ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.09.09 р.                                                                                     Справа № 22/25                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі Петровій Ю.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Закритого акціонерного товариства „Редакція газети „Донбас”, м.Донецьк,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Зеніт-Плюс”, м.Донецьк,

про стягнення 116 055,98 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Гуцан В.Б.,, довіреність від 17.08.2009р.,

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Редакція газети „Донбас”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Зеніт-Плюс”, м.Донецьк, про стягнення 116 055,98 грн., у тому числі 111 151,72 грн. основного боргу та 4 904,23 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем умов договору №7/П від 17.12.2008р., внаслідок чого утворилась  заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір №7/П від 17.12.2008р., претензію №94 від 14.05.2009р., претензію №115 від 24.06.2009р., акт звірки станом на 30.06.2009р., оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за період з 01.06.2009р. по 09.07.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланнями на ст. 1,2,12,54,57 Господарського процесуального кодексу України, ст. 16, 525, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 222 Господарського кодексу України.

01.09.2009 року через канцелярію суду від Позивача надійшла заява про зміну позовних вимог. Нею зменшуються позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 70 756 грн. та пені в сумі 4 904,23грн. В судовому засіданні 01.09.2009 року представник Позивача дану заяву підтримав.

На підставі статті 22 ГПК України суд приймає зазначену заяву та розглядає справу з урахуванням її змісту.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, витребувані документи не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача (83077, м.Донецьк, вул.Рибалко, 34а), яка вказана Позивачем в позовній заяві, та зазначена Відповідачем в договорі №7/П від 17.12.2008р., суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Вислухавши в судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи за наступного.

17.12.2008 року Закрите акціонерне товариство „Редакція газети „Донбас” (Редакція) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Зеніт-Плюс” (Продавець) уклали між собою договір №7/П, згідно з умовами якого Позивач доручає, а Відповідач приймає на себе зобов’язання по реалізації газет та іншої печатної продукції тиражем згідно із замовленням та сплаті за цей товар коштів в виді передоплати.

За змістом статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Позивач стверджує, що підставою виникнення обов’язків Відповідача по оплаті друкованої продукції є договір №7/П від 17.12.2008р.

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

На підтвердження постачання печатної продукції Відповідачу та належного виконання своїх зобов’язань по договору №7/П від 17.12.2008р. Позивач надав суду видаткові накладні №РН-0000582 від 01.07.2009р., №РН-0000443 від 30.062009р., №4932 від 11.06.2009р., №4949 від 15.06.2009р., №4979 від 22.06.2009р., №5021 від 02.07.2009р., №5032 від 06.07.2009р., №5093 від 20.07.2009р., №5078 від 14.07.2009р., №5114 від 27.07.2009р., №РН-0000396 від 29.05.2009р., №РН-0000582 від 01.07.2009р., №4870 від 25.05.2009р., №4898 від 01.06.2009р., №РН-0000315 від 30.04.2009р., №4754 від 05.05.2009р.

Однак, суд вважає, що зазначені документи не можуть розглядатися як докази постачання даної продукції Відповідачу в межах умов договору №7/П від 17.12.2008р., оскільки в них не міститься жодного посилання на зазначений договір, визначений в якості правової підстави заявлених позовних вимог.

Так само не надають можливості встановити факт поставки товару в межах договору №7/П від 17.12.2008р. надані Позивачем податкові накладні, оскільки вони також не містять відомостей щодо номера договору та дати його укладення.

Акт звірки взаємних розрахунків станом на 11.08.2009 року фіксує факт визнання Відповідачем заборгованості в сумі 93 080,37 грн. Однак, з цього документу не слідує, що дана заборгованість утворилась в наслідок неналежного виконання своїх зобов’язань Відповідачем саме за вказаним договором.

Інших доказів постачання друкованої продукції Відповідачу в межах умов спірного договору Позивач не надав.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов’язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документі мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Позивач не довів за допомогою належних та допустимих у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України доказів, факт поставки печатної продукції та виникнення у Відповідача заборгованості саме за договором №7/П від 17.12.2008р.

З огляду на викладене, відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства „Редакція газети „Донбас”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Зеніт-Плюс”, м.Донецьк, про стягнення 75 660,23грн., у тому числі основного боргу в сумі 70 756 грн. та пені в сумі 4 904,23грн. грн., відмовити.  

2.          Рішення оголошено у судовому засіданні 08.09.2009 року.

3.          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

4.          Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя