ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07.09.09 р. Справа № 39/226
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіной Н.С.
при секретарі Бахрамовой А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Дочірнього підприємства “Сантехкомплект” Закритого акціонерного товариства “Сантехкомплект” м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промкомплект БВК” м. Краматорськ
про стягнення 39086,51грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: не з’явився;
ВСТАНОВИВ
Позивач, Дочірнє підприємство “Сантехкомплект” Закритого акціонерного товариства “Сантехкомплект” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Промкомплект БВК” м. Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 39086,51грн., яка складається з основного боргу в сумі 27209,50грн., індекс інфляції № 10081,18грн., 3% в сумі 1795,83грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 238 від 0.09.2007 р., довіреності серії ЯОА № 860471 від 12.09.2007 р., № 860477 від 04.10.2007 р., видаткові накладні № 00015519 від 12.09.2007 р., № 00017703 від 04.10.2007 р., № 00017996 від 08.10.2007 р., податкові накладні, акт звірки взаємних розрахунків за період 2007 р.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав, незважаючи на належне повідомлення судом про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується долученим до матеріалів справи поштовим повідомленням № 11740118 з відміткою про вручення.
У відповідності до отриманої господарським судом довідки Головного управління статистики по Донецькій області № 14/4-20/3947 від 07.08.2009 р. внесення будь-яких змін стосовно юридичної адреси Товариства з обмеженою відповідальністю “Промкомплект БВК” державним реєстратором не здійснювалося.
В ході розгляду спору позивач в порядку ст. 22 ГПК України уточнив позовні вимоги, та просив суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 27209,50грн., індекс інфляції в сумі 10081,18грн. та 3% річних в сумі 1388,19грн.
Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням уточнень.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
04.09.2007 р., між позивачем, Дочірнім підприємством “Сантехкомплект” Закритого акціонерного товариства “Сантехкомплект” м. Донецьк (Продавець), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Промкомплект БВК” м. Краматорськ (Покупець), укладено договір купівлі-продажу № 25, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору Продавець зобов’язався в обумовлені в Договорі строки поставити (передати у власність), а Покупець прийняти та оплатити продукцію, названу по тексту “товар”, у кількості та номенклатурі (асортименті), згідно доданих до договору рахунків та накладних.
На виконання умов Договору позивач згідно видаткових накладних № 00015519 від 12.09.2007 р., № 00017703 від 04.10.2007 р., № 00017996 від 08.10.2007 р. поставив товар на загальну суму 30484,89 грн.
Поставлений згідно означених видаткових накладних товар на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОА № 860471 від 12.09.2007 р., № 860477 від 04.10.2007 р. прийнято уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом останньої на вказаних видаткових накладних.
Представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог видаткові накладні в якості підстав поставки визначають рахунки-фактури № 00023157 від 04.10.2007 р., № 00020370 від 11.09.2007 р. та безпосередньо не містять посилань на договір купівлі-продажу № 238 від 04.09.2007 р. На вимогу суду позивачем було представлено визначені долученими до матеріалів справи видатковими накладними рахунки-фактури № 00023157 від 04.10.2007 р., № 00020370 від 11.09.2007 р., які безпосередньо містять посилання на договір купівлі-продажу № 238 від 04.09.2007 р. Таким чином, враховуючи положення п. 1.1 Договору, представлені позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, видаткові накладні та рахунки-фактури, приймаються судом в якості належних доказів на підтвердження поставки товару за договором купівлі-продажу № 238 від 04.09.2007 р. на суму 30484,89 грн.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві Продукції на суму 30484,89 грн., тобто обов’язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності з п. 5.1 Договору оплата за товар здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження товару.
Разом з тим, прийняті на себе згідно договору зобов’язання відповідач належним чином не виконував, вартість поставленого згідно представлених видаткових накладних товару на підставі виставлених позивачем рахунків № 00023157 від 04.10.2007 р., № 00020370 від 11.09.2007 р. сплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 27209,50грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 27209,50грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем на суму 27209,50грн. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши представлений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 1388,19грн., нарахованих за період з моменту виникнення права вимоги по 03.07.2009 р., та інфляційних збитків в сумі 10081,18грн. – за період з листопада 2007 р. по червень 2009 р., з огляду на прострочення відповідачем виконання грошового обов’язку, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.
Позивачем з посиланням на положення ст. 44 ГПК України заявлено до стягнення витрати на оплату адвокатських послуг в сумі 3500,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2009 р. між позивачем (Довіритель) та Фізичною особою-підприємцем Грабовською Наталією Леонідівною (адвокат) укладено договір про ведення справи в суді.
Згідно вказаного договору, Довіритель доручає, а Адвокат від імені та за рахунок Довірителя в обсязі та на умовах, обумовлених цим договором, приймає на себе зобов’язання з представництва інтересів Довірителя в суді по стягненню штрафних санкцій за договором № 238 від 04.09.2007 р., укладеного між ДП “САНТЕХКОМПЛЕКТ” м. Донецьк та ТОВ “Промкомплект БВК” (судова справа № 39/226).
В матеріалах справи міститься довіреність Дочірнього підприємства “Сантехкомплект” Закритого акціонерного товариства “Сантехкомплект” м. Донецьк на ім’я Грабовської Н.Л., яка згідно свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 1163 від 02.03.1999 р. (прізвище “Перепелиця” на “Грановська” змінено, у зв’язку з реєстрацією шлюбу (свідоцтво від 03.10.2001 р.) та на підставі вказаної довіреності здійснювала представництво інтересів позивача в суді, у тому числі, шляхом подання пояснень, письмових заяв, клопотань.
У відповідності з п. 3.1 Договору, позивач у відповідності з розрахунковою квитанцією № 11 від 28.07.2009 р. сплатив обумовлений Договором розмір винагороди за надання послуг з представництва його інтересів в сумі 3500,00грн., що також підтверджується видатковим касовим ордером та звітом про використання коштів.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи та визначаючи роль представника позивача у всебічному, повному та об’єктивному розгляді справи № 39/226, суд вважає заявлену суму витрат на надання правової допомоги в сумі 3500,00 грн. істотно завищеною. Враховуючи вказане, а також беручи до уваги гіпотетичний час на підготовку матеріалів до судового слухання, учать представника позивача в одному судовому засіданні, відсутність доказів стосовно тривалих відряджень представника, суд вважає розумним обмежити розмір судових витрат на надання правової допомоги, який має бути стягнений з відповідача, сумою в 1000,00 грн. Аналогічна правова позиція щодо розумного обмеження судом розміру витрат на адвоката висловлена в пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.02 року № 01-8/155 „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін та доповнень до деяких інформаційних листів”.
На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Дочірнього підприємства “Сантехкомплект” Закритого акціонерного товариства “Сантехкомплект” м. Донецьк – задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промкомплект БВК” м. Краматорськ на користь Дочірнього підприємства “Сантехкомплект” Закритого акціонерного товариства “Сантехкомплект” м. Донецьк основний борг в сумі 27209,50грн., індекс інфляції в сумі 10081,18грн., 3% річних в сумі 1388,19грн., витрати за державним митом в сумі 390грн.64коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 314грн.81коп., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1000,00грн.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя