ПОСТАНОВА

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

22 вересня 2009 р.                                     №2-А-278/09р.    

    Суд Кремінського району Луганської області

    у складі:  головуючого Костроба Ю. Ю.    

    при секретарі                 Міщенко О.О.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  залі суду м. Кременная справу за адміністративним позовом                

ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Кремінської райдержадміністрації про стягнення недоплаченої суми грошових коштів при встановлені групи інвалідності.

ВСТАНОВИВ:

Позивач  є  учасником  ліквідації  наслідків аварії  на Чорнобильській АЕС, постраждалим  1 категорії.  Луганською обласною МСЕК 29.08.2007р. позивач визнаний інвалідом 2 групи, безстроково, зі ступенем втрати професійної працездатності 75%, що має зв’язок з його участю у ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при встановленні групи інвалідності

пов’язаної з Чорнобильською катастрофою особі якій встановлено інвалідність виплачується одноразова компенсація, а саме інваліду 2 групи – 45 мінімальних заробітних плат.

    Відповідач у справі, посилаючись на Закон України «Про державний бюджет на 2008р» та на постанову Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996р.,  виплатило позивачу 284гр. 40коп.

    Позивач вважає, що відповідач повинно було йому виплатити значно більшу суму, а саме відповідно до ст.59 Закону України «Про державний бюджет на 2008р» розмір мінімальної заробітної плати складає – 515гр.

Таким чином 515гр.*45 – 284гр.40коп.=22890гр.60коп.

Позивач просить суд визнати дії відповідача по недоплаті йому одноразової компенсації – на законними та стягнути з відповідача 22890гр.40коп недоплаченої одноразової компенсації.

У судовому засіданні позивач свій позов підтримав.

Представник відповідача позов не визнала, та суду пояснила, що при виплаті вказаної суми  відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996р., де була встановлена інша суми грошової виплати.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, за наступними обставинами.

Позивач є учасником  ліквідації  наслідків аварії  на Чорнобильській АЕС,

 постраждалим 1 категорії та інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченнями серії Є №093423 /а. с.5/ та серія А №445432 /а. с.7/ та медичними довідками  /а. с.6 /.

Згідно зі ст.48 Закону України "Про статус  і соціальний захист громадян постраждалих  в наслідок Чорнобильської катастрофи"  позивачу при встановленні групи інвалідності пов’язаної з Чорнобильською катастрофою, як особі якій встановлено інвалідність виплачується одноразова компенсація, а саме інваліду 2 групи – 45 мінімальних заробітних плат.

Згідно ст. 3 ч.2 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

    Згідно ст.8 ч.2 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

    Згідно ст.21  Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

    Згідно ст.22 ч.3 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Стаття 46 Конституції України гарантує право позивачів на соціальний захист.

Згідно ст.2 КАС України,

1. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

3. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

    Згідно   ст. 8. КАС України,

1. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

2. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

3. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

    Згідно   ст. 9. КАС України,

1. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

3. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

    Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року,  положення Закону України «Про Державний бюджет України 2008р.», зокрема ст.24-34 визнані такими що не відповідають Конституції України.

    Згідно Рішення Конституційного Суду України від  9 липня 2007 року, справа N 1-29/2007,   N 6-рп/2007, питання складення, розгляду, затвердження, звіту та контролю за використанням коштів Державного бюджету України регламентовані положеннями статей 95, 96, 97, 98 Конституції України та Бюджетним кодексом України (далі - Кодекс).

Вимоги щодо змісту закону про Державний бюджет України містяться в частині другій статті 95 Конституції України, положення якої конкретизовано у статті 38 Кодексу.

Встановлений частиною другою статті 95 Конституції України, частиною другою статті 38 Кодексу перелік правовідносин, які регулюються законом про Державний бюджет України, є вичерпним.

Зі змісту наведених положень Конституції України та Кодексу вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Кодексу.

Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 Конституції України).

    Таким чином аналізуючи обставини справи суд дійшов висновку, що було порушено право позивача на виплату йому одноразової грошової компенсації  згідно  Закону України " Про статус і соціальний захист громадян постраждалих  в наслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки саме цей закон у повній мірі гарантує позивачу найбільший розмір одноразової компенсації, а Закон  України "Про державний бюджет на 2008р." звужує зміст та обсяг існуючих прав позивача, що протирічить вимогам Конституції України.

Мінімальна заробітна плата відповідно до ст.59 Закону України «Про державний бюджет на 2008р»  складає – 515гр.

Згідно пояснень представника відповідача за   Законом України "Про державний бюджет" на відповідний рік, позивачу здійснена фактично виплата одноразової грошової компенсації   в  розмірі - 284гр.40коп.

Таким чином, недоплата складає : 515гр.*45 – 284гр.40коп.=22890гр.60коп.

На підставі викладеного та у відповідності до ст. ст. 2, 7, 8, 9, 18, 159, 160, 161  Кодексу адміністративного судочинства України", ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян постраждалих  в наслідок Чорнобильської катастрофи ", ст.ст.  3, 8 ч.2, 19 ч.2, 21, 22 , 46, 48 , 64ч.1 Конституції України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Кремінської райдержадміністрації про стягнення одноразової грошової компенсації   як учаснику  ліквідації  наслідків аварії  на Чорнобильській АЕС, 1 категорії та інваліду 2 групи. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Кремінської райдержадміністрації на користь  ОСОБА_1  и    недоплачену одноразову грошову компенсацію у розмірі 22890гр.60коп.

      Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

  Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

       Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя                                     Ю.Ю. Костроба.