Справа № 1-48/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2010 року. Кременчуцький районний суд Полтавської області

в складі : головуючого – судді Кузнецова А.В.

при секретарі Альошкіної О.І.

з участю прокурора Яременко О.І.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженка с. Богданівка Знам’янського району Кіровоградської області, українка,

громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружена, не працює, не судима,

прож. ІНФОРМАЦІЯ_3,

в скоєні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України,

ОСОБА_4, 3 квітня1988 року народження,

уродженка с. Богданівка Знам’янського району Кіровоградської області, українка,

громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружена, має 1 неповнолітню

дитину, не працює, не судима, прож. ІНФОРМАЦІЯ_4 Глобинського

району,

в скоєні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 групою осіб спричинили умисне тяжке тілесне ушкодження, яке небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Так, 15 жовтня 2009 року приблизно о 16-30 годин ОСОБА_3 та ОСОБА_4, разом з матір’ю ОСОБА_5 та її співмешканцем ОСОБА_6 вдома у матері в с. Мозоліївка вул. Шевченко, 6 Глобинського району, вживали алкогольні напої. Під час розпиття спиртного, між ОСОБА_3 та співжителем матері виникла сварка, в результаті чого ОСОБА_5 втекла з садиби, а ОСОБА_6 зачинився у будинку. Після того, як ОСОБА_4 вдалося відчинити двері, ОСОБА_3 забігла до спальної кімнати будинку з металевою трубою та маючі намір на спричинення тілесних ушкоджень умисно стала наносити ОСОБА_6, який сидів на дивані, удари по голові та тулубу. ОСОБА_4 забрала трубу і викинула на вулицю, однак ОСОБА_3 схопила стілець та вдарила ОСОБА_6 по голові, від чого стілець розламався, тоді ОСОБА_3 взяла ніжку від стільця та продовжила наносити удари по тулубу і голові потерпілого. ОСОБА_4 відібрала у сестри ніжку від стільця та також маючі умисел на спричинення тілесних ушкоджень нанесла ОСОБА_6 декілька ударів по голові і тулубу. Вчинивши побиття ОСОБА_3 і ОСОБА_4 продовжили вживати спиртне, та ОСОБА_4 виявила зникнення мобільного телефону. Вирішивши, що крадіжку скоїв співмешканець матері, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 стали наносити ОСОБА_6, який лежав на полу будинку, численні удари ногами, взутими у чобітки, в область живота, по тулубу та обличчю. ОСОБА_4 також нанесла декілька ударів по голові пластмасовим горшком, ОСОБА_3 по тулубу металевим совком. Після побиття сестри зникли з місця пригоди, а ОСОБА_6 помер від отриманих тілесних ушкоджень на місці пригоди.

В результаті нанесених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ударів ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді розриву печінки, внутрішньої кровотечі, прямих переломів ребер справа 6-7 по середньо-ключичній лінії з крововиливи в довколишні тканини, крововиливи в підшкірно-жирову клітковину передньої грудної стінки справа, садна на правій боковій поверхні грудної клітини, яки утворились від дії тупих предметів і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння. Прямого перелому 8 ребра зліва по лопаточній лінії з крововиливами в навколишні м’язи, крововиливи в підшкірну клітковину спіни, перелому вуглу нижньої щелепи зліва з крововиливами в довколишні тканини, синці, садна м’яких тканин обличчя в ділянці вуглу нижньої щелепи зліва, яки утворились від дії тупих предметів і відносяться до середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров’я. Забійні рани м’яких тканин голови, крововиливи в м’які покрови голови із внутрішньої сторони, які утворились від дії предмету, який має чітко виражене ребро і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Синців, саднин м’яких тканин голови, шиї, верхніх та нижніх кінцівок тулубу, які утворились від дії тупих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок закритої травми тулубу, яка супроводжувалась розривом печінки та внутрішньочеревною кровотечею.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину визнала повністю, повністю підтримала свої свідчення данні на попередньому слідстві, від дачі свідчень в залі суду відмовилась, посилаючись на ст. 63 Конституції України.

Підсудна ОСОБА_4 визнала себе винною частково і пояснила, що 15 жовтня 2009 року по дзвінку сестри ОСОБА_3 приїхала до матері в будинок співжителя ОСОБА_6 в с. Мозоліівка Глобинського району. Її зустрів ОСОБА_6 в нетверезому стані та нецензурно облаяв. Коли зайшла у хату, там знаходились мати ОСОБА_5, сестра ОСОБА_4 з своїм співжителем ОСОБА_7 Всі сіли випили горілки, потім між матір’ю та сестрою спалахнула сварка, вони почали битися. Вона їх помирила і знову сіли випили та потім пішли курити на подвір’я. Повернувшись через певний час зрозуміли, що хата закрита, в ній зачинився ОСОБА_6 і ні кого не впускав, тоді вона взяла залізний совок та вибила вікно і відкрила двері. До хати забігла сестра з залізною трубою, яку вирвала з колонки для води, труба була десь довжиною 1м. 20 см., і почала бити ОСОБА_6 по спині, голові, ногам, животу, нанесла десь 6-10 ударів. Вона забрала трубу, але сестра не заспокоїлася і продовжувала бити ОСОБА_6 залізним совком, яким вибивали вікно у хату, по спині, голові, ногам , животу. ОСОБА_8 десь 5-6 разів, совок зламався і вона почала бити його стільцем. ОСОБА_9 продовжила зі нею пити горілку. ОСОБА_6 лежав на полу. Потім вона виявила, що зник мобільний, сестра сказала, що не брала, тоді вона вирішила, що це зробив ОСОБА_6, оскільки він частенько крав у них гроші, не витримала, та розізлившись схопила дитячий пластмасовий горщик і вдарила ОСОБА_6 по голові три рази, горщик розлетівся на шматки, а сестра у цей час била покійного ніжкою від дерев’яного стільця по голові, ногах, тулубу. У кімнату зайшов ОСОБА_7 і сказав, щоб зупинилися, бо так і вб’єте ОСОБА_6, вона зупинила сестру та дала ОСОБА_6 дві кружки води, він впив і залишився лежати на полу. Вину визнає частково так як била ОСОБА_6 лише по голові горщиком, через те, що була зла, бо пропав мобільний. По тулубу потерпілого не била. Свої досудові свідчення не підтримує оскільки, тоді було шкода сестри і звинувачувала себе у побитті ОСОБА_6, була розстроєна через дитину, яку забрали. Зараз отямилась і зрозуміла, що треба виходити на волю, ростити сина. З сестрою залишились добрі відносини.

Крім повного визнання вини підсудною ОСОБА_3В та часткового визнання вини, підсудною ОСОБА_4 їх винність повністю підтверджується:

- свідченнями потерпілої ОСОБА_10, що її племінник ОСОБА_6 пішов жити до ОСОБА_5, з цього часу покинув роботу, зловживав спиртним, лікувався в тубдиспансері, 16 жовтня 2009 року вранці до неї прибігла ОСОБА_5 і розповіла, що її дочки вбили ОСОБА_6, через те, що він захищався за неї. Коли зайшла до будинку, то побачила племінника побитого, в крові, лежачим на підлозі, стіни і підлога кімнати теж були в крові, люстра побита, стілець розламаний;

- поясненнями свідка ОСОБА_5, що 14 жовтня 2009 року до неї приїхала молодша дочка ОСОБА_11 зі своїм співмешканцем ОСОБА_7, весь день пиячили в чотирьох з її співмешканцем ОСОБА_6 Наступного дня приїхала старша дочка ОСОБА_12, теж сіли вживати спиртні напої. Сестри посварилися, потім ОСОБА_3 била її, а коли заступився ОСОБА_6, перекинулась на нього, ОСОБА_4 тримала її, щоб не допомагала захищатись, тому змушена була втекти до сусідки, а коли повернулась вранці, то виявила труп співмешканця, дочок не було;

- свідченнями ОСОБА_7, що з 14 жовтня 2009 року були в гостях у матері співмешканки ОСОБА_3 – ОСОБА_5 та її співмешканця ОСОБА_6, випивали. 15 жовтня 2009 року приїхала ОСОБА_4, теж сіла до столу, пили вп’ятьох. Він сильно сп’янів і пішов відпочивати, чого «завелись» дівчата з ОСОБА_6 сказати не може, але коли виходив в туалет, то бачив, що ОСОБА_6 лежав на підлозі, а сестри ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вдвох били його ногами по животу та ребрах, ОСОБА_3 ще й ніжкою від стільця. Він казав щоб припинили побиття і коли повертався до хати, сестри вже сиділи за столом. Вночі його розбудила ОСОБА_3 і вони направились додому;

Крім пояснень потерпілої і свідків, винність підсудних в повному обсязі також

підтверджується:

- оголошеними показами ОСОБА_3, допитаною в якості підозрюваної та обвинуваченої, що разом із своїм співмешканцем приїхала до матері в с. Мозоліївка. Там вони разом із співмешканцем матері ОСОБА_13 вживали алкогольні напої, потім вона та її співмешканець ОСОБА_5 залишились ночувати. Вранці, на прохання своєї матері, вона подзвонила своїй сестрі ОСОБА_4 та попросила приїхати до них. ОСОБА_12 приїхала під обід та вони всі разом випили горілки, при цьому ОСОБА_4 посварилась із матір'ю та вітчимом. ОСОБА_14 почав проганяти їх з будинку та почав чіплятися до неї, тому вона взяла дерев'яний стілець, що був у спальній кімнаті та поки ОСОБА_14 сидів на дивані, вдарила того цим стільцем по голові. Від удару стілець розламався, розбилася люстра, що була в неї над головою. Після цього вона підняла ніжку від стільця та почала бити нею по голові та щелепі ОСОБА_14. Вона нанесла не менше 10 ударів по різним частинам тіла вітчима. Після чого до неї підійшла ОСОБА_4, взяла дерев'яну ніжку від стільця та теж нанесла не менше 10-ти ударів по різним частинам тіла потерпілого. Після побиття ОСОБА_14, вони сіли випивати. В цей час її співмешканець спав у іншій кімнаті, бо був дуже п'яний. До них приповз ОСОБА_14 та попросив дати йому води, вони дали. Потім, вони у двох знову почали бити ОСОБА_14 ногами, нанесли не менше 20 ударів ногами, взутими в взуття по різним частинам тіла, в тому числі по череву, ребрам та спині. Після побиття ними вітчима, той ще був живий, вона принесла йому подушку та накрила ковдрою. Після чого її сестра поїхала додому до смт. Градизьк, а вона розбудила свого співмешканця та вони разом пішли додому до с. Пронозівка, йшли пішки. Де подівся їх велосипед не знає. Також не знає де поділась її мати, яка втекла з хати ще під час сварки з ОСОБА_4. Додала, що вона била потерпілого металевим совком по голові та той совок зламався. Коли вона уходила з будинку, то її вітчим був ще живий /т.1 а.с. 128-131, 160-161 т. 3 а.с. 24-25/;

- оголошеними в судовому засіданні поясненнями ОСОБА_4, допитаної в якості підозрюваної та обвинуваченої, що 15 жовтня цього року близько 09-00 години ранку приїхала на попутних автомобілях до с. Мозоліївка, де проживала її мати. Приїхала, бо їй на мобільний телефон подзвонив її знайомий ОСОБА_15 та повідомив, що начебто її мати померла. Вона постукала у двері, які відчинив вітчим ОСОБА_14 та будучи п'яним, відразу почав висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою та проганяти її з будинку. Вона відштовхнула двері та пройшла до приміщення будинку. Там вона побачила, що в приміщенні будинку був безлад, з кімнати вийшла її мати, яка теж почала її проганяти. Також вона побачила свою молодшу сестру ОСОБА_3, яка сказала, що ідея викликати її до них належала матері. Вона хотіла вдарити сестру, але мати їх розборонила. Проте все одно між нею та сестрою виникла бійка, в ході якої вони тягали одна одну за волосся. Проте згодом примирились та поїхали на велосипеді до знайомої, щоб придбати самогон. В дома вони вживали придбаний ними самогон. ОСОБА_14 пішов до кімнати та ліг спати. Вони втрьох, з сестрою та матір'ю, продовжили вживати алкоголь. В ході цього між ними відбулась розмова за те, що ОСОБА_14 не прописаний в їх будинку, почувши це, ОСОБА_14 встав та почав їх проганяти з будинку, при цьому схопивши ОСОБА_3 за руку. Сестра почала битися з ОСОБА_14, вони їх розборонила та вийшла з сестрою та матір'ю до коридору, а ОСОБА_14 в цей час зачинив двері до будинку на гачок. На їх прохання відчинити двері, вітчим відмовився. Тоді вона вибила шибку та відчинила двері й таким чином потрапила до приміщення будинку. Мати була десь на дворі, а згодом взагалі кудись втекла. В цей час до будинку зайшла її сестра ОСОБА_3 з металевою трубою в руках та кинулась на ОСОБА_14, який час сидів на дивані у спальній кімнаті та почала бити того по голові та тулубу, при цьому нанесла та не менше 6-ти ударів. Вона забрала у сестри трубу та винесла її на двір, потім почала шукати матір, але не знайшла. Повернувшись до будинку побачила, що ОСОБА_3 продовжує бити лежачого на підлозі поруч із диваном ОСОБА_14 металевим совком, яким вона розбивала шибку. ОСОБА_14 совок зламався, сестра нанесла ним теж більше 10-ти ударів по різним частинам тіла. Після чого взяла дерев'яний стілець та почала бити ним ОСОБА_14 по різним частинам тіла, в тому числі й по голові. Від нанесених ударів стілець зламався. Тоді сестра почала бити ОСОБА_14 ніжкою від стільця та нанесла нею більше 10 ударів по різним частинам тіла. Після цього вони з сестрою ще трохи випили оковитої. Потім вона почала шукати свій мобільний телефон, але не змогла найти, вона запитала у ОСОБА_3, проте та відповіла, що не брала, тоді вона запитала про телефон у ОСОБА_14, але той відповів, що теж не брав, вона нанесла йому близько 5-ти ударів ногою по голові. ОСОБА_13 попросив води, вона дала йому води. ОСОБА_14 вона таки знайшла свій мобільний телефон, який був захований за піччю, вирішила, що це зробив ОСОБА_14, який хотів викрасти у неї її мобільний телефон, тому теж почала бити вітчима, била дитячим горшком по голові та іншим частинам тіла аж поки горщок не розламався. Потім вони з сестрою сіли до столу випивати. ОСОБА_13 приповз до них, до столу та попросив води, вона йому дала. Потім вона почала збиратися додому та перед цим разом із сестрою нанесли ще ударів по 10-15 кожна ногами по тулубу вітчима, били сильно по ребрам і в живіт. Коли вона уходила, то ОСОБА_14 був ще живий, на його обличчі було багато крові. ОСОБА_8 вони почали десь об 16-30 годин, припинили об 19-30 годин, коли вона поїхала на попутних машинах до смт. Градизьк, де вона проживає у подруги. Додому приїхала близько 03-00 години ночі та лягла спати. Де знаходилась її мати в той час, коли вони з сестрою били ОСОБА_8 не знає, вітчима били бо той першим поліз битися до її сестри. Чому нанесли стільки ударів пояснити не може /т.1 а.с. 188-191,221-223 т. 3 а.с. 12-13/;

- протоколами огляду місця події в ході якого зафіксовано труп потерпілого ОСОБА_6, розламані металевий совок, стілець, пластмасовий горщик, металева труба, вилучений одяг ОСОБА_3 та ОСОБА_4 /т. 1 а.с. 11- 50, 60, 61, 62-63/;

- висновком судово-медичної експертизи № 144 від 24 листопада 2009 року, згідно якого

потерпілому ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді розриву печінки, внутрішньої кровотечі, прямих переломів ребер справа 6-7 по середньо-ключичній лінії з крововиливи в довколишні тканини, крововиливи в підшкірно-жирову клітковину передньої грудної стінки справа, садна на правій боковій поверхні грудної клітини, яки утворились від дії тупих предметів і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння. Прямого перелому 8 ребра зліва по лопаточній лінії з крововиливами в навколишні м’язи, крововиливи в підшкірну клітковину спіни, перелому вуглу нижньої щелепи зліва з крововиливами в довколишні тканини, синці, садна м’яких тканин обличчя в ділянці вуглу нижньої щелепи зліва, яки утворились від дії тупих предметів і відносяться до середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров’я. Забійні рани м’яких тканин голови, крововиливи в м’які покрови голови із внутрішньої сторони, які утворились від дії предмету, який має чітко виражене ребро і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Синців, саднин м’яких тканин голови, шиї, верхніх та нижніх кінцівок тулубу, які утворились від дії тупих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Потерпілому було нанесено не менше як 22 удари, смерть ОСОБА_6 настала внаслідок закритої травми тулубу, яка супроводжувалась розривом печінки та внутрішньочеревною кровотечею /т. 2 а. с. 210-214/;

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин пригоди, під час якого

підсудна ОСОБА_3 показала механізм нанесення ударів / т. а. с. 134-142/;

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин пригоди, під час якого

підсудна ОСОБА_4 показала механізм нанесення ударів / т. а. с. 194-204/;

- висновками судово-медичної експертизи №№ 176, 177 від 19 жовтня 2009 року, що покази дані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час відтворення обстановки та обставин пригоди відповідають об’єктивним даним отриманим при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 /т.2 а.с. 226

- оголошеними поясненнями судово-медичного експерта ОСОБА_16, що він був

присутнім під час проведення відтворення обстановки та обставин пригоди з підозрюваними ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які пояснили, що били ОСОБА_6 ногами в живіт та по тулубу, їх покази цілком відповідають даним отриманим при судово-медичній експертизі трупа, закрита травма тулубу виникла від не менше ніж одного удару в живіт, але визначити саме від одного чийогось удару неможливо /т. 2 а.с. 387/;

- висновками судово-імунологічних експертиз №№ 816, 818 від 6 листопада 2009 року, що на парі кросівок, вилучених у ОСОБА_3 та на джинсовій курточці, джинсових брюках та парі шкіряних чобіт, вилучених в ОСОБА_4, знайдена кров людини, яка могла походити від потерпілого ОСОБА_6 /т. 2 а.с. 87-91, 190-197/;

- висновком судово-цитоглогічної експертизи №№ 362 від 6 листопада 2009 року, що в піднігтьовому вмісту нігтьових зрізів з лівої руки ОСОБА_4 виявлено кров людини, яка могла походити від потерпілого ОСОБА_6І./т. 2 а.с. 325-329/;

- висновками судових психолого-психіатричних експертиз №№ 774, 775 від 30 листопада 2009 року, згідно яких ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають відхилення в психічному розвитку, які не є проявами психічного захворювання. Дані відхилення не могли суттєво вплинути на здатність усвідомлювати значення своїх дії та розуміти їх наслідки. Під дію ст.ст. 19, 20 КК України не підпадають /т.2 а.с. 19-25, 32-39/;

та іншими дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд дійшов до висновку про винність підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спричиненні групою осіб умисно тяжкого тілесного ушкодження, яке небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого. Їх дії суд кваліфікує за ст. 121 ч. 2 КК України.

При цьому суд приймає за основу вироку пояснення підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 даних на досудовому слідстві, про обставини події та механізм і мету спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6, оскільки вони підтверджені свідками, співпадають між собою та відповідають виявленими у потерпілого тілесними ушкодженнями та роз’ясненнями судово-медичного експерта. Свідчення підсудної ОСОБА_4 про обставини події дані в судовому засідання, щодо заперечення нанесення потерпілому ударів, на думку суду не заслуговують на увагу, в зв’язку з тим, що мають характер замовчування негативних для неї фактів з метою уникнути покарання і є обраним способом захисту.

Обираючи міру покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які раніше не судимі, за місцем колишнього навчання характеризуються негативно, проживання – посередньо, не працюють, ОСОБА_3 вагітна, ОСОБА_4 має неповнолітню дитину, відносно якої вирішується питання про позбавлення її батьківських прав.

Обставиною, яка обтяжує відповідальність підсудних є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає вчинення злочину в стані вагітності та щире каяття і сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які пом’якшують покарання ОСОБА_4 судом не виявлено.

З врахуванням наведеного, приймаючі до уваги всі обставини справи, суд вважає, що підсудна ОСОБА_3 підлягає покаранню у вигляді позбавлення волі відповідно до мінімальної санкції статті звинувачення, враховуючі пом’якшуючі вину обставини, підсудна ОСОБА_4 підлягає покаранню у вигляді позбавлення волі на більш тривалий строк.

Запобіжний захід необхідно залишити попередній – тримання під вартою, зарахувавши в строк відбуття покарання час попереднього ув’язнення.

Речові докази по справі в частині вилученого одягу повинні бути повернуті власникам, речі, які не мають цінності необхідно знищити.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винною в скоєні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України й призначити їй покарання у вигляді 7 /семи/ років позбавлення волі.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 залишити попередній – тримання під вартою, строк відбуття покарання відраховувати з 16 жовтня 2009 року.

ОСОБА_4 визнати винною в скоєні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України й призначити їй покарання у вигляді 8 /восьми/ років позбавлення волі.

Запобіжний захід до ОСОБА_4 залишити попередній – тримання під вартою, строк відбуття покарання відраховувати з 16 жовтня 2009 року.

Речові докази по справі: спортивні штани темно-синього кольору, кросівки сірого кольору, футболку сірого кольору повернути ОСОБА_3, джинсова куртка синьо-сірого кольору, джинсові брюки синього кольору шкіряні чоботи чорного кольору повернути ОСОБА_4, ніжки та фрагмент стільця, фрагмент бетону, палицю, дві частини тремпеля, зрізи з шпалер, частини дитячого горшка, вирізи з полового покриття, вируб з деревини, наволочку, виріз зі штори, металевий держак та частину совку, пошкоджену люстру, рушник зеленого кольору, металеву трубу – знищити, штани чоловічі синього та чорного кольору повернути потерпілій ОСОБА_17

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький райсуд протягом 15 діб, а засудженими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя А. В. Кузнецов