ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2009                                                                          Справа№  33/123-09

  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Дмитренко А.К.(доповідач)

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

Представники сторін у судове засідання не з"явилися. Про час і місце засідання суду сторони повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Реарді", м. Дніпропетровськ на рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.09р.  у справі № 33/123-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська продовольча компанія "ВАЙЗ", м. Дніпропетровськ

до приватного підприємства "Реарді", м. Дніпропетровськ

про  стягнення 24 920 грн.  30 коп.

                    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2009 року (суддя Рудовська І.А) стягнуто  з приватного підприємства "Реарді" 21 807 грн. 39 коп. заборгованості за товар, 1 300 грн. пені, 170 грн. інфляційних втрат, 50 грн. річних, а також витрати по справі. У задоволенні заяви  приватного підприємства "Реарді" про розстрочку виконання рішення на вісім календарних місяців відмовлено.

          Не погодившись з рішенням суду  приватне підприємство "Реарді", м.Дніпропетровськ просить його змінити, розстрочивши виконання вказаного рішення шляхом поділу суми заборгованості рівними частинами, строком на 8  календарних місяців. При цьому посилається на порушення господарським судом норм процесуального права.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська продовольча компанія "ВАЙЗ", м. Дніпропетровськ відзив на апеляційну скаргу не надало, свого представника у судове засідання не направило, про час і місце засідання суду повідомлено належним чином.

          Розглянувши матеріали справи, суд

                                                  ВСТАНОВИВ:

          28.12.05 між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська продовольча компанія "ВАЙЗ" (постачальник) та приватним підприємством "Реарді" (покупець) укладено договір № 773, за яким постачальник зобов’язується передати товар у власність покупця, а покупець взяв на себе зобов’язання прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Строк дії договору визначений у додатковій угоді до нього до 31.12.09.

     Відповідно до пункту 2.1. договору кількість, асортимент та ціна товару вказуються в накладній, складеній на підставі письмової заявки покупця, яка є невід’ємною частиною даного договору.

   За пунктом 2.2. договору поставка товару здійснюється на умовах СРТ Інкотермс-2000 (доставка сплачена до) місце, вказане покупцем.

     Право власності на товар переходить від постачальника до покупця при передачі товару, що посвідчується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін (п.2.8 договору).

      На виконання умов договору позивачем поставлено ПП "Реарді" товар на суму 46 209 грн. 53 коп., що підтверджується наявними у справі накладними (т.1, а.с. 32-112).

          Згідно з п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди до нього покупець повинен провести оплату за отриманий товар протягом 90 календарних днів з моменту отримання товару.

          Відповідач розрахувався за поставлений товар частково, в сумі 24 100 грн. та повернув позивачеві товар на суму 300 грн. 70 коп., про що свідчать банківські виписки та видаткові накладні.

          З урахуванням уточнення позову та відповідно до складаного обома сторонами акту звірки борг ПП "Реарді" перед позивачем станом на 15.04.09 становив 21 807 грн. 39 коп.

          В силу статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У відповідності зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Обов"язок покупця сплатити пеню у разі несвоєчасної оплати товару встановлений пунктом 7.1 договору.

Суми нарахованих позивачем пені, втрат від інфляції та річних складають відповідно 1 300 грн., 170 грн. і 50 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно до статті 121 Господарського кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

У заяві про розстрочку виконання рішення ПП "Реарді" вказує на відсутність обігових коштів, проте такі докази ним до суду не надані.

Надана ПП "Реарді" довідка від 17.02.09 про наявність кредитних зобов"язань перед банками підписана представником відповідача, а не його керівником та головним бухгалтером та взагалі не завірена печаткою підприємства. Тому ця довідка не може бути належним доказом існування у ПП "Реарді" боргу по кредитним договорам.

До того ж по кредитним договорам №№ ГРН-689Л, USD-714 Л, ОД-494, ГРН-833Л, КД 010/03-0/253-07, наведеним відповідачем у довідці від 17.02.09, закінчився строк дії ще до винесення рішення господарським судом.

Крім того через фінансову кризу обидві сторони знаходяться у рівнозначних економічних умовах.

Що стосується негативного впливу розстрочки виконання рішення на господарську діяльність позивача, то останній не повинен доводити такі обставини.

Відмовляючи ПП "Реарді" у наданні розстрочки виконання судового рішення господарський суд обгрунтовано зазначив, що відповідачем не наведено виняткових випадків, які б свідчили про наявність обставин для розстрочки виконання рішення.

Таким чином рішення винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суденого, колегія суддів вважає, що підстави України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської від 13.05.09р.  залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Головуючий                                                                     А.К.Дмитренко

Суддя                                                                                 А.Є.Прокопенко

Суддя                                                                                 В.І. Крутовських

з оригіналом згідно

Помічник судді                 О.В.Поштаренко