ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.04.07 р.                                                                               Справа № 15/70                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка

до відповідача державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення суми втраченої продукції в розмірі 375,10 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Плуталова Н.В. за довіреністю № 11/18/20 від 03.01.2007 р.

від відповідача: Гарбузова Т.О. за довіреністю № Н-01/594 від 17.02.2006 р.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 10.04.2007 р. до 16.04.2007 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка до державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення суми втраченої продукції в розмірі 375,10 грн.

Ухвалою суду від 16.03.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №15/70.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні від представників позивача та відповідача було заявлено письмове клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалася фіксація судового процесу.

Судом, відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно умовам договору № ДУК – 01/06-1р від 01.04.2006 р. на адресу ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка по залізничній накладній № 48509490, надійшов вугільний концентрат марки К0-100 у вагоні № 66821380 постачальником яких був ТОВ „Метінвест Холдінг”, вантажовідправник ВАТ ЦЗФ „Пролетарська”.

Під час перевезення вантажу у вагоні № 66821380 над 1-м люком було виявлено    поглиблення довжиною 0,5 м, шириною 0,7 м, глибиною 0,3м.

За результатами виявлення вказаних обставин працівниками залізниці був складений акт загальної форми № 67 від 12.09.2006 р., про що була здійснена відмітка в залізничній накладній.

На підставі акту загальної форми № 67 від 12.09.2006 р. в якому відображені сліди виїмок та поглиблень в спірних вагонах  була здійснена комісійна видача вантажу та  перевірка маси вантажу. Технічний паспорт на ваги та акт державної  повірки вагів, на яких проводилося переважування вантажу,  додані до матеріалів справи.

На підставі викладеного відповідно до статті 129 Статуту залізниць України, був складений комерційний акт № БН 680412/194 від 12.09.06 р.

З вищезазначеного комерційного акту вбачається, що згідно акту загальної форми ст. Авдіївка № 67 від 12.09.06 р. було проведено комісійне переважування вантажу на 100 т електронних вагах вантажоотримувача, повірених 14.07.06р. За документом значиться нетто 69000 кг. При переважуванні виявилось:  брутто – 90100; тара – 22450; нетто – 67650 кг, тобто вага вантажу менш документу на 1350 кг. Вантаж прибув в справних вагонах. Люки, двері зачинені. Протікання вантажу немає. Завантаження рівномірне. З лівої сторони по ходу потягу  над 1-м  люком мається поглиблення 0,5*0,7*0,3м. Вантаж завантажений нижче рівня бортів на 15 см. Поверхня вантажу не покривалася захисною плівкою. Об’єм кузова 73 м куб.

За розрахунком позивача щодо недостачі вантажу в вагоні № 66821380 вбачається наступне:

1,35т - (недостача вантажу); 0,69т – (норма допустимої недостачі); 0,66т – (відповідальна недостача); 473,6грн. – (ціна за 1 тону згідно рахунку без ПДВ); 312,58грн. – (вартість недостачі без ПДВ); 62,52 грн. – (ПДВ 20% на суму недостачі); 375,10 грн. – (вартість нестачі всього з ПДВ).

Вартість вугільного концентрату марки К 0-100 згідно рахунку – фактури № СФ-9134 від 19.09.2006 р. позивачем була сплачена продавцю – ТОВ „Метінвест Холдінг” в повному обсязі. За таких обставин, позивач вважає, що йому були нанесені збитки на суму 375,10 грн. у вигляді недостачі оплаченого вугільного концентрату марки К 0-100          

У судовому засіданні 16.04.2007 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач -  державне підприємство „Донецька залізниця” м. Донецьк в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних  вимог ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка. Крім того, відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (лист вих. № 2022/590 від 06.04.2007р.), де просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення втраченої продукції з Донецької залізниці у сумі 375,10 грн., зазначивши, що вантаж  прибув у справному  вагоні, люки та двері у вагоні були зачинені на усі замочні механізми. Вантаж завантажений засобами відправника. Згідно статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники   несуть   відповідальність  за  всі наслідки  неправильності,  неточності  або  неповноти  відомостей, зазначених ним у накладній. У зв’язку з чим, відповідач вважає, що Державне підприємство „Донецька залізниця” м. Донецьк має бути звільнено від відповідальності за недостачу вантажу вугільного концентрату марки К 0-100 на підставі статті 111 Статуту залізниць України.  

Залізнична накладна № 48509490 згідно частини 2 статті 307, частини 1 статті 308  Господарського кодексу України є перевізним документом, який підтверджує прийняття відповідачем вантажу до перевезення.

Правильність внесених відомостей у залізничну накладну № 48509490 підтверджена підписом представника відправника  - Чалал.

Крім того, у  даній накладній, зазначено, що вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 17 розділу П технічних умов правильно, що підтверджується підписом представника відправника – Чалал.

Відповідно до статті 12 Закону України „Про залізничний транспорт” залізниці та підприємства залізничного транспорту  загального користування   забезпечують   збереження   вантажів,   багажу   та вантажобагажу на  шляху  слідування  та  на  залізничних  станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно зі статтею 23 Закону України „Про залізничний транспорт” перевізники несуть  відповідальність  за  зберігання  вантажу,  багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі  одержувачу,  а також  за  дотримання  терміну  їх  доставки  в межах,  визначених Статутом залізниць України.  За  незбереження  (втрату,  нестачу,  псування,  пошкодження) прийнятого до   перевезень   вантажу,   багажу,    вантажобагажу перевізники  несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди,  якщо  не   доведуть,   що   втрата,   нестача,   псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти  з  моменту  прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе,  що  втрата,  нестача,  псування  або  пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за  втрату,  нестачу,  псування  або пошкодження  прийнятих  до  перевезення вантажу,  багажу,  пошти у розмірі фактичної шкоди,  якщо не доведе,  що це сталося не з його вини.

Згідно частини 1 статті 314 Господарського кодексу України  перевізник  несе  відповідальність  за втрату,  нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу,  якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.     

Відповідно до частини 2 статті 308 Господарського кодексу України  відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Згідно абзацу 1 частини 3 статті 308 Господарського кодексу України за шкоду,  заподіяну при перевезенні  вантажу,  перевізник відповідає у  разі  втрати  або  нестачі вантажу -  в  розмірі  вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Згідно статті 127 Статуту залізниць України залізниця  несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу,  псування або  пошкодження  прийнятого  до  перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не  доведе,   що втрата,   недостача,   псування,   пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу,  багажу чи вантажобагажу натурою з даними,  зазначеними у транспортних документах.

У актах загальної форми та у комерційних актах зазначені обставини, що вказують на факт втрати (недостачі) вантажу, який був прийнятий перевізником до перевезення у справному стані та у кількості згідно накладних.

Невідповідність фактичної кількості вантажу тієї кількості, що вказана в накладних не була виявлена перевізником під час завантаження вагонів вантажовідправником ВАТ ЦЗФ „Пролетарська”.

Згідно пункту 28 Наказу Міністерства транспорту України „Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів” № 644 від 21.11.2000р. вантажі, завантажені відправниками у вагони  відкритого  типу (платформи, напіввагони   тощо),   приймаються   залізницею   до перевезення  шляхом  візуального  огляду  вагона,  вантажу,   його маркування (у т.ч.  захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.  Відповідно  до   статті   24   Статуту   залізниць    України залізниця   має   право   перевірити    правильність відомостей  про  вантаж,  зазначених відправником у накладній,  на станції  відправлення,  під  час   перевезення   та   на   станції призначення.

Однак відповідач своїм правом щодо перевірки правильності відомостей  про  вантаж,  зазначений відправником у накладній № 48509490 не скористався, що  може свідчить про факт прийняття відповідачем - Державним підприємством „Донецька залізниця” м. Донецьк від вантажовідправника ВАТ ЦЗФ „Пролетарська” вантажу – вугільного концентрату марки К 0-100 у повному обсязі без заперечень та недоліків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що недостача вантажу  утворилась у результаті його втрати відповідачем під час перевезення. Ствердження відповідача, які стосуються звільнення відповідача - державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк від відповідальності на підставі статті 111 Статуту залізниць України, є необґрунтованими, оскільки вантаж прибув у відкритому залізничному вагоні із ознаками втрати (нестачі), що повністю підтверджено матеріалами справи. Яких–небудь документів, що достовірно свідчили б про те, що втрата вантажу відбулася не з вини державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк, відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання щодо належного збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення від ВАТ ЦЗФ „Пролетарська” і до моменту видачі ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка. У зв’язку з чим, відповідач має відшкодувати позивачу втрату частини вантажу вугільного концентрату марки К 0-100 у розмірі суми позову.

Суд перевірив розрахунок по факту недостачі вугільного концентрату марки К 0-100, наданий позивачем, вважає його вірним, та приймає до уваги як доказ по справі №15/70.

Судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із задоволенням позовних вимог майнового характеру підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 32-35; 42; 43; 49; 82 - 85; 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк (юридична адреса - 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68; код ЄДРПОУ 01074957; розрахунковий рахунок №260000000019 у Донецької філії АБ „Експрес-банк”, МФО 335838) на користь відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” (юридична адреса – 86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1; код ЄДРПОУ 00191075; поточний рахунок № 26003301745424 в філії ГУ ПІБ в Донецькій області; МФО 334635) суму вартості втраченої продукції в розмірі 375,10 грн., крім того, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. та витрати на сплату державного мита у розмірі 102,00 грн.

У судовому засіданні 16.04.2007 р. за згодою сторін суд оголосив вступну та  резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 20.04.2007 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          

Суддя                                                                         Богатир К.В.