ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 жовтня 2016 р. Справа № 802/1447/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Шевченко Романа Вікторовича

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника третьої особи: Гусак М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування протоколу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування протоколу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з жовтня 2008 року по листопад 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. Відповідно до наказу від 07 листопада 2015 року №2 о/с "По особовому складу" Головного управління Національної поліції у Вінницькій області позивача, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, призначено в порядку переатестування поліцейським роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з присвоєнням спеціального звання старший сержант поліції.

Атестаційною комісією №10 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області 23 серпня 2016 року було прийняте рішення, яке оформлене протоколом ОП№15.00026160.0057574 від 23.08.2016 р., в якому зазначено, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Позивач, не погоджується із рішенням атестаційної комісії, оскільки він під час проходження служби добросовісно виконував покладені на нього службові обов'язки. Крім того, позивач вважає, що він взагалі не повинен був проходити атестацію, оскільки відсутні правові підстави для цього, в зв'язку з чим він звернувся з даним адміністративним позовом до суду, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 23.08.2016 р., оформлене протоколом ОП№15.00026160.0057574 від 23.08.2016 р., в якому зазначено, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача - атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи містяться заява голови атестаційної комісії Мороза Р.О. про розгляд справи без його участі та письмові заперечення проти позову. В письмових запереченнях представник зазначив, що рішення (висновок) Атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 23.08.2016 р., оформлене протоколом ОП№15.00026160.0057574 від 23.08.2016 р. відповідає вимогам Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 17.11.2015 р. № 1465 та прийняте атестаційною комісією з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Представник третьої особи - Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні з тих мотивів, що атестування позивача було проведено на підставі і у порядку, що передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465.

Заслухавши пояснення позивача, його представника та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 з жовтня 2008 року по листопад 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, що підтверджується послужним списком.

Відповідно до пунктів 9, 12 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію", в зв'язку із припиненням виконання функцій Головним управлінням МВС України у Вінницькій області та створенням Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, на підставі заяви позивача, наказом ГУ Національної поліції у Вінницькій області №2 о/с "По особовому складу" від 07 листопада 2015 року позивача призначено поліцейським роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, з 07.11.2015.

В подальшому, 12 лютого 2016 року начальником ГУ Національної поліції у Вінницькій області було прийнято наказ №146 "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області", відповідно до якого було зобов'язано провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі-ГУНП) та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями ГУНП, починаючи з 15 лютого 2016 року; створити атестаційні комісії ГУНП №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8; погодити з керівництвом Національної поліції України персональний склад атестаційних комісій ГУНП та подати їх на затвердження; відділу комунікації ГУНП (Олійник Г.А.) розмістити на офіційному веб-сайті ГУНП оголошення про набір до атестаційних комісій осіб з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації; керівникам структурних та територіальних підрозділів Головного управління Національної поліції у Вінницькій області наказано: 1) скласти списки поліцейських ГУНП та підпорядкованих підрозділів, які підлягають атестуванню, 2) скласти атестаційні листи стосовно поліцейських, 3) підготувати для надання на засідання атестаційних комісій додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими, зокрема: довідки про завершення перевірки згідно Закону України "Про очищення влади", копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, довідки про здачу заліків зі службової підготовки за 2014-2015 навчальний рік; здійснити організаційні заходи щодо надання допомоги атестаційним комісіям у проведенні тестування поліцейських, які проходять атестування.

Наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 19.07.2016 № 887 "Про затвердження персонального складу атестаційних комісій ГУНП у Вінницькій області", зобов`язано внести зміни до наказу ГУНП у Вінницькій області від 12.02.2016 р. № 146 "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області", та п. 2 вказаного наказу викласти в наступній редакції: "Створити атестаційні комісії ГУНП №№1-14", а також затвердити персональні склади атестаційних комісій, в тому числі, атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. До складу комісій увійшли як фахові спеціалісти так і представники громадськості. Списки персонального складу усіх атестаційних комісій були опубліковані на сайті ГУ НП у Вінницькій області, як передбачено пунктом 4 Розділу II Інструкції.

Як встановлено судом, 22 серпня 2016 року було складено атестаційний лист щодо ОСОБА_1, надалі прямим керівником у відповідності пункту 9 розділу IV Інструкції № 1465, внесено до розділу ІІ атестаційного листа висновок "займаній посаді відповідає"(а. с. 9 на звороті).

За результатами проведеного тестування позивач набрав по загальним навичкам 9 балів з 60 можливих та по професійному тестуванню - 18 балів з 60 можливих.

23.08.2016 р. до атестаційного листа внесено запис про те, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

З дослідженого судом протоколу Атестаційної комісії № 10 ГУ НП у Вінницькій області від 23.08.2016 р. видно, що комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

В той же час згідно протоколу ОП№15.00026160.0057574 від 23.08.2016 р. на голосування поставлено рішення "займаній посаді відповідає".

Під час проведення співбесіди з ОСОБА_1 комісією були досліджено та взято до уваги атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на позивача, а саме: декларацію про доходи; послужний список (форми №1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" та інформацію з відкритих джерел.

Згідно з витягом з протоколу здачі заліків зі службової підготовки за підсумками 2014-2015 навчального року старшого сержанта поліції ОСОБА_1, останнім одержано такі оцінки: 1. Функціональна підготовка - задовільно; 2. Тактико-спеціальна підготовка - відмінно; 3. Вогнева підготовка -добре; 4. Фізична підготовка - задовільно.

Як встановив суд, за період служби в органах внутрішніх справ України та підрозділах Національної поліції ОСОБА_1 заохочувався 3 рази, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Висновком атестаційної комісії №10 ГУ Національної поліції у Вінницькій області, що оформлений протоколом ОП№15.00026160.0057574 від 23.08.2016 р., встановлено, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. (а.с. 7-8).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 р., який набрав чинності з 07.11.2015 р., Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Національної поліції України" № 641 від 02.09.2015 р. утворено Національну поліцію України.

Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Так, позивач, вважаючи, що він не є особою, яка підлягає атестуванню відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", оскаржує рішення(висновок) Атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 23.08.2016 р., оформлене протоколом ОП№15.00026160.0057574 від 23.08.2016 р., в якому зазначено, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

В судовому засіданні було досліджено наказ від 12.02.2016 №146 "Про організацію проведення атестування поліцейських ГУНП у Вінницькій області", згідно якого наказано провести атестування поліцейських ГУНП у Вінницькій області та підпорядкованих підрозділів, атестаційними комісіями, починаючи з 15.02.2016 р.; створити атестаційні комісії та погодити з керівництвом їх склад, а також вказано керівникам скласти списки поліцейських ГУНП та підпорядкованих підрозділів, які підлягають атестуванню.

Як пояснила в судовому засіданні представник третьої особи, керівниками структурних підрозділів були складені списки поліцейських, які підлягають атестуванню, після реєстрації останніх в Єдиній централізованій відомчій телекомунікаційній мережі, складені атестаційні листи стосовно поліцейських, підготовлені на засідання атестаційних комісій додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими, доведено до відома поліцейських інформацію про час та місце проведення засідань атестаційної комісії для забезпечення їх прибуття у разі необхідності.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Приписами ч. 1, ч. 2 ст. 49 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що на службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну загальну середню освіту, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які володіють українською мовою. Вимоги щодо рівня фізичної підготовки для поліцейських та кандидатів, які вступають на службу в поліції, затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Однією з таких гарантій незалежності поліцейського є проходження атестування щодо відповідності його займаній посаді виключно з підстав, визначених законом.

Згідно із положеннями ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками, рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про Національну поліцію" призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

При цьому, судом взято до уваги позицію Європейського суду у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), згідно якої принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Отже, якщо держава задекларувала певні правила поведінки при проведенні атестування працівників поліції (зокрема, встановлення вичерпного переліку підстав для проведення атестування), то вона зобов'язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

Згідно із пунктом 9 розділу XI Прикінцеві та Перехідні положення Закону № 580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до п. 3 розділу І "Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських", затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 р. № 1465, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 р. за № 1445/27890 (далі-Інструкція), атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Таким чином, положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських визначений вичерпний перелік підстав для проведення атестування поліцейських.

Виходячи з вищенаведених норм законодавства та мети проведення атестації, суд приходить до висновку, що проведення атестації відносно конкретного поліцейського можливе лише з підстав, визначених ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію", а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Наведені у частині 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" підстави для проведення атестування є вичерпними. Метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Кожна з зазначених трьох підстав для проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Позиція відповідача та представника третьої особи зводиться до того, що атестування позивача проведено в порядку атестації усіх поліцейських НП України з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що відповідає частині 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Проте наведені підстави для призначення атестування суд відхиляє, оскільки мета атестування, закріплена у частині першій вищезазначеної статті, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Закон України "Про Національну поліцію" не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Закріплену у частині 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" мету атестування відповідачі необґрунтовано розцінили як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з ціллю визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, хоча наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування у такому контексті відповідачі не довели.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу IV Інструкції організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

Тому, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, можуть бути включені лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Крім того, є підстави для визнання неправомірним призначення проведення атестації позивача протягом першого року проходження служби після призначення на посаду.

Питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством. Тому, за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15 (номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 42946756), яка в силу ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для судів при вирішенні аналогічних спорів.

Оскільки положеннями спеціального законодавства з питань проходження служби в поліції Законом України "Про Національну поліцію" не врегульоване питання визначення кола осіб, які не підлягають атестації, то суд з врахуванням наведеного рішення Верховного Суду України, вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин окремі положення Закону України "Про професійний розвиток працівників" від 12 січня 2012 року № 4312-VІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону атестації не підлягають: працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року; вагітні жінки; особи, які здійснюють догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом, інвалідом дитинства; одинокі матері або одинокі батьки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років; неповнолітні; особи, які працюють за сумісництвом.

Таким чином, оскільки позивач прослужив на посаді в поліції до одного року, тому він не підлягав атестації і з цих підстав.

Пункт 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наведені правові норми вказують, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Наказом ГУ Національної поліції у Вінницькій області №2 о/с "По особовому складу" від 07 листопада 2015 року позивача, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, призначено поліцейським роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, з присвоєнням спеціального звання старший сержант поліції, з 07.11.2015. При цьому, вказаний наказ не містить жодних застережень про тимчасовість призначення позивача на посаду.

Отже суд приходить до висновку про те, що призначаючи ОСОБА_1 на відповідну посаду в органах поліції, ГУ Національної поліції у Вінницькій області визнало, що позивач відповідає вимогам до поліцейських, визначеним Законом України "Про Національну поліцію". Зазначений наказ не дозволяє суду будь-яке подвійне трактування підстав для його прийняття. Прийнявши його ГУ Національної поліції у Вінницькій області взяло на себе відповідальність за його достовірність, а саме, за відповідність позивача вимогам до поліцейських.

До того ж відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.

Та обставина, що при прийнятті позивача на службу в поліцію для нього не проводився конкурс на зайняття посади в поліції, не породжує для ГУ Національної поліції у Вінницькій області право проводити відповідний конкурс в подальшому, тобто для вже призначеного на посаду працівника.

З урахуванням викладеного суд вважає, що проведення атестування позивача здійснено неправомірно, без наявності визначених законом підстав на його проведення.

Невиконання вимог ст.57 Закону України "Про Національну поліцію" призводить до визнання дій відповідача щодо проведення атестування протиправними.

За таких обставин всі послідуючі дії щодо позивача - проведення атестування, прийняття рішення атестаційною комісією щодо невідповідності позивача займаній посаді є протиправними, оскільки вчинялись на підставі і внаслідок неправомірного застосування вимог ст. 57 Закону України №580-VІІІ.

При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.

Згідно положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача, оформлене протоколом ОП№15.00026160.0057574 від 23.08.2016 р., в якому зазначено, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а відтак, адміністративний позов слід задовольнити.

Згідно положень статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, при цьому, у разі часткового задоволення позовних вимог, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, оформлене протоколом ОП № 15.00026160.0057574 від 23.08.2016.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп. (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Вергелес Андрій Валерійович