УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 876/10744/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В.,Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Федчук М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1, Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ у Личаківському районі м. Львова, відповідач), з наступними позовними вимогами:

1) зобов'язати відповідача надати вичерпну письмову відповідь з належним чином оформленими копіями документів, а саме:

- чи за період з 06 травня 2003 року і по сьогоднішній день ДПІ у Личаківському районі м. Львова повідомляла Державного реєстратора Львівської міської ради про те, що ТзОВ УПП «Євроінсталсервіс», ідентифікаційний код - 31730221, яке зареєстровано за адресою: м.Львів, вул. Лісна 8а/2, є знято з обліку платника податків;

- якщо ДПІ у Личаківському районі м. Львова з 06 травня 2003 року повідомляла Державного реєстратора Львівської міської ради про те, що ТзОВ УПП «Євроінсталсервіс», ідентифікаційний код - 31730221, яке зареєстровано за адресою : м.Львів, вул. Лісна 8а/2 про зняття з обліку платника податків, про що позивач просить надати належним чином завірені копію/копії/ цих документів;

- чи ДПІ у Личаківському районі м. Львова отримувала від Державного реєстратора Львівської міської ради інформацію про те, що ТзОВ УПП «Євроінсталсервіс», ідентифікаційний код - 31730221, яке зареєстровано за адресою: м.Львів, вул.Лісна, 8а/2, з 2002 року подає або не подає до Державного реєстратора реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу;

- якщо ДПІ у Личаківському районі м. Львова отримувала від Державного реєстратора Львівської міської ради інформацію про те, що ТзОВ УПП «Євроінсталсервіс» ідентифікаційний код - 31730221, яке зареєстровано за адресою: м.Львів, вул.Лісна, 8а/2, з 2002 року подає або не подає до Державного реєстратора реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу, позивач просить надати належним чином завірену копію/копії/ цих документів;

- чому ДПІ у Личаківському районі м. Львова попередньо письмово не повідомила позивачку про те, що 24 лютого 2011 року відповідач буде проводити обстеження місцезнаходження СП ТзОВ «Польтрансфер» за адресою її безпосереднього проживання;

- чому ДПІ у Личаківському районі м. Львова 24 лютого 2011 року здійснила обстеження СП ТзОВ «Польтрансфер» за адресою позивача за її відсутності, а також за відсутності іншого співвласника без відповідного для таких дій рішення суду і повідомлення власників;

- якими юридичними документами керувалась ДПІ у Личаківському районі 24.02.2011 року, коли здійснювала обстеження місцезнаходження підприємства за адресою позивача і складала акт опису майна №147;

- яким чином ДПІ у Личаківському районі м. Львова 24 лютого 2011 року проводячи обстеження зайшла на приватну закриту територію і в будинок, який належить позивачу та її чоловіку за їх відсутності (адже територія садиби є огороджена, а на вхідній брамі вказаний лише номер будинку, там немає жодної інформації щодо власників та зареєстрованих осіб тощо);

- на підставі чого працівники податкового органу встановили 24.02.2011 року факт наявності/відсутності СП ТзОВ «Польтрансфер» та зробили відповідний запис у акт обстеження;

- як визначили працівники ДПІ, що в зачиненому приватному будинку наявне/відсутнє майно СП ТзОВ «Польтрансфер»;

- якщо ДПІ у Личаківському районі м. Львова 24.02.2011 року не виявила ні підприємства «Польтрансфер», ні його майна, то позивач просить пояснити якими положеннями закону керувались працівники ДПІ, складаючи акт опису майна підприємства якого не було виявлено;

- чому відповідач, не виявивши підприємства «Польтрансфер» і його майна, склав Акт опису його майна, а не склав Акт про відсутність майна, що може бути описане у податкову заставу;

- чому ДПІ у Личаківському районі м. Львова письмово не повідомила позивача, що 24.02.2011 року було здійснено обстеження і складено акт опису майна №147 згаданого підприємства, на підставі якого 25.02.2011 року майно підприємства передано в заставу із зазначенням адреси позивача, як адреси боржника;

- на якій правовій підставі ДПІ у Личаківському районі м. Львова здійснила реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна під №30451213 в податкову заставу активів СП ТзОВ «Польтрансфер», вказуючи адресу позивача - м.Львів, вул. Лісна,8а/2, якщо угода між позивачем і підприємством була розірвана в 2001 році, і навіть термін її дії за нотаріальним договором закінчився в 2005 році, а відповідач за його твердженням не виявив 24.02.2011 року підприємства за адресою позивача.

2) визнати, що відповідач не надав позивачці обґрунтованої та повної відповіді на її запит від 13 березня 2014 року за №02/03, чим порушив конституційні права позивачки на отримання достовірної інформації;

3) визнати, що відповідач своїми діями 24.02.2011 року та 25.02.2011 року порушив конституційні права позивачки на гідне та безпечне проживання, а також на безперешкодне володіння приватною власністю і недоторканість житла та майна, оскільки 24.02.2011 року здійснив неправомірне проникнення у приватне володіння позивачки та склав акт обстеження і акт опису майна підприємства СП ТзОВ «Польтрансфер»; 25.02.2011 року відповідач неправомірно використав і зареєстрував адресу позивачки в Єдиному державному реєстрі обтяжень рухомого майна, як адресу місцезнаходження підприємства-боржника, з яким позивачка немає ніяких правових відносин;

4) визнати акт обстеження юридичної (фактичної) адреси платника від 24.02.2011 року і акт опису майна №147 від 24.02.2011 року, які відповідач склав за адресою: м.Львів, вул.Лісна, 8а/2, неправомірно складеними і недійсними;

5) визнати реєстрацію в податкову заставу активів СП ТзОВ «Польтрансфер» (м.Львів, вул.Лісна, 8а/2) в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (витяг № 30451213 від 25.02.2011 року) такою, що вчинена на підставі неправомірно складених документів, а тому є недійсною. Зобов'язати відповідача надати позивачу відповідний документ, що підтверджує скасування даної реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач неправомірно проник у приватне володіння позивачки, порушивши її конституційні права на безпечне володіння приватною власністю і недоторканість житла та майна. В результаті вказаного, відповідачем було складено акт обстеження юридичної (фактичної) адреси платника від 24.02.2011 року і акт опису майна №147 від 24.02.2011 року. З метою з'ясування вищевказаних обставин, 13.03.2014 року позивач зверталася до ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області з письмовим запитом, однак, на думку позивача, не отримала повної інформації по суті звернення.

З врахуванням того, що відповідачем проігноровано звернення позивача, ОСОБА_1 звернулась до суду та просить зобов'язати відповідача надати вичерпну письмову відповідь на її письмовий запит з належним чином оформленими копіями документів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області щодо надання ОСОБА_1 повної відповіді на її письмовий запит про надання інформації за № 02/03 від 13.03.2014 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області надати ОСОБА_1 відповідь на її письмовий запит про надання інформації № 02/03 від 13.03.2014 року, з урахуванням висновків суду. В решті позовних вимог відмовлено.

З висновками суду не погодився апелянт - Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області. Вважає, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи щодо надання відповіді позивачу за зверненням від 13.03.2014 року №02/03. Відтак, висновки суду першої інстанції щодо відсутності належної відповіді на запит позивача вважає необґрунтованими, просить задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову суду першої інстанції.

Апелянт - ОСОБА_1 вважає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в іншій частині позовних вимог. Вважає, що суд першої інстанції не повинен був обмежуватись дослідженням лише факту звернення позивача до податкового органу та наданням відповіді по суті звернення, а встановити факт неправомірних дій посадових осіб при складанні службових актів та безпідставного зазначення адреси проживання позивача у вказаних актах. В зв'язку з цим просить задовольнити позовні вимоги, котрі відхилені судом першої інстанції.

Заслухавши думку судді головуючого, пояснення одного з апелянтів, колегія суддів приходить до висновків про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зверталася до ДПІ у Личаківському районі м. Львова із запитом про надання інформації (вих. № 02/03 від 13.03.2014 року). В даному запиті позивач зазначила, що відповідачем надано довідку № 8704119-01 від 06.05.2003 року про зняття з обліку платника податків ТзОВ українсько-польского підприємства «Євроінсталсервіс», одним з засновників якого, керівником і головою ліквідаційної комісії була позивач. Тому, з посиланням на ч. з ст. 32 та 40 Конституції України, просила надати відповіді на питання, поставлені в заяві.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не в повній формі було надано відповідь на звернення позивача № 02/03 від 13.03.2014 року. Обираючи засіб відновлення порушеного права позивача на отримання інформації, суд першої інстанції зобов'язав відповідача надати позивачу повну відповідь на письмовий запит, з урахуванням висновків суду.

Що стосується відмови у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про їх необґрунтованість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області надана відповідь позивачу № х-8 /10/13-06-11/15/119 від 15.04.2014 року.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації врегульовані Законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації».

На виконання Наказу №395 ДПА України від 18.06.2008 року «Про затвердження Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян в органах державної податкової служби», чинного на момент виникнення обставин, що стали підставою звернення до суду, були встановлені умови розгляду звернень громадян. У відповідності до вимог вказаного наказу, звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі порушені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення, ужито необхідних заходів щодо його виконання і заявника повідомлено про результати розгляду звернення і прийняте рішення. Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку дається тим органом ДПС, який його отримав і до компетенції якого входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право підпису надано керівником органу. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина з посиланням на закон викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Посадові особи органів ДПС при розгляді звернень громадян зобов'язані з'ясувати їх суть, у разі потреби вимагати у виконавців матеріали їх перевірки, направляти працівників на місця для перевірки викладених у зверненнях обставин, застосовувати інші заходи для об'єктивного вирішення поставлених авторами звернень питань, приймати рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надана відповідачем відповідь № Х-8/10/13-06-11/15/119 від 15.04.2014 року на звернення позивача від 13.03.2014 року не відповідає вищевказаним принципам.

У вищевказаній відповіді зазначено, що ТзОВ українсько-польське підприємство «Євроінсталсервіс» знято з обліку за основним місцем податкового обліку 06.05.2003 року. СП ТОВ «Польтрансфер», яке зареєстроване за адресою: м. Львів, вул. Лісна,8а/2, у зв'язку з наявністю у підприємства податкового боргу, було виставлено податкову вимогу від 22.02.2011року. Відповідно до ст.89 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), прийнято рішення №4052/10/24-02 від 24.02.2011 року про опис майна боржника, у зв'язку з чим 24.02.2011 року, відповідно до ст.91 ПК України, здійснено вихід за юридичною адресою боржника (м.Львів, вул.Лісна, 8а/2) та встановлено відсутність вказаного підприємства за даною адресою, про що складено відповідний акт обстеження юридичної адреси платника.

При цьому, в запереченнях на позовну заяву (а.с. 31-32, 37-40) та додаткових поясненнях (а.с. 44-45) відповідач надає відповіді на запитання позивача, які були викладені у зверненні вих. № 2/03 від 13.03.2014 року, проте, не надані податковим органом у відповіді на це звернення.

Тобто, з аналізу змісту звернення позивача та змісту відповіді ДПІ в Личаківському районі м. Львов судом встановлено, що має місце суттєва неповнота відповіді № Х-8/10/13-06-11/15/119 від 15.04.2014 року на звернення позивача від 13.03.2014 року. На більшість запитань, поставлених позивачем, відповіді не надано, як не надано і копій підтверджуючих документів, які запитувались. Відмова у наданні таких документів теж жодним чином не обґрунтована.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано повної відповіді на запит позивача, оскільки відповідач не дає чітких (дослівних) відповідей на питання, які сформульовані позивачем у його запиті. Відповідач у відповіді на запит не покликався на причини, які у встановленому Законом порядку обмежували би доступ до запитуваної інформації, не вказав чи відноситься інформація до категорії інформації з обмеженим доступом і чому, чи запитувався дозвіл особи, якої стосується інформація на її оприлюднення, не зазначив, де знаходиться така інформація, тобто не виконав свої обов'язки щодо надання повної відповіді на запит, відповідно до поставлених позивачем питань. На частину питань позивача відповіді не надано взагалі.

Вказані обставини підтверджують неповноту та необґрунтованість відповіді (відмови у наданні інформації) ДПІ у Личаківському районі м. Львова на поставлені позивачем питання. З врахуванням цього, твердження апелянта - Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про надання відповіді не знайшли свого підтвердження

Обираючи засіб відновлення порушеного права позивача на отримання інформації, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов'язання відповідача надати позивачу повну відповідь на її письмовий запит, з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірно складеними та недійсними акта обстеження юридичної (фактичної) адреси платника від 24.02.2011 року і акта опису майна № 147 від 24.02.2011 року, які відповідач склав за адресою: м.Львів, вул. Лісна, 8а/2.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно зі ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому вказаним Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття рішень, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Тобто, з урахуванням всього вищенаведеного, випливає, що публічно-правовий спір виникає із публічно-правових відносин між суб'єктом владних повноважень з приводу прийняття ним рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності і саме в тих правовідносинах, учасником яких є фізична або юридична особа.

Крім того, акти обстеження юридичної (фактичної) адреси платника від 24.02.2011 року та опису майна № 147 від 24.02.2011 року, які відповідач склав за адресою: м.Львів, вул. Лісна, 8а/2 є лише джерелом (матеріальним носієм) інформації, здобутої працівниками ДПІ в Личаківському районі м. Львова під час здійснення службової діяльності. Такі акти не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, оскільки не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень.

Що стосується висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги стосовно порушення відповідачем 24.02.2011 року та 25.02.2011 року конституційних прав позивачки на гідне та безпечне проживання шляхом неправомірного проникнення у приватне володіння та складення акта обстеження та акта опису майна, оскільки, на думку, позивача, відповідач неправомірно використав і зареєстрував адресу позивачки в Єдиному державному реєстрі обтяжень рухомого майна, як адресу місцезнаходження підприємства-боржника, з яким позивачка немає ніяких правових відносин, колегія суддів зазначає наступне. Визначення юридичної адреси підприємства, котра збігається з місцем проживання позивача слід вирішувати у правовій площині, шляхом звернення до юридичної особи, яка використовує цю адресу у своїй безпосередній діяльності, або шляхом звернення до суду. Податковий орган використовує інформацію, котра надається суб'єктом господарювання при податковій реєстрації. За наслідками отримання доказів та інформації відповідного виду, слід повідомити податковий орган про відсутність реєстрації юридичної особи за місцем фактичного проживання.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача, у зв'язку з наявністю у СП ТзОВ «Польтрансфер» податкового боргу, 24.02.2011 року податковим органом було прийнято рішення про опис майна даного товариства у податкову заставу № 4052/10/24-0 від 24.02.2011 року. З врахуванням того, що питання виникнення податкового боргу, подальшого опису майна та виникнення права податкової застави стосуються виключно СП ТзОВ «Польтрансфер», суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у цій частині позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року у справі № 813/3694/14 - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області судовий збір у розмірі 80 грн.39 коп. на рахунок отримувача №31219206781004 УДКСУ у Галицькому районі м.Львова код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007573, Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, Код банку отримувача (МФО 825014 Код класифікації доходів бюджету 22030001, ,,Призначення платежу" - судовий збір, код 34668371).

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст

виготовлено 31.10.2016 року.