Справа № 1805/8717/2012
Провадження № 2-о/1805/199/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2012 року. м. Суми.
Зарічний районний суд м. Суми у складі : головуючого –судді Бойка В.Б.,
при секретарі - Москаленко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлені особи : Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції, опікунська рада при Зарічній районній в м. Суми адміністрації, Відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1, уточнивши свою заяву ( а.с. 23-25 ), просить ухвалити рішення про встановлення фактів належності їй наступних правовстановлюючих документів :
· дубліката свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 26.01.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції ( а.с. 6 );
· рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02.11.2009 року по справі №2-2937/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу ( а.с. 8 );
· рішення Зарічного районного суду м. Суми від 08.06.2011 року по справі №2-о-10/11 за заявою ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_4 недієздатною та призначення заявниці опікуном ( а.с. 9 );
· виконавчого листа, виданого 01.04.2010 року Зарічним районним судом м. Суми, на виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01.04.2010 року по справі №2-1656/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів ( а.с. 10 ).
Заява мотивується тим, що при укладенні шлюбу між заявницею та її чоловіком ( ОСОБА_2 ) 25.04.1996 року вони обрали спільне прізвище, яке у актовому запису та відповідному свідоцтву про шлюб було вказано вірно, як «Кириченко «. Однак, в подальшому, в їх паспортах громадянина України, прізвище помилково було вказано як сторін «Кіріченко «.
19.12.2011 р. заявниця отримала новий паспорт громадянина України, в якому її прізвище, ім»я та по-батькові зазначено як «Кириченко Лєна Василівна ». Факт неточності в запису прізвища визнала і паспортна служба Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області, однак Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції відмовляє у видачі свідоцтва про розірвання шлюбу, тому заявниця просить встановити факт належності їй вищевказаних правовстановлюючих документів.
Зацікавлені особи про час розгляду справи повідомлені, надали заяви, в яких просить слухати справу у її відсутність.
Суд, дослідивши докази у справі, вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до вказаної норми, а також статті 256 ЦПК України, в порядку окремого провадження розглядаються справи про про встановлення фактів, якщо :
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Частиною 3 статті 256 ЦПК України передбачено, що справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Як роз»яснено у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення «, при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК ( ЦПК України 1963 року –примітка ) факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення…
Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об'єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК ( ЦПК України 1963 року –примітка ), оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ…
Таким чином, заява в частині встановлення факту належності дубліката свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 26.01.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції задоволенню не підлягає. З цим питанням ОСОБА_1 належить звернутися до зазначеної зацікавленої особи, а у разі негативної відповіді, заявниця має право оскаржити відповідні дії або бездіяльність в порядку, визначеному чинним законодавством.
Слід зазначити, що заявниця не надала суду жодних доказів того, що зацікавлена особа дійсно відмовила їй у видачі свідоцтва про розірвання шлюбу, а також доказів того, що заявниця взагалі зверталася з таким питанням.
В іншій частині заява також задоволенню не підлягає, оскільки описки та помилки в судових рішеннях та у виданих на їх підставі виконавчих документах виправляються не шляхом встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а в порядку, передбаченому ст.ст. 219 та 369 ЦПК України.
Окрім того, суд при ухваленні рішення приймає до уваги і те, що заявниця повідомила про відсутність у неї перешкод в реалізації прав, що випливають із рішення Зарічного районного суду м. Суми від 08.06.2011 року по справі №2-о-10/11 про визнання ОСОБА_4 недієздатною та призначення заявниці опікуном ( а.с. 9 ), а також із рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01.04.2010 року по справі №2-1656/10 за позовом заявниці до ОСОБА_2 про стягнення аліментів ( а.с. 10 ).
Таким чином, в задоволенні заяви належить відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10-11, 57-60, 212-215, 234, 256 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя В.Б. Бойко