ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07.09.09 р. Справа № 39/218
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіной Н.С.
при секретарі Бахрамовой А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” м. Дніпродзержинськ
до відповідачів:
Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький індустріальний союз” м. Донецьк
Відкритого акціонерного товариства „Алчевськкокс” м. Алчевськ
про стягнення 2094,56грн.
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк
За участю представників сторін:
від позивача: не з’явився;
від відповідача1: Мельник В.В. – за довіреністю;
від відповдіача2: Стародубцева О.О. – за довіреністю;
від третьої особи: не з’явився;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” м. Дніпродзержинськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький індустріальний союз” м. Донецьк, Відкритого акціонерного товариства „Алчевськкокс” м. Алчевськ про стягнення збитків в сумі 2094,56грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 27-1849-02 від 31.08.2007р., протокол розбіжностей, протокол погодження розбіжностей, специфікацію № 15 від 30.04.2008р., залізничні накладні № 50765671, № 50765685, № 50765684, № 50765681, № 50765680, № 50765672, посвідчення якості, посвідчення № 395 від 30.05.2008 р., акт № 395 від 02.06.2008 р., посвідчення № 395-А від 03.06.2009 р., акт ; 395-А від 03.06.2009 р., телеграму від 02.06.2008 р., претензію № 73 від 07.10.2008 р., розрахунок.
Відповідач1 надав відзив на позов, проти позовних вимог заперечив, зазначив, що вантажовідправником спірного вантажу було ВАТ „Алчевськкокс”, у зв’язку з чим, вважав, що позивачем не доведено вини ТОВ Донецький індустріальний союз” у нестачі вантажу.
Представник вілдповідача2 в судове засідання з’явився, надав витребувані судом документи, письмового відзиву на позов не надав, усно пояснив, що в супереч положень п. 112 Статуту залізниць України, визначення маси недостачі здійснено позивачем не за результатами видачі всієї партії вантажу, а окремо по кожному з вагонів.
Третя особа в судове засідання з’явилася, надала письмові пояснення по справі, зазначила, що вантаж на станцію призначення прибув 01.06.2008 р. у справних вагонах, без ознак недостачі, псування, пошкодження вантажу, де був виданий вантажоодержувачу – ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” без перевірки маси вантажу в порядку ст. 52 Статуту залізниць України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
31.08.2007 р., між позивачем, Відкритим акціонерним товариством „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” м. Дніпродзержинськ (Покупець), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецький індустріальний союз” м. Донецьк (Постачальник), укладено договір №27-1849-02, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Договір укладено сторонами з протоколом розбіжностей, який погоджений протоколом погодження розбіжностей від 08.11.2007 р.
Згідно умов наведеного Договору Постачальник продає, а Покупець купує товар, марка, кількість, ціна, умови та строки поставки якого зазначені в специфікаціях, що додаються до цього договору та є його невід’ємною частиною.
Постачальник постачає товар на умовах FCA станція відправлення згідно „ІНКОТЕРМС 2000”. Найменування станції зазначається у специфікаціях.
Термін “франко-перевізник” означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.
Згідно ст. А4 терміну FCA продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 “а”, у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.
У відповідності з укладеним між сторонами договором та специфікації № 15 від 30.04.2008 р., 01.06.2008 р. на адресу позивача (ст. Дніпродзержинськ) по залізничним накладним № 50765671, № 50765685, № 50765684, № 50765681, № 50765680, № 50765672 прибули вагони з коксом доменним, вантажовідправником якого було Відкрите акціонерне товариство „Алчевськкокс”.
Вантаж надійшов на станцію призначення у технічно справних вагонах без ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
01.06.2008 р., в порядку ст.52 Статуту залізниць України, вантаж був виданий залізницею вантажоодержувачу без перевірки ваги, за даними, вказаними у залізничній накладній.
Як зазначає позивач, в рахунок оплати коксу доменного, згідно специфікації № 15 від 30.04.2008 р., ним на користь ТОВ „Донецький індустріальний союз” платіжними дорученнями № 4987 від 30.05.2008 р. та № 4996 від 30.05.2008 р. перераховано 12800000грн.
По факту приймання продукції позивачем був складений акт №395-А від 03.06.2008 р., згідно даних якого у вагонах № 66729831, 66554650, 60750874, 65330771, 65882730, 67671917, 67843755, 67696773, 66978941, 65477655, 60914645, 52877222, 53574984, 52877271, 53518155, 52726254, 53572533, 53447736, 52725207, 52737640, зафіксована недостача вантажу у кількості 8400тн. (у вологій вазі).
Посилаючись на дані зазначені в акті приймання товарно-матеріальних цінностей за кількістю № 395-А від 03.06.2008 р., позивач вимагає стягнути з відповідача1 збитки у зв’язку з нестачею вантажу в сумі 2094,56грн., проте з наведеним суд погодитись не може з огляду на наступне.
Пунктом 5.3 Договору № 27-1849-02 від 31.08.2007 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” м. Дніпродзержинськ (Покупець), та відповідачем1, Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецький індустріальний союз” м. Донецьк (Постачальник), передбачено, що приймання Продукції за кількістю здійснюється Покупцем у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарі народного споживання за кількістю П-6, затвердженої Держарбітражем СРСР у 1965р., з наступними змінами та доповненнями.
Згідно з п. 1 Інструкції “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю” № П-6 (далі Інструкція П-6), затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р., вона застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами та іншими обов’язковими правилами не встановлено інший порядок приймання продукції за кількістю.
За приписами п.3 Інструкції П-6 підприємство-одержувач зобов’язане забезпечити приймання продукції по кількості в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Особливими умовами поставки, даною Інструкцією, іншими обов’язковими правилами та договором.
Пункт 12 Інструкції П-6, передбачає, що приймання вантажу по кількості здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо).
Кількість продукції, що надійшла, при прийманні її повинне визначатися в тих же одиницях виміру, що зазначені в супровідних документах.
Якщо в цих документах відправник указав вагу продукції і кількість місць, то одержувач при прийманні продукції повинен перевірити її вагу і кількість місць.
При цьому, у випадку, коли при прийманні продукції буде виявлена недостача, одержувач зобов’язаний призупинити подальше приймання, забезпечити зберігання продукції, а також прийняти заходи до запобігання змішання з іншою однорідною продукцією (п. 16 Інструкції П-6).
Пункт 17 Інструкції П-6 визначає, що одночасно з призупиненням приймання, одержувач зобов’язаний викликати для участі в прийманні продукції та складення двостороннього акту представника вантажовідправника, виготовлювача.
Виклик представника іногороднього відправника (виготовлювача), за приписами п. 17 Інструкції П-6, є обов’язковим у випадках, передбачених в Основних і Особливих умовах постачання, інших обов'язкових правилах або в договорі.
Визначення кількості ваги нетто коксу доменного здійснювалося вантажоодержувачем шляхом відрахування ваги брутто, визначеної за результатами перевіски вагонів з вантажем на 200т. вагах типу 2329 ВВ-50/1Д, та ваги тари, зазначеної у товаросупровідних документах .
У відповідності з п. 14 Інструкції П-6, перевірка ваги нетто здійснюється в порядку, встановленому стандартами, технічними умовами і іншими обов’язковими для сторін правилами.
При неможливості переважування продукції без тари визначення ваги нетто здійснюється шляхом перевірки ваги брутто в момент одержання продукції і ваги тари після звільнення її з-під продукції. Результати перевірки оформляються актами.
Акт про вагу тари складається не пізніше 10 днів після її звільнення, а про вагу тари з-під вологої продукції негайно по звільненні тари з-під продукції, якщо інші терміни не встановлені Особливими умовами постачання або договором. В акті про результати перевірки ваги тари вказується також вага нетто продукції, визначеної шляхом вирахування з ваги брутто ваги тари.
Визначення ваги нетто шляхом відрахування ваги тари з ваги брутто за даними, зазначеним у супровідних і в транспортних документах, без перевірки фактичної ваги брутто і ваги тари не допускається.
Вантаж завантажений засобами відправника, умови завантаження - навалом.
Згідно залізничних накладних № 50765671, № 50765685, № 50765684, № 50765681, № 50765680, № 50765672, вага, зазначеної в ній тари, визначена вантажовідправником шляхом переважування.
Спосіб визначення ваги 200-тонні ваги відправника.
Визначення кількості продукції здійснювалося вантажоодержувачем шляхом переважування на 200т. вагах типу 2329 ВВ-50/1Д.
Одночасно, на порушення вимог п. 14 Інструкції П-6 акти про вагу тари вагонів не складалися, зважування порожніх вагонів після їх розвантажування не здійснювалося.
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Таким чином, представлений в обґрунтування позовних вимог акт № 395-А від 03.06.2008 р. не може прийматися судом в якості належного доказу на підтвердження факту недостачі вантажу, який надійшов за залізничними накладними № 50765671, № 50765685, № 50765684, № 50765681, № 50765680, № 50765672.
Крім того, у відповідності з п. 5.3 Договору (в редакції протоколу погодження розбіжностей) придатним за кількістю вважається товар, якщо розбіжності між вагою нетто в вагоні, зазначеної у залізничній накладній та вагою нетто, отриманої на вагах Покупця, не перевищує допустиме, рівне 1,0%, згідно п. 27 „Правил видачі вантажів” Міністерства транспорту України.
Пункт 12 Інструкції П-6 визначає, що приймання продукції по кількості здійснюється по транспортних і супровідних документах (рахунку-фактуру, специфікації, опису, пакувальним ярликам та ін.) відправника (виробника).
При одночасному одержанні продукції в декількох вагонах, контейнерах або автофургонах, вартість якої оплачується по одному розрахунковому документу, одержувач зобов'язаний перевірити кількість продукції, що надійшла, у всіх вагонах, контейнерах або автофургонах, якщо обов'язковими для сторін правилами або договором не передбачена можливість часткової (вибіркової) перевірки.
За змістом ст. 112 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457 "Про затвердження Статуту залізниць України" при здійсненні поставок великих партій вантажів (та інших однорідних товарів), що перевозяться за різними накладними від одного відправника до одного одержувача та знеособлюються під час їх перевантаження у дорозі або перевалки, нестача або надлишок визначається за результатами видачі усієї партії, тобто контролюється фактична загальна маса повного обсягу всієї контрактної поставки, без розділення на окремі частини, що були завантажені в окремі вагони.
Перевіривши представлений позивачем розрахунок суми недостачі судом встановлено, що розрахунок вартості недостачі позивачем здійснювався окремо по кожному вагону.
Наразі враховуючи положення норм п. 12 Інструкції П-6, п. 5.3 Договору (в редакції протоколу погодження розбіжностей) при здійсненні розрахунку суми недостачі судом встановлено, що відповідна недостача коксу, зазначена в акті № 395А, входить до 1% природної втрати, що складає 10,1643тн. (1016,43тн. * 1% / 100%).
З огляду на наведене, у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” м. Дніпродзержинськ –слід відмовити.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на позивача.
На підставі ст.ст.525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
В позовних вимогах Відкритого акціонерного товариства „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” м. Дніпродзержинськ – відмовити.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя