СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
09.09.2009 Справа № 2-а-5926/08/4/0170
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Єланської О.Е.,
суддів Горошко Н.П. ,
Омельченка В. А.
секретар судового засідання Зелінська С.В.
за участю представників сторін:
Прокурор Чорноморського району АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
позивач - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила;
представник відповідача - Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 20.01.09 року у справі № 2-а-5926/08/4
за позовом Прокурора Чорноморського району АРК (вул. Кірова 6-а, смт.Чорноморське, Чорноморський район, Автономна Республіка Крим, 96400)
в інтересах ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим (вул. Щорса, 4, смт. Чорноморське, Чорноморський район, Автономна Республіка Крим, 96400)
про визнання нечинними вимог та податкового повідомлення-рішення.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Циганова Г.Ю) від 20.01.2009 року у справі № 2-а-5926/08/4 адміністративний позов Прокурора Чорноморського району АР Крим в інтересах ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим про визнання нечинними першої податкової вимоги, другої податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення, було задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною та скасовано першу податкову вимогу Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим № 1/50 від 03.07.2007 року про стягнення з ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податків з доходів найманих працівників в суми 6839,53 грн. Визнано протиправною та скасовано другу податкову вимогу Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим № 2/87 від 06.08.2007 року про стягнення з ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податків з доходів найманих працівників в сумі 3419,77 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000881702/0 від 30.04.2007 року про стягнення з ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 3419,77 грн.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція Чорноморському районі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.01.2009 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
У судове засідання 09.09.2009 року прокурор та представники сторін не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.
На підставі статті 55 Конституції України, кожному гарантується право оскарження в суді рішень, дії або бездіяльності органів державної влади органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Стаття 19 Конституції України передбачає обов'язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із критерії оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, яки викладені в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функції провини діяти з дотриманням встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, їхніх посадових і службових осіб через призму вищезазначених критеріїв, і у разі виявлення порушень хоча б одного із цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративному позову.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 16 серпня 2006 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті свого батька -ОСОБА_2, яке складається з права на земельну частку (пай) розміром 9,61 умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться в колективній власності Колективного агроторгового підприємства (колгоспу) «Путь Леніна», розташований в с. Окунівка, Чорноморського району АР Крим, що належало спадкодавцю на підставі сертифіката про право на земельну часту (пай) серії КМ № 0305505, який виданий 26 грудня 2000 року на підставі рішення Чорноморської районної державної адміністрації АР Крим від 08 грудня 2000 року за № 589-р, яке зареєстровано в Книзі реєстрації сертифікатів про право на земельну частку (пай) за № 603 від 26 грудня 2000 року (а.с.6).
На думку Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим, при отриманні в спадщину земельного сертифікату (майнового права, з метою оподаткування розглядається як комерційна власність наряду з корпоративним правом), а не державного акту на право власності на землю, такий платник податку -спадкоємець зобов'язаний до 1 квітня 2007 року, подати до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси (місцем постійного або переважного мешкання) річну декларацію, в якій вказати вартість такого одержаного в спадщину земельного сертифікату і сплатити податком з доходів фізичних осіб.
У зв'язку з чим, відповідачем на підставі п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»позивачу нараховане податок у розмірі 13% від суми успадкованої земельної частки, вартість якої складає 26305,89 грн. (а.с.9).
30.04.2007 року винесено податкове повідомлення № 0000881702/0 про необхідність сплати суми податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 3419,77 грн.
03 липня 2007 року ДПІ в Чорноморському районі АР Крим складена перша податкова вимога № 1/50, про стягнення з ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 6839,53 грн., та було вказано порядок та місце сплати цього боргу, відповідальність за несплату та міри впливу на боржника (а.с.7). 21 червня 2007 року вищевказана вимога отримана позивачем.
06 серпня 2007 року ДПІ в Чорноморському районі АР Крим складена друга податкова вимога № 2/87, про стягнення з ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 3419,77 грн., та було вказано порядок та місце сплати цього боргу, відповідальність за несплату та міри впливу на боржника (а.с.8).
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що земельна частка (пай) позивача, як об'єкт оподаткування, відноситься до об'єктів нерухомого майна та не являється корпоративним правом, оскільки власник права на земельну частку (пай) не перебуває у корпоративних відносинах із колективним сільськогосподарським підприємством.
Підпунктом «в»п.13.1 ст.13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року визначено вичерпний перелік об'єктів комерційної власності, а саме: цінний папір (крім депозитного(ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею.
Відповідно до ст.167 Господарського кодексу України, корпоративні права -це права особи, частка якої визначається в статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно п.1.8 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»корпоративне право -це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частину (частку) включаючи право на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у випадку ліквідації згідно з чинним законодавством, незалежно від того, чи створено таку юридичну особу у формі господарського товариства, що створене на власності однієї юридичної чи фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.
Земельна частка (пай), право на яку посвідчено сертифікатом, не внесена в статутний фонд підприємства і не відноситься до нього, не є майном підприємства. Право на земельну частку (пай) виникло при передачі землі в колективну власність членам КСП та дає право на виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки. Володіння земельною часткою не є володінням часткою у статутному фонді господарської організації та не наділяє особу будь-якими повноваженнями через участь у підприємстві та його прибуток.
Таким чином, позивач ОСОБА_1. на підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України, як спадкоємець першої черги отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті свого батька -ОСОБА_2., а тому у Чорноморської ДПІ не було жодних підстав для нарахування йому податкового зобов'язання з податку доходів фізичних осіб, оскільки доходи фізичних осіб у вигляді об'єктів нерухомого майна які успадковуються членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою.
З метою повного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень -відповідача по справі, суд першої інстанції обґрунтовано відповідно до ч.2 ст.11 КАС України вийшов за межи позовних вимог і визнав протиправними та скасував податкове повідомлення, першу податкову вимогу, другу податкову вимогу, а не визнав їх нечинними як було заявлено у позовної заяві.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.
Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 20.01.09 року у справі № 2-а-5926/08/4, залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 20.01.09 року у справі № 2-а-5926/08/4, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 вересня 2009 р.
Головуючий суддя О.Е.Єланська
Судді Н.П.Горошко
В.А.Омельченко