У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 446/212/16-к

08.11.2016 року м. Кам‘янка-Бузька

Кам‘янка-Бузький районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Котормуса Т.І.;

за участі секретаря судового засідання Коваль В.А.;

прокурора Олійник Х.В.;

обвинуваченого ОСОБА_1;

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3;

при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140220000863 від 24 жовтня 2015 року за обвинуваченням,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у скоєнні злочину, передбачено ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Кам‘янка-Бузького районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140220000863 від 24 жовтня 2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні 08.11.2016р., прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого на 60 днів. В обґрунтування свого клопотання прокурор зіслалась на те, що наявні ризики які визначені були в ухвалі слідчого судді та суду про обрання запобіжного заходу, а саме, що обвинувачений може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, він не має міцних соціальних зв’язків, може незаконно впливати на потерпілих з метою уникнення від відповідальності, вчиняти інші злочини. А також зазначає, що ОСОБА_1 обвинувачується у тяжкому злочині.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, зіславшись на те, що клопотання є формальним та не обґрунтованим, і на даний час відсутні будь-які ризики. Також просив суд застосувати до обвинуваченого домашній арешт, що вважає можливим при таких обставинах справи.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні також заперечив проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою з підстав наведених захисником ОСОБА_3

Обвинувачений ОСОБА_1 також заперечив проти продовження строку тримання його під вартою, зокрема зазначив, що він не переховувався від слідства, а на нікого впливати не може, бо всі вже допитані судом. Просив обрати йому домашній арешт.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд встановив наступні обставини справи та виходить з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він, вчинив тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть ОСОБА_4, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою Кам‘янка-Бузького районного суду Львівської області від 31.10.2015р. до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався судом, останній раз ухвалою суду від 13.09.2016р. і такий строк спливає 11.11.2016р.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого без третього захисника ОСОБА_5, а також сторони потерпілих суд вважає за можливе провести такий розгляд виходячи із наступного.

Дійсно, відповідно до вимог ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження. Однак, враховуючи, що захисник ОСОБА_5 повідомлялась шляхом надсилання телефонограми, однак телефон якої не відповідав, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку. Відтак, суд вжив всіх можливих заходів щодо повідомлення такого захисника у відповідні стислі строки, які склались по справі. Крім того, суд також враховує, що сам обвинувачений і його захисники не заперечили проти вирішення питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою без захисника ОСОБА_5 і поклались на думку суду.

Разом з тим, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні забезпечений двома іншими захисниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а тому його право на захист є забезпеченим.

Щодо неявки потерпілих та їх представника, то суд також вважає, що розгляд даного питання є можливим без них, так як представник був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином (телефонограмою), а потерпілі надали суду відповідні заяви про розгляд справи без їх участі.

Вирішуючи ж клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою суд виходив із наступного.

Як зазначено у 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглянувши питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, оцінивши доводи всіх учасників процесу, суд дійшов до висновку про існування на даний час ризику, який передбачений у ст. 177 КПК України, зокрема ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, так як суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки суворість покарання за тяжке кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на строк до 10-ти років, може бути визнане ОСОБА_1 більш небезпечними, ніж переховування та втеча.

Однак суд не знаходить такого ризику як незаконний вплив на свідків чи/та потерпілих, так як суд вже завершив судовий розгляд і перейшов до судових дебатів, а тому всі особи, на яких можливий був тиск вже допитані судом.

Також, суд вирішуючи питання щодо запобіжного заходу враховує, відповідно до ст. 178 КПК України, що тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується становить виключно позбавлення волі від 7-ми до 10-ти років, його молодий вік та задовільний стан здоров‘я, відсутність у обвинуваченого стійких соціальних зв’язків (не одружений, дітей немає, є студентом).

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що обвинуваченому слід продовжити строк тримання під вартою, так як за наявності вищенаведеного ризику та особи обвинуваченого таке продовження є виправданим та доцільним.

Вирішуючи дане питання, суд також враховує, що продовження тримання обвинуваченого під вартою є виправданим так як наявний конкретний суспільний інтерес, що відповідає меті застосування запобіжного заходу, і який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Одночасно, з цих міркувань, суд відхиляє прохання захисника ОСОБА_3 щодо обрання обвинуваченому іншого запобіжного заходу, який не пов'язаний із триманням його під вартою, так як вважає, що лише обраний судом запобіжний захід може запобігти ризикам, які наведені в ухвалі.

Тому, слід продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 331 КПК України,

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора задовольнити.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого за ч. 2 ст. 121 КК України, продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 06 січня 2017 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захисникам, прокурору, потерпілим та представнику потерпілих, а також направити уповноваженій службовій особі Львівського слідчого ізолятора УДПтС України для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.І.Котормус