Справа № 415/5007/14-к

Провадження 1-КП/415/121/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.16 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

при секретарі Зайченко І.А.

за участю прокурора Сичова В.М.

захисників ОСОБА_1

ОСОБА_2

представника потерпілої Кутько А.І.

потерпілої ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6

ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська Луганської області кримінальне провадження № 12014130240002660, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014130240002660 від 09 листопада 2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гатчина Ленінградської обл. РФ, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, інвалідом не являється, навчається на 1-му курсі ПТУ № 94 міста Лисичанська, не працюючого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Лисичанська Луганської обл., громадянина України, з професійно-технічною освітою, студента 2 курсу ДВНЗ «Лисичанський нафтохімічний технікум», не працюючого, інвалідом не являється, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2014 року приблизно о 21 год. 00 хв., ОСОБА_6, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, на підставі раптово виниклих неприязних стосунків, внаслідок відмови ОСОБА_8 і ОСОБА_5, надати запальничку, умисно завдав ОСОБА_5 не менш 4 ударів в область голови, спричинивши йому тілесні ушкодження у виді відкритого перелому верхньої челюсті, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних забоїв м'яких тканей обличчя, двохсторонніх пароорбітальних синців, закритого перелому кісток носу зі зміщенням, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 269 від 05.12.2014 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я, необхідного для повного одужання.

08 листопада 2014 року приблизно о 21 год. 00 хв., ОСОБА_7, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, на підставі раптово виниклих неприязних стосунків, внаслідок відмови ОСОБА_5 і ОСОБА_8 надати запальничку, умисно завдав ОСОБА_8 удар кулаком в область голови, від якого останній впав на землю, проте ОСОБА_7 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8, наніс йому не менш 3 ударів ногою і 4 ударів кулаком в область голови, спричинивши йому тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, перелому кісток зведення черепа, множинних внутрішньо-мозкових синців, забою головного мозку тяжкої ступені, пароорбитального синця ліворуч, відтоку - набряку речовини головного мозку, мозкової коми 3 ступені тяжкості, крововиливу під м'яку та тверду мозкові оболонки, субдурального синцю зліва, що згідно з висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 № 493 від 13.11.2014 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння, смерть ОСОБА_8 настала внаслідок черепно-мозкової травми з переломом кісток основи черепа, крововиливами під оболонку головного мозку, що ускладнено здавленням речовини головного мозку субдуральним синцем.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився давати покази суду, відповідаючи на питання зазначив, що він повністю визнає свою провину у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 за обставин, викладених у зміненому прокурором обвинувальному акті та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, описаного у зміненому обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх підтверджує, заперечуючи лише факт перебування у стані алкогольного сп'яніння. У скоєному щиро розкаявся, просив суд суворо його не наказувати, та надати шанс на виправлення, він повністю відшкодував заподіяну ОСОБА_5 майнову та моральну шкоду. Цивільний позов прокурора визнав повністю. Відповідаючи на питання захисника зазначив, що ні свідка ОСОБА_9, ні ОСОБА_10 він не знає.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився давати покази суду, відповідаючи на питання зазначив, що він повністю визнає свою провину у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що потягли смерть потерпілого ОСОБА_8 за обставин, викладених у зміненому прокурором обвинувальному акті та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, описаного у зміненому обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх підтверджує, заперечуючи лише факт перебування у стані алкогольного сп'яніння. У скоєному щиро розкаявся. Цивільний позов прокурора визнав повністю. Під час досудового розслідування та тримання його під вартою його бабусею в рахунок відшкодування завданої шкоди потерпілій ОСОБА_4 було сплачено 5000 гривень.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5, пояснив, що 08.11.2014 року приблизно о 20-21 годині перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 зустрів свого знайомого ОСОБА_8 В цей час мимо них проходили раніше незнайомі їм молоді хлопці, один з яких щось спитав та відізвав у сторону ОСОБА_8, який відійшов від нього (ОСОБА_5) на 3-4 метри. Між ОСОБА_8 та невідомим йому хлопцем зав'язалась така собі «потасовка», він підбіг до них, однак хтось із хлопців наніс йому удар в область голови, він знепритомнів і більше нічого не пам'ятає. Отямився вже у лікарні, куди його було доставлено з тілесними ушкодженнями. Відповідаючи на питання суду зазначив, що хто заподіяв йому тілесні ушкодження сказати не може. На даний час йому відомо з обвинувального акту, що тілесні ушкодження йому спричинив ОСОБА_6, а хлопці які проходили повз нього та ОСОБА_8 є обвинувачені. Ці події відбувались в району кіоску який розташований біля будинку АДРЕСА_3. В цей день він був напідпитку, так як вживав пиво, чи був у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_8 йому не відомо, з ним він не пив. Майнова та матеріальна шкода йому відшкодована у повному обсязі, ніяких претензій до обвинувачених він не має, на призначенні суворого виду покарання обвинуваченому ОСОБА_6 не наполягав.

Потерпіла ОСОБА_4, допитана в судовому засіданні пояснила, що 09 листопада 2014 року вранці їй зателефонувала її донька ОСОБА_11 та повідомила, про те, що її (потерпілої ОСОБА_4) рідного брата ОСОБА_8 побили. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер у лікарні. Зі слів ОСОБА_12, яка є співмешканкою ОСОБА_13, їй стало відомо, що 08 листопада 2014 року у вечорі ОСОБА_13 вийшов з дому де у дворі будинку зустрів ОСОБА_5, до них підійшли якісь «малолітні» хлопці та побили їх. Також ОСОБА_12 їй по телефону розповіла, що ОСОБА_13 їй повідомив, що його побили за те, що він відмовив хлопцям у запальничці, а також те, що першим йому удар наніс особа кавказької національності. Відповідаючи на питання учасників процесу зазначила, що дійсно не розповідала під час першого розгляду судом даного кримінального провадження, про те, що ОСОБА_13 розповідав ОСОБА_12, що першим наніс йому удар особа кавказької національності, так як її про це ніхто раніше в судовому засіданні не питав.

В судовому засіданні, що відбувалось 18.10.2016 року за участю потерпілої ОСОБА_4 та її представника, адвоката Кутько А.І., потерпіла ОСОБА_4 самовільно без дозволу головуючого судді залишила зал суду, зазначивши що не має наміру далі перебувати у залі судових засідань та являтися до суду, а тому у судових дебатах, проведених 18.10.2016 року особисто участь не приймала, думку про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 не висловлювала.

Свідок ОСОБА_12 допитана в судовому засіданні, суду пояснила, що ОСОБА_8 був її співмешканцем. 08.11.2014 року у вечірній час, приблизно о 20 год., ОСОБА_8 пішов за сигаретами до ларьку, що знаходиться біля будинку АДРЕСА_3, де вони проживали разом із ОСОБА_8. Потім вона вийшла на балкон шоб покурити. У цей час вона побачила ОСОБА_8 разом з знайомим ОСОБА_5. Вони спілкувались та йшли по тротуару у напрямку до 1 під'їзду будинку АДРЕСА_3. Вона живе у 4 під'їзді цього будинку на 5-му поверсі. В цей час у дворі будинку проходила молодь, 2 хлопця та дівчина. Це були обвинувачені. Один з них підійшов до ОСОБА_8 з ОСОБА_5 і запитав запальничку, що останні відповіли вона не чула, однак після цього вона почула звук «тупого удару», зайшла в квартиру, стала одягатися після чого одразу вибігла на вулицю. Це зайняло у неї хвилин вісім, однак точно сказати не може. На вулиці вона побачила, що один із хлопців сидить на комусь із потерпілих. ОСОБА_5 у білому светрі лежав біля дороги, а ОСОБА_8 між деревами. На даний час стверджує що саме ОСОБА_7 наносив удари ОСОБА_5. Вона стала кричати «що Ви робите». Далі вибігли сусіди, ОСОБА_5 забрала «швидка», яку викликали військові, а ОСОБА_8 вона з сусідами підняла та відвела додому. Ці хлопці пішли в сторону, а дівчина ще запитала чи живі потерпілі. Коли привела ОСОБА_8 додому він сказав їй що «малолітні» зовсім знахабніли, попросили підкурити та побили. Відповідаючи на питання суду та учасників процесу зазначила, що ОСОБА_8 їй сказав, що удар в голову йому наніс «абрек», так він називав осіб кавказької національності. В квартирі ОСОБА_8 свідомість не втрачав, казав, що у нього болить голова, вона думала, що все пройде і не викликала швидку. У нього було розбито обличчя та голова, вибито зуб. Вранці вона пішла на роботу та попросила сусідку доглянути ОСОБА_8, яка приблизно о 14 годині подзвонила їй та повідомила, що ОСОБА_8 стало гірше і вона викликала швидку та відвезли у лікарню, де ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер. В цей вечір ОСОБА_8 був тверезий, він вийшов у двір щоб купити у кіоску сигарет. Вона бачила як саме ОСОБА_7 наносив удари ОСОБА_5, а хлопець у куртці з капюшоном - ОСОБА_6, наносив удари ОСОБА_8. Через деякий час приїхали військові та привезли з собою ОСОБА_7, у якого було розбито лоб. Вони питали у неї чи цей хлопець бив потерпілих, на що вона відповіла їм що не пам'ятає. Вона дійсно такі покази в суді при першому розгляді даного кримінального провадження не давала, так як їй ніхто такі питання не задавав. Про свідка ОСОБА_9 під час судового розгляду даного кримінального провадження іншим суддею вона не повідомляла, чому не пояснила.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14, пояснила, вона працює продавцем у кіоску біля будинку АДРЕСА_3. 08.11.2014 року у вечірній час, приблизно о 20 год. - 21 год., вона знаходилась на роботі, в цей час до неї підійшли раніше незнайомі їй ОСОБА_7, який був одягнений у шкіряну куртку та ОСОБА_6, одягнений у куртку з капюшоном. Обвинувачені попросили у неї аптечку, на що вона сказала, що аптечки у неї в кіоску не має. У ОСОБА_7 на обличчі вона бачила тілесні ушкодження. Що і як трапилось вона не знає, бійки вона не бачила і не чула. Наступного дня їй стало відомо від ОСОБА_12, що її співмешканця ОСОБА_8 побили.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15, пояснив, що він проживає АДРЕСА_3 поверсі. 08.11.2014 року в вечірній час сусідка на ім'я ОСОБА_9 з 2 поверху, забігла до нього та кричала, що б'ють твоїх друзів. Він вийшов на вулицю, де метрів за 100 від його під'їзду на траві побачив ОСОБА_8, який лежав зігнувшись, а біля дороги лежав ОСОБА_5. На вулиці також знаходились ОСОБА_12, сусідка на ім'я ОСОБА_9 та його співмешканка ОСОБА_16. Він допоміг ОСОБА_8 піднятись з землі та провів його до квартири. ОСОБА_8 був у стані алкогольного сп'яніння, від нього було чути різкий запах алкоголю. Коли він пішов приїхали співробітники міліції, швидка та військові. Хто спричинив потерпілим тілесні ушкодження йому не відомо і він нікого не бачив. ОСОБА_8 йому нічого не розказував. Він завів ОСОБА_8 до нього в квартиру посадив на диван та пішов. Відповідаючи на питання суду зазначив, що він був раніше у квартирі на балконі сусідки на ім'я ОСОБА_9 з другого поверху, з якого місце події не видно.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що вона проживає АДРЕСА_3. 08.11.2014 року, приблизно о 21 годині вона вийшла на балкон, оскільки їй стало погано, в цей час почула шум бійки. Було темно, але вона побачила, що відбувалась бійка, всього було їх четверо, один бив одного, а другий іншого. Хто кого бив точно сказати не може, одного чоловіка витягнули на дорогу, та били ногами. В цей час між ними бігала дівчина, та намагалась зупинити бійку. Вона почала кричати, що зараз викличе міліцію. Потім вона зайшла до квартири, одягнулась та вийшла на вулицю, де побачила ОСОБА_12. Відповідаючи на питання суду зазначила, що вона не чула про що розмовляли хлопці. Бійка відбувалася біля її під'їзду, а ОСОБА_9 проживає через під'їзд від неї. Вона на балконі знаходилась близько 10 хвилин, і щоб хтось кричав з балкона окрім неї вона не чула. Бачила як чоловіків, що лежали били ногами, один хлопець бив ногами, який був вище. Зір у неї поганий, також там росте акація, однак силуети вона могла розрізнити.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду показала, що 08 листопада 2014 року близько 21 години до неї додому прибігла її сусідка ОСОБА_9 з криками «б'ють сусідів». Коли вони вийшли на вулицю вона побачила ОСОБА_8, який лежав на боку на землі без свідомості, вона привела його до тями, разом з іншими допомогла піднятись та відвести до квартири. Вона пропонувала йому поїхати до лікарні, однак той відмовився. Запаху алкоголю від нього вона не чула. Коли вона вела його по під'їзду він казав, що якісь хлопці попросила закурити та побили. Він не уточнював хто кому і куди наносив удари. Хто його побив не казав. У ОСОБА_8 були гематоми в потиличній частині голови, набряки очей, у ОСОБА_5 також була сильно розбита голова. Всі події відбувались між 1-м та другим під'їздом. Коли вона завела ОСОБА_8 до квартири ОСОБА_8 вже нічого не розповідав, вона посиділа з ним приблизно півгодини та пішла.

Свідок ОСОБА_9 допитана в судовому засіданні за клопотанням потерпілої ОСОБА_4 та її представника, адвоката кутько А.І., суду пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_3, яка розташована у 4-му під'їзді. 08 листопада 2014 року близько 20-21 години вона вийшла на балкон щоб покурити, де почула голос сусідів ОСОБА_8 та ОСОБА_5, які стояли біля 2-го підїзду. Потім вона побачила що повз них проходили обвинувачені ОСОБА_7, якого вона раніше бачила на кварталі та ОСОБА_6, якого вона впізнала в обличчя. Також з ними була дівчина. Один з хлопців сказав: «Дивись що зараз буде» , далі вони підійшли до ОСОБА_8 і ОСОБА_5, щось спитали, потім вона побачила, як ОСОБА_6, який був одягнений у куртку з капюшоном синього кольору наніс удар кулаком в голову ОСОБА_8 від чого останній упав, в цей момент підбіг ОСОБА_5 і ОСОБА_6 йому також також наніс удар кулаком в голову, від чого той упав на землю, після чого хлопці почали бити ОСОБА_8 та ОСОБА_5. ОСОБА_6 почав бити ОСОБА_5 ногами. Вона побігла до ОСОБА_12 та ОСОБА_16, однак ОСОБА_12 вдома не було. Коли вона вийшла на вулицю ОСОБА_12 була у дворі, хлопців уже не було. Вона з ОСОБА_12 підбігли до ОСОБА_8, який лежав на землі та був без свідомості, а ОСОБА_5 сидів біля бордюри та тримався за щелепу. Вона, ОСОБА_12, ОСОБА_16 та її співмешканець ОСОБА_15 підняли ОСОБА_8 та відвели його до квартири. ОСОБА_5 та ОСОБА_8 були тверезі, запаху алкоголю від них вона не чула. Відповідаючи на питання суду та учасників процесу зазначила, що їй було з балкону гарно все видно і дерева, які там ростуть їх не заважали. Обвинувачені били потерпілих ногами, ОСОБА_6 бив ногами, вона бачила його обув з залізними набойками на носках. Вона впізнала ОСОБА_6 так як він «не русский», впізнала його по голосу, сама з ним не спілкувалася, з ним спілкувалася її нерідна донька ОСОБА_18. Потерпілу ОСОБА_4 вона також знає. ОСОБА_12 наступного дня вона повідомила про те, що бачила. Під час досудового розслідування до слідчого її не викликали, однак після даних подій її допитували співробітники міліції.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_19, суду пояснив, що точну дату він не пам'ятає у зв'язку зі спливом часу, приблизно взимку 2014 року він разом зі своїм знайомим ОСОБА_20 знаходились біля кіоску, розташованого по кварталу Ленінського комсомолу в місті Лисичанску, де з двору будинку розташованого поруч з ларьком доносився шум бійки, хто кого бив вони не бачили. Через деякий час до ларька підійшли ОСОБА_6 зі ОСОБА_7, на обличчі яких вони побачили тілесні ушкодження. Обвинувачені спитали у продавця кіоску аптечку, після чого пішли. Він не помітив, щоб обвинувачені перебували у стані алкогольного сп'яніння.

Допитаний в судовому засіданні за клопотання сторони захисту свідок ОСОБА_20 суду пояснив що приблизно у жовтні-листопаді 2014 року він разом з ОСОБА_19 на автомобілі приїхали в район РТІ, де зупинились біля кіоску, розташованого по кварталу Ленінського комсомолу в місті Лисичанську, щоб випити кави. Перебуваючи біля кіоску вони чули шум бійки, хто з ким бився йому не відомо, потім до кіоску підійшли ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у яких на обличчі він побачив кров, вони попросили у продавця аптечку та пішли. Він не бачив, щоб обвинувачені перебували у стані алкогольного сп'яніння.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6, його вина у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України за вищевикладених у даному вироку обставин повністю підтверджується іншими безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами по даному кримінальному провадженню, а саме:

- рапортом оп.чергового Лисичанського МВ УМВС, зареєстрованого в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Лисичанського МВ ГУМВС № 8125 від 08.11.2014 року о 22 год. 25 хв., з якого вбачається, що в приймальний пункт ЦМЛ ім. Тітова «Радуга» був доставлений гр. ОСОБА_5, 1968 р.н., проживаючий за адресою: АДРЕСА_4, з діагнозом: ЗЧМТ, СГМ, закритий перелом кісток, множинні садна та удари голови, алкогольна інтоксикація. Нанесла тілесні ушкодження невідома особа. (том 1 а.с. 14);

- медичною довідкою, згідно з якою гр. ОСОБА_5, 1968 р.н., проживаючий за адресою: АДРЕСА_4, знаходиться у травматологічному відділенні ЦМЛ ім. Тітова з 09.11.2014р. з 00 год. 50 хв. з діагнозом: ЗЧМТ, СГМ, множинних забоїв м'яких тканей обличчя, двохсторонніх пароорбітальних синців, закритого перелому кісток носу зі зміщенням, садна правого ліктьового суглоба. (том 1 а.с. 15)

- медичною довідкою № 89 згідно з якою, гр. ОСОБА_5, 1968 р.н., проживаючий за адресою: АДРЕСА_4, знаходиться на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії ЦГБ м. Лисичанська з 10.11.2014 року з діагнозом: ЗЧМТ, СГМ, множинних забоїв м'яких тканей обличчя, двохсторонніх пароорбітальних синців, закритого перелому кісток носу зі зміщенням, садна правого ліктьового суглоба (том 1 а.с. 43);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.11.2014 року з фототаблицями до нього, проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_6, його захисника, понятих, судово-медичного експерта та статиста, згідно з яким ОСОБА_6 зупинився навпроти останнього під'їзду будинку АДРЕСА_3. За допомогою ОСОБА_21 продемонстрував, як чоловік невеликого зросту в ході сварки штовхнув його і як він відштовхнув вказаного чоловіка. Далі ОСОБА_6 за допомогою ОСОБА_21 показав, як до нього підбіг чоловік великого зросту та наніс йому один удар кулаком в область лоба, від чого ОСОБА_6 упав на газон, а вказаний чоловік сів на нього зверху та став наносити йому удари кулаками по обличчю. Далі ОСОБА_6 продемонстрував, що у відповідь наніс по обличчю чоловіка також три удари кулаком. Потім наблизився ОСОБА_7 та стягнув цього чоловіка з нього. Далі ОСОБА_6 відкотився в сторону і після відбіг в сторону та не бачив подальшої бійки. В ході досудового розслідування було встановлено, що чоловік високого зросту є ОСОБА_5, а чоловік низького зросту ОСОБА_8 (том 1 а.с. 100-105)

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.12.2014 року, зареєстрованого в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Лисичанського МВ ГУМВС № 8824 від 12.12.2014 року, згідно з яким від ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, повідомлено про те, що 08.11.2014 року о вечірню годину двоє невідомих йому осіб в районі буд. АДРЕСА_3 спричинили йому тілесні ушкодження, чим заподіяли шкоду його здоров'ю (том 1 а.с. 116)

- висновком судово - медичної експертизи № 269 від 05.12.2014 року, згідно з яким, при надходженні в травматологічне відділення 09.11.2014 року у гр. ОСОБА_5 були виявлені гематоми обличчя, зміщення спинки носа, асиметрія обличчя, садна правого ліктьового суглоба. 09.11.2014 року оглянутий ЛОР лікарем, виставлений діагноз: закритий перелом кісток носа зі зміщенням, викривлення носової перегородки. Перелом виличної кістки зліва. Носова кровотеча. 10.11.2014 року переведений до реанімаційного відділення з діагнозом: закрита черепно - мозкова травма. Забій головного мозку. Множинні забої м'яких тканин. Параорбітальної гематоми. Перелом кісток носа. Посттравматичний менінгіт. 10.11.2014 року оглянутий неврологом. Виставлений діагноз: Гостра черепно - мозкова травма побутова. Забій головного мозку тяжкого ступеня. Субарахноїдальний крововилив. Перелом основ черепа. Посттравматичний менінгоенцефаліт. При рентген обстеженні черепа 10.11.2014 року виявлено підозру на перелом кістки темної області. Посттравматичний гайморит. Перелом кісток носа зі зміщенням. 11.11.2014 року оглянутий нейрохірургом, виставлений діагнозом: гостра черепно - мозкова травма. Забій головного мозку ст. множинні переломи кісток лицьового черепа. Полісінусіт. Набряк речовини головного мозку. 13.11.2014 року оглянутий стоматологом. Виставлений діагноз: відкритий перелом верхньої щелепи по типу ЛЕ-Фор 2. 11.11.2014 року вироблено КТ дослідження головного мозку, висновок: КТ - ознаки змін в супараселлярної області справа (з урахуванням травми не можна виключити вклинення лобової частки великого мозку). Множинні осколкові переломи лицьового черепа з емфіземою очниць, в т.ч. підшкірної. Гемосінус. Забій м'яких тканин голови зліва. 21.11.2014 року виписаний з відділення, виставлений заключний клінічний діагноз: відкритий перелом верхньої щелепи по типу ЛЕ-Фор 2. Закрита черепно - мозкова травма. Струс головного мозку. Множинні забої м'яких тканин обличчя. Двостороння параорбітальна гематома. Закритий перелом кісток носа зі зміщенням. Садна правого ліктьового суглоба. Енцефалопатія 1 ст., помірний астеновегетативний синдром. Алкогольне сп'яніння. При експертизі гр. ОСОБА_5 05.12.2014 року будь - яких тілесних пошкоджень не виявлено. Утворилися ушкодження від взаємодії з тупими твердими предметами можливо в строк за обставин, зазначених у постанові, тобто 08.11.2014 року в результаті ударів нанесених руками, ногами. Ушкодження в області голови відносяться до категорій тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я, необхідності для повного одужання. Садна правого ліктьового суглоба відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. (том 1 а.с. 130-132);

-висновком судово - медичної експертизи № 286 від 16.12.2014 року, згідно з яким при надходженні в травматологічне відділення 09.11.2014 року у гр. ОСОБА_5 були виявлені гематоми обличчя, зміщення спинки носа, асиметрія обличчя, садна правого ліктьового суглоба. 09.11.2014 року оглянутий ЛОР лікарем, виставлений діагноз: закритий перелом кісток носа зі зміщенням, викривлення носової перегородки. Перелом виличної кістки зліва. Носова кровотеча. 10.11.2014 року переведений до реанімаційного відділення з діагнозом: закрита черепно - мозкова травма. Забій головного мозку. Множинні забої м'яких тканин. Параорбітальна гематома. Перелом кісток носа. Посттравматичний менінгіт. 10.11.2014 року оглянутий неврологом. Виставлений діагноз: гостра черепно - мозкова травма побутова. Забій головного мозку тяжкого ступеня. Субарахноїдальний крововилив. Перелом основ черепа. Посттравматичний менінгоенцефаліт. При рентген обстеженні черепа 10.11.2014 року виявлено підозру на перелом кістки темінної області. Посттравматичний гайморит. Перелом кісток носа зі зміщенням. 11.11.2014 року оглянутий нейрохірургом, виставлений діагнозом: гостра черепно - мозкова травма. Забій головного мозку ст. множинні переломи кісток лицьового черепа. Полісінусіт. Набряк речовини головного мозку. 13.11.2014 року оглянутий стоматологом. Виставлений діагноз: Відкритий перелом верхньої щелепи по типу ЛЕ-Фор 2. 11.11.2014 року вироблено КТ дослідження головного мозку, висновок: КТ - ознаки змін в супараселлярной області справа (з урахуванням травми не можна виключити вклинення лобової частки великого мозку). Множинні осколкові переломи лицьового черепа з емфіземою очниць, в т.ч. підшкірної. Гемосінус. Забій м'яких тканин голови зліва. 21.11.2014 року виписаний з відділення, виставлений заключний клінічний діагноз: відкритий перелом верхньої щелепи по типу ЛЕ-Фор 2. Закрита черепно - мозкова травма. Струс головного мозку. Множинні забої м'яких тканин обличчя. Двостороння параорбітальна гематома. Закритий перелом кісток носа зі зміщенням. Садна правого ліктьового суглоба. Енцефалопатія 1 ст., помірний астеновегетативний синдром. Алкогольне сп'яніння. При експертизі гр. ОСОБА_5 05.12.2014 року будь - яких тілесних ушкоджень не виявлено. Не виключається можливість того, що тілесні ушкодження виявлені при експертизі гр. ОСОБА_5 могли утворитися в строк і при обставинах зазначених підозрюваним ОСОБА_22 і ОСОБА_7 при проведенні слідчого експерименту 13.11.2014 року. Ушкодження в області голови виявлені при експертизи гр. ОСОБА_5 і, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, утворилися від сукупності ударів, нанесених гр. ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та як, згідно з протоколом відтворення удари в голову гр. ОСОБА_5 наносили, як ОСОБА_6, так і ОСОБА_7 (том 1 а.с. 140-141)

- з висновку судово- медичної експертизи № 253 від 13.11.2014 року на підставі судово-медичного дослідження ОСОБА_6, враховуючи обставини справи та відповіді на поставлені питання освідуваємого ОСОБА_6, який пояснив, що 8.11.14 року приблизно 19-20 годин на кварталі Ленінського комсомолу в районі РТІ побив один високий чоловік, який наніс удари рукою один раз в голову, а потім в область обличчя та підборідка вбачається, що при звертанні до травпункту 10.11.14 року ОСОБА_6 був встановлений діагноз : « Інфіковані садна області лоба, носа, обох нижніх кінцівок», які утворилися від взаємодії з твердими предметами можливо у строк та за обставин, вказаних потерпілим і відносяться до легких тілесних ушкоджень як в купі так і окремо.

Судом також досліджена медична довідка від 10.11.2014 року, складена відносно ОСОБА_6, згідно якої у останнього були виявлені наступні ушкодження: інфіковані садна в області лоба, носа, обох нижніх кінцівок (том 1 а.с.106) Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував факт перебування його у стані алкогольного сп'яніння, інші докази стороною обвинувачення щодо перебування ОСОБА_6 у стані алкогольного сп'яніння суду надані не були, враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що усі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого, суд вважає, що обставина перебування ОСОБА_6 у стані алкогольного сп'яніння, зазначена у зміненому обвинувальному акті не знайшла свого підтвердження в суді, а тому не може бути врахована при призначенні обвинуваченому ОСОБА_23 покарання.

Крім повного визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_7 у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що потягли смерть потерпілого ОСОБА_8 за обставин, викладених у даному вироку, повністю підтверджується іншими безпосередньо дослідженими доказами по даному кримінальному провадженню, а саме:

- рапортом ст. інспектора-чергового чергової частини ВМ № 2 Лисичанського МВ ГУМВС від 09.11.2014 року, зареєстрованого в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Лисичанського МВ ГУМВС № 8132/1086 від 09.11.2014 року, з якого вбачається, що на лінію 103 подзвонила невідома жінка та повідомила, що ОСОБА_24, що мешкає за адресою: АДРЕСА_6, побили невідомі. (лм 1 а.с. 6)

- рапортом оп. чергового Лисичанського МВ ГУМВС від 09.11.2014 року, зареєстрованого в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Лисичанського МВ ГУМВС № 8127 від 08.11.2014 року о 22 год. 32 хв., з якого вбачається, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, повідомив, що в районі диско-бару «Цунамі» на РТІ спричинені тілесні ушкодження невідомим (том 1 а.с. 10)

- медичною довідкою № 88 від 09.11.2014 року, згідно з якою ОСОБА_8 знаходиться на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії ЦМЛ м. Лисичанська з 08 год. 50 хв. з 09.11.2014 року з діагнозом: ЗЧМТ, забій головного мозку з переломом кісток, параорбітальна гематома зліва. (том 1 а.с. 42)

- рапортом оперативного чергового Лисичанського МВ ГУМВС від ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Лисичанського МВ ГУМВС № 8126 від ІНФОРМАЦІЯ_2 о 06 год. 40 хв., з якого вбачається, що у відділенні реанімації помер ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, доставлений у відділення 09.11.2014 року (том 1 а.с. 82)

- протоколом огляду трупа ОСОБА_8 від 11.11.2014 року з фототаблицями до нього, згідно з яким об'єктом огляду є труп ОСОБА_8, віком 42 роки, який знаходиться у приміщенні лікарні ЦМЛ ім. Тітова у м. Лисичанську. Труп знаходиться на койці у горизонтальному стані, ноги випрямлені, руки зогнуті у ліктьових суглобах. Труп знаходиться без одягу. На обличчі трупа виявлено синець лівого ока. В ході огляду трупа, лікар повідомив, що даний чоловік поступив до лікарні 09.11.2014 року о 08 год. 50 хв. з діагнозом ЗЧМТ, забій головного мозку важкого ступеню. Множинні забої м'яких тканин. Параорбітальної гематоми. Перелом кісток носа. Чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 02 год. 40 хв. Труп буде направлений у судово-медичну лабораторію. (том 1 а.с. 83-87)

- протоколом слідчого експерименту від 13.11.2014 року з фототаблицями до нього, проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_7,його захисника, судово - медичного експерта, двох понятих, статиста, згідно з яким ОСОБА_7 запропонував пройти за ним та пішов по тротуару вздовж будинку АДРЕСА_3. Зупинившись біля лавки, що розташована праворуч останнього під'їзду будинку № 22, ОСОБА_7 вказав на місце, де між ОСОБА_6 та невідомим чоловіком невеликого зросту виникла сварка. Далі ОСОБА_7 вказав на місце на газоні, пояснивши, що він побачив, як зверху на ОСОБА_6 сидить та б'є його чоловік громіздкої статури, тоді він підбіг до них та завдав чоловікові удари в голову правою ногою. Від удару чоловік упав вбік, а в цей час до нього (ОСОБА_7) підбіг чоловік невеликого зросту. Далі ОСОБА_7 за допомогою статиста продемонстрував як і куди чоловік завдав йому удари, а саме: кулаком в ліву частину голови. Далі ОСОБА_7 пояснив, що він у відповідь завдав чоловіку удар в область челюсті кулаком правої руки, що ОСОБА_7 продемонстрував за допомогою статиста. Далі ОСОБА_7 пояснив, що бійка закінчилася і він з ОСОБА_6 пішли в бік кафе «Цунамі». В ході досудового розслідування встановлено, що чоловік високого зросту є ОСОБА_5, а чоловік низького зросту ОСОБА_8 (том 1 а.с.95-99)

- висновком судово - медичної експертизи № 493 від 13.11.2014 року, згідно з яким, при надходженні в реанімаційне відділення 09.11.2014 року у гр. ОСОБА_8, було виявлено параорбітальная гематома зліва. 09.11.2014 року оглянутий травматологом, виставлений діагноз: закритий перелом темної кістки зліва. Параорбітальная гематома зліва. Забій головного мозку. Мозкова кома. При рентген обстеженні 09.11.2014 року виявлено перелом лівої тім'яно - скроневої області зліва. 10.11.2014 року оглянутий неврологом. Виставлений діагноз: закрита черепно-мозкова травма (побутова). Забій головного мозку важкого ступеня. САК. Перелом кісток склепіння черепа. 11.11.2014 року виставлений посмертний заключний клінічний діагноз: закрита черепно - мозкова травма, перелом кісток склепіння черепа. Множинні внутрішньо мозкові гематоми, забій головного мозку важкого ступеня. САК. Параорбітальная гематома зліва. Мозгова кома 3 ст. Набряк - набухання речовини головного мозку. Набряк легенів. При дослідження трупа ОСОБА_8 в морзі 11.11.2014 року було виявлено: при зовнішньому дослідженні - параорбітальна гематома зліва, садна голови. При внутрішньому дослідженні - кровопідтік м'яких тканин голови, перелом кісток основи черепа зліва, крововилив під м'які і тверду мозкові оболонки, субдуральна гематома зліва 200 см. куб. Утворились пошкодження від взаємодії з тупими твердими предметами, можливо в строк, зазначений у постанові, тобто 08.11.2014 року, і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Смерть гр. ОСОБА_8 настала від закритої черепно - мозкової травми з переломом кісток підстав черепа, крововиливами під оболонки головного мозку, ускладнилася здавлюванням речовини головного мозку субдуральною гематомою. (том 1 а.с. 133-135)

- висновком судово - медичної експертизи № 493/1 додаткова від 16.12.2014 року, згідно з яким, при надходженні в реанімаційне відділення 09.11.2014 року у гр. ОСОБА_8, було виявлено параорбітальная гематома зліва. 09.11.2014 року оглянутий травматологом, виставлений діагноз: закритий перелом темної кістки зліва. Параорбітальная гематома зліва. Забій головного мозку. Мозкова кома. При рентген обстеженні 09.11.2014 року виявлено перелом лівої тім'яно - скроневої області зліва. 10.11.2014 року оглянутий неврологом. Виставлений діагноз: Закрита черепно-мозковий травма (побутова). Забій головного мозку важкого ступеня. САК. Перелом кісток склепіння черепа. 11.11.2014 року виставлений посмертний заключний клінічний діагноз: Закрита черепно - мозкова травма. перелом кісток склепіння черепа. Множинні внутрішньо мозкові гематоми, забій головного мозку важкого ступеня. САК. Параорбітальная гематома зліва. Мозгова кома 3 ст. Набряк - набухання речовини головного мозку. Набряк легенів. При дослідження трупа ОСОБА_8 в морзі 11.11.2014 року було виявлено: при зовнішньому дослідженні - параорбітальная гематома зліва, садна голови; при внутрішньому дослідженні - кровоподтечность м'яких тканин голови, перелом кісток основи черепа зліва, крововилив під м'які і тверду мозкові оболонки субдуральна гематома зліва 200 см. куб. Не виключається можливість утворення ушкоджень, виявлених при експертизі трупа гр. ОСОБА_8 в строк і при обставинах указаних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 при проведенні слідчого експерименту 13.11.2014 року. Пошкодження в області голови виявлені при експертизі трупа гр. ОСОБА_8 які призвели до його смерті утворилися від удару (ударів), нанесеного гр. ОСОБА_7 так як згідно з протоколом слідчого експерименту гр. ОСОБА_6 ударів в область голови гр. ОСОБА_8 не завдавав. (том 1 а.с. 137-138)

- з висновку судово- медичної експертизи № 254 від 13.11.2014 року на підставі судово-медичного дослідження ОСОБА_7, враховуючи обставини справи та відповіді на поставлені питання освідуваємого ОСОБА_7, який пояснив, що 8.11.14 року приблизно о 21 годині побив один раніше незнайомий йому чоловік, ударив 2 раза кулаком, в руці якби то нічого не було, наніс удар в область носа і в область лівого віска, вбачається, що при зверненні до травпункту 10.11.14 року ОСОБА_7 був встановлений діагноз : « Інфіковані садна області правої брови,лоба, волосистої частини голови, спини справа, лівої голені у стадії епітелізації. При експертизі виявлені садна в ділянці носа, волосистої частини голови. Дані тілесні ушкодження утворилися від взаємодії з твердими предметами, можливо в строк та за обставин, вказаних потерпілим. Вищевказані тілесні ушкодження, як в купі, так і окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень. (том 1 а.с.142)

Судом також досліджена медична довідка від 08.11.2014 року, складена о 23 год. 30 хв. відносно ОСОБА_7, згідно якої у останнього були виявлені тілесні ушкодження, відомості про перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння відсутні (том 1 а.с.62) Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував факт перебування його у стані алкогольного сп'яніння, інші докази стороною обвинувачення щодо перебування у стані алкогольного сп'яніння суду надані не були, враховуючи вимоги ст..62 Конституції України про те, що усі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого, суд вважає, що обставина перебування ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'яніння, зазначена у зміненому обвинувальному акті не знайшла свого підтвердження в суді, а тому не може бути врахована судом при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання.

З метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду даного кримінального провадження суд неодноразово відкладав розгляд даного кримінального провадження з метою організації та забезпечення явки до суду свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_26 однак згідно наданих додументів на виконання ухвали суду про привід останніх, вбачається що ОСОБА_26 та ОСОБА_25 за вказаними у матеріалах кримінального провадження адресами не проживають та перебувають за межами України, що унеможливлювало їх явку до суду.

Учасники процесу не заперечували проти розгляду даного кримінального провадження за відсутністю вказаних свідків за таких обставин.

Оцінюючи зібрані по даному кримінальному провадженні докази суд враховує вимоги ч. 1 ст. 337 КПК України відповідно до яких, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного у обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Враховуючи вимоги ч. 1 та ч. 3 ст. 337 КПК України суд не приймає до уваги і не покладає в основу обвинувачення покази потерпілої ОСОБА_4 в тій частині, що ОСОБА_12 їй по телефону розповіла, що ОСОБА_8 їй повідомив, що першим йому удар наніс особа кавказької національності і розцінює їх як спосіб збільшити обсяг висунутого обвинувачення обвинуваченого ОСОБА_6, яке було змінено прокурором відповідно до ст. 338 КПК України. При цьому будучи допитана в судовому засіданні зазначила, що дійсно не розповідала під час першого розгляду судом даного кримінального провадження, про те, що ОСОБА_8 розповідав ОСОБА_12, що першим наніс йому удар особа кавказької національності, посилаючись на те, що раніше в судовому засіданні її ніхто про це не питав.

Суд також ставиться критично до показів свідка ОСОБА_12, співмешканки ОСОБА_8, який є братом потерпілої ОСОБА_4, в тій частині, що на даний час вона впевнена, що саме ОСОБА_7 наносив удари ОСОБА_5, а ОСОБА_8 після того як вона відвела його додому повідомив їй про те, що першим удар в голову йому наніс особа кавказької національності, а вона особисто бачила як саме ОСОБА_7 наносив удари ОСОБА_5, а хлопець у куртці з капюшоном - ОСОБА_6, наносив удари ОСОБА_8, а раніше протягом судового провадження при першому її допиті в суді вони давала інші покази, посилаючись на те, що в неї також ніхто про це не питав, оскільки покази свідка ОСОБА_12 в цій частині не узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження і виходять за межі, зміненого прокурором обвинувачення в суді та погіршують становище обвинувачених.

З вищенаведених підстав суд також не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_9, допитаної в судовому засіданні за клопотанням потерпілої ОСОБА_4, і оцінює їх критично, оскільки дані покази відносяться до раніше пред'явленого обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КК України, яке було змінено прокурором в суді, при цьому як зазначила сама свідок ОСОБА_9 про неї, як про можливого свідка під час досудового розслідування так і під час першого судового розгляду даного кримінального провадження потерпілій ОСОБА_4 і свідку ОСОБА_12 було відомо, однак останні клопотань про її виклик до слідчого або суду під час першого розгляду даного кримінального провадження не заявляли. Крім того покази свідка ОСОБА_9 про те, що вона знаходилась на балконі своєї квартири, розташованої у 4-му під'їзді будинку АДРЕСА_3, звідки спостерігала за подіями які відбувались з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 між 1-м та 2-м під'їздами даного будинку, при цьому чула розмову між ними та обвинуваченими, повністю спростовуються показами свідка ОСОБА_15, який є незацікавленою особою в результатах даного кримінального провадження і будучи попередженим про кримінальну відповідальність, відповідаючи на питання суду зазначив, що він був в квартирі ОСОБА_9, а також на її балконі, звідки не може бути видно місця події.

Суд, приймаючи як доказ протокол проведення слідчого експерименту від 13.11.2014 року року за участю ОСОБА_7, вважає, що під час даної слідчої дії ОСОБА_7, вказуючи на нанесення ним тільки одного удару кулаком правої руки в область челюсті ОСОБА_8 намагався на той час зменшити свою провину у скоєному злочині, однак в судовому засіданні кількість ударів, нанесених ним ОСОБА_8, зазначених у зміненому обвинувальному акті не спростовував, що свідчить про його каяття.

Аналізуючи надані суду сторонами кримінального провадження докази суд також керується приписами ч. 2 ст. 416 КПК України, відповідно до якого при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Згідно ухвали апеляційного суду Луганської області від 17 серпня 2015 року вирок суду було скасовано у зв'язку з необхідністю посилення покарання обвинуваченому ОСОБА_7, при цьому питання про необхідність застосування закону України про більш тяжке кримінальне правопорушення апеляційним судом не ставилось.

За таких обставин суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, доведена повністю, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України.

Оцінюючи суб'єктивне ставлення обвинуваченого ОСОБА_7 до наслідків його дій, суд враховує сукупність всіх обставин вчиненого злочину, а саме, спосіб нанесення тілесних ушкоджень, їх характер та локалізацію, причину припинення злочинних дій, поведінку як обвинуваченого, так і потерпілого до моменту вчинення злочину, їх стосунки, та приходить до висновку, що спричинення смерті потерпілого ОСОБА_8 не охоплювалось умислом обвинуваченого.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові № 5-25кс15 від 07 травня 2015 року, відповідно до якого склад злочину, передбаченого частиною другою статті 121 КК, належить до особливих (складних) злочинів і виділений законодавцем в окремий вид необережного заподіяння смерті, оскільки за своєю суттю, природою речей заподіяння смерті відбувається єдиним засобом - завданням тілесних ушкоджень. Суд зазначив, що, вчиняючи умисний злочин із матеріальним складом, особа інколи приводить у рух певні сили, які поза межами її волі тягнуть настання додаткових більш тяжких, не бажаних наслідків. Ці наслідки, які перетворюють простий склад у кваліфікований, інкримінуються їй лише за умови встановлення щодо них (наслідків) необережної вини.Складність об'єктивної сторони зазначеного злочину полягає в тому, що передбачене законом умисне діяння спричиняє два різних похідних наслідків: первинний із них (найближчий) - тяжкі тілесні ушкодження (обов'язкова ознака об'єктивної сторони), які перебувають у необхідному причинному зв'язку із наслідками вторинними (віддаленими) -смертю потерпілої особи (кваліфікуюча ознака). У цьому злочині згідно із законом і щодо діяння, і щодо першого, обов'язкового, наслідку суб'єктивна сторона виражається в умислі (прямому чи непрямому), а відносно другого (кваліфікованого) наслідку - тільки в необережності (самовпевненості чи недбалості). У цілому цей злочин визнається умисним, бо саме умисне ставлення до діяння і найближчого наслідку визначає спрямованість злочину, його суспільну небезпечність.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8, доведена повністю, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 121 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який не працює, інвалідом не являється, є студентом ДВНЗ «Лисичанський нафтохімічний технікум», на обліку у наркологічному диспансері ЦМЛ іт. Титова м. Лисичанська не числиться, під диспансерним спостереженням у лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий;

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини та щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданої злочином шкоди.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи: тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, яке відповідно до ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю, а також вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з врахуванням обставин вчинення обвинуваченим злочину а також наявністю тяжких наслідків від вчиненого злочину суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 можливе лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі.

При цьому, суд, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, беручи до уваги щире каяття обвинуваченого, його поведінку до та після вчинення злочину,добровільне часткове відшкодування завданої злочином шкоди, а також відомості про його репутацію, який має постійне місце проживання, на момент інкримінованого йому злочину навчався у ДВНЗ «Лисичанський нафтохімічний технікум», за місцем навчання характеризується позитивно (том 2 а.с.78), у побуті характеризується задовільно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 вважає необхідним і достатнім для досягнення цілей покарання, у тому числі виправлення обвинуваченого, а також необхідного превентивного ефекту в сучасних умовах, призначити ОСОБА_7 мінімальну міру покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 121 КК України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування вимог ст. 69 КК України судом не встановлено.

Підстав для зміни запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7, обраного, відповідно до ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 10 листопада 2014 року ( том 1 а.с. 78), суд не вбачає.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 слід обчислювати з моменту ухвалення вироку, тобто з 20 жовтня 2016 року.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, тобто з моменту обрання запобіжного заходу - з 10.11.2014 року до моменту постановлення вироку, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавленні волі.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який не працює, інвалідом не являється, навчається на 1-му курсі ПТУ № 94 міста Лисичанська, на обліку у наркологічному диспансері ЦМЛ іт. Титова м. Лисичанська не числиться, під диспансерним спостереженням у лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий;

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання вини, добровільне відшкодування завданої злочином шкоди.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 згідно зі ст.67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, обставин вчиненого обвинуваченим злочину, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 122 КК України, що є найбільш суворим видом покарання за вчинений злочин, оскільки останній, вчинив умисний злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості проти здоров'я потерпілого, яке відповідно до ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що його обтяжують, визнання вини та щире каяття винного, добровільне відшкодування завданої злочином майнової та моральної шкоди потерпілому ОСОБА_5, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, а також те, що за місцем проживання обвинувачений ОСОБА_6 характеризується задовільно, має постійне місце проживання, навчається, вперше притягується до кримінальної відповідальності, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_5, який на призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 суворого виду покарання не наполягав суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_6 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_5 не заявлений у зв'язку з повним відшкодуванням завданої шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4за її заявою ухвалою Лисичанського міського суду від 06 травня 2016 року було залишено без розгляду, що не позбавляє права останньої звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи питання про заявлений прокурором в інтересах держави в особі Лисичанської комунальної лікувальної профілактичної установи «Центральна міська лікарня ім. Титова» цивільний позов про стягнення коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_5 та померлого ОСОБА_8 (том 2 а.с.75-77) суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 ЦПК України, цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Як вбачається з цивільного позову, прокурор просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави в особі Лисичанської комунальної лікувальної профілактичної установи «Центральна міська лікарня ім. Титова» витрати на лікування ОСОБА_5, у сумі 1495 гривень 44 копійки на розрахунковий рахунок № 31410544700051 в банку ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу 24060300, та з ОСОБА_7 на користь держави в особі Лисичанської комунальної лікувальної профілактичної установи «Центральна міська лікарня ім. Титова» витрати на лікування ОСОБА_8, у сумі 299 гривень 60 копійок на розрахунковий рахунок № 31410544700051 в банку ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013. Код платежу 24060300.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні заявлений цивільний позов визнав, проти його задоволення не заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні заявлений цивільний позов визнав повністю, проти його задоволення не заперечував.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги прокурора в інтересах держави в особі Лисичанської комунальної лікувальної профілактичної установи «Центральна міська лікарня ім. Титова» про стягнення матеріальної шкоди, викладені у позовній заяві, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки винність обвинувачених ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачена ч. 1 ст. 122 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, суд вважає встановленою у судовому засіданні і доведеною повністю, а сума коштів, витрачених на лікування ОСОБА_8 у розмірі 229 гривень 60 копійок та на лікування потерпілого ОСОБА_5 у розмірі 1495 гривень 44 копійки, підтверджені довідками з розрахунком вартості лікування, надані суду і наявні в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази та процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-370 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 76 КК України покласти на нього наступні обов'язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити попередній - у виді тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з 20 жовтня 2016 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного обвинуваченому за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення з моменту взяття під варту - з 10 листопада 2014 року до моменту ухвалення вироку, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавленні волі.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави в особі Лисичанської комунальної лікувальної профілактичної установи «Центральна міська лікарня ім. Титова» ( код ЕДРПОУ 05401658, МФО 804013, розрахунковий рахунок 31410544700051, код платежу 24060300), витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_5 в сумі 1495 (одна тисяча чотириста дев'яносто п'ять) гривень 44 копійки.

Стягнути зі ОСОБА_7 на користь держави в особі Лисичанської комунальної лікувальної профілактичної установи «Центральна міська лікарня ім. Титова» ( код ЕДРПОУ 05401658, МФО 804013, розрахунковий рахунок 31410544700051, код платежу 24060300), витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_8 у сумі 299 (двісті дев'яносто дев'ять) гривень 60 копійок.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_7, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення прокурору, обвинуваченим та направити потерпілим в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова