ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.09.09 р.                                                                                     Справа № 22/22                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі Третяк А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ,

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області,

про стягнення заборгованості у сумі 38 633,81 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_3 - довіреність  ВМІ № 062792 від 24.07.2009р., ОСОБА_1 –паспорт;

від відповідача: Бойко М.І.-  довіреність № 17/303-23 від 16.03.2009р.,-

ВСТАНОВИВ:        

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 38 633,81 грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 30 000 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 4 320,00грн., 3% річних у розмірі 690,41 грн., пені у розмірі 3623,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором поставки № 15/1411 від 19.08.2008р., внаслідок  чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір поставки №15/1411 від 19.08.2008р. зі специфікацію №1  від 19.08.2008р. до договору, видаткову накладну № РН-L0000090 від 16.09.2008р., довіреність на отримання цінностей №1140 від 15.09.2008р., лист № 09/10-01 від 09.10.2008р., претензію № 18/11-01 від 17.11.2008р., лист №126 від 02.07.2009р. про направлення акту звірки, договір про відступлення права вимоги від 11.06.2009р., повідомлення про відступлення права вимоги №125 від 02.07.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 514, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу, ст. ст. 193, 199, 230, 231 Господарського кодексу України.

Представник Відповідача надав суду письмовий відзив на позов , в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність з боку Відповідача будь-яких зобов’язань по оплаті товару за договором поставки №15/1411 від 19.08.2008р., оскільки постачання товару, отриманого ним, здійснювалось не в межах вказаного договору, а на підставі усної домовленості за видатковими накладними. Зазначено також, що при цьому сторони не узгодили умови та строки оплати за товар, а тому оплата може  бути здійснена лише за умови пред’явлення Продавцем вимоги. Крім того, Відповідач наголошує, що копії видаткової накладної та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей не мають посилання на договір поставки №15/1411 від 19.08.2008р., а тому позовні вимоги є безпідставними.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав та надав заяву про включення до позовних вимог витрат на оплату юридичних послуг в розмірі 8 000грн.

На підставі статті 22 ГПК України зазначену заяву прийнято судом, справу розглянуто з урахуванням ії змісту.

В судовому засіданні представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив,  надав суду копію видаткової накладної №РН-L0000090 від 16.09.2008р., яка не містить посилання на спірний договір та містить посилання на ДЕРЖСТ 191-88.

В судовому засіданні оглянуто оригінал видаткової накладної №РН-L0000090 від 16.09.2008р., в якій в якості підстави постачання продукції зазначено договір №15/1411 від 19.08.2008р. та є посилання на ДЕРЖСТ 191-82.

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

19.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-ЛЕНД» (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (Покупець) укладено договір поставки №15/1411, згідно з умовами якого Постачальник зобов’язувався передати у встановлений строк продукцію (товар) у власність Покупця, а Покупець зобов’язувався у відповідності з умовами цього договору прийняти цю продукцію (товар) і оплатити її. Крім того, п.1.2. договору передбачено, що найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови поставки зазначаються у специфікаціях, що є невід’ємними частинами цього договору.

Згідно із Специфікацією №1 від 19.08.2008р. до договору №15/1411 від 19.08.2008р. Постачальник поставляє Покупцю цеп марки G1000-3-100, ГОСТ 191-82 у кількості 20м за ціною 1250,00 грн. без ПДВ за 1 м загальною вартістю, з урахуванням ПДВ, 30000,00 грн. Оплата продукції здійснюється протягом 10 банківських днів після поставки. Специфікація підписана сторонами та скріплена їх печатками.

Відповідно до видаткової накладної №РН-L0000090 від 16.09.2008р. та  довіреності на отримання цінностей №1140 від 15.09.2008р., Відкрите акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» прийняло від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-ЛЕНД» товар, а саме цеп марки G1000-3-100, ГОСТ 191-82 у кількості 20м за ціною 1250,00 грн. без ПДВ за 1 м. загальною вартістю, з урахуванням ПДВ, 30000,00 грн.

 Як зазначено у даній накладній, підставою постачання є договір №1411 від 19.08.2008р.

Довіреність №1140 від 15.09.2008р. видана на отримання від ТОВ «ЛІГА-ЛЕНД», м.Дніпропетровськ, цінностей саме за договором №15/1411 від 19.08.2008р.

20.11.2008р. згідно фіскальному чеку та листку опису вкладення на адресу Відповідача Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-ЛЕНД» направлено претензію №18/11-01 про негайне здійснення розрахунку за поставлену продукцію у розмірі 30000,00 грн.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу  України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Позивач стверджує, що підставою виникнення обов’язків Відповідача по оплаті переданого товару є договір поставки № 15/1411 від 19.08.2008р.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу  України та статей 264-271 Господарського кодексу  України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, враховуючи, що за видатковою накладною №РН-L0000090 від 16.09.08р. поставлено товар, зазначений у Специфікації №1 від 19.08.2008р., яка є невід’ємною частиною договору поставки № 15/1411 від 19.08.2008р. (цеп G1000-3-100 ГОСТ 191-82 у кількості 20м за ціною 1250,00 грн. без ПДВ за 1 м. загальною вартістю з урахуванням ПДВ 30000,00 грн.), і саме цей товар зазначено у довіреності на отримання цінностей від 15.09.2008р., суд дійшов висновку, що дані документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім в межах договору № 15/1411 від 19.08.2008р.

Доводи Відповідача щодо не договірного характеру цих правовідносин та копія видаткової накладної №РН-L0000090 від 16.09.2008р., яка не містить посилання на спірний договір, надана Відповідачем для огляду в судовому засіданні, не приймаються судом до уваги, на підставі вище викладеного та враховуючи той факт, що Позивачем надано оригінал видаткової накладної №РН-L0000090 від 16.09.2008р., в якій в якості підстави постачання продукції зазначено договір №15/1411 від 19.08.2008р.

Посилання Відповідача на невідповідність найменування товару, зазначеного в специфікації до спірного договору найменуванню товару, поставленого відповідно до видаткової накладної №РН-L0000090 від 16.09.2008р., копія якої знаходиться у нього, через неспівподіння посилань на ДЕРЖСТ, судом відхиляються, виходячи з наступного.

ДЕРЖСТ 191-82 «Цепи вантажеві пластинчаті. Технічні умови» затверджені та введені в дію Постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 09.06.1982 року № 2330. Постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 13.09.1988 року №3143 до них внесено зміни. Цифри в номері вказують на рік затвердження та вводу в дію. Таким чином, мова йде про один і той же документ.

Крім того, Відповідач не заперечує, що ним отримано товар, який відповідає характеристикам, вказаним у Специфікації, видатковій накладній та довіреності на отримання цінностей.

Таким чином, оплата за поставлений товар повинна здійснюватись на умовах і в порядку, визначених у договорі поставки , а саме у  п.5.1, 9.1, 9.3. договору.

Право Продавця вимагати від Покупця виконання грошового зобов’язання по накладній № РН-L0000090 від 16.09.2008р. на суму 30000,00 грн. виникло 01.10.2008р.

В порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Постачальником на вказану суму на момент прийняття рішення суду не виконане.

11.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-ЛЕНД» (первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги.

За умовами вказаного договору Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за зобов’язанням, що виникло на підставі договору поставки №15/1411 від 19.08.2008р. (договір № 1411) між Первісним кредитором та Боржником – Відкритим акціонерним товариством „Енергомашспецсталь”, ЄДРПОУ 00210602, м.Краматорськ, Донецька обл., 84306. До Нового кредитора переходять права Первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а саме:

-          вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов’язань за договором поставки № 15/1411 від 19.08.2008р.,

-          вимагати сплати вартості отриманого Боржником від Первісного кредитора товару (цеп G1000-3-100  ГОСТ 191-82) в розмірі 30 000,00 грн.,

-          вимагати сплати суми заборгованості за Договором № 15/1411 з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та неустойки.

Відповідача проінформовано про відступлення права вимоги. Це  підтверджується  повідомленням №125 від 02.07.2009р., яке отримане Відповідачем  03.07.2009р. за  вхід. № 9/3350, про що є відмітка.

Відповідно до приписів ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема,  передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Ч.1 ст. 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 Цивільного кодексу України  врегульований порядок заміни кредитора у зобов'язанні , а саме -  заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.  Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Виходячи з аналізу наданих суду документів і приписів наведених вище норм Цивільного кодексу України, якими регулюються питання заміни кредитора у зобов’язанні, суд дійшов висновку про те, що Позивач у справі є особою, що у встановленому законом порядку отримала право вимоги у зобов’язанні, що виникло між сторонами договору поставки № 15/1411 від 19.08.2008р.

Таким чином, вимоги щодо стягнення суми основного боргу з Відповідача суд вважає законними та обґрунтованими.

Вимоги щодо стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних також є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок Відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

За розрахунком Позивача інфляційні витрати з моменту виникнення права вимоги за період з 01.10.2008 р. по 07.07.2009р. складають 4320 грн. Однак, при здійснені даного розрахунку Позивачем не враховані рекомендації Верховного суду України відносно порядку застосування індексів інфляції, викладені в листі №62-97р від 03.04.1997р., згідно з якими вважається, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця сума індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо її внесено з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. За перерахунком суду, здійсненим з урахуванням зазначених рекомендацій, сума збитків, понесених від інфляції, складає  4329,07 грн.

Але стягненню підлягає сума інфляційних витрат у межах позовних вимог.

Також Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 690,41 грн. Судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” здійснено перерахунок та встановлено, що сума 3 % річних складає 689,79 грн.

На підставі статті 611 ЦК та пункту 10.4 договору Відповідач за несвоєчасну оплату поставленої продукції має уплатити пеню в розмірі 2% від суми простроченого платежу за кожен день просрочка, але не більш подвійної облікової ставки НБУ. При здійсненні перерахунку суми пені встановлено арифметичну необґрунтованість розрахунку Позивача. Суд вважає, що дана сума має розраховуватися за схемою: 30000грн. * 24% / 100% * 183дні / 365 днів. Таким чином, позовні вимоги щодо стягненню пені підлягають задоволенню в сумі 3604,90 грн.

На ряду з зазначеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на правову допомогу в сумі 8 000грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таки чином, в контексті ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судовими витратами вважаються лише витрати по оплаті послуг адвоката. Суд вважає, що ці витрати підлягають стягненню за умови, якщо статус адвоката підтверджено відповідним свідоцтвом, а також, якщо ці витрати  сплачені стороною, якій такі послуги надавались, та це підтверджується відповідними фінансовими документами.

За приписом ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Таким чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Втім, матеріали справи не містять такого документа.

Також не підтверджено понесення Позивачем витрат на оплату послуг адвоката фінансовими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між Позивачем та представником ОСОБА_3 підтверджуються договором про надання юридичних послуг  від 04.08.2009р., відповідно до якого Позивач доручає, а ОСОБА_3 надає правову допомогу та представляє інтереси за позовом до ВАТ «Енергомашспецсталь» в суді. Пункт 2 договору передбачає, що ОСОБА_1 зобов’язується оплатити роботу ОСОБА_3 у розмірі 8 000грн. Пункт 3 фіксує наступну домовленість сторін: підписання цієї угоди засвідчує виконання сторонами умов, зазначених в пункті 2. Однак, на думку суду, цей документ не може вважатися доказом оплати послуг, оскільки  його не підписано ОСОБА_3

Таким чином, в задоволенні вимог про стягнення з Відповідача витрат на правову допомогу в сумі 8 000грн. суд відмовляє, оскільки дані вимоги недоведені та необґрунтовані.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ, до Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м. Краматорськ, про стягнення 38 633,81 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 30 000 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 320,00 грн., 3% річних у розмірі 690,41 грн., пені у розмірі 3 623,40 грн. задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”(84306, Донецька область, м.Краматорськ, п/р 26005301510738 в філії відділення Промінвестбанку м.Краматорськ, МФО 334141, ЄДРПОУ 00210602) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49051, АДРЕСА_1, НОМЕР_2 в ЗАТ „ОТР-банк” м.Дніпропетровськ, МФО 307071, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 38614,69 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 30 000 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 320,00 грн., 3% річних у розмірі 689,79 грн., пені у розмірі 3 604,90 грн.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”(84306, Донецька область, м.Краматорськ, п/р 26005301510738 в філії відділення Промінвестбанку м.Краматорськ, МФО 334141, ЄДРПОУ 00210602) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49051, АДРЕСА_1, НОМЕР_2 в ЗАТ „ОТР-банк” м.Дніпропетровськ, МФО 307071, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в розмірі 386,15 грн. та витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 314,84 грн.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          За згодою сторін у судовому засіданні 01.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

7.          Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя