ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
31.08.09 р. Справа № 39/212
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіной Н.С. при секретарі судового засідання Волобуєвой А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Артемівський завод "ДОРІНДУСТРІЯ" м. Артемівськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" м. Донецьк про: стягнення 1201048,44грн.
та зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" м. Донецьк
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Артемівський завод "ДОРІНДУСТРІЯ" м. Артемівськ
про: стягнення 270136,93грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Дмитрієва Н.О. – за довіреністю;
від відповідача: Семчук М.О. - за довіреністю;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Артемівський завод "ДОРІНДУСТРІЯ" м. Артемівськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 1201048,44грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 20/01 від 28.03.2008 р., додаткові угоди № 1 від 13.05.2008 р., № 2 від 07.07.2008 р., № 3 від 14.07.2008 р., № 4 від 18.07.2008 р., № 5 від 31.07.2008 р., № 6 від 07.08.2008 р., № 7 від 29.08.2008 р., № 8 від 01.09.2008 р., № 9 від 30.10.2008 р., акт звірки станом на 01.12.2008 р., акт взаємозаліку від 26.12.2008 р., видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі, картки рахунку, розрахунок.
26.08.2009 р. позивачем за первісним позовом через канцелярію суду подані уточнення до позовної заяви, згідно яких останній зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 563627,60грн., пеню в сумі 527753,14грн., 3% річних в сумі 12722,29грн., індекс інфляції в сумі 76131,87грн.
Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням уточнень.
Відповідач надав відзив на позов та відзив на заяву про уточнення позовних вимог, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на п. 7.1.2 Договору, вважав недоведеним виконання позивачем умов договору, з якими останній пов'язує виникнення у відповідача обов'язку з оплати продукції.
Ухвалою суду від 27.07.2009 р. судом спільно до розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства "Артемівський завод "ДОРІНДУСТРІЯ" м. Артемівськ про стягнення пені в сумі 270136,93грн.
Відповідач за зустрічним позовом надав відзив на позовну заяву, проти зустрічних позовних вимог заперечив, посилаючись на положення п. 2.1.1, 2.2.1 Договору, вважав що строк поставки продукції повинен обчислюватись з моменту передачі Виробнику креслень.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
28.03.2008 р., між позивачем, Відкритим акціонерним товариством "Артемівський завод "ДОРІНДУСТРІЯ" м. Артемівськ (Виробник), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Амстор" м. Донецьк (Замовник), укладено договір № 20/01.
Згідно даного Договору Виробник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується виготовити з власних матеріалів та поставити металоконструкції по проекту № 24295-КМ, наданому Замовником, та кресленнями КМД, виготовленими Виробником, для суспільно-торгівельного центру м. Маріуполь, пр. Леніна, 2-га черга будівництва, надалі іменована Продукція, а
Замовник, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти та оплатити виконані Виробником роботи.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що поставка продукції здійснюється на умовах ООР (згідно правил "ІНКОТЕРМС-2000") за адресою: Суспільно-торгівельний центр пр. Леніна, 2-га черга будівництва.
Додатковими угодами № 1 від 13.05.2008 р., № 2 від 07.07.2008 р., № 3 від 14.07.2008 р., № 4 від 18.07.2008 р., № 5 від 31.07.2008 р., № 6 від 07.08.2008 р., № 7 від 29.08.2008 р., № 8 від 01.09.2008 р., № 9 від 30.10.2008 р. сторони погодили додаткові обсяги поставок металоконструкцій.
Як зазначає позивач, ним на виконання умов Договору поставлено, а відповідачем прийнято продукцію на загальну суму 12919498,61грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві Продукції на суму 12919498,61грн., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оплата робіт Виробника за умовами п. 7.1 Договору здійснюється в наступному порядку:
авансовий платіж в розмірі 70 % загальної вартості робіт Виробника для придбання
матеріалів та підготовки виробництва сплачується поетапно:
а)перший етап оплати авансу здійснюється замовником 28.03.2008 р. в розмірі
1000000,00 грн. з урахуванням ПДВ
б)наступна оплата авансу здійснюється з 01.04.2008 р. по 03.04.2008 р.
остаточний платіж в розмірі 30% загальної вартості партії продукції повинен бути
оплачений протягом 5 банківських днів з дати приймання Продукції на підставі
представлених у відповідності з п. 9.1 цього договору документів.
Пунктом 9.1 Договору визначено, що Виробник передає замовнику, на кожне відвантаження продукції, наступні документи:
рахунок-фактуру (для партії продукції);
видаткову накладну;
відвантажувальну специфікацію;
сертифікат металоконструкцій.
Як зазначив позивач, відповідні документи були передані відповідачеві разом з продукцією, що підтверджується підписом останнього на накладних. Відповідні рахунки фактури долучені позивачем до матеріалів справи.
Суд приймає до уваги, що у відповідності до приписів ч. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).
Статтею 688 ЦК України на Покупця покладено обов'язок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
При отриманні продукції Замовником не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Виробником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки продукції.
Разом з тим, прийняті на себе згідно договору зобов'язання відповідач належним чином не виконував, вартість поставленої Продукції згідно вказаних видаткових накладних оплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 741786,75грн., що також підтверджується долученим до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2008 р.
Крім того, зобов'язання відповідача за договором № 20/01 від 28.03.2008 р. на суму 178159,15грн. в порядку ст. 601 ЦК України припинені сторонами шляхом заліку зустрічних однорідних вимог на підставі акту взаємозаліку від 26.12.2008 р., що підписаний та скріплений печатками з боку обох сторін без зауважень та заперечень.
Позивачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 20/01 від 28.03.2008 р. в сумі 563627,60грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 563597,60грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 563627,60грн. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу в розмірі 563627,60грн. підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 10.2 Договору встановлено, що у випадку порушення строків розрахунків, Замовник сплачує Виробнику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченої суми за кожен день прострочення.
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 527753,14грн., нарахованої в розмірі 0,5% за період з 05.12.2008 р. по 01.06.2009 р.
Перевіривши вимогу позивача в частині стягнення пені в сумі 527753,14грн., суд вважає вимоги позивача в цій частині такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Зокрема, частиною 6 статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення виконання грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або Договором. Водночас, частина 1 вказаної правової норми зазначає, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Статтями 1 та 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, наразі розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Норми статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" є імперативними та такими, що кореспондуються з нормами статей 231-232 ГК України, а оскільки в силу статті 175 ГК України вищевказані норми є спеціальними відносно диспозитивних норм статей 549-550 ЦК України, то суд вважає, що умови пункту 10.2 Договору можуть бути застосовані судом лише в частині, що не суперечить чинному законодавству України, тобто нарахуванню підлягає пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 527753,14 грн. підлягають лише частковому задоволенню, за арифметичним розрахунком суду - у розмірі 57439,64 грн. (741786,75 * 24% / 100% * 23дні / 3ббднів) + (563627,60 * 24% / 100% * 4дні / 3ббднів) + (563627,60 * 24% / 100% * 151день / 365днів).
У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі положень наведеної вище норми позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 12722,29грн., нарахованих за період з 04.12.2008 р. по 27.08.2009 р., та індекс інфляції за період з грудня 2008 р. по липень 2009 р. в сумі 76131,87грн.
Факт прострочення виконання відповідачем грошового обов'язку з оплати вартості отриманої згідно представлених видаткових накладних продукції, підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.
Арифметично перевіривши представлений позивачем розрахунок суми 3% річних та інфляційних, приймаючи до уваги факт прострочення виконання відповідачем грошового обов'язку вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 27.07.2009 р. судом спільно до розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства "Артемівський завод "ДОРІНДУСТРІЯ" м. Артемівськ про стягнення пені в сумі 270136,93грн.
Розглянувши зустрічні позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив.
Згідно укладених між сторонами додаткових угод № 7 від 29.08.2008 р. та № 8 від 01.09.2008 р. до договору № 20/01 від 24.03.2008 р., сторони передбачили додаткову поставку вторинних металоконструкцій на суспільно-торгівельні центри позивача.
У відповідності до п. З Додаткової угоди № 7 сторони погодили, що поставка додаткового обсягу металоконструкцій здійснюється Виробником протягом 10 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати в розмірі 70%.
У відповідності з п. З Додаткової угоди №8 сторони погодили, що поставка додаткового обсягу металоконструкцій здійснюється Виробником протягом 20 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати в розмірі 70%.
03.09.2008 р. позивачем у відповідності з п.2 додаткової угоди № 7 від 29.08.2008 р. було перераховано попередню оплату в сумі 154082,25грн., що підтверджується реєстром платіжних документів за 03.09.2008 р.
03.09.2008 р. та 04.09.2008 р. позивачем на виконання п. 2 додаткової угоди № 8 від 01.09.2008 р. було перераховано попередню оплату в сумі 5551785,50грн., що підтверджується реєстрами платіжних документів за 03.09.2008 р. та 04.09.2008 р.
Таким чином, з урахуванням положень п. З Додаткової угоди № 7 та Додаткової угоди № 8, відповідач повинен був здійснити поставку продукції:
за додатковою угодою № 7 - у строк до 13.09.2008 р.
за додатковою угодою № 8 - у строк до 24.09.2008 р.
Фактично, згідно представлених видаткових накладних поставка визначених додатковими угодами партій металоконструкцій здійснена:
за додатковою угодою № 7 - 10.10.2008 р.
за додатковою угодою № 8 - 24.11.2008 р.
Заперечення відповідача щодо неправильного застосування позивачем положень п. 6.1 Договору в частині визначення строків поставки судом до уваги не приймається, оскільки положення наведеного вище пункту передбачають строки виготовлення обсягів металоконструкцій, визначених п.1.2 Договору.
Положення п. 1 Додаткових угод, що визначені позивачем за зустрічним позовом в якості підстав позову, передбачають додаткову поставку вторинних металоконструкцій.
Положення п. 4 Додаткових угод № 7 та № 8 визначають, що умови договору не зачеплені цими Додатковими угодами, вважаються незмінними та Сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.
Умови п. 6.1, 6.2 Договору, що визначають строки виготовлення та поставки металоконструкцій, змінені відповідно п. З Додаткової угоди № 7 та п.З Додаткової угоди № 8.
За змістом наведених вище пунктів Додаткових угод Виробник повинен здійснити поставку додаткового обсягу металоконструкцій за додатковою угодою № 7 протягом 10 календарних днів з моменту здійснення Замовником передоплати, за додатковою угодою № 8 протягом 20 календарних днів з моменту здійснення Замовником передоплати.
Відповідач всупереч ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України та умов Договору покладені на нього обов'язки належним чином не виконував, у визначені додатковими угодами строки - поставку обумовленого Договором, додатковими угодами Товару не здійснив.
Положення ст. 663 ЦК України визначають, що Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Обов'язок Продавця передати товар у встановлені Додатковими угодами строки випливає зі змісту п.п. 1.1,3.1 Договору, що кореспондується з приписами ст.ст. 662, 663 ЦК України.
Приписи статті 629 ЦК України визначають, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 526 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 10.3 Договору встановлено, що у випадку порушення Виробником кінцевих строків поставки металоконструкцій, останній сплачує на користь Замовника пеню у розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно поставленої Продукції, за кожен день прострочення.
З огляду на встановлений ст. 627 ЦК України, принцип свободу договору, сторони при укладанні договору не позбавлені права встановлювати штрафні санкції за неналежне виконання договірних зобов'язань, що не підпадають під визначення штрафу або пені, але відповідають визначенню неустойки, що наводиться в ч. 1 ст. 549 ЦК України.
Так, положення ч.З ст.6 ЦК України встановлюють, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин. В даному випадку норми ст.549 ЦК України надають поняття неустойки, але в статті не вказано, що сторони в договорі не можуть застосувати неустойку на свій розсуд.
Крім того, стаття 230 ЦК України встановлює, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Тобто господарський кодекс прямо передбачає можливість застосування штрафних санкцій, встановлених в договорі сторонами, в разі порушення договірного зобов'язання.
Згідно приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Факт прострочення поставки Продукції підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в розмірі 270136,93грн., нарахованої за період з 14.09.2008 р. по 10.10.2008 р. за додатковою угодою №7 та з 25.09.2008 р. по 12.10.2008 р. за додатковою угодою № 8, з огляду на порушення відповідачем строків поставки Продукції, вимоги позивача суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст.525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.22. 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Артемівський завод "ДОРІНДУСТРІЯ" м. Артемівськ- задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" м. Донецьк на користь Відкритого акціонерного товариства "Артемівський завод "ДОРІНДУСТРІЯ" м. Артемівськ основний борг в сумі 563627,60грн., пеню в сумі 57439,64 грн., 3% річних в сумі 12722,29грн., індекс інфляції в сумі 76131,87грн. витрати за державним митом в сумі 7224,79грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 187,97грн.
В іншій частині позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Артемівський завод "ДОРІНДУСТРІЯ" м. Артемівськ- відмовити.
Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" м. Донецьк -задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Артемівський завод "ДОРІНДУСТРІЯ" м. Артемівськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" м. Донецьк пеню в сумі 270136,93грн. витрати за державним митом в сумі 2701,37грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може "бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 07.09.2009 р.
Суддя