КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2009 № 21/29
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за учасю секретаря
судового засідання:
представників сторін:
- позивача:Ярухін Н.М., дов.від 23.02.09 № 09/05-31,
Кудін С.П., дов.від 02.09.09 № 21.2/07-75,
- відповідача:Рачок Н.М., дов.від 01.07.09 № 07/01-03,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного банку "Енергобанк"
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.05.2009
у справі № 21/29 (суддя
за позовом Акціонерного банку "Енергобанк"
до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія"
про внесення змін до договору оренди,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерний банк “Енергобанк” (далі – позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю “Екотехнологія” (далі – відповідач) про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень від 12.07.08.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.09 в задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивоване тим, що норми цивільного законодавства встановлюють можливість односторонньої зміни умов договору у разі, якщо це передбачено договором або законом; збільшення відповідачем в односторонньому порядку розміру орендної плати у зв’язку з її індексацією передбачено п.п. 3.6 та 3.5 договору; індексація розміру орендної плати є однією з істотних умов договору оренди згідно чинного законодавства України.
Не погодившись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про внесення змін до п. 3.6 договору оренди нежитлового приміщення від 12.07.08, та стягнення з відповідача судових витрат. На думку скаржника, судом були неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права України, а також не в повному обсязі досліджені матеріали справи. Доводи скарги мотивовані тим, що п.п. 3.5 та 3.6 договору оренди суперечать змісту інших положень договору, а також закону; ціна є істотною умовою договору, без досягнення згоди по якій договір не може вважатися укладеним; ст. 632 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.09 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження з призначенням її розгляду на 10.08.09. Пунктом 3 даної ухвали зобов’язано позивача надати підтвердження повноважень виконуючого обов’язки голови правління банку Д.А. Новикова на підписання апеляційної скарги.
В судове засідання 10.08.09 з’явився представник відповідача, який надав відзив на апеляційну скаргу та поінформував суд про зміну поштової адреси. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує її доводи та просить оскаржуване рішення залишити без змін, а скаргу – без задоволення.
Представник позивача (апелянта) в судове засідання не з’явився, неповідомивши про причини неявки, витребувані судом документи не надав.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.09 розгляд справи було відкладено на 02.09.09.
Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.08.09 продовжено строк розгляду даної справи.
В судовому засіданні 02.09.09 представники позивача надали підтвердження повноважень виконуючого обов’язки голови правління банку Новикова Д.А. на підписання апеляційної скарги (наказ від 19.05.09 № 176п). Що стосується поданої апеляційної скарги, то представники підтримали її доводи та просили оскаржуване рішення скасувати.
Представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення – без змін.
Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, відзиву, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
12.07.08 між відповідачем (за текстом договору “орендодавець) та позивачем (за текстом договору “орендар”) був укладений договір оренди нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу 12.07.08 за № 6556 (далі – договір оренди).
Згідно з п. 1.1 договору оренди орендодавець передає орендарю у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 481,3 кв.м, що становить 33/1000 частки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: місто Чернівці, вулиця Головна № 119, а орендар приймає у строкове платне користування зазначені нежитлові приміщення.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
12.07.08 сторонами було підписано акт прийому-передачі за договором оренди нежитлових приміщень, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування зазначені приміщення.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 1 та п. 5 ст. 762 ЦК України).
В п. 3.1 договору оренди сторони погодили, що орендна плата за об’єкт оренди складає 203,79 грн. за квадратний метр на місяць. За користування орендованим майном площею 481,3 кв.м орендар сплачує щомісячно орендодавцеві орендну плату у сумі 98084,13 грн., в тому числі ПДВ 16347,35 грн.
Згідно з п. 3.6 договору оренди розмір орендної плати може бути збільшений лише за двосторонньою згодою сторін, крім випадків, передбачених п. 3.5 цього договору.
В п. 3.5 договору сторонами погоджено, що розмір орендної плати протягом строку оренди змінюється з 1 січня кожного поточного року з урахуванням індексу інфляції за попередній рік, а саме: орендна плата через 1 рік збільшується на відсоток офіційно встановленого індексу інфляції та залишається такою на протязі 12 місяців; орендна плата на наступні 12 місяців оренди збільшується по відношенню до розміру орендної плати за попередні 12 місяців оренди ще на відсоток офіційно встановленого індексу інфляції за попередній рік і т.д.
11.02.09 відповідач звернувся до позивача з листом, в якому зазначив, що на підставі п. 3.5 договору оренди з 01.01.09 розмір орендної плати буде становить 204,9 грн. за квадратний метр на місяць, а за користування орендованим майном площею 481,3 кв.м щомісячна плата становитиме 98618,40 грн.
Позивач не погодився з такою пропозицією та звернувся до господарського суду з позовом, зазначаючи, що зміна ціни орендної плати може відбутися тільки за погодженням двох сторін і з підписанням відповідної додаткової угоди.
Така позиція позивача відповідає загальним положенням про договір та не бере до уваги детальні умови укладеного договору оренди та спеціальні норми чинного законодавства.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст.628 ЦК України).
Колегія суддів погоджується з думкою позивача, що згідно з ч. 1 ст. 189 Господарського кодексу України (далі – ГК України) ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб’єкти господарювання. Також, відповідно до ч. 2 цієї статті ціна є істотною умовою господарського договору.
Частиною 1 ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями договору оренди, які є обов’язковими для виконання сторонами, передбачено збільшення розміру орендної плати лише за двосторонньою згодою сторін, крім випадку, наведеного в п.3.5 договору.
Пункт 3.5 договору оренду надає право відповідачеві в односторонньому порядку збільшувати розмір орендної плати в зв’язку з її індексацією.
Пунктом 3 ст. 762 ЦК України передбачений періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном, якщо це встановлено договором або законом.
В даному випадку така можливість передбачена умовами договору, про що було зазначено вище.
Крім того, положеннями ст. 284 ГК України також встановлено, що істотними умовами договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем, всупереч положенням зазначеної статті, не доведено обґрунтованість позовних вимог.
За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.09 у справі № 21/29 відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи.
Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.09 у справі № 21/29 залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного банку “Енергобанк” – без задоволення.
2. Матеріали справи № 21/29 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
08.09.09 (відправлено)