ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.09.2009 Справа № 17/8-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Просоєдовій Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Прокурора м.Херсона в інтересах держави в особі
позивача-1 : Херсонської міської ради, м.Херсон
позивача-2: Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м.Херсон
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго", м.Нова Каховка Херсонської області
про стягнення 14414 грн. 01 коп.
за участю прокурора М"ясникова К.К ., посвідчення № 9
представників сторін:
від позивача-1: Голота О.Ю. - головний спеціаліст юридичного відділу, дов. № 9-295-9/21 від 05.05.09 р.
від позивача-2: Ткач Т.А.- представник, дов. № 481-15 від від 24.02.2009 р.
від відповідача - не прибув
Прокурор м.Херсона звернувся до суду з заявою в інтересах держави в особі позивача-1 - Херсонської міської ради та позивача-2 - Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго", м.Нова Каховка 14414,01 грн., з яких - 12989,91 грн. основного боргу, 415,68 грн. пені, 909,30 грн. штрафу, 64,95 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції та 34,17 грн. з урахуванням 3% річних, за договором про постачання теплової енергії від 14.12.2007р. №1118.
Ухвалою суду від 25.08.2009 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 ГПК України у зв'язку з неявкою відповідача.
Відповідач, належним чином повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, в судове засідання 01.09.2009р. не прибув, відзив не надав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи зазначене суд вважає, що неприбуття в судове засідання є обраним відповідачем захистом від заявлених вимог, а тому розглядає справу без його участі за наявними в справі матеріалами у відповідності до статті 75 ГПК України.
Прокурор, представники позивача-1 та позивача-2 підтримали позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості та штрафних санкцій за несвоєчасну оплату боргу.
Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошену вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд-
в с т а н о в и в:
14 грудня 2007 року між позивачем-2 - Міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго" та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Південенерго" було укладено договір №1118 про постачання теплової енергії (далі за текстом - Договір). Відповідно до умов зазначеного Договору відповідач отримав від позивача-2 теплову енергію, вартість якої, відповідно до п.6.6 Договору, зобов'язався сплатити на користь позивача-2 протягом 5 банківських днів після одержання рахунку, який, згідно п.6.8 Договору, відповідач зобов'язався самостійно отримувати щомісяця, не пізніше 20 числа. Але, відповідач свої зобов'язання в установлений термін не виконав, у зв'язку з чим його основний борг перед позивачем-2 станом на 01.07.2009 року становив 12989,91 грн.
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги в сумі 12989 грн.91 коп. обґрунтованими та задовольняє їх.
Крім основної заборгованості прокурором, на підставі положень ст.231 Господарського кодексу України, ст.625 Цивільного кодексу України та п.7.3.3 Договору,
заявлено до стягнення неустойку у вигляді пені та штрафу, а відповідно до п.7.3.4 Договору - інфляційні збитки та 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 7.3.3. Договору в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію у встановлений договором термін сторони передбачили сплату відповідачем пені у розмірі 0,1% від вартості наданих послуг за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів - додаткове стягнення штрафу у розмірі 7% вказаної вартості.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За поданим позивачем розрахунком розмір пені (з урахуванням 0,1% від суми основного боргу) та штрафу становить, відповідно, 415,68 грн. та 909,30 грн.
Суд перевірив розрахунки пені та штрафу і, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 415 грн. 68 коп. та штрафу в сумі 909 грн. 30 коп. підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить, відповідно, 64,95 грн. та 34,17 грн.
Суд перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 64 грн. 95 коп. та 3% річних в розмірі 34 грн. 17 коп. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Враховуючи, що між позивачем-1 та відповідачем відсутні господарські правовідносини, та у відповідача відсутні господарські зобов'язання перед позивачем-1, позовні вимоги в інтересах позивача-1 задоволенню не підлягають.
З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.
Оскільки спір доведено до суду з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.
В судовому засіданні за згодою прокурора та представників позивача-1 і позивача-2 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
в и р і ш и в:
1. В задоволенні позовних вимог в інтересах позивача-1 відмовити.
2. Позов в інтересах позивача-2 задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьенерго", м.Нова Каховка, код за ЄДРПОУ 24951326, адреса - 74900, Херсонська область, м.Нова Каховка, вул.П.Комуни,6, р/р 26002877937701 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" МФО 352015:
а) на користь Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м.Херсон, код за ЄДРПОУ 31653320, адреса - 73000, м.Херсон, Острівське шосе,1, р/р 26003060153834 ХФ "Приватбанк" МФО 352479 - 12989 грн. 91 коп. основної заборгованості, 415 грн. 68 коп. пені, 909 грн. 30 коп. штрафу, 64 грн. 95 коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 34 грн. 17 коп. з урахуванням 3% річних;
б) в доход Державного бюджету України, отримувач УДК у м.Херсоні, код ЄДРПОУ 24104230, р/р 31119095700002, Банк ГУДКУ по Херсонській області, МФО 852010, КБК 22090200, символ звітності банку 095 - 144 грн. 14 коп. державного мита;
в) в доход Державного бюджету України, отримувач платежу УДК у м. Херсоні, р/р 31212259700002, Банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО 852010, ЄДРПОУ 24104230, призначення платежу: код 22090200, символ звітності банку 259 - 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Сулімовська М. Б.
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 02 вересня 2009 року.