КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2016 р.           Справа№ 910/5564/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Зубець Л.П.

суддів:           Алданової С.О.

          ОСОБА_1

секретар: Горбунова М.Є.

за участю представників

позивача:           не з'явився;

відповідача:           ОСОБА_2

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ай-Теко

Україна”

на рішення                     Господарського суду міста Києва

від                               19.05.2016р.

у справі                     №910/5564/14 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Ай-Теко Україна”

до                               Державного геофізичного підприємства “Укргеофізика”

про                               стягнення 2 440 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай-Теко Україна" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" (далі - відповідач) заборгованості за договором №2404 від 24.04.2013р. у розмірі 2 440 000,00 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що борг виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань перед позивачем.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що поставлене за договором обладнання є непрацездатним, оскільки позивач не поставив програмне забезпечення до цього обладнання та не виконав роботи з його монтування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2015р. у справі №910/5564/14 (том справи – 1, аркуші справи – 164-168), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015р. (том справи – 1, аркуші справи – 258-266), позов було задоволено повністю, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 2 440 000,00 грн. боргу, 48 800,00 грн. судового збору та 44 000,00 грн. витрат на проведення експертизи. Обґрунтовуючи свої висновки, суди першої та другої інстанцій вказали, що предметом укладеного сторонами договору є купівля-продаж обладнання і виконання робіт щодо введення в експлуатацію системи обробки сейсмічних даних "Promax" на базі кластерних технологій, умовами якого не врегульовано порядку використання програмного забезпечення як об’єкта права інтелектуальної власності, а тому ліцензійна угода не може бути супровідним документом до обладнання, оскільки стороною у ній повинен бути сам відповідач як особа, яка використовує об’єкт права інтелектуальної власності. Умовами договору передбачено постачання тимчасово діючого електронного ключа до програмного забезпечення 5К ProMAX 2D/3D 1-User Float License і цю умову позивач виконав, а тому відповідач безпідставно ухиляється від підписання акту введення комплексу в промислову експлуатацію, оскільки позивач своє зобов’язання щодо поставки всіх, погоджених у технічному переліку, складових частин комплексу виконав, а також здійснив пусконалагоджувані роботи, про що сторони підписали відповідний акт без будь-яких зауважень, що свідчить про експлуатаційну придатність комплексу.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2016р. (том справи - 2, аркуші справи – 31-36) рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2015р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015р. у справі №910/5564/14 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду. При цьому, Вищий господарський суд України в своїй постанові зазначив наступне:

- при вирішенні спору попередні судові інстанції не врахували ч.ч.3, 5 ст. 203, ст. ст. 526, 629, ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України;

- предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача 2 440 000,00 грн., які останній зобов’язаний сплатити за умовами договору протягом 30 календарних днів після підписання сторонами акту введення комплексу в промислову експлуатацію. Однак такий акт відповідачем не підписано;

- причиною не підписання відповідачем акту є те, що комплекс не може бути введений в промислову експлуатацію та використовуватись в процесі здійснення господарської діяльності за своїм цільовим призначенням, оскільки потребує наявності постійного ліцензійного електронного ключа. Наявний електронний ключ до програмного забезпечення 5 K ProMAX 2D/3D 1-User Float License є тимчасовим з терміном дії на 2 тижні;

- попередні судові інстанції не врахували, що предметом договору є система обробки сейсмічних даних Promax на базі кластерних технологій (комплекс), а мета договору – його використання в процесі здійснення господарської діяльності;

- вказавши на те, що в договорі сторонами обумовлено комплектацію комплексу тимчасовим електронним ключем до програмного забезпечення 5 K ProMAX 2D/3D 1-User Float License, що позивачем виконано, попередні судові інстанції не врахували загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, вказаних ст. 3 Цивільного кодексу України, вимог ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України про те, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, не урахували умови договору про те, що його метою є використання комплексу в процесі здійснення господарської діяльності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2016р. за результатами нового розгляду справи №910/5564/14 у задоволенні позову було відмовлено повністю (том справи – 2, аркуші справи – 120-126).

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2016р. у справі №910/5564/14 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Зокрема, позивач звертав увагу суду апеляційної інстанції на наступні обставини:

- підписаний сторонами технічний перелік до договору не містить такої складової частини, як програмне забезпечення 5К ProMAX 2D/3D компанії Halliburton Worldwide GmbH. Отже, у позивача відсутні зобов'язання з поставки відповідачу такого програмного забезпечення;

- умовами укладеного між сторонами Договору було передбачено постачання тимчасово діючого електронного ключа до програмного забезпечення 5К ProMAX 2D/3D 1-User Float License і дана умова позивачем виконана, відповідачу був наданий тимчасовий ключ для оцінки програмного забезпечення протягом двох тижнів, що ним і не заперечувалося;

- фактично відповідач визнав, що на дату, коли відповідно до умов п.2.7 договору, сторони мали підписати акт введення комплексу в промислову експлуатацію (31.10.2013р.), тимчасовий ключ у складі комплексу був дійсним, що забезпечувало працездатність комплексу та дозволяло прийняття його в промислову експлуатацію, для подальшого придбання Відповідачем у правовласника ключа з постійним доступом до відповідного програмного забезпечення. Саме такі домовленості були досягнуті і погоджені сторонами під час укладання договору № 2404 від 24.04.2013р. Інших зобов'язань аніж ті, що передбачені договором (у т.ч. надання відповідачу ліцензійної угоди із правовласником - компанією Halliburton Worldwide GmbH на використання програмного забезпечення 5К ProMAX 2D/3D; постачання постійно діючого ключа доступу до зазначеного програмного забезпечення) позивач на себе не приймав. Натомість, зобов'язання позивача, що реально передбачені договором, ним виконані вчасно та у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016р. (головуючий суддя Зеленін В.О., судді: Зубець Л.П., Коршун Н.М.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.07.2016р.

20.07.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він зазначав про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та просив суд залишити скаргу без задоволення.

22.07.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання, призначене на 25.07.2016р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.07.2016р., у зв’язку із перебуванням суддів Зубець Л.П. та Коршун Н.М. у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/5564/14 колегію суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів: Кропивної Л.В., Пашкіної С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2016р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів: Кропивної Л.В., Пашкіної С.А. та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.07.2016р.

В судове засідання 25.07.2016р. з’явився лише представник відповідача. Представник позивача не з’явився.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2016р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату було задоволено, розгляд справи відкладено на 08.08.2016р.

08.08.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання, призначене на 08.08.2016р.

У зв’язку з перебуванням головуючого судді Зеленіна В.О. на лікарняному, судове засідання, призначене на 08.08.2016р., не відбулося.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2016р., у зв’язку з перебуванням головуючого судді по справі ОСОБА_3 на лікарняному, було призначено повторний авторозподіл справи № 910/5564/14, за результатами якого справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2016р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді – Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Буравльова С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2016р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Буравльова С.І. та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15.09.2016р.

14.09.2016р. через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання, призначене на 15.09.2016р.

В судове засідання 15.09.2016р. з’явився представник відповідача. Представник позивача не з’явився.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату було задоволено, розгляд справи відкладено на 06.10.2016р.

В судове засідання 06.10.2016р. з’явився лише представник відповідача. Представник позивача не з’явився, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

В судовому засіданні 06.10.2016р. представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду справи відповідно до ст. ст. 69, 102 Господарського процесуального кодексу України.

Вказане клопотання було задоволено судом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016р., на підставі ст. ст. 69, 77, 102 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду апеляційної скарги було продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 03.11.2016р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.11.2016р., у зв’язку із перебуванням судді Буравльова С.І. у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/5564/14 колегію суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Мартюк А.І. та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.11.2016р.

В судовому засіданні 03.11.2016р. представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги з підстав, наведених у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін як таке, що було прийняте з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник позивача в судове засідання 03.11.2016р. не з’явився, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін у судові засідання не була визнана обов’язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату і час судового розгляду, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 03.11.2016р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

24.04.2013р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, було укладено договір № 2404 (далі - Договір) (том справи - 1, аркуші справи – 14-16).

За умовами Договору (п.п.1.1-1.3) постачальник зобов’язується передати у власність (поставити) покупцеві систему обробки сейсмічних даних Promax на базі кластерних технологій (далі - комплекс) та виконати пусконалагоджувальні роботи щодо поставленого комплексу, а покупець – прийняти і оплатити вказаний комплекс та виконати пусконалагоджувальні роботи. Найменування, кількість, ціна комплексу погоджуються у відповідній специфікації на комплекс (далі – специфікація), Специфікація, підписана сторонами, є Додатком №1 до Договору та його невід’ємною частиною. Складові частини комплексу погоджуються у відповідному технічному переліку на комплекс (далі – технічний перелік). Технічний перелік, підписаний сторонами, є Додатком №2 до Договору та його невід’ємною частиною.

Умови поставки, порядок приймання комплексу визначені в розділі 2 Договору, згідно з п.п.2.3, 2.4, 2.6, 2.7 якого право власності на комплекс переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі комплексу та підписання відповідного акту прийому-передачі. Постачальник виконує пусконалагоджувальні роботи в пункті поставки (м. Київ, вул. С.Перовської, 10) протягом 14 календарних днів після прийняття складових частин комплексу покупцем на відповідальне зберігання та підписання відповідного акту. Дослідна експлуатація завершується через 30 календарних днів після підписання акту введення в дослідну експлуатацію. При наявності мотивованих письмових претензій до якості комплексу сторони складають двосторонній акт із переліком необхідних замін і термінів їх здійснення. Після завершення дослідної експлуатації сторони протягом 14 днів підписують акт введення в промислову експлуатацію.

В розділі 3 Договору погоджена ціна договору та порядок здійснення розрахунків між сторонами, згідно з п.п.3.1, 3.2 якого загальна ціна Договору становить 12 200 000,00 грн., в тому числі ПДВ-20% - 2 033 333,34 грн. Вартість пусконалагоджувальних робіт включена у ціну за цим Договором. Порядок розрахунків за цим Договором погоджується у Додатку №3 до Договору, відповідно до якого (том справи – 1, аркуш справи – 26) покупець здійснює оплату за цим Договором на наступних умовах: оплата у розмірі 3 % вартості за цим Договором, що становить 3 660 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 610 000,00 грн.) виконується не пізніше ніж через 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення від покупця на початок поставки комплексу або виконання цього Договору; оплата у розмірі 30 % вартості за цим Договором, що становить 3 660 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 610 000,00 грн.), здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 50 календарних днів після постачання комплексу; оплата у розмірі 20% вартості за цим Договором, що становить 2 440 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 406 666,67 грн.), здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти календарних днів після підписання сторонами акту введення в дослідну експлуатацію; оплата у розмірі 20% вартості за цим Договором, що становить 2 440 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 406 666,67 грн.), здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти календарних днів після підписання сторонами акту введення в промислову експлуатацію.

В розділі 4 Договору визначено обов’язки сторін. Відповідно до п.п.4.1.1-4.1.4 Договору постачальник зобов’язаний: поставити комплекс в упаковці, у кількості, найменуванні у відповідності із специфікацією та технічним переліком у строк 45 календарних днів з моменту підписання Договору сторонами. Упаковка комплексу повинна забезпечувати збереження комплексу при автомобільних і інших перевезеннях, із врахуванням декількох перевантажень; разом з комплексом передати покупцю всю належну до комплексу супровідну документацію, у тому числі податкову накладну; нести відповідальність за якість комплексу. При наявності вмотивованих претензій до якості комплексу сторони складають двосторонній акт із переліком необхідних замін і термінів їх здійснення; своєчасно виконати пусконалагоджувальні роботи та забезпечити працездатність комплексу.

В п.2 Додатку №1 до Договору (том справи – 1, аркуш справи – 17) передбачено, що гарантійний строк на комплекс згідно з гарантійними умовами виробника обладнання становить 36 календарних місяців з дати підписання сторонами акту введення в дослідну експлуатацію.

01.07.2013р. позивач передав відповідачу складові частини комплексу, про що сторонами було складено та підписано видаткову накладну №30 від 01.07.2013р.(том справи – 1, аркуш справи – 27).

17.09.2013р. між сторонами було підписано акт про введення комплексу в дослідну експлуатацію, в якому вказано про відсутність у покупця претензій до постачальника (том справи – 1, аркуш справи -30).

23.09.2013р. між сторонами було підписано акт здачі-приймання робіт №ЩУ-0000011 (том справи – 1, аркуш справи – 31), в якому вказано про те, що виконавець виконав, а замовник прийняв пусконалагоджувальні роботи системи обробки сейсмічних даних на базі кластерних технологій, загальною вартістю 100 000,00 грн. (з ПДВ 20% - 16 666,67 грн.), а також зазначено про відсутність у сторін претензій одна до одної.

Позивач підписав акт введення в промислову експлуатацію, датований 14.11.2013р. (том справи – 1, аркуш справи – 35), але відповідач відмовився від підписання цього акту, надіславши позивачу претензійний акт від 05.11.2013р. по якості системи обробки сейсмічних даних Promax на базі кластерних технологій до Договору (том справи – 1, аркуш справи - 32). В названому претензійному акті відповідач вказав на низку виявлених ним недоліків, зокрема:

- система обробки сейсмічних даних Promax при тестуванні міграції даних 3D сейсморозвідки не працює в режимі MPI (розпаралелювання задач);

- інтерфейс системи обробки сейсмічних даних Promax в режимі віддаленого доступу працює з великою затримкою реагування на дії користувача;

- в системі обробки сейсмічних даних Promax не створена можливість формування черг геофізичних завдань на обробку сейсмічних даних;

- не виконаний п.4.1.2 Договору щодо надання супровідної документації, якою є ліцензійна угода на право використання системи обробки сейсмічних даних Promax та є його частиною.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що він повністю поставив відповідачу обладнання та виконав пусконалагоджувальні роботи, а відповідач обладнання та роботи прийняв без зауважень. Однак відповідач відмовляється від проведення остаточного розрахунку з позивачем, посилаючись на неналежне виконання позивачем умов Договору, зокрема, відсутність ліцензійної угоди на використання програмного забезпечення, що підлягає встановленню (інсталяції) у комплексі, а також наявність окремих недоліків у роботі комплексу. Водночас, умовами укладеного між сторонами договору не передбачено поставку позивачем відповідного програмного забезпечення та надання ліцензії на право його використання. За твердженням позивача, відповідач не виконав свої договірні зобов’язання в частині здійснення остаточної оплати за поставлену систему обробки сейсмічних даних Promax на базі кластерних технологій та виконання пусконалагоджувальних робіт щодо поставленого комплексу, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 2 440 000,00 грн.

Зважаючи на відмову відповідача оплатити заборгованість, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Місцевий господарський суд в позові відмовив повністю, визнавши вимоги позивача необґрунтованими та документально непідтвердженими.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника (ст. ст. 837, 853 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України).

Як уже зазначалося вище, предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати вартості поставленого обладнання (системи обробки сейсмічних даних Promax на базі кластерних технологій) та виконання пусконалагоджувальних робіт щодо поставленого комплексу, яка за розрахунком позивача становить 2 440 000,00 грн.

В своїх запереченнях на позов відповідач наголошував на тому, що у роботі поставленого комплексу виявлено низку недоліків, а також не надано ліцензійної угоди на право використання системи обробки сейсмічних даних Promax.

З метою встановлення комплектності, працездатності та відповідності усім заявленим у специфікації технічним вимогам до поставленого позивачем обладнання, у справі було призначено комісійну судову товарознавчу експертизу, за результатами якої було складено висновок №15527/14-54 від 13.07.2015р. В ході вказаного експертного дослідження було встановлено, що:

- поставлена позивачем за видатковою накладною №РН-0000030 від 01.07.2013р. відповідачу система обробки сейсмічних даних Promax на базі кластерних технологій фактично відповідає технічному переліку, що є Додатком №2 до Договору №2404 від 24.04.2013р.;

- термін дії наявного електронного ключа до програмного забезпечення 5К ProMAX 2D/3D 1-User Float License, який є тимчасовим та складає 2 тижні, унеможливлює використання системи обробки сейсмічних даних Promax на базі кластерних технологій за своїм цільовим призначенням та потребує наявності постійного ліцензійного ключа;

- пусконалагоджувальні роботи системи обробки сейсмічних даних ProMAX на базі кластерних технологій, яка поставлена за видатковою накладною №РН-0000030 від 01.07.2013р. та відповідно до технічного переліку що є Додатком №2 до Договору №2404 від 24.04.2013р., фактично виконані.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у даній справі, Вищий господарський суд України в своїй постанові від 24.02.2016р. у справі №910/5564/14, зокрема, зазначав про те, що в договорі сторонами обумовлено комплектацію комплексу тимчасовим електронним ключем до програмного забезпечення 5 K ProMAX 2D/3D 1-User Float License, що позивачем виконано, однак при цьому необхідно враховувати загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, а також те, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, і метою договору є використання комплексу в процесі здійснення господарської діяльності.

Згідно з положеннями ст. 1139 Цивільного кодексу України у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об’єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об’єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права охороняються Законом України „Про авторське право і суміжні права”.

В ст. ст. 32, 33 названого Закону передбачено, що автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону. Перелік позадоговірного використання об’єктів авторського права є вичерпним. Договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди).

В процесі судового розгляду було встановлено, що відповідач відмовляється підписати з позивачем акт введення в промислову експлуатацію системи обробки сейсмічних даних та здійснити остаточну оплату за Договором у сумі 2 440 000,00 грн., у зв’язку з неналежним виконанням позивачем умов Договору, які викладені відповідачем у претензійному акті від 05.11.2013р., та відсутністю ліцензійної угоди на використання програмного забезпечення, необхідного для роботи системи, та передачею позивачем тимчасового ключа замість постійного.

Як уже зазначалося вище, висновком судової товарознавчої експертизи №15527/14-54 від 13.07.2015р. встановлено, що термін дії наявного електронного ключа до програмного забезпечення 5К ProMAX 2D/3D 1-User Float License, який є тимчасовим та складає 2 тижні, унеможливлює використання системи обробки сейсмічних даних Promax на базі кластерних технологій за своїм цільовим призначенням та потребує наявності постійного ліцензійного ключа.

Натомість в п.1.5 Договору передбачена мета останнього, а саме: комплекс поставляється постачальником покупцю для використання такого комплексу в процесі здійснення покупцем господарської діяльності.

Оскільки надані суду докази та пояснення свідчать про неможливість використання відповідачем комплексу за його призначенням без постійного ліцензійного ключа, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду відносно того, що в даному конкретному випадку у відповідача є правомірна причина не підписувати з позивачем акт введення в промислову експлуатацію. Комплекс не може бути введений в промислову експлуатацію та використовуватись в процесі здійснення господарської діяльності за своїм цільовим призначенням, оскільки потребує наявності постійного ліцензійного електронного ключа. Наявний наразі електронний ключ до програмного забезпечення 5 K ProMAX 2D/3D 1-User Float License є тимчасовим з терміном дії на 2 тижні.

За умовами п.1.4 Додатку №3 до Договору оплата у розмірі 20 % вартості за цим Договором, що становить 2 440 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ-20% - 406 666,67 грн.), здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 тридцяти календарних днів після підписання сторонами акту введення в промислову експлуатацію.

Зважаючи на те, що сторонами акт введення в експлуатацію не підписаний, строк виконання відповідачем вищевказаного зобов’язання з перерахування позивачу 2 440 000,00 грн. не настав, а відтак прострочення відповідача відсутнє.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов’язки.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки в процесі судового розгляду не було встановлено факту прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання з перерахування 2 440 000,00 грн. за Договором позивачу, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов’язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду.

Доводи апеляційної скарги також не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Враховуючи викладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2016р. у справі №910/5564/14 прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на позивача (апелянта).

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-34, 43, 49, 75, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ай-Теко Україна” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2016р. у справі №910/5564/14 – без змін.

2. Матеріали справи №910/5564/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя                                                             Л.П. Зубець

Судді                                                                                С.О. Алданова

                                                                                ОСОБА_1