Ухвала

іменем україни

25 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Крещенка А. М.,

суддів: Фурика Ю. П., Пузиревського Є. Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Гапона В. О.,

прокурора Тридуба М. С.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

переглянула в судовому засіданні вирок Київського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 08 червня 2016 року за касаційною скаргою та доповненнями до неї захисника ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2

Зазначеним вироком, залишеним без зміни судом апеляційної інстанції,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. МалаПерещепина, Новосанжарського району, Полтавської області, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК,

засуджено за ч. 3 ст. 365-2 КК до покарання у виді штрафу з урахуванням ч. 2 ст. 53 КК у розмірі майнової шкоди, що становить 471 400 447 грн., з позбавленням права займати посади, пов'язані із здійсненням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій підприємств усіх форм власності на строк 3 роки та із конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «БК Букрос» у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 471 400 447 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення будівельно-технічних та судово-економічної експертизи на загальну суму 31 180,5 грн.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він, маючи ліцензію арбітражного керуючого № 600827 серії АВ від 15.06.2012 року, видану згідно наказу Міністерства юстиції України від 05.06.2012 року № 824/5, будучи призначеним, відповідно до постанови господарського суду міста Полтави від 04.12.2012 року у справі №18/257 ліквідатором боржника Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" (ідентифікаційний код 00143136, 36000, м. Полтава, вул. Монастирська, 12), та наділеним повноваженнями керівника (органів управління) банкрута, в тому числі з управління та розпорядження майном банкрута, реалізації майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто виконуючи адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, в період ліквідаційної процедури з 04.12.2012 р. до 19.03.2013 р. всупереч цілям та завданням із здійснення заходів щодо задоволення в порядку вказаного Закону вимог кредиторів шляхом продажу майна боржника, заради досягнення і вирішення яких він ними наділений, попри покладені на нього обов'язки при реалізації своїх прав та обов'язків діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів, додержуватися вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" від 07.04.2011 року № 3206-VI щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків (пожертв), діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою надання неправомірної вигоди для ТОВ "Інвест-Нафтогазвидобування" у вигляді набуття за договором купівлі-продажу даною юридичною особою права власності на 12 свердловин за ціною в 852500 грн., яка є нижчою станом на 01.03.2013 за мінімальну ринкову на 471400447 грн.

Так, 01.03.2013 року, точний час слідством не встановлено, ОСОБА_5, перебуваючи в м. Києві за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Марини Раскової, будинок 23, офіс 216, уклав шляхом підписання від імені ВАТ "Бурова компанія "Букрос" (Продавець) з директором ТОВ "Інвест-Нафтогазвидобування" (Покупець) ОСОБА_6 договір купівлі-продажу індивідуально-визначеного майна, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві індивідуально-визначене майно:

- свердловину № НОМЕР_1 "Тищенківська" (Полтавська обл., Шишацький район) за ціною в 73000 грн. без ПДВ, при її мінімальній ринковій ціні в 40889810 грн.

- свердловину НОМЕР_2 "Славківська" (Полтавська обл.., Решетилівський район) за ціною в 74200 грн. без ПДВ, при її мінімальній ринковій ціні в 41076406 грн.,

- свердловину НОМЕР_3 "Шкурупіївська" (Полтавська обл., Решетилівський район) за ціною в 72800 грн. без ПДВ, при її мінімальній ринковій ціні в 38876882 грн.,

- свердловину НОМЕР_4 "Шкурупіївська" (Полтавська обл., Решетилівський район) за ціною в 71900 грн. без ПДВ при її мінімальній ринковій ціні в 40278211 грн.,

- свердловину НОМЕР_5 "Тищенківська" (Полтавська обл., Шишацький район) за ціною в 66700 грн. без ПДВ, при її мінімальній ринковій ціні в 38669290 грн.,

- свердловину НОМЕР_6 "Новогригоріївська" (Полтавська обл., Машівський район) за ціною в 58900 грн. без ПДВ, при її мінімальній ринковій ціні в 34524398 грн.,

- свердловину № 107 "Кошевойська" (Полтавська обл., Миргородський район) за ціною в 73100 грн. без ПДВ, при її мінімальній ринковій ціні в 38981017 грн.,

- свердловину НОМЕР_7 "Сорочинська" (Полтавська обл., Миргородський район) за ціною в 73000 грн. без ПДВ, при її мінімальній ринковій ціні в 38030260 грн.,

- свердловину НОМЕР_8 "Краснознамянська" (Полтавська обл., Гадяцький район) за ціною в 67700 грн. без ПДВ, при її мінімальній ринковій ціні в 38367470 грн.,

- свердловину НОМЕР_9 "Краснознамянська" (Полтавська обл., Гадяцький район) за ціною в 72200 грн. без ПДВ, при її мінімальній ринковій ціні в 38087323 грн.,

- свердловину НОМЕР_10 "Краснознамянська" (Полтавська обл., Гадяцький район) за ціною в 74900 грн. без ПДВ, при її мінімальній ринковій ціні в 45383342 грн.,

- свердловину НОМЕР_11 "Клинсько-Краснознаменська" (Полтавська обл., Гадяцький район) за ціною в 74100 грн. без ПДВ, при її мінімальній ринковій ціні в 39088538 грн., а покупець зобов'язується прийняти зазначені об'єкти і сплатити продавцеві договірну ціну за них.

На виконання умов Договору купівлі-продажу індивідуально-визначеного майна від 01.03.2013 року того ж дня в той же час за вищевказаною адресою ОСОБА_2 від імені ВАТ "Бурова компанія "Букрос" (Продавець), ОСОБА_6 від імені ТОВ "Інвест-Нафтогазвидобування" (Покупець) підписаний акт приймання-передачі майна від 01.03.2013 року - таким чином відбулася фактична передача майна, що було предметом купівлі - продажу. 22.03.2013 року ТОВ "Інвест-Нафтогазвидобування" перераховано на рахунок ВАТ "Бурова компанія "Букрос" № 26002160939 в ПАТ "Мегабанк" оплату за майно в розмірі 852500 грн. згідно договору купівлі-продажу індивідуально-визначеного майна від 01.03.2013 року.

Таким чином за даним договором відчужено 12 свердловин за загальною ціною в 852500 грн. без ПДВ, при мінімальній ринковій вартості даного майна на час укладення договору в розмірі 472252947 грн., з огляду на що ТОВ "Інвест-Нафтогазвидобування" одержано неправомірну вигоду у вигляді набуття права власності на 12 свердловин за ціною на 471400447 грн. нижче за мінімальну ринкову, а для ВАТ "Бурова компанія Букрос" спричинено тяжкі наслідки у вигляді майнової шкоди в розмірі 471400447 грн., що в 821971 раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, посилаючись на істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок суворості, порушує питання про скасування судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_2 незаконно засуджено за ч. 3 ст. 365-2 КК, оскільки в його діях відсутній склад даного злочину, а також одна з вказаних кваліфікуючих ознак - спричинення тяжких наслідків у вигляді заподіяння збитків ВАТ «БК Букрос», яке не втрачало право власності на свердловини. Стверджує, що через укладення недійсного правочину ОСОБА_2 відчуження власності не відбулось, збитки ВАТ «БК Букрос» не завдані і товариство здобуло матеріальну вигоду у розмірі 852 500 грн. Звертає увагу, на те, що в обвинуваченні взагалі не зазначено, яку неправомірну вигоду отримав ОСОБА_5 від здійснення правочину з ТОВ «Інвест-Нафтогазвидобування», яке також жодним чином не отримало неправомірної вигоди. Вважає, що прокурор не мав жодних законних підстав для скасування постанови від 06.10.2014 року про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК. Зазначає, що районним судом при призначенні покарання невірно застосовано положення ст. 5 КК, а також не враховано майновий стан ОСОБА_2 Посилається на невірне вирішення цивільного позову. Стверджує, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 404 КПК, не звернув уваги на істотні порушення допущені районним судом та належним чином не перевірив доводи захисника в апеляційній скарзі.

На касаційну скаргу захисника від представника потерпілого ОСОБА_7 надійшли заперечення, в яких він просить скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали доводи касаційної скарги та просили її задовольнити, пояснення представника потерпілого, який заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника засудженого, пояснення прокурора, який не підтримав доводи касаційної скарги захисника та просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно зі статтями 370, 419 КПК ухвала апеляційного суду повинна бути законною, обґрунтованою й вмотивованою.

Мотивувальна частина такого судового рішення має містити аналіз доказів і докладні мотиви прийнятого рішення. При цьому необхідно проаналізувати і співставити з наявними у кримінальному провадженні і додатково поданими матеріалами всі доводи апеляційних скарг і на кожний із них дати вичерпну відповідь. Висновки суду повинні мати посилання на відповідний матеріальний або процесуальний закон. Ухвалу, що не містить вмотивованих висновків на доводи апеляційної скарги з питань про доведеність або недоведеність обвинувачення, кваліфікацію кримінального правопорушення, міру покарання, не можна визнавати такою, що відповідає вимогам цього Закону.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, засуджений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_1 не погоджуючись із вироком районного суду, подали апеляційні скарги, в яких порушували питання про скасування вироку суду та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Мотивуючи свої доводи, засуджений та його захисник зазначали, що вирок суду є незаконним, постановленим з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Наголошували на тому, що вирок ґрунтується на припущеннях та доказах здобутих незаконним шляхом. Стверджували, що суд не дав належної оцінки рішенню Господарського суду м. Києва та постанови Київського Апеляційного господарського суду якими визнано недійсними договори купівлі-продажу майна від 01 березня 2013 року. Звертали увагу, що право власності на свердловини залишилося у ВАТ «Бурова компанія Букрос» яке могло їх повернути, проте ніяких дій не здійснило. Зазначали, що прокурор не мав жодних законних підстав для скасування постанову про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2 Наголошували на тому, що матеріальні збитки відсутні, цивільний позов вирішено не вірно.

Проте, як убачається зі змісту ухвали, апеляційний суд, залишивши скарги засудженого та його захисника без задоволення, не зазначив підстав, із яких їх визнано необґрунтованими. Суд обмежився перерахуванням доказів, на які є посилання у вироку, і загальним формулюванням про правильність висновків суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину. При цьому суд не розкрив суті зібраних у справі доказів, не проаналізував їх у контексті з конкретними доводами апеляцій та не навів належного мотивування безпідставності доводів засудженого та його захисника про недопустимість доказів, незаконне скасування постанови про закриття кримінального провадження, порушення вимог закону при призначенні покарання, безпідставності задоволення цивільного позову та інших, зазначених в апеляції.

Таким чином, апеляційний суд належним чином не розглянув доводи засудженого та його захисника і передчасно погодився з висновками місцевого суду стосовно доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_2

Враховуючи, що при розгляді апеляцій засудженого та захисника апеляційний суд залишив поза увагою доводи, які ставлять під сумнів правильність застосування кримінального закону судом першої інстанції щодо засудженого, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, як підставою для скасування судового рішення, колегія суддів вважає, що ухвалу апеляційного суду необхідно скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, під час якого слід усунути згадані недоліки, повно і всебічно перевірити всі доводи апеляцій, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку щодо доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого та постановити рішення, яке б відповідало вимогам ст. 419 КПК, звернувши при цьому увагу й на доводи, зазначені у касаційній скарзі захисника.

З огляду на викладене касаційна скарга захисника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 433-436, 438 КПК, п. 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 08 червня 2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

А. М. Крещенко   Ю. П. Фурик    Є. Б. Пузиревський