ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"16" квітня 2007 р. | справа № 20-4/080 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпульс-Шіпінг” (99038, м.Севастополь, вул.А.Кесаєва, б. 5/7 кв. 29) до Державного підприємства „Севастопольстандартметрологія” (99008, м. Севастополь, вул. 6-а Бастіонна, 32) про стягнення 6037,88 грн. –неотриманого доходу, 50000,00 грн. –моральної шкоди та зобов’язання оприлюднити спростування в газеті „Слава Севастополя”,
Суддя Остапова К.А.
представники сторін:
позивач –не з’явився;
відповідач –Путіліна Г.Є., довіреність № 01-8/ від 19.03.2007;.
відповідач - Чиркова А.Ф., довіреність № 01-8/79 від 17.01.2007.
с у т ь с п о р у:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Імпульс-Шіпінг” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державного підприємства „Севастопольстандартметрологія” про стягнення 6037,88 грн. –неотриманого доходу, 50000,00 грн. –моральної шкоди та зобов’язання оприлюднити спростування в газеті „Слава Севастополя”.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем розповсюджені неправдиві відомості щодо ТОВ “Імпульс-Шіпінг”.
Так, позивач зазначає на те, що на замовлення ДП “Севастопольстандартметрологія” у газеті “Слава Севастополя” (№ 233 від 14.12.2006) була надрукована стаття в рубриці “За чесну торгівлю”, в якій говорилось про те, що на сьогоднішній день ТОВ “Імпульс-Шіпінг” не має дозволу на виконання робіт в області забезпечення єдності вимірювань, а саме: випуску, ремонту та продажу засобів вимірювальної техніки.
Як вказує позивач, це призвело до розірвання в односторонньому порядку за ініціативою Замовника договору № 01/12/06 від 01.12.2006 на виконання технічного обслуговування та ремонту засобів вимірювальної техніки.
Позивач вважає, що замовлення вищевказаної статті є розповсюдженням неправдивих відомостей щодо позивача, що підірвало із трудом накоплений авторитет позивача на ринку вимірювальної техніки, у зв’язку з чим позивачем понесені матеріальні збитки та йому заподіяно моральну шкоду.
Представники відповідача у судовому засіданні надали суду відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечують і документи, витребувані судом (вх. №11127 від 03.04.2007).
Провадження у справі порушено ухвалою суду від 22.02.2007, розгляд справи призначений на 19.03.2007.
Розгляд справи був відкладений на 03.04.2007 у зв’язку з нез’явленням сторін та заявленими ними клопотаннями.
Ухвалою суду від 03.04.2007 суд відклав розгляд справи на 16.04.2007, зобов’язав позивача надати додаткові докази.
Позивач явку свого представника в судове засідання 16.04.2007 не забезпечив, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи та письмові пояснення.
Враховуюче те, що розгляд справи неодноразово відкладався, строк розгляду справи спливає 19.04.2007, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд -
Встановив:
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 629617 Товариство з обмеженою відповідальністю зареєстровано 30.08.2006.
01.12.2006 позивачем був укладений договір № 01/12/06 із ТОВ “Рибодобувна компанія “Океантрансфиш”, відповідно до якого позивач зобов’язувався виконати роботи з технічного обслуговування та ремонту засобів вимірювальної техніки із подальшою державною поверкою в ДП “Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології і сертифікації”.
Строк дії вказаного договору –до 31.12.2006.
16.12.2006 контрагент позивача за вищевказаним договором листом вих. № 75 повідомив ТОВ “Імпульс-Шіпінг” про розірвання договору та тій підставі, що ТОВ “Океантрансфиш” із статті, надрукованої в номері газети “Слава Севастополя” (№ 233 від 14.12.2006) стало відомо про відсутність у ТОВ “Імпульс-Шіпінг” дозволу за здійснення робіт, які є предметом договору.
Позивач вважає, що вказана стаття вийшла на замовлення відповідача, містить в собі недостовірну інформацію та підірвала авторитет позивача на ринку відповідних послуг.
Суд вважає доводи, викладені у позовній заяві, безпідставними, виходячи з наступного.
14.12.2006 у номері 233 (22415) інформаційної газети “Слава Севастополя” у рубриці “За чесну торгівлю” було надруковано статтю Сергія Кошкіна під заголовком “Проверено: каждые пятые весы врут” “О результатах комплексных проверок на рынках города” –таким был один из вопросов, вынесенных на повестку дня очередного заседания расширенной коллегии Севастопольской городской государственной администрации”.
Як випливає з тексту цієї статті інформацію про перевірки на ринках, проведених з початку року, надано відділом держаного метрологічного нагляду ДП “Севастопольсьандартметрологія”.
У абзаці третьому вказаної статті зазначено наступне: “Державний метрологічний контроль перевірив 12 зареєстрованих у Севастополі організацій, які здійснюють ремонт, продаж та технічне обслуговування засобів вимірювальної техніки. Встановлені порушення законодавства ТОВ “Імпульс-Шіпінг”, ПП “Ликомидов В.В., ПП “Елекард-Сервіс”, НВФ “Електротерм”, ТОВ “ВКФ “Строй прогрес і К”, ПП НВП “Аквастандарт-Юг”. В основному відсутні письмові повідомлення на адресу ДП “Севастопольстандартметрологія” про діяльність підприємства; застосовуються неперевірені засоби вимірювальної техніки; немає переліку тих, що знаходяться в експлуатації або підлягають перевірці; порушуються умови та правила проведення ремонту; відсутні робочі еталони для контролю технічних та метрологічних характеристик відремонтованих засобів вимірювальної техніки.”
Таким чином, із тексту вказаної статті не вбачається, що саме таке порушення, як відсутність дозволу на здійсненні відповідних робіт, вчинено саме ТОВ “Імпульс-Шіпінг”.
Державне підприємство “Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”, скорочена назва –ДП “Севастопольстандартметрологія”, відповідно до Статуту засновано на державній власності і підпорядковане органу управління майном –Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Предметом діяльності відповідача у числі інших є здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил та державного метрологічного контролю і нагляду за забезпеченням єдності вимірювань відповідно до вимог діючого законодавства.
23.10.2006 ДП “Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології і сертифікації” проведено перевірку забезпечення підприємством, що здійснює ремонт, продаж та технічне обслуговування засобів вимірювальної техніки - ТОВ “Імпульс-Шіпінг” єдності вимірювань.
В ході перевірки встановлено, що метрологічна діяльність ТОВ “Імпульс-Шіпінг” не відповідає вимогам Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, про що складений акт № 64-М.
На підставі вказаного акту позивачеві видано припис від 23.10.2006 № 64-М, а саме: заборонено випуск з ремонту та у продаж засобів вимірювальної техніки, виконувати роботи, пов’язані із вимірюванням неперевіреними засобами вимірювальної техніки.
Листом від 07.11.2006 вих. № 35 ТОВ “Імпульс-Шіпінг” повідомило ДП “Севастопольстандартметрологія” про усунення порушень, зазначених у акті перевірки №64-М від 23.10.2006, сплату адміністративного штрафу, який був накладений на директора підприємства. В цьому листі позивач просить відповідача провести повторну перевірку з метою отримання дозволу на проведення ремонту та торгівлі засобами вимірювальної техніки відповідно до заявлених видів робіт у письмовому повідомленні.
У письмовому повідомленні вих. № 24 від 25.10.2006 ТОВ “Імпульс-Шіпінг” надало відповідачеві інформацію відносно своєї діяльності та перелік засобів вимірювальної техніки, що продається та ремонтується.
16.11.2006 ДП “Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології і сертифікації” проведено повторну перевірку ТОВ “Імпульс-Шіпінг” з метою контролю виконання припису від 23.10.2006 № 64-М.
В ході цієї перевірки встановлено, що недоліки, вказані у приписі № 64-М від 23.10.2006, усунені, про що складений Акт № 77-М, однак встановлений ряд нових порушень.
На підставі цього акту перевірки позивачеві видано рішення від 16.11.2006 № 77-М, яким ТОВ “Імпульс-Шіпінг” з 16.11.2006 дозволено виконання робіт, пов’язаних із вимірюванням перевіреними засобами вимірювальної техніки, випуск з ремонту та у продаж засобів вимірювальної техніки
Також на підставі цього акту позивачеві видано припис від 16.11.2006 № 77-М про заборону виконувати роботи, пов’язані із вимірюваннями не перевіреними засобами вимірювальної техніки, заборонено застосування манометрів деформаційних №№ 54873, 66488 –2 шт., усунути виявлені недоліки до 08.12.2006.
З викладеного вбачається, що згадка у статті в газеті “Слава Севастополя” про вчинені у числі інших підприємств Товариством з обмеженою відповідальністю “Імпульс-Шіпінг” порушення не є недостовірною інформацією, оскільки ці порушення були встановлені в ході вчинених відповідачем у межах наданих йому повноважень, та на виконання цих повноважень, перевірок позивача, про що складені акти у встановленому законом порядку.
Доводи позивача щодо надрукування цієї статті на замовлення відповідача не підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України “Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду” моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 29.02.1996 N 02-5/95 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди” у вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної підприємству чи організації поширенням відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, порочать ділову репутацію підприємства чи організації або завдають шкоди їх інтересам, необхідно виходити з такого.
Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачі по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, оприлюднення в іншій формі, у тому числі в заявах, оголошеннях тощо.
Відповідно до чинного законодавства обов'язок відшкодування моральної шкоди покладений на автора інформації (фізичну особу) та на орган масової інформації, які несуть відповідальність, виходячи із ступеня вини кожного з них. Оскільки без участі у справі автора - фізичної особи спір про відшкодування моральної школи вирішити неможливо, а господарському суду непідвідомчі спори за участю фізичних осіб, позивач може звернутися до господарського суду з позовом до органу масової інформації лише у тому випадку, коли цей орган не надав позивачеві відомостей про автора і, отже, всю вину за поширення відомостей, які порочать ділову репутацію, взяв на себе. Якщо ж позов подано лише до органу масової інформації, який повідомив позивача про автора, спір підлягає вирішенню загальним, а не господарським судом. Позов, поданий до органу масової інформації та автора, також підлягає розгляду загальним судом.
Прийняття рішення про відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, неможливе без їх попереднього спростування. Тому справи у спорах про відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням таких відомостей, підлягають розгляду господарськими судами лише за умови попереднього вирішення питання про їх спростування у загальному суді або добровільно (у тому числі на вимогу заявника) особою, яка поширила відомості. Докази такого спростування повинні бути додані до відповідної позовної заяви.
Враховуючі викладене, а також те, що необхідною умовою виникнення зобов’язання із спричинення моральної (немайнової) шкоди є наявність цієї шкоди, протиправність дії її заподіювача, вина в спричиненні моральної шкоди, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а матеріали справи свідчать про те, що розповсюдження недостовірної інформації відповідачем, внаслідок чого позивачеві завдано моральну шкоду, не мало місце, позовні вимоги про стягнення з ДП “Севастопольсьтандартметрологія” 50000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та зобов’язання відповідача оприлюднити спростування у газеті “Слава Севастополя”, не підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, відповідно до пункту 2 частини другої вказаної статті, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до статті 1166 вказаного Кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючі, що розірвання договору між позивачем та ТОВ “Океантрансфиш” не було наслідком неправомірних рішень, дій чи бездіяльності відповідача, відсутні підстави стягувати з нього 6037,88 грн. вартості робіт за вищевказаним договором.
Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 77, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України суд
В И Р І Ш И В :
1. В позові відмовити повністю.
3. Копії рішення направити сторонам.
Суддя К.А. Остапова
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано 23.04.2007