Судове рішення #6008536

                 


БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД


Справа 1-82.2009 рік.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


14 квітня 2009 року Баштанський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого   судді – Янчук С.В., при секретарі – Гуровій Л.А.,

за участю прокурора – Пілат О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Баштанка справу по обвинуваченню:


ОСОБА_1- ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець  м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українець, гр. України, з середньою освітою, не одружений, не працює, мешканець с.Новолазарівка, Казанківського району, Миколаївської області, раніше судимий:

-30.10.1995 року Смілянським міським судом Черкаської області за ч.1 ст.140,ст..17,ч.2ст.140,ст..42 КК України до 3 років позбавлення волі з відстрочкою  виконання вироку на один рік;

-20.06.1996 року Долинським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.140 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,звільнений 22.08.1999 року по відбуттю строку;

-25.01.2000 року Казанківським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.81,ч.2 ст.140,ст..42 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 04.11.2004 року;

-22.08.2005 року Казанківським РС Миколаївської області за ст.ст. 185 ч.3  ,289 ч.2 , 395 , 70 КК України до 5 років позбавлення волі;

-08.09.2008 року  з Казанківської виправної колонії (№93) згідно постанови Казанківського районного суду  від 29.08.2008 року на підставі ст. 81  КК України, звільнений умовно-достроково, не відбута частина покарання строком 1 рік 7 місяців 8 днів

по ст.185 ч.3 КК України ,


В С Т А Н О В И В:

10 лютого 2009 року о 10.00 годин , ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження , на маршрутному автобусі приїхав з с. Новолазарівка Казанківського району Миколаївської області на автовокзал м. Баштанка. Звідти він пішов до центру міста та біля 14.00 години увійшов в будівлю Баштанської РДА , що розташована по вул. Баштанської Республіки, 37, маючи на меті викрадення чужого майна.  Продовжуючи свій злочинний намір ОСОБА_1 піднявся на другий поверх вказаної будівлі та помітивши, що зі свого службового кабінету вийшла жінка , а саме ОСОБА_2, котра працює в Баштанській РДА на посаді оператора комп'ютерного набору, та пішла на перший поверх будівлі, при цьому залишила кабінет без нагляду та не зачинила двері службового кабінету. ОСОБА_1 скориставшись вище викладеним з метою здійснення крадіжки чужого майна проник до приміщення  службового кабінету ОСОБА_2 звідки таємно , протиправно викрав жіночу шкіряну сумочку вартістю 200 грн. , в котрій знаходилися гроші в сумі 50 грн. ,  шкіряний гаманець вартістю100 грн., шкіряні перчатки вартістю 60 грн., мобільний телефон "Сіменс А-65" вартістю 120 грн., картка  мобільного оператора "Київстар" вартістю 15 грн., картка мобільного оператора "Лайф" вартістю 15 грн., картка мобільного оператора "Джинс" вартістю 15 грн. Таким чином потерпілій ОСОБА_2 було завдано матеріальні збитки на суму 575 грн. Окрім цього в сумці ОСОБА_3 знаходилися гроші в сумі 1000 грн., котрі належать її невістці ОСОБА_4, котрі ОСОБА_1 викрав разом з сумочкою. Таким чином потерпілій ОСОБА_4 було завдано матеріальну шкоду на суму 1000 грн. Таким чином ОСОБА_1 здійснив крадіжку грошей та особистого майна потерпілих на суму 1575 грн. Викраденим ОСОБА_1 розпорядився в подальшому на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний вину свою у скоєні вказаного злочину визнав частково і пояснив, що дійсно проживає в АДРЕСА_1 спільно зі своєю матір'ю ОСОБА_4, вітчимом ОСОБА_5. Ніде не працює на життя заробляє випадковими заробітками. Строкову військову службу в армії не проходив , оскільки на момент призову мав судимість. На обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває та не перебував. 8 вересня 2008 року він був умовно-достроково звільнений з невідбутою частиною покарання строком 1 рік 7 місяців з Казанківської ВК №93 де відбував покарання з 2005 року. Після того він прибув до с. Новолазарівка Казанківського району та проживав там спільно з матір'ю. 10.02.2009  року вирішив поїхати в ості до свого знайомого ОСОБА_6, котрий проживає в м. Вознесенськ. Він з ним познайомився, під час відбування покарання . Його адреса була записана в нього на папері, котрий при особистому огляді в нього вилучили співробітники міліції, на пам'ять його він не пам'ятає та там він ніколи не був. Так з вказаною метою  біля 07.30 годин він виїхав на автобусі з с. Новолазарівка до смт. Казанка. Після цього десь о 10.00 годин він виїхав з смт. Казанка до м. Баштанка . З собою в дорогу він брав 70 грн. Скільки коштує білет, тобто проїзд до м. Вознесенськ він не знав. За дорогу до смт. Казанка він заплатив 10 грн. , з смт. Казанка до м. Баштанка - 20 грн., коли приїхав до м. Баштанка, то в нього залишалися кошти в сумі 40 грн. Приїхав він в м. Баштанка тому, що в м. Баштанка по вул. Генерала Пушкіна проживає його знайома ОСОБА_7 з котрою він познайомився за перепискою та вона до нього приїздила до виправної колонії. В м. Баштанка приїхав біля 12.00 годин. О котрій годині мав іти автобус з м. Баштанка в м. Вознесенськ  він не знав та з автовокзалу пішов до вказаної вище жінки, проте її не було вдома.  Після цього він повернувся до центру м. Баштанка. Він хотів зайти в якусь з організацій, що в центрі міста та викрасти там гроші чи матеріальні цінності, котрі потім можна буде продати , оскільки йому здалося, що йому не вистачить грошей на дорогу. Так він зайшов спочатку до приміщення районної ради. Він походив по вказаному приміщенні та оцінивши обстановку зрозумів, що там не можна буде щось викрасти. Після цього він пішов в приміщення адміністрації , що напроти. З метою вчинення крадіжки він зайшов до приміщення адміністрації . Спочатку  він походив по першому поверху та після того вийшов другий.  Там він помітив, що з одного з кабінетів вийшла жінка та пішла на перший поверх.  Він підійшов до вказаного кабінету та постукав в двері, відкрив двері та помітив , що в кабінеті нікого не було. З метою вчинення крадіжки він зайшов до кабінету та на стільці на спинці побачив жіночу сумку чорного кольору, котру він взяв , сховав за пазуху та вийшов з приміщення райдержадміністрації. В коридорі коли він заходив та виходив з приміщення Баштанської РДА він нікого окрім вказаної жінки не зустрічав. Коли він вийшов з адміністрації то пішов в напрямку центра міста та зайшов в двір одного з двоповерхових будинків, що неподалік. Там він сів на лавку та розкрив сумку і виявив там в одному відділені телефон "Сіменс" А-65 , а в іншому гаманець. Там була купюра 50 грн., 1 грн. та дрібні гроші. Гроші в сумі 50 грн. та мобільний телефон "Сіменс" А-65 він забрав собі. Що було в сумці окрім того він не розглядав, оскільки обдивлявся сумку швидко. Після того він вкинув гаманець до сумки та скинув її біля під'їзду будинку , саме там де вказував при відтворенні обстановки та обставин події. В телефоні "Сіменс" сірого кольору лежала картка "Лайф" з пін-кодом до неї та була встановлена картка мобільного оператора "Джинс". Після цього він через ринок пішов до автовокзалу, що розташований на виїзді в м. Баштанка , сів на автобус та повернувся додому. Викрадені гроші в сумі 50 грн. він витратив на власні потреби . Телефоном викраденим в м. Баштанка в подальшому користувався в власних цілях. Вказаний телефон разом з карткою "Лайф" був вилучений співробітниками міліції. Картку мобільного оператора "Джинс" він викинув, оскільки на рахунку закінчились гроші. Вину свою визнає частково, так як гроші в сумі 1000 грн. та картку мобільного оператора "Київстар" він з сумки не брав, і  не бачив їх там, тому що поспішав, і особливо вміст сумки не роздивлявся.


Крім показань самого підсудного його вина у вчиненні злочину також підтверджується показами :

Свідка ОСОБА_6 який пояснив, що дійсно проживає за вказаною адресою в  АДРЕСА_2 спільно зі своєю дружиною  ОСОБА_2. Його  дружина працює на посаді оператора комп'ютерного набору в райдержадміністрації м. Баштанка.  В них з нею є спільний син ОСОБА_8, що на даний момент працює та проживає спільно зі своєю дружиною ОСОБА_4 та неповнолітньою дочкою, його онукою, ОСОБА_9 , 2008 року народження. Син та його дружина прописані за їхньою адресою в м. Баштанка , а в дійсності проживають на квартирі , котру винаймають в м. Миколаїв. В зв'язку з народженням дитини його невістка ОСОБА_4 отримала допомогу в розмірі біля 6000 грн., котрі вони щоб не розтратити вирішили залишити в них на зберігання. Син в м. Миколаїв займається євроремонтами . Так 10.02.2009 року біля 16.00 години йому зателефонувала дружина та повідомила, що в неї викрали сумку з її мобільним телефоном, грошима в сумі 50 грн. , а також 1000 грн., котрі вона хотіла передати синові з тих грошей, котрі він спільно з невісткою залишили їм на зберігання, та котрі лежали в сумці спільно з іншими речами, а також кредитну картку. Щодо телефону , то   пояснив , що   купував телефон дружині з рук в м. Баштанка в 2005 році десь за 400 грн., це телефон "Сіменс" з чорно-білим екраном, сірого кольору. Дружина його носила з собою в сумці.


Крім визнання своєї вини підсудним, його вина доведена і підтверджується доказами дослідженними в судовому засіданні:

-заявою про вчинений злочин ;

-протоколом огляду місця події;

-протоколом особистого обшуку;

-протоколом відтворення обстановки та обставин події ;

-довідками вартості викраденого;

-протоколом пред'явлення для впізнання ;


Оцінивши докази по справі суд вважає, що органом досудового слідства дії підсудного правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та поєднана з проникненням до приміщення .


Призначаючи покарання підсудному, суд враховує: те, що він скоїв  тяжкий злочин, особу підсудного – характеризується  по місцю проживання негативно, схильний до вживання спиртних напоїв, веде паразитичний спосіб   життя, та те, що раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив  умисний злочин під час невідбутої частини покарання за попереднім вироком, від якого особа була достроково звільнена.

 А тому, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе в місцях позбавлення волі .

Потерпіла  ОСОБА_2 цивільний позов не підтримала, від позовних вимог відмовилася, збитки її відшкодовано в повній мірі.

По справі потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов на суму 1000 гривень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, як доведений в судовому засіданні доказами, та на підставі ст. 1166 ЦК України.

     Речових доказів при справі немає.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -


З А С У Д И В:


ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покаранння по даній статті -  4 (чотири) роки позбавлення волі .

На підставі ст. 71 ч. 1 КК України ОСОБА_1  частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Казанківського  районного суду Миколаївської області  від 22 серпня 2005 року та остаточно призначити йому покарання – п»ять років три місяці позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_1, рахувати з 20 лютого 2009 року з дня фактичного затримання, міру запобіжного заходу ОСОБА_1, залишити у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1000 (одну тисячу) гривень в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.    

Апеляція на вирок може бути подана протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.


          ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ СУДДЯ      

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація