Справа № 761/9319/13-ц

Провадження №2/761/4720/2013

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2013 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Маліновська В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу та процентів за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 29 квітня 2013 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та процентів за договором позики.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2, а саме: трикімнатну квартиру № 54, по проспекту Перемоги, 131, у м.Києві.

За змістом ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вивчивши вказану заяву, перевіривши виконання позивачем вимог ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України, які ставляться до заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме: на трикімнатну квартиру № 54, по проспекту Перемоги, 131, у м.Києві.

На підтвердження того, що вказане майно належить відповідачу позивачем до заяви додано ксерокопію свідоцтва до Договору № 131/3-54 ФК “Про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 28 серпня 2006 року”.

Поряд з цим, вказаний документ не є доказом тієї обставини, що майно на яке позивач просить накласти арешт, є наявним у сторони відповідача станом на 2013 рік.

За таких обставин, з метою недопущення порушення прав осіб, які не беруть участь у даній справі, і яким станом на 2013 рік може належати трикімнатна квартира № 54, по проспекту Перемоги, 131, у м.Києві, суд вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане нерухоме майно, є неможливим.

Отже, суд приходить до висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову, не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України, –

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: