ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.08.09 р. Справа № 39/182пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіной Н.С.
при секретарі судового засідання Волобуєвой А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Будівельно-промислова фірма „Донецькжитлобуд” м. Донецьк
про: визнання недійсним договору підряду № 311АЭСр/2/07 від 01.10.2007 р.
За участю представників сторін
від позивача не з’явився;
від відповідача: Волосян Л.В. – за довіреністю;
ВСТАНОВИВ
Позивач, Закрите акціонерне товариство „АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Будівельно-промислова фірма „Донецькжитлобуд” м. Донецьк, про визнання недійсним договору підряду № 311АЭСр/2/07 від 01.10.2007 р.
Відповідач надав відзив на позов, проти позовних вимог заперечив з наступних підстав:
- укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду;
- норми чинного законодавства не передбачають обов’язкового зазначення в договорі про наявність у підрядника ліцензії;
- ВАТ „Будівельно-промислова фірма „Донецькжитлобуд” у встановленому законом порядку отримано ліцензію на здійснення будівельної діяльності зі строком дії до 03.02.2011 р.;
- предметом укладеного між сторонами договору підряду № 311АЭСр/2/07 від 01.10.2007 р. є виконання будівельних робіт, за таких обставин, умови щодо страхування об’єкту не можуть бути істотними умовами такого договору, оскільки на підрядника не покладено обов’язку збудувати певний об’єкт;
- у відповідності до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;
- сторонами в договорі досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, визначених в якості обов’язкових відповідно до ч. 3 ст. 180 ГК України;
- укладений між сторонами договір не містить в собі жодної норми, яка б суперечила вимогам законодавства України;
- сторони договору підряду є юридичними особами, у встановленому законом порядку набули цивільної дієздатності та мають право укладати відповідні договори.;
- відповідно до ч. 1 ст. 208 ЦК України оспорюваний правочин укладено в простій письмовій формі;
- на виконання умов договору відповідач згідно актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт виконав, а позивач прийняв виконання обумовлених договором робіт;
Строк судового розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України продовжений за клопотанням сторін.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Як встановлено судом, 01.10.2007 р. між позивачем, Закритим акціонерним товариством „АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь (Замовник), та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством „Будівельно-промислова фірма „Донецькжитлобуд” м. Донецьк (Підрядник), було укладено договір підряду № 311АЭСр/2/07 від 01.10.2007 р., за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов’язання виконати власними силами, в строки, обумовлені цим Договором, з використання власних матеріалів чи матеріалів Замовника (за домовленістю сторін) будівельні роботи з влаштування фундаменту під лінію МНЛЗ (ФОМ1, ФОМ2, ФОМ3) у відділенні безперервного розливу сталі у складі 1-ї МНЛЗ в ЗАТ „АзовЕлектроСталь”, у том числі земляні роботи під ФОМ 1, а Замовник зобов’язується передати Підряднику затверджену проектну та кошторисну документацію, надати будівельний майданчик, прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання означеного договору недійсним з підстав його невідповідності вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За змістом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Згідно із ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.
За приписом ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Таким чином, при заявлені вимог про визнання недійсним договору на підставі ст.215 Цивільного кодексу України позивачем повинно бути визначено норми закону, яким суперечить укладений договір, а також вказано, в чому саме полягають вказані порушення законодавства.
Позивач з посилання на норми п. 5 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, зазначає, що одним з суттєвих умов договору підряду є умова відносно страхування ризиків випадкової загибелі чи пошкодження об’єкта, які відсунуті в оспорюваному договорі підряду та відповідачем всупереч положень ст. 881 ЦК України, ст. 318 ГК України докази укладання такого договору страхування не представлені.
Наведені позивачем в позовній заяві обставини щодо відсутності в договорі підряду № 311АЭСр/2/07 від 01.10.2007 р. умов по страхування ризиків випадкової загибелі чи пошкодження об’єкта не є підставою визнання означеного правочину недійсним з підстав передбачених ст. 215 ЦК України.
Невідповідність укладеного сторонами правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та недосягнення сторонами згоди щодо умов договору, визначених в якості істотних, у відповідності зі ст. ст. 215, 638 ЦК України, ст. 180 ГК України мають різні правові наслідки.
Враховуючи, що предметом заявлених позовних вимог позивач визначає саме недійсність договору підряду № 311АЭСр/2/07 від 01.10.2007 р., викладені ним обставини в цій частині не можуть прийматися судом в якості належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, з якими положення ст. 215 ЦК України пов’язує недійсність укладеного між сторонами правочину.
Крім того, суд приймає до уваги що оспорюваний договір за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей статей 837-864 ЦК України.
Наразі дослідивши зміст представленого договору № 311АЭСр/2/07 від 01.10.2007 р. та додаткових угод до нього судом встановлено, що предметом договору є будівельні роботи з влаштування фундаменту під лінію МНЛЗ (ФОМ1, ФОМ2, ФОМ3) у відділенні безперервного розливу сталі у складі 1-ї МНЛЗ в ЗАТ „АзовЕлектроСталь”, що не стосуються проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд.
За таких обставин застосування до спірних правовідносин положень ст. 881 ЦК України, ст. 318 ГК України, Постанови КМУ № 668 від 01.08.2005 р. Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництв, суд вважає безпідставним.
Крім того, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на відсутність у відповідача ліцензії на здійснення відповідних видів будівельних робіт.
Частиною другою статті 2 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 N 1775-III передбачено, що ліцензування у названих цією нормою сферах повинно здійснюватись згідно з законами, які регулюють відповідні відносини.
Господарською, у розумінні Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", є не лише підприємницька, а й будь-яка діяльність юридичних осіб і названих фізичних осіб, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт (статті 1, 2 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ).
Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, викладений у статті 9 та у частині другій статті 2 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" і є вичерпним.
З огляду на вимоги частини третьої статті 3 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню, без виданої у встановленому порядку ліцензії є незаконним, а укладені суб'єктами господарювання договори, спрямовані на здійснення такої діяльності, повинні визнаватись недійсними згідно з чинним законодавством.
У відповідності з ч.3 ст.837 ЦК України для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
Пунктом 1.3 оспорюваного договору підряду сторони визначили, що підрядник діє на підставі ліцензії АБ 207625, виданої Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 03.02.2006 р.
Відповідна ліцензія серії АБ № 207625 від 03.02.2006 р. (належним чином засвідчена копія) долучена відповідачем до матеріалів справи. Ліцензія видана строком дії з 03.02.2006 р. по 03.02.2011 р.
У відповідності до представленої ліцензії відповідачеві надано дозвіл на здійснення будівельної діяльності згідно з переліком, що є додатком до ліцензія серії АБ № 207625 від 03.02.2006 р.
З огляду на наведене, викладені позивачем обставини щодо недійсності укладеного між сторонами договору підряду в цій частині є безпідставними та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи.
Наразі позивачем не наведено суду жодних правових підстав щодо невідповідності укладеного договору підряду вимогам чинного законодавства, що мало б наслідком його недійсність, так само як і не представлено доказів в обґрунтування позовних вимог в цій частині.
Наявності інших обставин, які б свідчили про невідповідність спірного договору вимогам закону, позивачем не вказано, та судом не встановлено, у зв’язку з чим в позовних вимогах Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь про визнання недійсним договору підряду № 311АЭСр/2/07 від 01.10.2007 р. слід відмовити.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
В позовних вимогах Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь - відмовити.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.