ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2009 р. № 117/7-1997
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддівУдовиченка О.С.,
Міщенка П.К.(доповідач), Грека Б.М.
розглянувши касаційні
скарги
на ухвалу
та на ухвалу
у справі
господарського суду
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області
господарського суду Закарпатської області
від 23.04.2009року .
Львівського апеляційного господарського суду
від 10.06.2009року .
№ 117/7-1997
Закарпатської області
за заявою
до
ліквідатор
про ВАТ "Волновахський КХП"
ВАТ "Тячівський КХП"
Дідич М.А.
визнання банкрутом
В судовому засіданні взяли участь представники:
- заявника: не з'явився;
- боржника: не з'явився;
- скаржника: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Постановою Арбітражного суду Закарпатської області від 02.11.1998р. у справі 117/7-1997 Тячівський комбінат хлібопродуктів (правонаступником якого є ВАТ "Тячівський хлібопродукт") визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою суду у справі від 17.10.2000р. провадження у справі зі стадії ліквідаційної процедури запроваджено з дотриманням положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ліквідатором призначено Дідича М.А.(ліцензія Агентства з питань банкрутства від 28.12.1999р. №000012).
У процесі проведення ліквідаційної процедури реалізовано майна банкрута на загальну суму 483336,15 грн., які були використані на виплату заробітної плати працівникам підприємства –147330,97грн., виплату заборгованості перед Пенсійним фондом України - 91185,63 грн., погашення заборгованості перед бюджетом по податках та інших обов’язкових платежах на загальну суму 101609,26 грн. та погашення заборгованості перед кредиторами третьої черги - 80676,14 грн.
Ухвалами суду у справі (від 25.04.2006р., від 01.02.2008р.) та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2006р. зобов’язано ліквідатора Дідича М. А. провести інвентаризацію майна банкрута за участю представників регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, розглянути додаткові майнові вимоги ДПІ у Тячівському районі до банкрута на суму 32530,70 грн., надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, ліквідаційний баланс та звіт про закінчення ліквідаційної процедури.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 23.04.2009року зобов’язано ліквідатора Дідича М. А. у встановленому порядку провести дії по реалізації наявних у банкрута майнових активів з метою погашення вимог кредиторів у справі та завершенню ліквідаційної процедури. Ліквідаційний баланс банкрута та звіт про закінчення ліквідаційної процедури по ВАТ "Тячівський хлібопродукт" подати суду до 01.10.2009р.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2009року відмовлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Закарпатській області в прийняті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 23.04.2009року.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області не погоджуючись з ухвалою господарського суду Закарпатської області від 23.04.2009 р. у справі № 117/7-1997 з звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарських суду Закарпатської області, посилаючись на порушення судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права.
Крім того, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області не погоджуючись з ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2009року у справі № 117/7-1997 з звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2009року, посилаючись на порушення судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права.
В судове засідання представники сторін, кредиторів не з’явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу у відсутності представників сторін.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Господарським судом Закарпатської області зазначено, що ухвалами суду у справі (від 25.04.2006р., від 01.02.2008р.) та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2006р. зобов’язано ліквідатора Дідича М. А. провести інвентаризацію майна банкрута за участю представників регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, розглянути додаткові майнові вимоги ДПІ у Тячівському районі до банкрута на суму 32530,70 грн., надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, ліквідаційний баланс та звіт про закінчення ліквідаційної процедури.
У судовому засіданні 23.04.2009р. ліквідатором подано суду уточнений реєстр вимог кредиторів та інвентаризаційний опис основних засобів.
Загальний обсяг вимог кредиторів згідно з поданим ліквідатором реєстром становить суму 197223,78 грн. (в т.ч. по кредиторах: Миргородський КХП - 24443,58 грн., Кобеляцький КХП –23891,77 грн., Кременчуцький КХП –14923,00 грн., Хустська реалбаза -1189,64 грн., Батьовський КХП –56613,00 грн., Тячівське відділення держказначейства України –55425,50 грн., Управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі –5962,54 грн., Державна податкова інспекція у Тячівському районі –14784,75 грн.), що складає менше 10 відсотків наявних майнових активів підприємства-банкрута.
Балансова вартість наявних у банкрута основних засобів відповідно до даних інвентаризаційного опису складає суму 2 643 720,00 грн.
Ліквідатором у поданому суду звіті від 11.09.2004р. та у судових засіданнях по справі вказано на неможливість проведення остаточної реалізації майна банкрута та розрахунків з кредиторами у зв’язку із забороною передбаченою Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" від 29.10.2001р. №2864-III щодо примусової реалізації майна державних підприємств.
Статтями 1 та 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" передбачено запровадження мораторію на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна, в тому числі і щодо продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство.
Відповідно до установчих документів ВАТ "Тячівський хлібопродукт”, його засновником є держава в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Закарпатській області.
Проте, у зв’язку з обмеженнями встановленими Законом України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” в процесі розгляду справи про банкрутство, ліквідаційна процедура не відкривається до вдосконалення механізму примусової реалізації майна, а продаж майна банкрута можливий тільки у справах, де ліквідаційна процедура відкрита до набрання чинності Законом №2864-III. (з такими висновками погодився Верховний Суд України у постанові від 10.03.2009 у справі №2-4/9047.2-2007).
Тож правомірними є висновки суду першої інстанції, що законодавчі обмеження щодо примусової реалізації майна державних підприємств не можуть стати підставою для заборони проведення ліквідатором дій по реалізації майна банкрута у даній справі, оскільки ліквідаційна процедура по ВАТ "Тячівський хлібопродукт" відкрита до набрання чинності Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (набрав чинності 26.12.2001 р. з дня опублікування у газеті "Урядовий кур’єр).
З врахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду першої інстанції, про необхідність ліквідатора Дідича М. А. у встановленому порядку провести дії по реалізації наявних у банкрута майнових активів з метою погашення вимог кредиторів у справі та завершенню ліквідаційної процедури.
Доводи скаржника, викладені у касаційні скарзі, не спростовують висновків господарського суду Закарпатської області.
Крім того, Житомирський апеляційний господарський суд ухвалою від 10.06.2009 року відмовив Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Закарпатській області в прийняті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 23.04.2009року з тих підстав, що не передбачає оскарження ухвали господарського суду по реалізації майнових активів банкрута та завершення ліквідаційної процедури. Тому, згідно зі ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, ухвала місцевого господарського суду не може бути оскаржена в апеляційному порядку, так як це не передбачено Законом.
Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу від 23.04.2009, оскільки ухвала, винесена господарським судом, підлягає оскарженню, якщо стосується майнових інтересів сторін, інших учасників справи про банкрутство.
Сама відсутність у Законі чи ГПК України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників провадження, і введення тих чи інших процедур банкрутства не може бути підставою для повернення або відмови у прийнятті апеляційних скарг.
За таких обставин справи, у зв'язку із тим, що судом апеляційної інстанції висновок про відповідність нормам законодавства оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в частині дотримання норм процесуального права зроблений неправомірно,то ухвала про відмову у прийнятті (що стосуються оскаржуваної Фондом ухвали місцевого господарського суду) підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2009 р. у справі № 117/7-1997 задовольнити .
Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2009 р. у справі № 117/7-1997 скасувати.
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 23.04.2009 р. у справі № 117/7-залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 23.04.2009р. у справі № 117/7-1997 залишити без змін.
Головуючий Удовиченко О.С.
С у д д я Міщенко П.К.
С у д д я Грек Б.М.