ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14.09.09 р. Справа № 39/234
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіной Н.С.
при секретарі Бахрамовой А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Дніпровагонмаш” м. Дніпродзержинськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрМет” м. Донецьк
про стягнення 12401,73 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Станкевич Н.Є. – за довіреністю;
від відповідача: не з’явився;
ВСТАНОВИВ
Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Дніпровагонмаш” м. Дніпродзержинськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрМет” м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 12401,73 грн., яка складається з основного боргу в сумі 10497,76грн., інфляційних витрат в сумі 1427,69грн., 3% річних в сумі 476,28грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 1017 від 07.08.2008 р., специфікацію № 1 від 07.08.2008 р., рахунки-фактури № 689 від 19.08.2008 р., № 706 від 21.008.2008 р., претензію № 2/25юр-5 від 31.03.2009 р., залізничні квитанції № 45367772, № 45367811, переліки залізничних документів.
Відповідач свого представника для участі в судовому засіданні не направив, витребуваних судом документів та доказів не надав, причин неявки в судове засідання не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
07.08.2009 р., між позивачем, Відкритим акціонерним товариством „Дніпровагонмаш” м. Дніпродзержинськ (Постачальник), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „УкрМет” м. Донецьк (Покупець), укладено договір № 1017, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору Постачальник зобов’язався поставити і передати у власність Покупцю на умовах цього договору, а Покупець зобов’язується своєчасно оплатити та прийняти
- продукцію в асортименті, кількості і за цінами, в строки та на умовах поставки, зазначеними в Специфікаціях, що є невід’ємною частиною цього Договору.
Укладеною 07.08.2008 р. специфікацією № 1 до договору № 1017 від 07.08.2008 р. сторони передбачили поставку відходів та металобрухту чорних металів несортованих у кількості 300тн.
Відвантаження продукції у відповідності з п. 2 Специфікації здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA станція Правда Придніпровської залізниці.
Відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (Указ Президента України від 04.10.94 р. N 567/94 "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів") умова FCA Франко-перевізник означає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у погодженому місці або пункті.
Доказ доставки - транспортний документ або еквівалентне електронне повідомлення (п. А8 FCA Інкотермс -2000р.).
У відповідності до ст. А8 терміну FCA Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів на Продавця покладено обов’язок за власний рахунок надати покупцю звичайні докази поставки товару у відповідності зі статтею А.4.
На виконання умов Договору позивач згідно залізничних квитанцій № 45367772, № 45367811 передав перевізнику у погодженому місці продукцію – на загальну суму 10497,76грн.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві Продукції на суму 10497,76грн., тобто обов’язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України, п. А8 терміну FCA Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів та умов Договору.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що порядок розрахунків за Продукцію, викладений в Специфікаціях, які після підписання представниками сторін та скріплення їх печатками складають невід’ємну частину цього договору.
У відповідності з п. 4 укладеної між сторонами специфікації № 1 до договору № 1017 від 07.08.2008 р., розрахунки за специфікацією здійснюються банківським переказом грошових коштів шляхом 100% передплати за узгоджену партію Продукції на підставі виставлених рахунків, протягом 10 (десяти банківських) днів з дати їх виставлення.
Разом з тим, прийняті на себе згідно договору зобов’язання відповідач належним чином не виконував, вартість поставленого товару згідно виставлених позивачем рахунків-фактур у встановлений п. 4 Специфікації №1 строк не сплатив, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 10497,76грн.
В ході розгляду справи відповідач здійснив погашення наявної суми заборгованості в розмірі 10497,76грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи банківською випискою по особовим рахункам за 06.08.2009 р.
Враховуючи, що відповідач в добровільному порядку здійснив оплату вартості поставленого за договором поставки № 1017 від 07.08.2008 р. товару в сумі 10497,76грн. провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню, у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Крім того, позивачем на підставі положень ст.. 625 ЦК України заявлено до стягнення інфляційні витрати в сумі 1427,69грн., 3% річних в сумі 476,28грн.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши представлений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 476,28грн., нарахованих за період з 27.08.2008 р. по 31.05.2009р. за рахунком № 689 від 19.08.2008 р. та з 29.08.2008 р. по 31.05.2009 р. за рахунком № 706 від 21.08.2008 р., та інфляційних витрат в сумі 1427,69грн. – за період з грудня 2008 р. по травень 2009 р., вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного
- по-перше, при нарахуванні 3% річних, позивачем неправомірно здійснено розрахунок виходячи з загальної суми заборгованості в розмірі 10497,76грн. по кожному рахунку окремо, у той час, як вартість продукції за рахунком № 689 від 19.08.2008 р. складає 5109,60грн., за рахунком № 706 від 21.08.2009 р. – 5388,16грн.
- по-друге позивачем невірно визначено момент виникнення права вимоги оплати вартості поставленої продукції. Наразі у відповідності з п. 4 Специфікації №1 розрахунок здійснюється Покупцем на умовах відстрочення платежу строком на 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку. Таким чином, право вимоги за рахунком № 689 від 19.08.2008 р. виникає з 02.09.2008 р., за рахунком № 706 від 21.08.2009 р. – з 04.09.2008 р.;
- по –третє, при здійсненні розрахунку 3% річних позивачем невірно визначено кількість календарних днів у 2008 р., яка складала 366днів.
На підставі викладеного, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового обов’язку з оплати вартості поставленої за договором продукції вимоги позивача підлягають частковому задоволенню
3% річних в сумі 232,67 грн. за арифметичним розрахунком суду (5109,60грн. * 3% / 100% * 120днів / 366днів) + (5109,60грн. * 3% / 100% * 151день / 365днів) + (5388,16грн. * 3% / 100% * 118днів / 366днів) + (5388,16грн. * 3% / 100% * 151день / 365днів);
інфляційні витрати в сумі 1012,87грн. за арифметичним розрахунком суду (10497,76грн. * 1,021 * 1,029 * 1,015 * 1,014 * 1,009 * 1,005) – 10497,76грн.).
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Дніпровагонмаш” м. Дніпродзержинськ – задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрМет” м. Донецьк на користь Відкритого акціонерного товариства „Дніпровагонмаш” м. Дніпродзержинськ інфляційні витрати в сумі 1012,87грн., 3% річних в сумі 232,67грн., витрати за державним митом в сумі 117,48грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 298,38грн.
Провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Дніпровагонмаш” м. Дніпродзержинськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрМет” м. Донецьк в частині стягнення основного боргу в сумі 10497,76грн. - припинити, у зв’язку з відсутністю предмету спору.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя