ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ДОДАТКОВА)

09:34

26 жовтня 2016 року м. Київ № 2а-11724/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі

а позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у м. Києві

про скасування наказу від 15.07.2011р. №249-о та поновлення на посаді,

за участі:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Загинайченко І.М.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 жовтня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2015 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової адміністрації у м. Києві від 15.07.2011р. №249-о "Про припинення державної служби ОСОБА_1"; поновлено ОСОБА_1 на посаді на державній службі на посаді головного державного податкового інспектора юридичного управління Головного управління ДФС у м. Києві; стягнуто з Головного управління ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 заробіток за дні вимушеного прогулу з 16 липня 2011 року по 23 листопада 2015 року у розмірі середньоденного заробітку позивача за кожен день вимушеного прогулу з розрахунку суми середньоденного заробітку без урахування відрахувань з нього податку з доходів фізичних осіб та соціального внеску; допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі на посаді головного державного податкового інспектора юридичного управління Головного управління ДФС у м. Києві, а також стягнення з Головного управління ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 23 листопада 2015 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог, що стосуються стягнення завданої моральної шкоди в сумі 50 000 грн., прийнято в скасованій частині нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з Головного управління ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 завданої моральної шкоди у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2016 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року скасовано у частині стягнення моральної шкоди та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року роз'яснено постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року в частині стягнення з нього на корить ОСОБА_1 заробіток за дні вимушеного прогулу з 16 липня 2011 року по 23 листопада 2015 року у розмірі середньоденного заробітку позивача за кожен день вимушеного прогулу з розрахунку суми середньоденного заробітку без урахування відрахувань з нього податку з доходів фізичних осіб та соціального внеску, наступним чином: Стягнути з Головного управління ДФС у м. Києві на корить ОСОБА_1 середньоденний заробіток за час вимушеного прогулу з 16 липня 2011 року по 23 листопада 2015 року в розмірі 104 181,46грн. (сто чотири тисячі сто вісімдесят одна гривня, 46 копійок).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року скасовано у зв'язку з тим, що в частині стягнення середньоденного заробітку за час вимушеного прогулу суд повинен керуватися статтею 168 КАС України, а не статтею 170 КАС України.

З урахуванням ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року ОСОБА_1 22 березня 2016 року звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення середньоденної заробітної плати за час вимушеного прогулу, вказавши конкретну її суму.

В судовому засіданні позивача підтримав подану заяву.

Представник відповідача проти її задоволення заперечив.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Як встановлено під час розгляду справи, позивача з займаної посади було звільнено протиправно, відповідний наказ від 15.07.2011р. №249-о скасовано, а ОСОБА_1 поновлено на роботі.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі -Порядок), цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника (підпункт "з" пункту 1). У відповідності до частини 3 пункту 2 Порядку, збереження заробітної плати "у всіх інших випадках", до яких відноситься випадок й вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з п. 8 Постанови №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З постанови суду від 23.11.2015р. вбачається, що період вимушеного прогулу позивача становить з 16.07.2011р. по 23.11.2015р., що становить 1094 робочих днів.

У той же час, відповідно до Довідки Головного управління ДФС у м. Києві від 10.02.2016р. №05-063 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 95,23625грн.

Таким чином, середньомісячна заробітна плата позивача за час вимушеного прогулу становить 104 188,45грн. (95,23625грн.*1094 робочих днів).

Доводи представника відповідача про те, що позивачу підлягає до стягнення середньомісячна заробітна плата з урахуванням різниці виплаченого доходу від ДП «Укртранснафтопродукт» та від ТОВ «Євролайф Україна ЛТД» до уваги судом не приймається, оскільки Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Зокрема, п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" не може бути застосований, оскільки викладені в ньому роз'яснення були зроблені з урахуванням вимог закону, зокрема частини 3 статті 117 КЗпП України, яку виключено на підставі Закону України №3248-15 від 20 грудня 2005 року.

Дана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду України від 25.05.2016р. у справі №6-511цс16.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №2а-11724/11/2670 підлягає задоволенню.

У той же час, згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Беручи до уваги наведену процесуальну норму суд зазначає, що сума стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць становить 1 999,96грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №2а-11724/11/2670.

Стягнути з Головного управління ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 104 188,45грн. (сто чотири тисячі сто вісімдесят вісім гривень, 45 копійок).

Допустити негайне виконання постанови в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 1 999,96грн. (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень, 96 копійок).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.10.2016р.