ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
01.09.09 р. Справа № 39/204
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіной Н.С.
при секретарі судового засідання Бахрамовой А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Гефест Холдинг” м. Чортків
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь
про: стягнення 49388,61 грн.
За участю представників сторін
від позивача не з’явився;
від відповідача не з’явився;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Гефест Холдинг” м. Чортків, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь, про стягнення заборгованості в сумі 49388,61 грн., яка складається з основного боргу в сумі 34709,76грн., пені в сумі 5756,75грн., 3% річних в сумі 750,64грн., інфляційних в сумі 8172,08грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № ПрВ-18/08 від 24.10.2008 р., специфікацію до договору поставки № ПрВ-18/08 від 24.10.2008 р., видаткові накладні № ГФ-000009 від 09.01.2008 р., № ГФ-0000698 від 04.11.2008 р., акт звірки, розрахунок.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав.
Згідно отриманого витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою 87548, АДРЕСА_1.
Відповідно до положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” № 755-IV від 15.03.2003 р. обов’язок щодо повідомлення органів державної реєстрації про зміну відомостей про особу покладено на господарюючого суб’єкта.
Станом на час розгляду справи, внесення будь-яких змін стосовно юридичної адреси Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 державним реєстратором не здійснювалося.
Таким чином, з огляду на приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести спірну кваліфікацію юридичних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
24.10.2008 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Гефест Холдинг” м. Чортків (Постачальник), та відповідачем, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець), укладено договір поставки № ПрВ-18/08, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору Постачальник зобов’язався передати (поставити) в обумовлені строки (строк) Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов’язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору є вафельні вироби в асортименті (п. 1.3 Договору).
Загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, визначаються за специфікацією за згодою сторін, яка укладається не пізніше 7 (семи) днів з дати укладення договору.
Як зазначає позивач, ним на виконання умов договору згідно укладеної специфікації та на підставі накладних № ГФ-000009 від 09.01.2008 р., № ГФ-0000698 від 04.11.2008 р. поставлено відповідачеві товар на загальну суму 55227,36грн.
Дослідивши представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог докази господарським судом встановлено, що видаткові накладні та рахунки-фактури № ГФ-000626 від 04.11.2008 р., № ГФ-000009 від 09.01.2008 р. містять посилання на договір № ПрВ-14/07 від 01.12.2007 р.
Наявні розбіжності позивач, згідно представлених письмових пояснень, пояснював тим, що бухгалтером товариства помилково були внесені невірні реквізити договору до бухгалтерської програми “1С Бухгалтерія”.
На виконання вимог суду позивачем представлено оригінал та належним чином засвідчену копію договору № ПрВ-14/07 від 01.12.2007 р. Дослідивши зміст представленого договору, судом встановлено, що останній укладено позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю “Ваврик і Компанія”.
Враховуючи, що поставлений згідно видаткової накладної № ГФ-0000698 від 04.11.2008 р. товар прийнято саме відповідачем, про що свідчить підпис останнього на означеній накладній, скріплений печаткою Підприємця, а також беручи до уваги можливість фактичної ідентифікації товару, визначеного специфікацією до договору та товару, визначеного накладною № ГФ-0000698 від 04.11.2008 р., остання приймається судом в якості належного доказу на підтвердження виконання умов договору № ПрВ-18/08 від 24.10.2008 р. в частині поставки продукції на суму 34709,76грн.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порядок розрахунків визначений розділом 4 Договору.
Згідно п. 8.1.1 Договору оплата товару за поставлений товар проводиться покупцем у безготівковому порядку в два етапи
- перший етап - оплата у погодженому сторонами розмірі, але не менше ніж 50% від вартості майна (товару) за цим Договором, яка підлягає обов’язковій сплаті протягом 14 календарних днів з дня отримання майна (товару) від Продавця.
- другий етап – оплата решти суми вартості майна (товару) не пізніше як за 30 календарних днів від дня отримання майна (товару) від Продавця.
Проте, прийняті на себе згідно договору зобов’язання відповідач належним чином не виконував, вартість поставленого товару згідно вказаної видаткової накладної не сплатив, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 34709,76грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 34709,76грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем на суму 34709,76грн. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу в розмірі 34709,76грн. підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується накладної № ГФ-000009 від 09.01.2008 р., господарський суд зазначає, що датою укладання договору № ПрВ-18/08, визначеного позивачем в якості правової підстави заявлених позовних вимог, є 24.10.2008 р., у той час, як поставка товару за накладною № ГФ-000009, відбулася 09.01.2008 р. За таких обставин, враховуючи, що поставка товару за накладною № ГФ-000009 від 09.01.2008 р., не охоплювалася дією договору № ПрВ-18/08 від 24.10.2008 р., в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю “Гефест Холдинг” в цій частині слід відмовити.
Пунктом 9.7 Договору встановлено, що за порушення грошових зобов’язань за цим Договором, винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмір подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період припущення порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожен день порушення виконання.
Перевіривши вимогу позивача стосовно стягнення пені в сумі 5756,13грн. нарахованої а період з моменту виникнення права вимоги по 05.06.2009 р., з огляду на фактично встановлений судом розмір заборгованості за договором, вимоги позивача в цій частині підлягають лише частковому задоволенню в сумі 4174,96грн. за арифметичним розрахунком суду (34709,76грн. * 24% / 100% * 26днів /366днів) + (34709,76грн. * 24% / 100% * 157днів /365днів).
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши вимоги позивача в частині стягнення 3% в розмірі 750,64 грн., нарахованих за період з моменту виникнення права вимоги по 16.06.2009 р., та суми інфляції в розмірі 8172,08 грн. - за період з лютого 2008 р. по травень 2009 р., з огляду на фактично встановлений судом розмір заборгованості за договором, вимоги позивача в цій частині, підлягають частковому задоволенню
3% річних в сумі 533,92грн. Виходячи з арифметичного розрахунку суду (34709,76грн. * 3% / 100% * 26днів /366днів) + (34709,76грн. * 3% / 100% * 157днів /365днів) стягненню в цій частині підлягає 3% річних в сумі 540,65грн., проте беручи до уваги, що представлений позивачем розрахунок в частині нарахування 3% річних за накладною № ГФ-0000698 від 04.11.2008 р. не суперечить арифметичному розрахунку суду, враховуючи межі розгляду господарським судом позовних вимог, позов в цій частині підлягає задоволенню виходячи з заявленої позивачем в цій частині суми в розмірі 533,92грн.
інфляція в сумі 2499,10грн. Виходячи з арифметичного розрахунку суду (34709,76грн * 1,021 * 1,029 * 1,015 * 1,014 * 1,009 * 1,005) – 34709,76грн.) стягненню в цій частині підлягає інфляції в сумі 3348,94грн., проте беручи до уваги, що представлений позивачем розрахунок в частині нарахування 3% річних за накладною № ГФ-0000698 від 04.11.2008 р. не суперечить арифметичному розрахунку суду, враховуючи межі розгляду господарським судом позовних вимог, позов в цій частині підлягає задоволенню виходячи з заявленої позивачем в цій частині суми в розмірі 2499,10грн.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст.525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Гефест Холдинг” м. Чортків – задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гефест Холдинг” м. Чортків основний борг в сумі 34709,76грн., 3% річних в сумі 533,92грн., інфляційні в сумі 2499,10грн., пеню в сумі 4174,96грн., витрати за державним митом в сумі 419,18грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 265,23грн.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя