Справа № 2а- 6205
2009 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2009 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючий судді Прищепа О.І., при секретарі Амірджанян Н.М., розглянувши в письмовому провадженні в залі суду м. Ялта адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської Ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить суд визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради стосовно відмови у сплаті щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити їй недоотриману різницю щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку, починаючи з серпня 2007 року по липень 2008 року в розмірі 4651,31 гривень . Просить також стягнути з відповідача на її користь витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач виплачував їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку у меншому розмірі, ніж передбачено законом, а саме: у розмірі, меншому за прожитковий мінімум, встановлений законом для дитини віком до 6 років.
Позивачка у судове засідання не з’явилась, про день та час розгляду справи сповіщена у встановленому порядку, надавши суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надана заява з проханням розглядати справу у відсутності представника та письмові заперечення, які мотивовані тим, що вказані позивачем виплати нараховувались та виплачувались у розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет України». Також, просить суд застосувати положення ст. 100 КАС України, тому що позивач без поважних причин пропустила річний строк звернення до суду.
У зв’язку з надходженням від сторін заяв про розгляд справи за їх відсутності, суд відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, розглянув та вирішив дану справу у порядку письмового провадження .
Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. ст. 22 Конституції України встановлено, що зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Судом встановлено, що позивачка є матір’ю малолітньої дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіює свідоцтва про народження (а.с. 9 ) і є застрахованою особою відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», що підтверджується заявою № 484 від 16 серпня 2005 року про призначення допомоги (а.с. 22-23 ).
Позивачці була призначена та виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 серпня 2007 року по 20 липня 2008 року у загальному розмірі 1415,25 грн. (а.с.26) .
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, а зокрема дітей віком до 6 років, становить з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Статтею 58 Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, а, зокрема, дітей віком до 6 років, становить з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня – 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.
Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами Украйни встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч.1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.
Тобто, до спірних правовідносин треба застосовувати положення Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а не Закони України «Про Державний бюджет України на 2007рік» та «Про Державний бюджет України на 2008рік».
Таким чином, позивачці повинна була виплачуватися державна соціальна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з моменту звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною – з 01 серпня 2007 року за 2007 рік : у серпні – вересні - 463 гривні щомісячно, у жовтні – грудні – 470 гривень щомісячно ; за 2008 рік : у січні-березні 2008 року в розмірі 526 гривні щомісячно, у квітні – червні 538 гривні щомісячно, у липні - 540 гривень.
Згідно зі ст. ст. 99,100 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк з дня коли особа дізналася про порушення своїх прав. Пропущення строків звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволені позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Строк звернення до суду про нарахування допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачкою пропущений, оскільки позивачка звернулась до суду в серпні 2009 року, тобто поза межами річного строку, встановленого ст. 99 КАС України.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у ст. 100 КАС України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач у запереченнях наполягав на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Позивачка просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів. Причиною пропуску строку позивачка вказує на те, що про порушення своїх прав їй стало відомо у травні 2009 року з одного з випуску «Новин» про рішення Конституційного суду України про визнання деяких положень закону про держбюджет на 2008 рік неконституційними, а пізніше і те, що аналогічне рішення було прийняте у липні 2007 року.
Однак, як вказує сама позивачка, 03 квітня 2009 року вона звернулась до Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради з проханням зробити перерахунок та доплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та позивачу було відмовлено в проведенні зазначених виплат та перерахунку.
Адміністративний позов поданий до суду 12 серпня 2009 року , тобто після закінчення річного строку з моменту, коли позивачка могла би дізнатися про порушення її права.
Таким чином, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6,19, 21, 22, 68, 152 Конституції України, ст. ст. 6, 8, 9, 11, 70-72, 86, 158-163, 167 КАС України, ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. ст.12, 14, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст.42, 56, 62, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», П.п. 12 п. 25 розділу 2, ст. 58 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008, Постановою Кабінету Міністрів України № 1757 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми», суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської Ради про визнання противоправними дій та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Севастопольського Апеляційного Адміністративного суду через Ялтинський міський суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.184, 186 КАС України.
СУДДЯ: