ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"24" вересня 2009 р. | Справа № 19/83-09-2291 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.,
при секретарі судового засідання Павленко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача –Брицька К.А.. за дов.,
від відповідача –не з’явився, належним чином повідомлений,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна фірма”
на рішення господарського суду Одеської області від 16 липня 2009 року
у справі №19/83-09-2291
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта груп”, м. Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна фірма”, м. Одеса
про стягнення 284725,73 грн., -
встановив:
Представник відповідача (апелянта) був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить його підпис на розписці в засіданні суду, яке відбулось 03.09.2009р., і поштове повідомлення з відміткою поштового відділення про отримання ТОВ „Будівельна фірма” (відповідача) ухвали суду апеляційної інстанції від 03.09.2009р. про відкладення розгляду справи за апеляційною скаргою відповідача на 24.09.2009р. о 10:00 год.
У квітні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Дельта груп” (далі-позивач) звернулось у місцевий господарський суд Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна фірма” (далі-відповідач) про стягнення з останнього 282635,00 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, три відсотки річних –232,30 грн. і пені –1858,42 грн. за прострочку платежу, згідно укладеному між сторонами (позивачем і відповідачем) договору від 25.10.2007р. №17/09/07 на виконання робіт вантажопідйомним баштовим краном та договором про надання цього крану від 14.01.2008р. №14/01/08, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов’язань.
Відповідач відзиву на позов з обґрунтуванням своїх заперечень не надав і не забезпечив явку свого представника в засідання суду першої інстанції, не дивлячись на неодноразове відкладення розгляду справи за клопотанням відповідача. Крім того, відповідач суду першої інстанції надавав клопотання про продовження строку розгляду справи на три місяці у зв’язку з проведенням сторонами (позивачем і відповідачем) переговорів щодо врегулювання спору у позасудовому порядку, яке судом було залишено без задоволення, оскільки представник позивача згоди на продовження строку розгляду справи не давав.
Рішенням місцевого господарського суду від 16 липня 2009 року (суддя Петренко Н.Д.) позов задоволено у повному обсязі: з відповідача (ТОВ „Будівельна фірма”) стягнуто на користь позивача (ТОВ „Дельта груп”) 282635 грн. основного боргу, 1858,42 грн. пені, 232,30 трьох відсотків річних з огляду на обґрунтованість позовних вимог.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки справа була розглянута за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, 25 жовтня 2007 року та 14 січня 2008 року між сторонами (позивачем і відповідачем) укладені договори на виконання робіт вантажопідйомним краном №17/09/07 та №14/01/08, згідно умов яких виконавець (позивач) зобов’язався надати замовнику (відповідачу) вантажопідйомний баштовий кран LIBHERR –112 EC вантажопідйомністю 8 тонн у робочому стані (кран) для виконання будівельних робіт (монтаж, нарощування, демонтаж, управління, обслуговування), а замовник своєчасно оплачувати дані послуги у відповідності з умовами договору (п.2.1 договорів).
Строк дії договорів встановлений пунктом 6.1. –протягом двох рокіт з моменту їх підписання до остаточного виконання сторонами своїх зобов’язань.
Розділом 4 зазначених договір сторони обумовили порядок здачі-приймання робіт та здійснення розрахунків.
Підтвердженнями факту виконання робіт є змінні рапорти Виконавця (позивача), прийняті Замовником (відповідачем) та складені на їх підставі акти виконаних робіт (п.4.8-4.9 договорів).
Згідно п.3.2.14 договорів Замовник (відповідач) зобов’язався вчасно та у повному обсязі оплачувати послуги Виконавця (позивача), у тому числі вартість робіт з перевезення, монтажу, кріплення, нарощування та демонтажу кранів відповідно до умов договорів та калькуляцій (кошторисами). А також, пунктом 4.1. договорів встановлено, що розрахунки між сторонами здійснюються за узгодженими цінами за виконані роботи, які визначені цими договорами.
Оплата фактично наданих послуг здійснюється Замовником (відповідачем) у 5-денний строк з моменту отримання рахунків.
Як зазначив суд першої інстанції, Замовник (відповідач) за цими договорами свої зобов’язання не виконав. Наявність боргу відповідача (Замовника) перед позивачем (виконавцем) по договору від 25.10.2007р. №17/09/07 складає 174275,00 грн. та по договору від 14.01.2008р №14/01/08 –108360,00 грн., що підтверджується рахунками –фактурами та актами приймання-передачі (а.с.28-46).
Згідно статті 193 Господарського кодексу (ГК) України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст.551 ЦК України, - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 5.6 цих договорів встановлена відповідальність Замовника (відповідача) щодо сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. За прострочку оплати виконаних робіт виконавець (позивач) нарахував Замовнику (відповідачу) штрафні санкції у виді пені за порушення умов вказаних договорів.
Згідно правил частини 1 статті 530 Цивільного кодексу (ЦК) України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України ,- боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Таким чином, позивач, виходячи з зазначених норм чинного законодавства і договорів, укладених з відповідачем, правомірно нарахував суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції, а також три відсотки річних і пеню, у зв’язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими і підлягали стягненню.
Посилання апелянта (відповідача) в апеляційній скарзі на те, що ним було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на пізніший термін (три місяці) у зв’язку з врегулюванням спору між сторонами (позивачем і відповідачем) у позасудовому порядку є безпідставними, оскільки, як вже зазначалось вище, представник позивача такої згоди на продовження строку розгляду справи не давав. Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі про прийняття судом першої інстанції оскарженого рішення за відсутністю його представника, то слід зазначити, що подане ним клопотання про відкладення розгляду справи для врегулювання спору щодо розрахунків з позивачем не було підставою у відповідності зі ст.77 ГПК України для відкладення розгляду справи, а тим паче ненадання на це згоди представника позивача, який був присутній на судовому засіданні в день прийняття оскарженого судового рішення.
Звідси випливає, що судом першої інстанції були дотримані вимоги процесуального законодавства і ст.75 ГПК України, згідно якої справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
При таких обставинах оскаржене рішення суду прийняте у відповідності з фактичними обставинами справи і чинним законодавством, а тому відсутні підстави для його скасування.
Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105
Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд, -
постановив:
Рішення господарського суду Одеської області від 16 липня 2009 року у справі №19/83-09-2291 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя В.М.Тофан
Судді О.О.Журавльов
М.В.Михайлов