рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 07 жовтня 2016 року допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі.

У апеляційній скарзі представник відділу культури і туризму Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 за безпідставністю.

На його думку, суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки звільнення позивача проведено у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» та вимог ст. 47 КЗпП України.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні її позовної вимоги про стягнення з відповідача 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення про відшкодування їй за рахунок відповідача 15000,00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що при розгляді справи судом було встановлено порушення її законних прав, шляхом незаконного звільнення. Тому вважає, що вимога про стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню на підставі ст. 237-1 КЗпП України. Суд дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині. Також вказала, що у зв’язку з незаконним звільненням вона зазнала моральних страждань, змушена була витрачати свій час для захисту свого порушеного права в суді.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, представника відділу культури і туризму Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_2, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ч. 1 ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, а відповідача - задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» від 28.01.2016 (далі – Закон) частину першу ст. 36 КЗпП України доповнено пунктом 9 такого змісту: "9) підстави, передбачені іншими законами".

Закон набрав чинності з 24.02.2016.

Цим Законом законодавець доповнив ч. 1 ст. 36 КЗпП України вищевказаною підставою припинення трудового договору.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону набрання ним чинності є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури, а також з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури.

За змістом абзацу другого пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону органи управління державних та комунальних закладів культури протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов’язані розірвати безстрокові трудові договори з керівниками державних та комунальних закладів культури і провести конкурс на заміщення посад керівників таких закладів у порядку, визначеному цим Законом.

Судом встановлено, що відповідно до наказу відділу культури і туризму Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області №86-к від 01 липня 2016 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з посади директора районного будинку культури згідно п. 9 ст. 36 КЗпП України (а.с. 2).

Ухвалюючи рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив із того, що остання не була повідомлена про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці, а тому вважав звільнення незаконним.

Такий висновок суду є помилковим.

Зокрема, вирішуючи спір, суд першої інстанції неправильно застосував до правовідносин, які склались між сторонами, ст. 32 КЗпП України, яка регулює правовідносини між підприємством, установою, організацією і працівником у разі переведення його на іншу роботу, змін в організації виробництва і праці, тобто у разі продовження працівником роботи на нових умовах.

У даному випадку відбулося припинення трудового договору у відповідності до вищевказаного Закону, який є спеціальним у застосуванні до спірних відносин, і набрання ним чинності було підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури.

Тобто, звільняючи позивача з посади керівника комунального закладу культури відповідач діяв не з власної ініціативи, а у відповідності та на виконання вимог Закону, який має преюдиційне значення та зобов’язував відповідача розірвати безстроковий трудовий договір з позивачем, як з керівником комунального закладу культури, протягом шести місяців з дня набрання ним чинності.

Тому, не попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення, не дає підстав для її поновлення.

За таких обставин, висновок суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення на її користь з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу не ґрунтується на вимогах закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів скасовує рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 27 вересня 2016 року та додаткове рішення цього суду від 07 жовтня 2016 року з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У відповідності до ч. 4 ст. 88 ЦПК України понесені відділом культури і туризму Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області судові витрати в сумі 1212,64 грн. слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу відділу культури і туризму Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 27 вересня 2016 року та додаткове рішення цього суду від 07 жовтня 2016 року скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Понесені відділом культури і туризму Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області судові витрати в сумі 1212,64 грн. компенсувати за рахунок держави.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді: