ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 20-3/389-4/091 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"17" квітня 2007 р. 12:10 м. Севастополь
За адміністративним позовом
Приватного підприємства „Соріус” (вул. Сенявіна, 3, місто Севастополь, 99011)
до відповідача: Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37, місто Севастополь, 99011)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000012235/0 від 16.10.2006 та спонукання відповідача надати належні документи в державне казначейство для бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок позивача за серпень 2006 року в сумі 6279,75 грн., які виникли по договору комісії №STE -1-18-D/K-06 від 16.01.2006,
Суддя Остапова К.А.
при секретарі Солов`ї Ю.В.,
За участю представників:
Від позивача: Логутев В.М., довіреність б/н від 22.01.2007;
Від відповідача: Турчин Д.С., довіреність №10-004/222 від 03.08.2006;
Супрун Р.В., довіреність №10-004/226 від 11.09.2006;
Суть спору: Приватне підприємство „Соріус” звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000012235/0 від 16.10.2006 та спонукання відповідача надати належні документи в державне казначейство для бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок позивача за липень 2006 року в сумі 6279,75 грн., яки виникли по договору комісії №STE -1-18-D/K-06 від 16.01.2006.
Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених в запереченнях на позов від 01.07.2007 (вх.№3425).
Ухвалою від 15.12.2006 суддею Гоголем Ю.М. на підставі позовної заяви відкрите провадження в адміністративної справі №20-3/389 з призначенням попереднього судового засідання на 23.01.2007.
Протягом підготовчого провадження позивач заявив клопотання від 01.02.2007 (вх.№3423) про уточнення позовних вимог та просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №000012235/0 від 16.10.2006 та понудити відповідача надати належні документи в державне казначейство для бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок позивача за серпень 2006 року в сумі 6279,75 грн., які виникли по договору комісії №STE -1-18-D/K-06 від 16.01.2006.
Позивачем було заявлене клопотання від 01.02.2007 (вх.№3424) про залучення до участі у справі Управління державного казначейства у місті Севастополі.
Клопотання було залишено судом без задоволення, оскільки позовна заява не містить вимог про відшкодування ПДВ з державного бюджету.
За наслідками підготовчого провадження постановлена ухвала від 01.02.2007 про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду на 13.02.2007.
Розпорядженням голови суду від 16.02.2077 №17 справа №20-3/389 передана до провадження судді Остаповій К.А. в зв`язку з призначенням судді Гоголя Ю.М. на посаду судді Севастопольського апеляційного господарського суду.
Ухвалою від 28.02.2007 справа №20-3/389 прийнята до провадження суддею Остаповою К.А. з привласненням справі №20-3/389-4/091.
Розгляд справи відкладався.
Згідно зі статтями 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз’яснені процесуальні права та обов’язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав пояснення учасників процесу, суд
в с т а н о в и в :
11.10.2006 відповідачем здійснена позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства “Соріус” (далі –ПП “Соріус”) з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період: серпень 2006 року.
За результатами перевірки складений Акт №98/23-5/22285658/19066/10 від 11.10.2006 і прийняте податкове повідомлення-рішення №0000012235/0 від 16.10.2006 про зменшення позивачеві бюджетного відшкодування у розмірі 6280,00грн.
В ході перевірки встановлено, що ПП “Соріус” в порушення підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 68/97-ВР (із змінами та доповненнями) завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2006 року на суму 6279,75 грн.
Перевіряючими в акті встановлено наступне.
16.01.2006 позивач уклав з ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт” договір комісії №STE -1-18-D/K-06, відповідно до якого позивач –Комітент доручає, а ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт” –Комісіонер зобов`язується з доручення комітента укласти контракт з Об`єднаним штабом Міністерства оборони (ВМС) Індії для здійснення постачання суднових і корабельних запасних частин. Сума договору склала 999154,00 доларів США.
Згідно з підпунктом 5.2 пункту 5 договору комісійна плата встановлюється як різниця між ціною продажу продукції, установленою комісіонером самостійно і за який він укладає Контракт, погодженої комітентом ціною продукції, а також понесених комісіонером витрат.
Розмір комісійної плати містить у собі ПДВ.
Позивач надав відповідачеві податкову декларацію за серпень 2006 року (вх. № 54919 від 20.09.2006), у якій у рядку 25.1 вказано суму 241588,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок.
ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт”, виконав свої обов`язки по договору, склав відповідний звіт від 27.07.2006 .
Кінцеві розрахунки між ПП “Соріус” та ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт” здійснені в липні 2006 (дата надання звіту комісіонера).
Сума комісійної плати склала 33602,45 грн., у тому числі ПДВ 5600,41 грн., сума оплати за митне оформлення та міжнародні авіаперевезення складає 4076,04 грн., у тому числі ПДВ 679,34 грн.
ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт” надало ПП “Соріус” податкову накладну від 27.07.2006 №254 на суму 31 398,74 грн. , у тому числі ПДВ –6279,75 грн.
Як зазначено в Акті перевірки, податкова накладна від 27.07.2006 № 254 правомірно відображена в розділі 1 реєстру отриманих та виданих податкових накладних в червні 2006 року і відповідно у складі податкового кредиту в стр. 17 податкової декларації по ПДВ за червень 2006 року.
Таким чином перевіряючими у акті перевірки зроблений висновок про виникнення у ПП “Соріус” права на податковий кредит в липні 2006 року.
ПП “Соріус” в стр. 3 Додатку 3 до податкової декларації з ПДВ (Розрахунок бюджетного відшкодування) за серпень 2006 року включило суму ПДВ по вищевказаній податковій накладній в розмірі 6279,75 грн. як фактично сплачену, що на думку перевіряючих є безпідставним.
В акті зазначено, що в ході перевірки встановлено, що за даними рахунків бухгалтерського обліку ПП “Соріус” 311 (рахунки в банках) и 301 (каса) відсутня операція, яка підтверджує оплату комісійної винагороди на адресу ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт” за договором комісії №STE -1-18-D/K-06 від 16.01.2006, отже не підтверджений факт оплаченого податкового кредиту в сумі ПДВ 5600,41 грн. з комісійної винагороди, що належав до сплати постачальнику послуг ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт”.
У зв’язку з чим, з врахуванням вимог п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п.п. 5.12 Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054, в редакцій наказу від 15.06.2005 № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за № 702/10982, в акті зроблений висновок про неправомірність включення ПП “Соріус” до Розрахунку бюджетного відшкодування в строку 3 суму ПДВ в розмірі 6279,75 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за серпень 2006 року на суму 6279,75 грн.
Також перевіряючими в акті зазначено, що ПП “Соріус” має право включити до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ПДВ в сумі 6279,75 грн.
За результатами перевірки, на підставі Акту перевірки від 11.10.2006 №98/23-5/22285658/19066/10 ДПІ у Ленінському районі міста Севастополя зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування в розмірі 6280,00 грн. (податкове повідомлення-рішення № 000012235/0 від 16.10.2006).
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до господарського суду міста Севастополя за захистом порушеного права.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі –Закон) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону).
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно із підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Суд не може погодитись із висновком ДПІ у Ленінському районі міста Севастополя щодо відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування шляхом перерахування у зв’язку із відсутністю по даним рахунків бухгалтерського обліку ПП “Соріус” операції, підтверджуючої оплату комісійної винагороди, доводами про необхідність такої умови виникнення права на бюджетне відшкодування у формі перерахування як фактична оплата, в даному випадку комісійної винагороди, саме шляхом операції з передачі грошових коштів від ПП “Соріус” на адресу ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт”.
Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Договір комісії має відплатний характер. Згідно зі статтею 1013 Кодексу комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.
Статтею 1020 вказаного Кодексу передбачено, що комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента.
Тобто вказаним Кодексом передбачений обов’язок комітента оплатити надані комісіонером послуги, але при виконанні даного виду договорів особа, послуги якої належить оплатити, може самостійно відрахувати належну їй суму комісійної винагороди. Це правило спрямовано на забезпечення інтересів комісіонера.
Відповідно до умов договору комісії від 16.01.2006 №STE -1-18-D/K-06, укладеного між ПП “Соріус” (Комітент) та ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт”. (Комісіонер) за виконання доручення, зазначеного у даному Договорі, Комісіонер отримує комісійну плату у розмірі різниці між ціною продажу продукції, встановленою Комісіонером самостійно та за якою він укладає контракт, погодженою Комітентом ціною продукції, а також понесених Комісіонером витрат. Визначений таким чином розмін комісійної винагороди включає в себе ПДВ. Комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього від покупця. Інший порядок виплати комісіонерові комісійної плати вказаним договором не передбачений.
Матеріалами справи підтверджується, що Комісіонер –ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт” виконав свої обов’язки за договором, перерахував на рахунок позивача всі належні йому за договором комісії кошти, надав позивачеві звіт, отримав право на належну йому за договором оплату наданих ним послуг та утримав у серпні 2006 року, відповідно до умов договору, комісійну винагороду в сумі 31398,74 грн., у тому числі ПДВ в сумі 6279,75 грн. З викладеного випливає, що ДП ДК „Укрспецекспорт” ДГЗП „Спецтехноекспорт” отримало оплату своїх послуг в порядку, встановленому діючим законодавством та договором комісії та надало позивачеві податкову накладну від 27.07.2006 №254.
Таким чином, суд вважає, що позивач має право на бюджетне відшкодування перерахуванням на розрахунковий рахунок за серпень 2006 року в сумі 6279,78 грн. та обґрунтовано включив його до Розрахунку бюджетного відшкодування як фактично сплачену.
В підпункті 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників (п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону).
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування 7.7.5.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Враховуючі викладене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 000012235/0 від 16.10.2006.
3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі міста Севастополя надати належні документи до державного казначейства для бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок Приватного підприємства “Соріус” за серпень 2006 року в сумі 6279,75 грн., яке виникло по договору комісії №STE -1-18-D/K-06 від 16.01.2006.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до господарського суду міста Севастополя протягом десяті днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства –з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя | К.А. Остапова |
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 КАС України 23.04.2007 |