УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" листопада 2016 р. Справа № 906/916/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - сільський голова (рішення від 04.11.15р. № 1)

від третьої особи: ОСОБА_2, дов. № 175 від 28.12.15р.

прокурор: Вихристюк О.Л., посв. № 043741 від 14.07.16р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України (м.Київ)

до Бровківської сільської ради в особі виконавчого комітету Бровківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області (с.Бровки Перші Андрушівського району Житомирської області)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (м.Київ)

про визнання незаконним та скасування рішення від 27.01.12р. № 11, визнання недійсним свідоцтва про право власності від 24.05.12р.

Прокурор звернувся з позовом про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Бровківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області від 27.01.12р. № 11 "Про надання дозволу на оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" щодо надання дозволу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на оформлення права власності на цілісний майновий комплекс в с.Бровки-Перші по вул.Леніна 136 Андрушівського району Житомирської області. Також прокурор просив визнати недійсним свідоцтво про право власності від 24.05.12р., видане ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на комплекс, що розташований в с.Бровки-Перші по вул.Леніна 136 Андрушівського району Житомирської області.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, зокрема, зазначила, що рішення виконавчого комітету Бровківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області від 27.01.12р. № 11 "Про надання дозволу на оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" має бути визнано незаконним та скасовано судом, оскільки видано ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" дозвіл на оформлення права власності на цілісний майновий комплекс в с.Бровки-Перші по вул.Леніна 136 Андрушівського району Житомирської області за відсутності документів, що підтверджують зміну форми власності зазначеного майнового комплексу з державної на приватну та зміну відповідного режиму цього майна. У зв'язку з цим прокурор вважає, що свідоцтво про право власності від 24.05.12р., видане ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на комплекс, що розташований в с.Бровки-Перші по вул.Леніна 136 Андрушівського району Житомирської області всупереч вимог Цивільного кодексу України, а саме частин 1, 3 ст.203 ЦК України, а тому воно підлягає визнанню судом недійсним.

Крім того, прокурор зазначила, що про вказані порушення прокуратурі стало відомо із листа-орієнтування Генеральної прокуратури України від 17.02.16р.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судовому засіданні у вирішенні спору поклалася на розсуд суду.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві від 13.10.16р. № 2-4-10/568 на позовну заяву (т.1 а.с.170-177) та додаткових поясненнях від 04.11.16р. № 2-4-10/619 (т.2 а.с.1-3). Зокрема, представник третьої особи зазначив, що ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" володіє майном, переданим йому як вклад до статутного капіталу на праві приватної власності, оскільки Держава втратила право власності на передане до статутного капіталу цього Товариства майно, обмінявши його на 100% акцій (корпоративні права) Товариства. Також вважає, що позовні вимоги прокурора щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності від 24.05.12р. не підлягають розгляду господарськими судами України, оскільки свідоцтво про право приватної власності не є актом в розумінні ст.12 ГПК України та ст.21 ЦК України, а також не є правочином тому, що правочином є акт прийому-передачі майна до статутного капіталу товариства. Крім того, зазначив, що згідно норм чинного законодавства України, відповідно до яких утворено та здійснює діяльність Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", передбачено закріплення майна, внесеного до статутного капіталу Товариства лише на праві приватної власності.

Також представник третьої особи в судовому засіданні згідно заяви від 04.11.16р. № 2-4-10/622 просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з спливом позовної давності, посилаючись, зокрема, на те, що з 24.05.12р. Міністерству аграрної політики та продовольства України було відомо, або могло бути відомо про реєстрацію ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" права приватної власності на комплекс за адресою: с.Бровки-Перші по вул.Леніна 136 Андрушівського району Житомирської області (т.2 а.с.23-25).

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (третя особа у справі/ далі - товариство) було створене на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.10р. № 764 "Про заходи з утворення державного публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

Згідно п.5 вказаної постанови, статутний капітал товариства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств ДАК "Хліб України", що ліквідуються, з подальшим утворенням на їх базі відокремлених підрозділів товариства, в тому числі і шляхом передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Житомирське обласне дочірнє підприємство" з відокремленим підрозділом юридичної особи "Бровківське хлібоприймальне підприємство", до складу якого входить комплекс нежитлових будівель та споруд хлібоприймального підприємства, розташований у с.Бровки-Перші по вул.Леніна 136 Андрушівського району Житомирської області (т.1 а.с.178-182,185).

На виконання вказаної постанови ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" було передано згідно акту приймання-передачі № 38 від 30.03.11р. цілісний майновий комплекс Житомирського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України", підписаний головою ліквідаційної комісії Житомирського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України", генеральним директором ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та затверджено Міністерством аграрної політики та продовольства України (т.1 а.с.183-187).

Згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.11р. № 593 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. № 764" погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", повноваження з управління корпоративними правами, якого здійснює зазначене Міністерство (т.1 а.с.189,190).

Відповідно до п.2 даної постанови, Кабінетом Міністрів України встановлено, що 100 відсотків акцій державного публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України; державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо.

Також, зобов'язано Міністерство аграрної політики та продовольства здійснити в установленому порядку заходи, пов'язані з перетворенням ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (п.3 цієї ж постанови).

Згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.11р. № 325, реорганізовано державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" шляхом його перетворення у публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в результаті чого ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" є правонаступником майнових прав та обов'язків ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (пункти 1, 2 наказу)(т.1 а.с.191-196).

Відповідно до п.4 даного наказу встановлено, що статутний капітал товариства формується на базі майна державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

На виконання наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.11р. № 325 "Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", комісією з реорганізації складено акт приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків до ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", який затверджено Міністерством аграрної політики та продовольства України, зокрема, згідно якого до переліку необоротних активів, що передавались як вклад (внесок) до статутного капіталу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" увійшли об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: Житомирська область, Андрушівський район, с.Бровки-Перші, вул.Леніна 136 (т.1 а.с.34-43).

Виконавчим комітетом Бровківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області прийнято рішення № 11 від 27.01.12р. "Про надання дозволу на оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна", згідно якого виконавчий комітет Бровківської сільської ради надав дозвіл ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на оформлення свідоцтва на право власності на цілісний майновий комплекс в селі Бровки-Перші по вул.Леніна 136, а саме: зерносклад № 1 літера В-1-1059,5 кв.м.; зерносклад № 2 літера Д-1-918,0 кв.м.; зерносклад № 3 літера Е-1-1217,4 кв.м.; зерносклад № 4 літера З-1-517,5 кв.м.; зерносклад № 5 літера М-1-1314,2 кв.м.; зерносклад № 6 літера К-1-1235,6 кв.м.; зерносклад № 7 літера І-1-1230,0 кв.м.; зерносклад № 8 літера Н-1- 1223,0 кв.м.; робочу очисну башню № 1 літера Г-4-222,1 кв.м.; будівлю трансформаторної підстанції літера У-1-69,1 кв.м.; робочу очисну башню № 2 літера Л-4-247,5 кв.м.; будівлю електростанції літера С-1-133,2 кв.м.; контору лабораторії літера Ф-1-190,8 кв.м.; кладовку для матеріалів літера Т-1-84,2 кв.м.; прохідну - ожидалку літера А-1-39,4 кв.м.; пожежне депо літера Ц-1-138,3 кв.м.; склад матеріальних цінностей літера П-1-1083,2 кв.м.; лабораторію прийомну літера Ш-1-28,9 кв.м.; робочу очисну башню літера Ж-2-59,1 кв.м.; робочу очисну башню літера Й-2-60,7 кв.м.; водонапірну башню літера Р-1-4,0 кв.м. (т.1 а.с.101).

Виконавчим комітетом Бровківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області на підставі вищезазначеного рішення було видано 24.05.12р. ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" свідоцтво про право власності на нерухоме майно - комплекс, що розташований в с.Бровки-Перші, вул.Леніна 136, Андрушівський район, Житомирська область (т.1 а.с.102).

Вважаючи, що рішення виконавчого комітету Бровківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області від 27.01.12р. № 11 було прийняте із перевищенням повноважень та всупереч вимог чинного законодавства, прокурор в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України звернувся до господарського суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Бровківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області від 27.01.12р. № 11 "Про надання дозволу на оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" щодо надання дозволу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на оформлення права власності на цілісний майновий комплекс в с.Бровки-Перші по вул.Леніна 136 Андрушівського району Житомирської області, а також про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 24.05.12р., виданого ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на комплекс, що розташований в с.Бровки-Перші по вул.Леніна 136 Андрушівського району Житомирської області.

В обґрунтування позову прокурор, зокрема, зазначив, що рішення виконавчого комітету Бровківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області від 27.01.12р. № 11 "Про надання дозволу на оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" має бути визнане незаконним та скасоване судом, оскільки всупереч вимог ст.326 ЦК України, ч.1 ст.133, ч.2 ст.135, ч.1 ст.136, ч.ч.1,5 ст.141, ч.ч.2, 3, 4 ст.145 ГК України, ст.ст.1, 3, 4, 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" видано ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" дозвіл на оформлення права власності на цілісний майновий комплекс в с.Бровки-Перші по вул.Леніна 136 Андрушівського району Житомирської області за відсутності документів, що підтверджують зміну форми власності зазначеного майнового комплексу з державної на приватну та зміну відповідного режиму цього майна. У зв'язку з цим прокурор вважає, що свідоцтво про право власності від 24.05.12р., видане ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на комплекс, що розташований в с.Бровки-Перші по вул.Леніна 136 Андрушівського району Житомирської області всупереч вимог Цивільного кодексу України, а саме частин 1, 3 ст.203 ЦК України, а тому воно підлягає визнанню судом недійсним.

Прокурор також зазначив, що згідно п.7.1 Статуту ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" акціонерами товариства є: держава в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію акцій товариства.

Тому, на думку прокурора, Державне ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо.

Прокурор зазначив, що реєстрація права власності на комплекс спричинила фактичне відчуження об'єкта державної власності на користь (у власність) ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" всупереч положенням ст.ст.1, 3, 4, 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", внаслідок чого порушені інтереси держави.

Таким чином, прокурор вважає, що неправомірне вибуття майнового комплексу Бровківського хлібоприймального підприємства з державної власності та передача його у приватну власність призвело до порушення інтересів держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, що покладає на прокуратуру обов'язок щодо їх захисту.

Крім того, прокурор зазначив, що про вказані порушення прокуратурі стало відомо із листа-орієнтування Генеральної прокуратури України від 17.02.16р.

Представник третьої особи, заперечуючи проти позову, зокрема, зазначив, що ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" володіє майном, переданим йому як вклад до статутного капіталу на праві приватної власності, оскільки Держава втратила право власності на передане до статутного капіталу цього Товариства майно, обмінявши його на 100% акцій (корпоративні права) Товариства.

Також вважає, що позовні вимоги прокурора щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності від 24.05.12р. не підлягають розгляду господарськими судами України, оскільки свідоцтво про право приватної власності не є актом в розумінні ст.12 ГПК України та ст.21 ЦК України, а також не є правочином тому, що правочином є акт прийому-передачі майна до статутного капіталу товариства.

Крім того, зазначив, що згідно абз.2 частини 2 статті 152 ЦК України, акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, встановлених статутом, відповідають за зобов'язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій та, що в момент створення ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" було випущено акції на суму 867717000,00 грн., однак за твердженням прокурора майно, передане засновником як внесок до статутного капіталу, передавалось ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не у власність, тому, на думку представника третьої особи, вказані посилання свідчать про те, що Державою, як засновником ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", не оплачено частку у статутному капіталі на суму 867717000,00 грн., а відтак в межах вартості цієї частки відповідальність за зобов'язаннями ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" має нести засновник, тобто Держава в особі Кабінету Міністрів України.

Також представник третьої особи зазначив, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 31.08.16р. № 588 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.15р. № 271", якою доповнено перелік об'єктів, що підлягають приватизації у 2016-2017 роках, Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та, що згідно цієї постанови приватизації підлягає 100% акцій ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", але проведення такої приватизації та виконання постанови № 271 у випадку, якщо статутний капітал ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не підкріплений правом приватної власності на майно на суму 867717000,00 грн. є неможливим.

Тому, представник третьої особи вважає, що згідно норм чинного законодавства України, відповідно до яких утворено та здійснює діяльність Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", передбачено закріплення майна, внесеного до статутного капіталу Товариства лише на праві приватної власності.

Також представник третьої особи в судовому засіданні згідно заяви про сплив позовної давності від 04.11.16р. № 2-4-10/622 просив відмовити у задоволенні позовних вимог, заявлених прокурором у зв'язку з спливом позовної давності, встановленої ст.256 ЦК України. При цьому зазначив, зокрема, що з 24.05.12р. Міністерству аграрної політики та продовольства України було відомо, або могло бути відомо про реєстрацію ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" права приватної власності на комплекс за адресою: с.Бровки-Перші по вул.Леніна 136 Андрушівського району Житомирської області.

Господарський суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 3, 4 ст.145 Господарського кодексу України, правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного підприємства відповідно до закону або шляхом здачі цілісного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду.

Згідно ст.115 ЦК України, господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного (складеного) капіталу. При цьому вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Як вже зазначалося, пунктом 4 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.11р. № 325 "Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" встановлено, що статутний капітал товариства формується на базі майна державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (т.1 а.с.191-196).

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.11р. № 593 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. № 764", Кабінетом Міністрів України встановлено, що 100 відсотків акцій державного публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України; державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо (т.1 а.с.189,190).

Повноваження з управління корпоративними правами ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства (п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.11р. № 593).

Управління та розпорядженням державним майном здійснюється з додержанням приписів Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. № 8-92, постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.07р. № 803 "Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності", що визначають органи, уповноважені розпоряджатися державним майном та порядок зміни ним державної форми власності на іншу.

Відповідно до вимог ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріали справи не містять, а відповідачем та третьою особою не доведено, що у даному випадку наявне волевиявлення держави на зміну державної форми власності на іншу, а також малася на меті передача державного майна у статутний фонд господарського товариства (ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України") у власність, а не на підставі інших речових прав (господарське відання, користування тощо).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 17.02.09р. у справі №29/268-07.

Згідно п.7 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994р. № 02-5/225, вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Що ж до права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого державного підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної власності.

Відповідно до роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Частиною першою ст.21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст.326 ЦК України, у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Частиною першою ст.141 ГК України встановлено, до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

Види майна, що може перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом (ч.5 ст.141 ГК України).

Згідно ст.5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.06р. № 185-V, Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом. Здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України, зокрема, приймає рішення: про створення, реорганізацію та ліквідацію господарських структур і визначає уповноважені органи управління, які здійснюють контроль за їх діяльністю; приймає рішення про закріплення в державній власності пакетів акцій (часток) акціонерних товариств, створених на базі державного майна, що приватизується, терміни закріплення таких пакетів акцій (часток) у державній власності відповідно до законодавства про приватизацію.

Відповідно до частин 2-4 ст.145 ГК України, зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.

Правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону або шляхом здачі цілісного майнового комплексу підприємства чи майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду.

Таким чином, прокурором доведено і підтверджено вищезазначеними матеріалами справи, що оспорюване рішення виконавчого комітету Бровківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області від 27.01.12р. № 11 "Про надання дозволу на оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" щодо надання дозволу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на оформлення права власності на цілісний майновий комплекс в с.Бровки-Перші по вул.Леніна 136 Андрушівського району Житомирської області та свідоцтво про право власності від 24.05.12р., видане ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на комплекс, що розташований в с.Бровки-Перші по вул.Леніна 136 Андрушівського району Житомирської області на час їх прийняття та видачі, були прийняті з порушенням вимог законодавства України, з перевищенням компетенції та порушенням інтересів держави.

Отже, позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, але вони не можуть бути задоволені з наступних підстав.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Представник третьої особи згідно заяви від 04.11.16р. № 2-4-10/622 просив відмовити у задоволенні позовних вимог, заявлених прокурором у зв'язку з спливом позовної давності, встановленою ст.256 ЦК України, посилаючись, зокрема, на те, що з 24.05.12р. Міністерству аграрної політики та продовольства України було відомо, або могло бути відомо про реєстрацію ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" права приватної власності на комплекс за адресою: с.Бровки-Перші по вул.Леніна 136 Андрушівського району Житомирської області (т.2 а.с.23-25).

Перебіг строку позовної давності почався та у позивача виникло право на подання позову на наступний день після винесення оспорюваного рішення виконавчого комітету Бровківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області від 27.01.12р. № 11, тобто з 28.01.12р., а також на наступний день після видачі оспорюваного свідоцтва про право власності від 24.05.12р., а саме від 25.05.12р.

Таким чином, трирічний строк позовної давності сплинув у 2015 році.

Згідно з частинами 2 та 3 ст.267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позов прокурором подано до господарського суду Житомирської області 22.09.16р., тобто після спливу трирічного строку позовної давності.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пояснення прокурора в судовому засіданні про те, що прокуратурою не порушені строки позовної давності при поданні даного позову, оскільки прокуратурі стало відомо про можливі порушення інтересів держави з листа-орієнтування Генеральної прокуратури України від 17.02.16р., господарський суд вважає безпідставними та непереконливими, виходячи з наступного.

Згідно ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, що діяла на момент отримання оспорюваного рішення та свідоцтва), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинений прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст.3 цього ж Закону, державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс за адресою: с.Бровки-Перші по вул.Леніна 136 Андрушівського району Житомирської області (т.1 а.с.102).

Таким чином, з 24.05.12р. Міністерству аграрної політики та продовольства України було відомо про реєстрацію ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" права власності на зазначений цілісний майновий комплекс.

Оскільки даний позов поданий прокурором в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, тому це міністерство могло та повинно було своєчасно звернутись до органів прокуратури або до суду для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до пп.4.1 п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.13р. № 10, початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.

У зв'язку з цим, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог прокурора.

При відмові в позові судовий збір, згідно ст.49 ГПК України, покладається на прокурора.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.11.16

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 2 прим., 1 - у справу, 2 - третій особі (рек. з повід. про вруч.).

1