Справа № 1512/2-4207/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого – судді Непоради М.П.

при секретарі - Яіцької А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

          Сторони зареєстрували шлюб 12 серпня 2000 року у Моринській сільській раді Звенигородського району Черкаської області, за актовим записом № 7.

          Шлюб у сторін перший.

Дошлюбна фамілія відповідача –«Відоменко».

          Від даного шлюбу є неповнолітня дитина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

          Позивач в своєї позовної заяві зазначив, що підставою розірвання шлюбу стало,те, що у неї з відповідачем різні погляди на ведення спільного господарства, виховання дитини, що призводить до конфліктів у сім'ї, між ним та відповідачем припинені шлюбні стосунки в квітні 2009 року, позивач втратив почуття поваги та любові до відповідача, спільного господарства не ведеться. Шлюб існує формально, так як у кожного окреме життя, та у нього склалися фактичні шлюбні відносини з іншою жінкою, та позивач має намір укласти іншу сім'ю. На перемирення і подальше подружнє життя позивач не згоден.

          У судове засідання з’явився позивач, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

          Відповідач в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якої позовні вимоги визнала в повному обсязі та з проханням слухати справу за її відсутністю, яка залучена до матеріалів справи.

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

          Згідно п. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

          Згідно п. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їх дітей, маючих істотне значення.

Як убачається із пояснень позивача, сторони припинили шлюбні відносини в квітні 2009 року, проживають окремо без поважних причин. В теперішній період сторони сумісного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують. На перемирення позивач не згоден, так як на даний час сім'я існує лише формально.

          Все вищезазначене свідче про те, що даний шлюб розпався, зберегти сім’ю не можливо, про що свідчить відмова позивача від примирення. Також збереження шлюбу буде суперечить інтересам позивача, які мають істотне значення.

На підставі вищезазначеного збереження сім’ї стало неможливим.

          Керуючись ст.ст. 174, 213, 214-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 114, 115 СК України, суд –

ВИРІШИВ:

                    Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 12 серпня 2000 року в Моринській сільській раді Звенигородського району Черкаської області, актовий запис № 7 - розірвати.

          Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею Ії копії до апеляційної інстанції або в порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя :                                           Непорада М. П.