Справа № 569/12705/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2016 року м.Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Першко О.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, в якомупросить суд зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії згідно із Законом України «Про державну службу», починаючи з 01 жовтня 2016 року, виходячи із 90 % від заробітної плати у сумі 8392,56 грн., що значиться в довідці №12-45/157 від 25 серпня 2016 року, виданої Головним управлінням статистики у Рівненській області.

Свій позов мотивує тим, що перебуває на обліку в Рівненському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» пенсію державного службовця, яка обчислюється виходячи з 90 % заробітної плати працюючого державного службовця. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 було підвищено посадові оклади працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, в тому числі державним службовцям Головного управління статистики у Рівненській області. 20 вересня 2016 року  він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії та надав довідку встановленого зразка, в якій відображена заробітна плата за посадою заступника начальника управління Головного управління статистики у Рівненській області в розмірі 8392,56 грн. станом на 01 грудня 2015 року. Листом від 23 вересня 2016 року № 820/10 відповідачем було відмовлено йому в проведенні перерахунку пенсії з мотивів скасування п.5 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року з 1 червня 2015 року норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу». Вважає такі дії відповідача неправомірними.     

Ухвалою суду від 11 жовтня 2016 року відкрито скорочене провадження у справі.

У відповідності до ст. 183-2 КАС України відповідач надав суду заперечення проти позову, відповідно до змісту яких заперечує проти позову у повному обсязі та просить призначити справу до розгляду в загальному порядку та відмовити у задоволенні позову,так як згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу». Тобто, пенсії визначені в порядку та на умовах даного Закону не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються. Крім того, просить постановити ухвалу про звернення Рівненського міського суду до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень п.5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII в частині скасування порядку призначення та перерахунку пенсії державним службовцям; зупинити провадження до розгляду Верховним Судом України вказаного подання.

Дослідивши матеріали справи, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, надані суду заперечення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.  

Судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що позивач перебуває на обліку та отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-XII в Рівненському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області. Розмір пенсії позивача складає 90 відсотків заробітної плати державного службовця.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року, яка набрала чинності з 15.12.2015 року та застосовується з 01.12.2015 року, збільшено посадові оклади працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, в тому числі державним службовцям Головного управління статистики у Рівненській області, де працював позивач на момент виходу на пенсію.

20 вересня 2016 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про перерахунок пенсії із більшого заробітку.

Відповідно до довідки про заробітну плату за посадою заступника начальника управління Головного управління статистики у Рівненській області, з якої позивачу призначено пенсію, розмір заробітної плати для перерахунку пенсії з 01.12.2015 року становить 8392,56 грн.

Відповідно до письмової відповіді відповідача від 23 вересня 2016 року № 820/10, позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213 з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу» і з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеним законом, не призначаються, раніше призначені не перераховуються, а також що постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», виключено пункт 4 у Постанові КМУ від 31.05.2000 року № 865, де було визначено порядок здійснення перерахунку призначених пенсій державних службовців.

Згідно ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак є підставою для задоволення адміністративного позову.

Частина третя статті 22 Конституції України забороняє звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

За положеннями ч.1 ст.8 та ч.1 ст.58 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» ( в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв’язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» передбачено, що умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсії» встановлено порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця.

Згідно із пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 (в редакції до 01.12.2015 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій проводиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується Правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям дає підстави для перерахунку пенсій особам, що отримують пенсії як державні службовці.

Отже, позивач набув право на перерахунок пенсії згідно статті 37-1 Закону України «Про державну службу» на підставі наданої довідки №12-45/157 від 25 серпня 2016 року, виданої Головним управлінням статистики у Рівненській області.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 9 грудня 2015 року № 1013 виключено пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865, а пункт 5 викладено у новій редакції.

Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії постановою Кабінету Міністрів України № 865 не було визначено порядку перерахунку пенсії державного службовця. Кабінетом Міністрів України не виконано покладеного на нього обов’язку щодо визначення порядку перерахунку пенсії і на час розгляду справи в суді.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 27 травня 2013 року у справі «Суханов та Ільченко проти України», першим і найголовнішим правилом статті 1 ОСОБА_2 протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в «інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов’язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар. Більш того, Європейський Суд вказав, що Кабінет Міністрів України мав визначити розмір надбавки до пенсії, однак, жодного рішення з цього приводу прийнято не було. Таким чином, у даному випадку відмова держави здійснити певні дії становила втручання в права заявників, передбачені ст.1 ОСОБА_2 протоколу, так як заявники мали «законне сподівання» на перерахунок пенсії. Подібна бездіяльність з боку Уряду України була кваліфікована Європейським судом з прав людини як порушення майнового інтересу заявника, передбаченого статтею 1 ОСОБА_2 протоколу до Конвенції (параграфи 51-56) та потягнула за собою стягнення на користь заявників справедливої сатисфакції.

Аналогічну правову позицію Європейського суду з прав людини також викладено й у справі «Будченко проти України», в якій Суд вказав, що Уряд України повинен запровадити правові механізми, необхідні для реалізації прав громадян на соціальні пільги, у тому числі на які мав право заявник.

Згідно із п.23 рішення «Кечко проти України» від 8 листопада 2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Вважаю, що відсутність встановлених Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.

Крім того, не заслуговують на увагу покликання відповідача на те, що станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії набув чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у пункті 5 Прикінцевих положень якого зазначено про скасування норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України, зокрема, «Про державну службу», у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону про призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, оскільки вказані вище положення стосуються призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.  

Таким чином, оскільки позивач звернувся до відповідача щодо перерахунку вже призначеної йому пенсії, то будь-які законодавчі зміни, які звужують зміст та обсяг прав окремої категорії громадян, не можуть застосовуватися до тих осіб, які до набрання чинності цих змін вже набули в законний спосіб певні, гарантовані державою права та свободи, в тому числі і право на пенсію державного службовця в передбаченому на час призначення пенсії розмірі.

Згідно із правилами ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п’ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 20 вересня 2016 року, отже, перерахунок пенсії слід здійснити з 01 жовтня 2016 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок призначеної йому пенсії державного службовця з 01 жовтня 2016 року в зв'язку з підвищенням заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Відмова відповідача у здійсненні такого перерахунку та виплаті пенсії в підвищеному розмірі не ґрунтується на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону, дії його в часі та обставинах справи, а тому є неправомірною.

Таким чином, позовна вимога щодо зобов’язання здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії державного службовця в зв'язку з підвищенням заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі підлягає до задоволення.

Крім того, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача щодо розгляду справи у загальному порядку з огляду на те, що скорочений порядок розгляду адміністративних справ щодо пенсійних виплат визначений п.2 ч.1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

На розгляді справи у скороченому провадженні наполягав і позивач у адміністративному позові.

У свою чергу відповідач в обґрунтування своєї позиції щодо позбавлення права відповідача можливості звернутися до касаційного суду у випадку задоволення позову, розглянутого у скороченому провадженні, покликається на рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2000 року у справі ОСОБА_3 проти Іспанії. Суд не погоджується з такою позицією, оскільки Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини націлена саме на захист інтересів особи від неправомірного втручання держави, а не навпаки.

Крім того, у відповідності до ч.4  ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, оцінюючи повідомлені позивачем у позові та відповідачем у запереченнях обставини, вважає їх достатніми для прийняття законного рішення у скороченому провадженні та не бачить підстав для виклику осіб та проведенні судового засідання за загальними правилами КАС України.

Щодо клопотання відповідача в частині постановлення ухвали про звернення Рівненського міського суду до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень п.5 розділу Ш Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII в частині скасування порядку призначення та перерахунку пенсії державним службовцям та зупинення провадження по даній справі, вважаю його таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 551,20 грн. (а.с.1).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.158-163,167,183-2, 185-186,254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії – задовольнити повністю.

Зобов’язати Рівненське об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської областіздійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-XII починаючи із 01 жовтня 2016 року, виходячи із 90 % від заробітної плати у сумі 8392,56 грн., що значиться в довідці №12-45/157 від 25 серпня 2016 року, виданої Головним управлінням статистики у Рівненській області.

Стягнути з бюджетних асигнувань Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської областіна користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 551 (п’ятсот п’ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Допустити постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.     

Суддя Рівненського

міського суду                                                      ОСОБА_2