Апеляційний суд Черкаської області

м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83

Справа № 11-2390/245/12 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст. 190 ч. 2 КК України ОСОБА_1 нко М.В.

Доповідач в апеляційній

інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційною суду Черкаської області в складі:

головуючого Безверхого І.В.,

суддів Суходольського М.І.,Швидкого Д.М.,

за участю прокурора Лєнкової Н.Д.,

адвоката ОСОБА_1,

засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

потерпілого ОСОБА_5,

представника

потерпілого ОСОБА_6,

розглянула кримінальну справу за апеляцією із змінами Золотоніського міжрайонного прокурора та апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_5 на вирок Золотоніського районного суду Черкаської області від 19 грудня 201 1 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не

судимого, засуджено за ч. 2 сг. 190 КК України на один рік позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням, терміном на один рік. На підставі п. З ст. 76 КК України, ОСОБА_3 зобов'язано з'являтися до органів КВІ, а також повідомляти їх про зміну свого місця проживання:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не

судимого, засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України на один рік позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням, терміном на один рік. На підставі п. З ст. 76 КК України, ОСОБА_3 зобов'язано з'являтися до органів КВІ, а також повідомляти їх про зміну свого місця проживання: ОСОБА_4, 17.04.1967

року народження, раніше не судиму, засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України на один рік позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням, терміном на один рік. На підставі п. З ст. 76 КК України, ОСОБА_4 зобов'язано з'являтися до органів КВІ, а також повідомляти їх про зміну свого місця проживання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто солідарно з засуджених: ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_8 15.000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2.000 три. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Згідно матеріалів кримінальної справи, органом досудового слідства ОСОБА_3, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються в тому, то вони в період часу з 03.12.2010 року по 14.01.2011 року, за попередньою змовою між собою, шляхом зловживання довірою відносно ОСОБА_5, що виразилося у повідомленні неправдивої інформації про те, що ОСОБА_3 є далекобійником і може привезти по низьким цінам дизельне паливо та червону ікру з Росії, незаконно заволоділи грошима останнього на загальну суму 15.000 грн.

Не погоджуючись із таким висновком суду прокурор в апеляції просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ступеню тяжкості злочину та особам засуджених, внаслідок м'якості. Просить постановити новий вирок, яким визнати винними ОСОБА_3, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити вказаним особам покарання у вигляді двох років позбавлення волі. При цьому зазначає, що виправлення засуджених можливе лише в умовах ізоляції їх від суспільства, що позбавить можливості вищезазначених засуджених вчинити нові злочини протягом певного проміжку часу.

В послідуючих змінах до апеляції, прокурор просить вирок Золотоніського міськрайсуду Черкаської області від 19.12.201 1 року відносно засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. Зокрема зазначає, що розгляд справи судом першої інстанції, промови учасників процесу в дебатах, проводився у відсутність захисника підсудного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_1, оскільки останній на момент розгляду справи судом першої інстанції мав психічні вади, що є суттєвим порушенням Закону.

В поданій апеляції потерпілий ОСОБА_5 просить вирок суду першої інстанції скасувати в зв'язку з м'якістю призначеного їм покарання, оскільки останні не відшкодували завданої йому шкоди. При цьому зазначає, що на його думку засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є небезпечними для оточуючих і просить застосувати до них реальну міру покарання у вигляді реального позбавлення волі.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, підтримавшого апеляцію в її зміненому вигляді, потерпілого ОСОБА_5, який повністю підтримав подану ним апеляційну скаргу, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які повністю заперечували проти задоволення апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_5 та апеляції прокурора і просили рішення місцевого суду відносно призначеного їм покарання залишити без зміни, а також думку адвоката ОСОБА_1, який просив вирок суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляції прокурора відмовити, дослідивши матеріали справи та обміркувавши над доводами вищезазначених апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора в її зміненому вигляді та апеляція потерпілого ОСОБА_5 задоволенню не підлягають виходячи з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні того злочину за який вони засуджені при обставинах, викладених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, наявними в матеріалах кримінальної справи.

При цьому самі засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні повністю визнавали себе винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України. Не оскаржували вони вирок про визнання їх винними у цьому злочині і в апеляційному порядку.

Дії їх за вказаною статтею закону судом першої інстанції кваліфіковані вірно.

Що стосується покарання, то ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 воно призначене у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України, з врахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності вчиненого злочину, ряду пом'якшуючих та відсутністю обтяжуючих їх відповідальність обставин.

За таких обставин призначене їм покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 75 КК України є обгрунтованим і розмірним скоєному.

Колегія суддів вважає, що посередні дані, на які посилається в апеляції прокурор, не можуть являтися підставою для призначення їм покарання у вигляді реального позбавлення волі.

Що стосується посилань прокурора в доповненні до апеляції на істотне порушення норм КІІК України, зокрема в частині того, що захиснику засудженого ОСОБА_3 адвокату ОСОБА_1 не надавалося слово для виступу з промовою у судових дебатах під час розгляду справи в суді першої інстанції, то таке посилання прокурора спростовується наданими в судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи заявами засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1, в яких вони зазначили, що адвокат ОСОБА_1 приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції під час проведення судових дебатах, а те що покази останнього не занесено до протоколу судового засідання, то це є технічною опискою секретаря судового засідання. Також вони доповнили, що з протоколом судового засідання вони не знайомилися, а тому не мали змоги подали своєчасно на нього зауваження.

Що стосується посилання потерпілого ОСОБА_5 в йото апеляції на призначення засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 покарання у вигляді реального позбавлення волі у зв'язку з невідшкодуванням завданих йому матеріальних збитків, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції призначає покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі у зв'язку з наявністю декількох пом'якшуючих обставин, де відшкодування заподіяних збитків є однією із таких обставин, але ця обставина не є обов'язковою. Крім цього, засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 запевнили апеляційний суд, що будуть відшкодовувати завдані скоєним ними злочином збитки потерпілому ОСОБА_5

А тому, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора в її зміненому вигляді та апеляція потерпілого ОСОБА_5 є безпідставними і до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 365. 366 КГІК України, колегія суддів.-

у х в а л и л а:

Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 грудня 2011 року відносно засуджених: ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 190 КК України та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України, залишити без змін, а апеляцію прокурора в її зміненому вигляді та апеляцію потерпілого ОСОБА_5, - залишити без задоволення.

Головуючий

Судді