ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року Справа № 913/747/16

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.08.2016 року у справі № 913/747/16 господарського суду Луганської області за позовом Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" до Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" про стягнення заборгованості,

за участю представників:

Позивача: не з'явився,

Відповідача: не з'явився.

В с т а н о в и в :

Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" (далі - ДП "Регіональні електричні мережі", Позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" (далі - ПАТ "Краснодонвугілля", Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 222324694,34 грн., у тому числі: 140358521,51 грн. - за активну електроенергію, 11447982,29 грн. пені, 5774291,16 грн. 3% річних і 64743899,38 грн. інфляційних втрат.

У свою чергу, ПАТ "Краснодонвугілля" подало до господарського суду Луганської області зустрічний позов до ДП "Регіональні електричні мережі" про зобов'язання підписати акт від 05.08.2016 року та про зобов'язання внести зміни в акти прийому-передачі товарної продукції до договору на постачання електричної енергії № 4 від 05.12.2003 року, а саме: № 4/10/14 від 31.10.2014 року за жовтень 2014 року, № 4/08/14 від 30.11.2014 року за листопад 2014 року, № 4/12/14 від 31.12.2014 року за грудень (1-8) 2014 року, № 4/12/14 від 31.12.2014 року за грудень (9-31) 2014 року, № 4/01/15 від 31.01.2015 року за січень 2015 року, № 4/02/15 від 28.02.2015 року за лютий 2015 року, № 4 доп/02/15 від 28.02.2015 року за лютий 2015 року, № 4/03/15 від 31.03.2015 року за березень 2015 року і № 4/04/15 від 30.04.2015 року за квітень 2015 року, відобразивши у графах "Кількість", "Сума без ПДВ", "ПДВ" та "Разом з ПДВ" значення "0", а також про стягнення 9080230,19 грн., як безпідставно отриманих по неукладеному договору на постачання електричної енергії № 4 від 05.12.2003 року.

Водночас, у поданій заяві, ПАТ "Краснодонвугілля" просило відстрочити йому сплату судового збору за подачу зустрічного позову.

Проте, ухвалою господарського суду Луганської області від 18.08.2016 року ПАТ "Краснодонвугілля" було відмолено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а його зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ПАТ "Краснодонвугілля" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду від 18.08.2016 року та, водночас, у подану клопотанні просило відстрочити йому сплату судового збору за подачу такої скарги.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.08.2016 року ПАТ "Краснодонвугілля" було відмовлено у задоволенні його клопотання про відстрочення сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу повернуто без розгляду, на підставі п.п. 3, 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

У поданій касаційній скарзі, ПАТ "Краснодонвугілля", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 30.08.2016 року та передати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги.

Сторони не скористувались своїм правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Також, частиною 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено, зокрема, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

При цьому, статтею 94 Господарського процесуального кодексу України визначені загальні вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, дотримання яких є обов'язковими при поданні такої скарги до суду.

Зокрема, частиною 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при поданні апеляційної скарги до неї додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

В той же час, пунктом 3 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При чому, за визначенням ст. 1 Закону України "Про судовий збір" (в редакції зі змінами, які набрали чинності з 01.09.2015 року), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Зокрема, згідно ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, за подання до суду апеляційних та касаційних скарг на судові рішення.

Водночас, частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Також, частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Крім того, пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно ж пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Разом з цим, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити його від сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, вказаною нормою Закону передбачено право, а не обов'язок суду щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк.

Також, слід враховувати, що положення зазначеної статті Закону наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме - з урахуванням того, що в майбутньому, але на термін не більший, як до ухвалення судового рішення, заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.

Як видно з представлених матеріалів, вимогами ПАТ "Краснодонвугілля" за зустрічним позовом є зобов'язання підписати акт від 05.08.2016 року та про зобов'язання внести зміни в акти прийому-передачі товарної продукції до договору на постачання електричної енергії № 4 від 05.12.2003 року, а саме: № 4/10/14 від 31.10.2014 року за жовтень 2014 року, № 4/08/14 від 30.11.2014 року за листопад 2014 року, № 4/12/14 від 31.12.2014 року за грудень (1-8) 2014 року, № 4/12/14 від 31.12.2014 року за грудень (9-31) 2014 року, № 4/01/15 від 31.01.2015 року за січень 2015 року, № 4/02/15 від 28.02.2015 року за лютий 2015 року, № 4 доп/02/15 від 28.02.2015 року за лютий 2015 року, № 4/03/15 від 31.03.2015 року за березень 2015 року і № 4/04/15 від 30.04.2015 року за квітень 2015 року, відобразивши у графах "Кількість", "Сума без ПДВ", "ПДВ" та "Разом з ПДВ" значення "0", а також про стягнення 9080230,19 грн., як безпідставно отриманих по неукладеному договору на постачання електричної енергії № 4 від 05.12.2003 року.

При цьому, звертаючись до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 18.08.2016 року про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернення зустрічної позовної заяви без розгляду, ПАТ "Краснодонвугілля", в порушення процесуальних норм, подало таку скаргу після закінчення строків для такого оскарження, без відповідного клопотання про його поновлення, та без належних доказів сплати судового збору. При цьому, ПАТ "Краснодонвугілля" подало до суду апеляційної інстанції тільки клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, мотивуючи таке його скрутним фінансовим становищем.

За результатами розгляду клопотання ПАТ "Краснодонвугілля", з урахуванням вимог вищевказаних статей Закону України "Про судовий збір", Господарського процесуального кодексу України, та конкретних обставин справи, апеляційний господарський суд, встановивши, що звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду від 18.08.2016 року ПАТ "Краснодонвугілля" порушило строк на оскарження ухвали суду першої інстанції, не подавши при цьому відповідного клопотання про поновлення процесуального строку, а також не сплатило судовий у встановленому порядку та розмірі, не надавши суду належних доказів в обґрунтування поданого ним клопотання про відстрочення сплати такого збору, дійшов висновку про повернення апеляційної скарги вказаній стороні, на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

На думку колегії суддів касаційної інстанції висновки суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги ПАТ "Краснодонвугілля" на ухвалу господарського суду Луганської області від 18.07.2016 року у даній справі, на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, відповідають наявним матеріалам, фактичним обставинам справи та вимогам норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм, тоді як доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим, підстав для зміни чи скасування ухвали апеляційного господарського суду, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.08.2016 року у справі № 913/747/16 - без змін.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Кондратова І.Д.

Стратієнко Л.В.