Справа №2-113/2009

Категорія № 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

21  липня 2009 року Балаклавський районний суд міста Севастополя в складі :

головуючого – судді Ліморенко І.І.,

при  секретарі – Степанової Ю.Ю.,

за участю: позивача –  ОСОБА_1,

                 відповідача – ОСОБА_2,

                 третьої особи з боку позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі (у залі суду) цивільну справу за позовом КОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3, про визнання права власності на майно та витребування його із чужого володіння,

встановив:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання права власності на гараж в гаражному кооперативі «Гірняк» та на холодильник і м’які меблі (диван та 2 кресли).

Позов обґрунтований тим, що гараж був збудований у 1975 році за власні кошти позивачкою та її чоловіком (який помер в 2002 році), холодильник та меблі придбані сином позивачки для неї, але право власності на гараж не було своєчасно оформлено та тимчасово користувався гаражем брат позивачки, який помер у квітні 2007 року. Холодильник та м’які меблі знаходилися у квартирі брата для користування у час приїздів до м. Севастополя сина позивачки. В даний час племінник позивачки ОСОБА_2 не визнає за нею право власності на вказані речі та володіє ними,  що перешкоджає позивачці  у їх користуванні та розпорядженні своєю власністю.

У судовому засіданні позивачка підтримала позов.

Відповідач з позовом не погодився тому, що гараж збудував його татом, холодильник та м’які меблі придбав також його тато.

Суд, вислухавши сторін, допитавши свідків та дослідивши письмові докази, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є рідними сестрою та братом, що підтверджується свідоцтвами про народження  та свідоцтвом про шлюб (а.с. 21-23).

17 липня 2002 року помер чоловік позивачкиОСОБА_5, що слідує з свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (а.с. 23-24).

Із заяви про прийняття до членів гаражного кооперативу, списків членів кооперативу та квитанцій вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_4 в 1976 році він був прийнятий до членів гаражного кооперативу «Гірняк» (вул. АДРЕСА_1), за ним закріплений гараж-бокс № НОМЕР_1, він щорічно сплачував до кооперативу внески. Це також підтверджено довідкою цього кооперативу  (а.с. 45, 48, 50-57, 26).

Як слідує з пояснень позивачки, вона з 2002 року знала про те, що її брат ОСОБА_4 сплачував до гаражного кооперативу щорічні внески, але проти чого не заперечувала.

З наданого відповідачем гарантійного талону слідує, що 05 липня 2005 року в магазині «Великан+» за 1.597 грн. придбаний холодильник ДХ-241, ДХ-244, ДХ-245, ДХ-222 виробника АТ «Норд» (а.с. 49).

Письмових доказів придбання м’якої меблі сторони суду не надали.

Із показань свідків  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11  вбачається, що  меблі, холодильник придбав син позивачки придбав у квартиру АДРЕСА_2, крім того гараж будували позивачка спільно зі своїм покійним чоловіком на сімейні кошти.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюєтся або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 387 Цивільного Кодексу встановлює, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Однак суд вважає, що позивачка не довела суду своє право власності на гараж та інше майно.

Згідно з частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Позивач не надав суду будь-яких письмових доказів створення нової речі – нерухомого майна (гаража), а саме, квитанцій про сплату будівельних матеріалів та робіт, актів приймання об’єкту, документів на виділ земельної ділянки для будівництва гаража та інших.

Показання свідків не можуть бути належними доказами створення такої речі через те, що свідки надають показання зі слів позивачки, тобто такі показання не є доказами з першоджерела.

Частина 1 статті 328 Цивільного кодексу України встановлює, що права власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Стосовно права власності на холодильник та м’які меблі місцевий суд також вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню тому, що позивач вказує на те, що ці речі були придбані за договором купівлі-продажу її сином – ОСОБА_5 Ця фізична особа позовних вимог про визнання права власності на вказані речі не заявила. Планування у подальшому передачі права власності на холодильник та м’які меблі від ОСОБА_3 до позивача не надає позивачу на цей час визнавати за нею право власності та захищати це право, у тому числі шляхом витребування майна із незаконного чужого володіння.

Керуючись статтями 88, 213-215 ЦПК України, згідно до ст.ст. 182, 357, 383, 392 ЦК України, суд, -

вирішив:

   Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3, про визнання права власності на гараж у Гаражному кооперативі  «Гірняк», про  визнання права власності на холодильник і м’які меблі (диван та 2 кресли)  та витребування його із чужого володіння  - залишити без задоволення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга на протязі 20 днів до Апеляційного суду міста Севастополя через Балаклавський районний  суд міста Севастополя з подачею заяви про апеляційне оскарження, на котру законом визначенний термін 10 днів.

Суддя: