Справа № 2-а-787/ 2009

Категорія 60

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

09 червня 2009   року    Балаклавський    районний    суд    міста    Севастополя у складі:

головуючого  - судді Ліморенко І.І.,

при секретарі – Степанової Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні (в залі суду) в місті Севастополі адміністративну  справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду  України  у Балаклавському районі міста Севастополя, про поновлення  пропущеного строку  для звернення  до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної  державної соціальної допомоги дітям війни,

встановив:

Позивач звернулася до суду з  адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України  в Балаклавському районі міста  Севастополя, просить поновити пропущений строк для звернення до суду  за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року та  зобов’язати Управління Пенсійного Фонду  України  у Балаклавському районі міста Севастополя  нарахувати на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з  01 січня 2006 року по 31 грудня 2007  року в сумі 2733 грн. 30 коп.  Вимоги мотивовані тим, що про факт порушення  її прав  позивачці стало відомо  лише після висвітлення у пресі  рішення Конституційного суду України від  09.07.2007 року, згідно з яким, положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет  на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції, так як  зупиняють дію ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до  якої позивачка,  як дитина війни,  має право на підвищення пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Просить позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з’явилася, повідомлялася належним чином, до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до паспортних даних  громадянки  України ОСОБА_1 на  02 вересня 1945 року було менше 18 років. Згідно з пенсійним посвідченням вона є пенсіонером  та отримує пенсію за віком  у Балаклавському районі  міста Севастополя за місцем своєї  реєстрації.

На підставі викладеного  та вимог ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року за № 2195-IV.

 «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1 має статус «Дитини війни».

Зазначеним Законом гарантується соціальна захищеність дітей війни шляхом надання пільг  і соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,  підвищуються на 30 %  мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, позивач має право на підвищення пенсії у розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком з часу дії зазначеного Закону.

Але вказана щомісячна соціальна допомога не сплачувалась з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, оскільки  ст.ст. 77, 110 Закону  України №  3235-ІV  від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» та  п. 12 ст. 71 Закону  України №  489-V  від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст. 6  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни».

Позивачка звернулась до адміністративного суду 28.01.2009 року.

Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.  

Позивачка дізналася про порушення іі права знала про порушення її права на отримання щомісячної  державної соціальної допомоги ще у 2007 р., причин, які б мали істотне значення для поновлення пропущеного строку, позивачкою до суду не надано.

На підставі викладеного суд не знаходить законних підстав для поновлення позивачці пропущеного  строку для звернення до адміністративного суду з зазначеним позовом, тому суд вважає, що пропущений позивачкою не підлягає поновленню.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні  вимоги про  зобов’язання нарахування Управлінням Пенсійного Фонду України в Балаклавському районі м. Севастополі на користь позивачки, як дитині війни, недоплаченої соціальної допомоги  за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року  не підлягають задоволенню

Відповідно до п. 2 ст.  94 КАС України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони – суб’єкта владних повноважень,  суд присуджує  з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.

Керуючись  п. 2 ст. 94, п. 2 ст. 99, ст. 160-163  КАС України, суд  

постановив:

адміністративний позов  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду  України  у Балаклавському районі міста Севастополя, про поновлення  пропущеного строку  для звернення  до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної  державної соціальної допомоги дітям війни - залишити без   задоволення.

Постанову  може бути оскаржене до апеляційного адміністративного суду міста Севастополя шляхом подачи  заяви протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови та  апеляційної скарги на протязі 20 днів з дня подачи заяви через Балаклавський районний суд міста Севастополя.

Суддя: