ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

ІМЕНЕМ України

Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Шибко Л.В., Сахна Р.І.,

за участю прокурора Пантєлєєвої А.С.

секретаря судового засідання Гапона В.О.,

захисника ОСОБА_1,

розглянув 8 листопада 2016 року в м. Києві кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за касаційною скаргою заступника прокурора Житомирської області на вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 7 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 21 січня 2016 року.

Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду,

ОСОБА_2, 1974 р. н., судимого 25.06.2011 за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуван-ням протягом 2 років 6 місяців, громадянина України, уродженця с. Карпівці Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1

- виправдано за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України через недоведеність вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 ставилось за вину те, що 23.04.2012 о 21:00 в с. Василівка Житомирської області він намагався викрасти з автомобіля ОСОБА_3 «Москвич-412», який стояв на території домогосподарства на АДРЕСА_2, автозапчастини загальною вартістю 315 грн, але не довів злочин до кінця, оскільки був помічений.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вказані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, думки прокурора, який підтримав скаргу прокурора, та захисника ОСОБА_1, який просив залишити скаргу прокурора без задоволення через її необґрунтованість, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто - ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК, та з наведенням належних і достатніх мотивів й підстав його ухвалення.

Згідно положень п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК, у мотивувальній частині виправдувального вироку зазначаються, серед іншого, підстави для виправдання обвинуваченого й мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Оскаржені рішення не відповідають в повній мірі вказаним вимогам.

Так, виправдовуючи ОСОБА_2, суд першої інстанції зазначив у вироку, що явка з повинною є недопустимим доказом, оскільки відповідно до ст. 65 КПК України 1960 року вона не відноситься до доказів, які підтверджують винуватість обвинуваченого.

Такий висновок суду є необґрунтованим, оскільки не відповідає змісту ст. 65 КПК України 1960 року щодо джерел доказів.

Як убачається з матеріалів реєстру кримінального провадження, під час досудового розслідування 18.06.2012, тобто - до набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України 2012 року, були проведені допити свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_3

Відповідно до пункту 8 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Усупереч цим вимогам суди не дослідили протоколи допитів вказаних свідків і потерпілого та не дали їм відповідну оцінку, без чого не можна вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких постановлено та залишено без зміни виправдувальний вирок, такими, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

На усунення допущених судом першої інстанції помилок і неповноти розгляду, апеляційний суд дослідив протоколи огляду місця події й предметів, явки з повинною, висновок службової перевірки, характеристику тощо.

Але при цьому в ухвалі суду не зазначено зміст досліджених доказів та переконливі й достатні мотиви з яких відповідні фактичні дані не можуть бути визнані такими, що у сукупності з іншими доказами доводять вину обвинуваченого тощо.

Вказані порушення кримінального процесуального закону є істотними, оскільки могли перешкодили постановити законні та обґрунтовані судові рішення.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст.ст. 434, 436 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задовольнити.

Вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 7 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 21 січня 2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати, призначивши новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

Г. Животов Л. Шибко Р. Сахно