ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

10.06.2009Справа №2-12/2284-2009

За позовом – Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Джанкойської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (м.Джанкой, вул.Совхозна,18а).

До відповідача – Мар’янівської сільської ради (Красногвардійський район, с.Мар’янівка, вул.77 Дівізії,12).

Про стягнення 12 437,19 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – Голосова Р.І. – начальник юр. відділу, довіреність б/н від 12.05.2009р.

Сутність спору: ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Джанкойської філії звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Мар’янівської сільської ради про стягнення заборгованості по сплаті за теплову енергію за договором №501 в сумі 8605,80 грн., за договором №503 в сумі 105 грн., за договором №509 в сумі 2320,50 грн.; 3% річних за договором №501 в сумі 130,2 грн., за договором №503 в сумі 1,59 грн., за договором №509 в сумі 35,11 грн. та індексу інфляції за договором №501 в сумі 966,57 грн., за договором №503 в сумі 11,79 грн. та за договором №509 в сумі 260,63 грн., всього – 12 437,19 грн.

Позивач до судового засідання не з’явився. Про причини нез’явлення суд не повідомив. Про день та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника позивача у бланку перерви.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем були укладені договори на постачання теплової енергії №509 від 01.11.2003р. (теплова енергія постачалась для опалення адміністративної будівлі); №503 від 19.12.2002р. (теплова енергія постачалась для опалення пожежного депо) та №501 від 19.12.2002р. (теплова енергія постачалась для опалення лікарняної лабораторії). Умовами укладених договорів, зокрема, був визначений обов’язок відповідача, як споживача, оплачувати отриману теплову енергію.

21.03.2008р. Мар’янівською сільською радою було прийняте рішення №8-272/XXVII, пунктом 4 якого вирішено ввести в дію з 01.08.2008р. двоставочні тарифи з урахуванням нормативної тривалості опалювального періоду. У виконання вказаного рішення позивачем на адресу відповідача були направлені додаткові угоди до укладених договорів на постачання теплової енергії, якими змінювались тарифи за постачання теплової енергії. Проте, відповідач не підписав вказані додаткові угоди, не сплатив виставлені рахунки за серпень-вересень 2008 року по зміненим тарифам, у зв’язку із чим за відповідачем утворилась заборгованість у наступних розмірах: по будівлі лікарняної амбулаторії рахунок №88501 від 20.08.2008р. на суму 4302,90 грн., рахунок №98501 від 20.09.2008р. на суму 4302,90 грн.; по будівлі пожежного депо рахунок №88503 від 20.08.2008р. на суму 52,50 грн., рахунок №98503 від 20.09.2008р. на суму 52,50 грн.; по адміністративній будівлі рахунок №88509 від 20.08.2008р. на суму 1160,25 грн., рахунок №98509 від 20.09.2008р. на суму 1160,25 грн.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України на суму заборгованості позивачем були нараховані 3% річних та індекс інфляції, які позивач також просить суд стягнути з відповідача.

Представник відповідача підтримав надані ним раніше заперечення на позовну заяву. Так представник відповідача посилається на те, що у відповідності до норм чинного законодавства споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Дійсно, між позивачем та відповідачем у 2002 – 2003 роках були укладені відповідні договори №№501, 503 та 509 на постачання теплової енергії. З моменту укладення вказані договори неодноразово пролонгувалися та неодноразово до них вносились зміни шляхом укладення додаткових угод. На підставі прийнятого Мар’янівською сільською радою рішення від 21.03.2008р. про узгодження та введення в дію економічно обгрунтованих двоставкових тарифів на теплову енергію позивач направив на адресу відповідача відповідні додаткові угоди до вищевказаних договорів. Проте, у зв’язку із незгодою відповідача з редакцією наданих додаткових угод, останні не були підписані відповідачем.

У зв’язку із недосягненням між сторонами згоди щодо змісту додаткових угод до договорів на постачання електричної енергії, на думку відповідача, відсутні підстави застосовувати збільшені тарифи. При цьому відповідач посилається на те, що у зв’язку із недосягненням між сторонами відповідної згоди, позивач мав право звернутись до суду із відповідним позовом про спонукання відповідача укласти такі додаткові угоди, проте позивачем такого позову до суду подано не було.

З урахуванням вказаних обставин відповідач вважає вимоги позивача необгрунтованими.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні, яке відбулось 04.06.2009р., судом відповідно до ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 10.06.2009р. до 12:00.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2002р. між Джанкойської філією ОП «Кримтеплокомуненерго» (надалі Теплопостачальна організація) і Мар’янівською сільською радою (надалі Споживач) був укладений договір №501 на постачання теплової енергії (надалі Договір №501, а.с.11-12).

Відповідно до п.1 Договору №501 Теплопостачальна організація зобов’язується відпускати Споживачу теплову енергію для опалення приміщень лікарняної амбулаторії.

Умовами укладеного договору були визначені обов’язки сторін, відповідальність сторін, особливі умови, умови та порядок оплати, матеріальна відповідальність сторін, строк дії договору та інші умови.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору №501 встановлено, що підставою для оплати є рахунок Теплопостачальної організації; розрахунковим періодом для визначення оплати послуг є календарний місяць, плата за який вноситься до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно до п.5.3 Договору №501 плата стягується за опалення організацій площею 416 кв.м., по 3,29 грн. за кв.м., щомісяця 1368,64 грн. протягом року.

Пунктом 7.1 Договору №501 встановлено, що договір укладений строком на 5 років починаючи з дня його підписання та вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за 1 місяць до закінчення строку договору не буде повідомлено письмово однією зі сторін про припинення або зміну договору.

19 грудня 2002р. між Джанкойської філією ОП «Кримтеплокомуненерго» (надалі Теплопостачальна організація) і Мар’янівською сільською радою (надалі Споживач) був укладений договір №503 на постачання теплової енергії (надалі Договір №503, а.с.17-19).

Пунктом 1 Договору №503 встановлено, що Теплопостачальна організація зобов’язується постачати Споживачу теплову енергію для опалення приміщень пожежного депо.

Умовами укладеного договору були визначені обов’язки сторін, відповідальність сторін, особливі умови, умови та порядок оплати, матеріальна відповідальність сторін, строк дії договору та інші умови.

Згідно до п.п.5.1, 5.2 Договору №503 підставою для оплати є рахунок Теплопостачальної організації; розрахунковим періодом для визначення оплати послуг є календарний місяць, плата за який вноситься до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 5.3 Договору №503 встановлено, що плата стягується за опалення організацій площею 10 кв.м., по 3,29 грн. за кв.м., щомісяця 32,90 грн. протягом року.

Пунктом 7.1 Договору №503 встановлено, що договір укладений строком на 5 років починаючи з дня його підписання та вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за 1 місяць до закінчення строку договору не буде повідомлено письмово однією зі сторін про припинення або зміну договору.

01 листопада 2003р. між Джанкойської філією ОП «Кримтеплокомуненерго» (надалі Теплопостачальна організація) і Мар’янівською сільською радою (надалі Споживач) був укладений договір №509 на постачання теплової енергії (надалі Договір №509, а.с.24-25).

Відповідно до п.1 Договору №509 Теплопостачальна організація зобов’язується постачати Споживачу теплову енергію для опалення приміщень по вул.77 Дивізії (адміністративна будівля).

Умовами укладеного договору були визначені обов’язки сторін, відповідальність сторін, особливі умови, умови та порядок оплати, матеріальна відповідальність сторін, строк дії договору та інші умови.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору №509 встановлено, що підставою для оплати є рахунок Теплопостачальної організації; розрахунковим періодом для визначення оплати послуг є календарний місяць, плата за який вноситься до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 5.3 Договору №509 визначено, що плата стягується за опалення організацій площею 221 кв.м., по 7,24 грн. за кв.м., щомісяця 1600,04 грн. протягом опалювального сезону.

Пунктом 7.1 Договору №509 встановлено, що договір укладений строком на 5 років починаючи з дня його підписання та вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за 1 місяць до закінчення строку договору не буде повідомлено письмово однією зі сторін про припинення або зміну договору.

Вказані договори на постачання теплової енергію пролонгувались, що не заперечується обома сторонами.

Додатковою угодою до договору №501 від 19.12.2002р., яка вступає в силу з 15.01.2008р., були внесені зміни до п.5.3 Договору, а саме: опалення площею 819,6 кв.м. по 16,10 грн. за 1 кв.м., щомісяця 13195,56 грн. протягом опалювального періоду.

Додатковою угодою до договору №501 від 19.12.2002р., що набрала сили з 10.03.2008р., були внесені зміни до п.5.3 Договору та він був викладений у наступній редакції: опалення організації площею 819,6 кв.м. по 17,34 грн. за 1 кв.м., щомісяця 14211,86 грн. протягом опалювального періоду.

Додатковою угодою до договору №501 від 19.12.2002р., що вступила в силу з 01.10.2008р., були внесені зміни до п.5.3 договору, а саме: умови і порядок розрахунків: опалення організацій в опалювальний період площею 819,6 кв.м. по 10,43 грн. за 1 кв.м., абон.плата організацій площею 819,6 кв.м. по 4,74 грн. за 1 кв.м.; 3884,90 грн. щомісяця протягом року.

Додатковою угодою до договору №503 від 19.12.2002р., що вступає в силу з 01.10.2008р., сторони змінили редакцію п.5.3 договору, а саме: опалення організацій в опалювальний період площею 10 кв.м., по 10,43 грн. за 1 кв.м.; абон. плата організацій площею 10 кв.м. по 4,74 грн. за 1 кв.м.; 47,40 грн. щомісяця протягом року.

Аналогічні зміни щодо розміру та порядку розрахунків були внесені додатковими угодами до договору №509 від 01.11.2003р. Так, зокрема, додатковою угодою до договору №509 від 01.11.2003р., що вступає в силу з 01.10.2008р., сторони змінили п.5.3 договору та виклали його у наступній редакції: опалення організацій в опалювальний період площею 221 кв.м., по 10,43 грн. за 1 кв.м.; абон. плата організацій площею 221 кв.м. по 4,74 грн. за 1 кв.м.; 1047,54 грн. щомісяця протягом року.

Рішенням 23 сесії 5-го скликання Мар’янівської сільської ради від 21.03.2008р. «Про узгодження тарифів на теплову енергію та послуги теплопостачання для населення, бюджетних установ і суб’єктів господарської діяльності у сілах Мар’янівської сільської ради по Джанкойський філії «Кримтеплокомуненерго» було, зокрема, вирішено узгодити двоставкові тарифи на теплову енергію і послуги теплопостачання по Джанкойський філії ОП «Кримтеплокомуненерго» у розмірах згідно Додатку №2; вказані у Додатку №2 двоставкові тарифи з урахуванням нормативної тривалості опалювального періоду ввести в дію з 01.08.2008р.

У зв’язку із прийняттям Мар’янівською сільською радою вказаного рішення, Джанкойська філія ОП «Кримтеплокомуненерго» направила на адресу відповідача додаткові угоди до договорів №№501, 503, 509, згідно до яких були змінені тарифи за постачання теплової енергії.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази наявності таких додаткових угод та направлення їх на адресу відповідача, проте, відповідач не спростовує факту отримання ним таких додаткових угод.

У зв’язку із не підписанням відповідачем вищевказаних додаткових угод, позивач звернувся до господарського суду АР Крим із відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію за новими тарифами.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Так, як було встановлено судом, між позивачем та відповідачем були укладені відповідні договори на постачання теплової енергії за №№501, 503 та 509.

Умовами укладених договорів (п.5.4) було встановлено, що при зміні урядом цін на енергоресурси, воду і матеріали відповідно автоматично змінюється ціна на постачаєму теплову енергію.

З огляду на те, що рішення про зміну тарифів було прийняте Мар’янівською сільською радою, а не урядом України, відповідно, автоматичної зміни ціни на теплову енергію не відбулось.

Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 ст.653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно до ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як було встановлено судом та не спростовується сторонами, відповідних додаткових угод до договорів на постачання теплової енергії, якими б змінювались ціни (тарифи) на теплову енергію на виконання рішення Мар’янівської сільської ради від 21.03.2008р. №8-272/XXVII у серпні та вересні 2008 р., між сторонами укладено не було.

Таким чином, суд доходить висновку, що у відповідача не виникало обов’язку сплачувати вартість теплової енергії за підвищеними тарифами, узгодженими рішенням Мар’янівської сільської ради від 21.03.2008р. №8-272/XXVII.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що вимоги позивача  про  стягнення заборгованості з відповідача за поставлену теплову енергію  відповідно до договорів № 501, 503, 509  задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іллічов М.М.