Апеляційний суд Черкаської області
м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83
Справа № 11-2390/515/12 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 121 ч. 2 КК України ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній
інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12** червня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Безверхого І.В.,
суддів Неділька М.І., Гончарука І.М.,
за участю прокурора Якушиної О.В.,
адвоката ОСОБА_3,
засудженого ОСОБА_4,
потерпілої ОСОБА_5,
розглянула кримінальну справу за апеляцїєю прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, та апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Жашківського районного суду від 02 квітня 2012 року, яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України на дев'ять років, позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання згідно вироку Соснівського райсуду м. Черкаси від 02.04.2008 року у вигляді виправних робіт і строком шість місяців, що в перерахунку становить два місяці позбавленні волі і остаточно призначено до відбуття покарання у вигляді дев'яти років та двох місяців позбавлення волі.
Із засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_5 стягнуто 47.124,68 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100.000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Із засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_7 стягнуто 100.000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирішена доля речових доказів по справі.
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 засуджений за те, що він 09.05.2011 року, близько 22 год. в с. Скибин Жашківського району Черкаської області, в приміщенні сільського Будинку культури, умисно, безпричинно наніс один удар більярдним києм по голові ОСОБА_8, в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді забійної рани і крововиливів м'яких тканин в області волосистої частини голови, перелому кісток склепіння і основи черепа, крововиливів над і під оболонки, в тканину мозку, спричинивши розвиток набряк-набухання головною мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи від 08.07.2011 року за № 72/1317/2 відносятся до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя.
25.05.2011 року ОСОБА_8, перебуваючи на лікуванні в Київській лікарні швидкої медичної допомоги, помер від отриманих тілесних ушкоджень.
При цьому прокурор, не оспорюючи доведеності вини засудженого ОСОБА_6, не погоджується із вироком суду першої інстанції в частині призначення покарання, зокрема, посилаючись на те, що судом першої інстанції не в достатній мірі враховані ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та пом’якшуючі і обтяжуючі його відповідальність обставини. Крім цього, прокурор в апеляції посилається на те, що суд першої інстанції не врахував того, що ОСОБА_9 скоїв умисний злочин, раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, скоїв, злочин в період іспитового строку. А тому, просить вирок Жашківського райсуду Черкаської області скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ст. 121 КК України у вигляді 9-ти років 6-ти місяців позбавлення волі.
В послідуючому в своїх змінах до апеляції прокурор, посилаючись на неповноту судового слідства, так як у матеріалах справи є довідка про те, що ОСОБА_6 перебуває на «Д» обліку, а тому є необхідність в проведенні додаткової комплексної судово-психологічної експертизи, а тому просить вирок суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
В поданій апеляційній скарзі, засуджений ОСОБА_6 просить вирок суду першої інстанції скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. При цьому посилається на однобічність та неповноту судового слідства по справі, а також на істотні порушення норм КПК України. Також зазначає, що він не безпричинно наніс удар потерпілому ОСОБА_8, а у відповідь на удар останнього скляною пляшкою по його обличчю.
Крім цього, як він вважає, судом першої інстанції також не було взято до уваги висновок судово-медичної експертизи про наявність у потерпілого ОСОБА_8 гнійно- фібринозної абсцедуючої пневмонії: запізніле надання медичної допомоги ОСОБА_8 лікарями. Також посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги перебування його на «Д» обліку в першій Черкаській міській лікарні.
В доповненні до апеляції засуджений ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати, а справу направити прокурору на додаткове розслідування. При цьому посилається на те, що судом першої інстанції не враховано того, що він наніс тілесні ушкодження ОСОБА_8 09.05.2011 року, а помер він 25.05.2011 року, тобто на 16-й день після отримання тілесних ушкоджень.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який просив задоволили зміни до апеляції прокурора повністю, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_10 частково, засудженого ОСОБА_6, який підтримав в повному обсязі подану ним апеляцію з доповненнями та просив її задоволити, захисника засудженою ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3, який підтримав думку свого підзахисного ОСОБА_6, потерпілу ОСОБА_5, яка просила апеляційний суд залишити вирок суду першої інстанції від 02 квітня 2012 року без змін і відповідно відмовити в задоволенні апеляцій прокурора та засудженого ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи та обміркувавши над доводами вищезазначених апеляцій колегія суддів вважає, що апеляція прокурора в її зміненому вигляді підлягає до часткового задоволення, а апеляція засудженого ОСОБА_6 з послідуючими доповненнями підлягає до повного задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 КПК України апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування коли під час досудового слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку.
Істотні порушення кримінально-процесуального закону - це порушення, що перешкодили або могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу, встановити істину у справі, забезпечити права і законні інтереси учасників процесу й винести законний, обгрунтований і справедливий вирок.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів, для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.
Але, як вбачається з матеріалів справи, вказані вимоги кримінально-процесуального закону органом досудового слідства під час розслідування даної кримінальної справи не були належним чином виконані.
Так, із протоколу судового засідання вбачається, що ОСОБА_6, частково визнаючи свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочині та свою причетність до умисного нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5, що спричинило смерть останнього, посилався на те. що він наніс удар києм по голові потерпілого у відповідь на його удар скляною пляшкою по обличчю ОСОБА_6, що також підтверджується і даними висновку судово-медичної експертизи за № 512/07 від 12.01.2012 року, згідно якою зазначено, що у ОСОБА_6 виявлено наступні тілесні ушкодження: крововиливи слизової обох губ, рана слизової оболонки нижньої губи, ушкодження ріжучого краю трьох зубів на верхній щелепі, забій м'яких тканин попереку справа, і що вказані ушкодження, а зокрема: крововиливи слизової обох губ, рана слизової оболонки нижньої губи, ушкодження ріжучого краю трьох зубів на верхній щелепі - могли виникнути від удару скляною пляшкою по обличчю в ділянку губ (див. мат. справи: а.с. 15 т.2).
Проте суд, за повної пасивної поведінки прокурора в судовому засіданні, не вдався до перевірки цих показань ОСОБА_6, не з'ясував та не прийняв дійових мір для перевірки цього факту. Крім того, вкрай поверхово були допитані свідки по даній справі, а саме: ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які були безпосередніми очевидцями нанесення ОСОБА_6 удару києм по голові ОСОБА_8 До того ж, вказані свідки зазначали в своїх показах лише про те. що вони бачили ОСОБА_6 з закривавленим обличчям, але ніхто з них не бачив, як саме нанесли йому удар по обличчю пляшкою, лише чули дзвін розбитого скла. Звідси слідує, що суд першої інстанції не з'ясував у вказаних осіб при їх допиті в деталях ряд важливих питань, пов'язаних з нанесенням тілесних ушкоджень, як потерпілому ОСОБА_8, так і засудженому ОСОБА_6
Крім того, на порушення ст. 64 п. З КПК дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6, а зокрема дані про його психічний стан, наявність психічних вад в повній мірі не з'ясував належним чином як орган досудового слідства в ході проведення досудового слідства по справі так і суд першої інстанції в ході судового слідства.
.А зокрема, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що ОСОБА_6 згідно медичної карти амбулаторного хворого № 13/5407 знаходиться під наглядом з 1997 року з діагнозом: вегето-судинна дистонія по гіпотонічному типу, для даного захворювання властивий перебіг по нейросоматичному типу (болі в ділянці серця, порушення циклу сну «бадьорування», пароксизмальні вегето-судинні кризи), емоційному (зміна настрою, тривога, дратівливість, порушення уваги), поведінковому типу (агресивність, рентні установки) та невротичному розвитку особистості з наявністю астенічного, депресивного, істеричного, іпохондричного та інших форм неврозів (див. мат. справи: т. 2 а.с. 44).
Наявність такого захворювання свідчить про можливу наявність психічних розладів у ОСОБА_6, в зв'язку з чим, йому повинна бути проведена додаткова комплексна судова психолого-психіатрична експертиза, з метою встановлення обставин стану поведінки ОСОБА_6 у момент можливого нанесення йому удару пляшкою по голові, та яка в цей час могла відбутися у нього реакція, і чи міг він у відповідь нанести удар потерпілому ОСОБА_8, знаходячись вже в психологічно нестабільному стані.
За таких обставин місцевий суд зобов"язаний був направити дану кримінальну справу прокурору для проведення додаткового розслідування, але суд першої інстанції постановив обвинувальний вирок, а тому такий вирок підлягає безумовному скасуванню, а справа направленню прокурору для проведення додаткового розслідування.
В ході проведення додаткового розслідування необхідно призначити та провести додаткову амбулаторну комплексну судову психолого-психіатричну експертиту і на розрішення даної експертизи поставити наступні запитання:
-1) чи страждав ОСОБА_6 на той час, до якого відносяться інкриміновані йому діяння хворобливим розладом психічної діяльності і яким саме?:
*2) чи був ОСОБА_6 через цей розлад здатний усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними на той час, до якого відносяться інкриміновані йому діяння?;
*3) чи страждає ОСОБА_6 за теперішнього часу хворобливим розладом психічної діяльності і яким саме ?;
*4) чи позбавляє цей розлад ОСОБА_6 здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керували ними за теперішнього часу?;
*5) чи можливо з ОСОБА_6 проводити слідчі дії та чи може він приймати участь в судовому засіданні ?;
*6) чи є можливим за психічним станом ОСОБА_6 застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру ?;
*7) чи знаходився ОСОБА_6 під час інкримінованого йому діяння в стані фізіологічного афекту або в іншому вираженому емоційному стані?;
- 8) якщо ОСОБА_6 перебував у стані сильного душевного хвилювання
(фізіологічного афекту, або в іншому вираженому емоційному стані, котрий міг би суттєво вплинути на його свідомість та поведінку), на той час, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, то:
-а) які психологічні причини обумовили настання цього стану?;
*б) у якій формі проходив даний стан?;
*в) чи міг ОСОБА_6 передбачати наслідки своїх дій?;
*г) чи був вказаний психологічний стан ОСОБА_6 помітним для оточуючих?;
*д) як вплинула хвороба ОСОБА_14 (вегето-судинна дистонія по гіпотонічному типу, див.а.с. 44 т .2) на настання даного стану?.
Також, судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що потерпілий ОСОБА_8 після нанесення йому удару києм по голові засудженим ОСОБА_6 звернувся до Жашківської ЦРЛ, але діагноз йому було спочатку встановлено неповно. Лікарем ОСОБА_15 не було призначено, у відповідності до наказу N403 України № від 25.04.2006 р., неврологічний і соматичний огляд та рентгенографію черепа в двох проекціях, що призвело до несвоєчасного виявлення у потерпілого ОСОБА_8 черепно- мозкової травми та запізніле надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Крім того, запізніле надання медичної допомоги ОСОБА_8, після його повторного звернення до лікаря, вплинуло на розвиток його травми, а в подальшому на настання його смерті,, але не перебуває в причинному зв’язку зі смертю, що зазначено у висновку експерта №131 19.12.2011 р. (т. 2. а.с. 25-32).
А тому, в ході проведення додаткового розслідування по даній справі необхідно органу досудового слідства також провести перевірку дій лікаря ОСОБА_15, з прийняттям відповідного процесуального документу (про наявність чи відсутність в діях лікаря кримінально караних дій), під час надання останнім першої медичної допомоги потерпілому по справі ОСОБА_8
Таким чином в ході проведення додаткового розслідування також необхідно встановити - чи дійсно потерпілий ОСОБА_8 наніс удар скляною пляшкою по обличчю ОСОБА_6 пред нанесенням ним потерпілому ОСОБА_8 удару києм по голові.
Крім того, у потерпілого ОСОБА_8, згідно акту судово-медичного дослідження № 896 від 24.06.2011 року було виявлено гнійно-фібринозну абсцедуючу пневмонію, гіпоксичну дистрофію міокарда з вогнищами фрагментації, неповний септальний цироз печінки (див. т. 1. а.с. 93-94). При цьому ні органом досудового слідства ні судом першої інстанції в послідуючому не з'ясовувалося питання причинно-наслідкового зв'язку вказаних захворювань зі смертю потерпілого ОСОБА_8, а також чи могли вказані захворювання з'явитись від удару києм по голові потерпілого ОСОБА_8, як наслідок удару.
Тобто, в даному випадку, суд першої інстанції, мотивуючи свій обвинувальний вирок, взяв до уваги лише частину згаданого висновку експерта про можливість виникнення травм у потерпілого ОСОБА_8, суд не звернув уваги і не мотивував чому він відхилив іншу його часгину, де зазначено про гнійні запалення та цироз печінки у потерпілого.
У зв'язку з чим, в ході проведення додаткового розслідування по даній справі також необхідно призначити та провести додаткове судово-медичне дослідження, під час якого необхідно з'ясувати вказані вище обставини та усунути протиріччя.
Таким чином, зазначені порушення кримінально-процесуального законодавства є істотними й такими, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні і відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК є підставою для скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування, під час якого органам досудового слідства необхідно усунути всі недоліки, зазначені в мотивувальній частині даної ухвали і прийняти законне та обгрунтоване рішення на цій стадії процесу.
Враховуючи, що судове рішення скасовується в повному обсязі із-за істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, то інші доводи, які викладені прокурором та засудженим ОСОБА_16 в поданих ними апеляціях із доповненнями та змінами слід перевірити органам досудового слідства під час додаткового розслідування і дати їм відповідну правову оцінку.
Підстав для зміни запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6 із взяття під варту на підписку про невиїзд, колегія суддів не вбачає.
В зв’язку з викладеним, колегія суддів вважає, що апеляція із змінами прокурора підлягає до часткового її задоволення, а апеляція засудженою ОСОБА_6 до повного її задоволення.
Керуючись ст.ст. 362. 366. 367. 370. 374 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію із змінами прокурора задоволити частково, а апеляцію засудженого ОСОБА_6 - задовоти повністю.
Вирок Жашківською районного суду Черкаської області від 02 квітня 2012 року,
відносно ОСОБА_17 скасувати, а кримінальну справу направити прокурору для організації проведення додатковою розслідування в ході якого необхідно виконати вказівки, викладені в мотивувальній частині цієї ухвали.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 залишити тримання під вартою.
Головуючий
Судді