ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.09.09 р. Справа № 39/231
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіной Н.С.
при секретарі Бахрамовой А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоконсалтинг” м. Донецьк
до відповідача: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк
про стягнення 171300,14грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Красилін А.М, - за довіреністю;
від відповідача: Козігон С.В. – за довіреністю;
ВСТАНОВИВ
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергоконсалтинг” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 171300,14грн., яка складається з основного боргу в сумі 127800,00грн., штрафних санкцій в сумі 43500,00грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 11-08-598т від 13.10.2008 р., видаткові накладні № РН-42 від 27.10.2008 р., № РН-43 від 22.12.2008 р., № РН-44 від 22.12.2008 р., № РН-45 від 22.12.2008 р., рахунок-фактуру № СФ-43 від 24.10.2008 р., розрахунок.
Відповідач надав відзив на позов та доповнення до відзиву, зазначив, що сума основного боргу в розмірі 127800,00грн. погашена ним в повному обсязі, наведений позивачем розрахунок суми штрафних санкцій вважав небогрунтованим, у зв’язку з чим ним було представлено власний контр розрахунок.
В судовому засіданні від 21.09.2009 р. представником позивача надані уточнення до позовної заяви, у відповідності з якими позивач зменшив розмір позовних вимог, у зв’язку з погашенням відповідачем суми основного боргу та просив суд стягнути з відповідача 24768,35 – пені, 3128,21 – 3% річних, 20225,95грн. – інфляційних.
Суд розглядає позовні вимоги з урахування уточнень.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
13.10.2008 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергоконсалтинг” м. Донецьк (Постачальник), та відповідачем, Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк (Покупець), укладено договір № 11-08-598т, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору Постачальник зобов’язався передати у власність, а Покупець прийняти та сплатити продукцію (бітум), іменовану надалі “Товар”, по найменуванню, цінам і в кількості, вказаним в п. 1.5 Договору.
У відповідності з п. 1.5 Договору сторони передбачили поставку бітуму нафтового (М5 ГОСТ 6617,76) у кількості 70 тн. на загальну суму 355000,00грн.
Фактичний обсяг постачання товару визначається за заявкою замовника (п. 1.3 Договору).
На виконання умов Договору позивач згідно видаткових накладних № РН-42 від 27.10.2008 р., № РН-43 від 22.12.2008 р., № РН-44 від 22.12.2008 р., № РН-45 від 22.12.2008 р. поставив відповідачеві визначений п. 1.5 Договору товар на загальну суму 296678,57грн.
Поставлений згідно означених видаткових накладних Товар відповідачем прийнято, що підтверджується підписом останнього на вказаних накладних.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 296678,57грн., тобто обов’язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності з п. 3.1 Договору сторони визначили, що оплата здійснюється Покупцем протягом 15 банківських днів із моменту одержання товару.
Датою поставки згідно п. 2.4 Договору, вважається дата отримання Товару, вказана на накладній.
Відповідач прийняті на себе за Договором зобов’язання належним чином не виконував оплату вартості поставленого товару всупереч п. 3.1 Договору здійснював в наступному порядку
- за видатковою накладною № РН-42 від 27.10.2008 р. на суму 127800грн. – 65000грн. – 15.12.2009 р., 62800грн – 02.04.2009 р.
- за видатковими накладними № РН-43 від 22.12.2008 р., № РН-44 від 22.12.2008 р. на суму 127800грн., 41078,57грн – 02.04.2009 р., 86721,43грн. – 09.07.2009 р.;
- за видатковою накладною № РН-45 від 25.12.2008 р. на суму 41078,57грн. – 13278,57грн. – 09.07.2009 р., 27800грн. – 01.09.2009 р.
Станом на момент прийняття рішення у справі сума основного боргу за Договором сплачена відповідачем у повному обсязі з приводу чого представником позивача були подані відповідні уточнення до позовної заяви.
Внаслідок порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 3.1 Договору, останнім було допущено прострочення виконання грошового зобов’язання
- за видатковою накладною № РН-42 від 27.10.2008 р. на суму 127800грн. - на 32 дня, на суму 62800грн. – на 109днів.
- за видатковими накладними № РН-43 від 22.12.2008 р., № РН-44 від 22.12.2008 р. на суму 127800грн. – на 79 днів, на суму 86721,41грн. – на 109 днів;
- за видатковою накладною № РН-45 від 25.12.2008 р. на суму 41078,57грн. – на 169днів, на суму 27800грн – на 54 дні.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши представлений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 3128,21грн., нарахованих за період з моменту виникнення права вимоги по 01.09.2009 р. з урахування поступового зменшення суми боргу, та інфляційних витрат в сумі 20225,95грн. - за період з листопада 2008 р. по червень 2009 р., з огляду на прострочення відповідачем виконання грошового обов’язку, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню
3% річних частково в сумі 3127,06грн. за арифметичним розрахунком суду (127800грн. * 3% / 100% * 32дні/366днів) + (62800грн. * 3% / 100% * 16днів/366днів) + (62800грн. * 3% / 100% * 93дні/365днів) + (127800грн. * 3% / 100% * 79днів / 365днів) + (86721,43грн. * 3% / 100% * 99днів / 365днів) + (41078,57грн. * 3% / 100% * 169днів / 365днів) + (27800грн. * 3% / 100% * 54дні / 365днів), з огляду на невірне визначення позивачем кількості календарних днів у 2008 р.
інфляційні в сумі 20225,95 – в повному обсязі.
Представлений відповідачем розрахунок судом до уваги не приймається з огляду на необґрунтованість.
Крім того, за прострочення виконання відповідачем грошового обов’язку позивачем також заявлено до стягнення пеню в сумі 24768,35грн.
Втім, означена вимога не може бути задоволена судом через недотримання сторонами передбаченої статтею 547 ЦК України обов’язкової письмової форми для такого виду забезпечення зобов’язань, як пеня. Недотримання письмової форми для неустойки у вигляді пені тягне за собою недійсність (нікчемність) такої угоди (правочину) за законом. Оскільки сторони письмово не визначили пеню, як засіб забезпечення виконання договору (правочину), позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Заявлене відповідачем клопотання щодо зменшення суми пені на 90% залишено судом без задоволення, оскільки в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоконсалтинг” м. Донецьк в цій частині відмовлено в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоконсалтинг” м. Донецьк – задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоконсалтинг” м. Донецьк в сумі 3% річних в сумі 3127,06грн., інфляційні в сумі 20225,95грн., витрати за державним митом в сумі 233,53грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 42,60грн.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 22.09.2009 р.
Суддя Морщагіна Н.С.