ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/3873/11

24 жовтня 2016 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Бойко Н.Б.,

за участю представника позивача Гребнєвої Т.В., Луцишина В.В., Плеша З.А.,

представника відповідача Лещук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Меркурій" до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

5 грудня 2011 року приватне акціонерне товариство "Меркурій" (далі - ПрАТ "Меркурій", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (далі - Бережанська МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 вересня 2011 року № 0000131501.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 серпня 2016 року постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2016 року прийнято до провадження адміністративну справу № 2-а/1970/3873/11 та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) допущено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача Бережанську МДПІ правонаступником Бучацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - Бучацька ОДПІ, відповідач).

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

Бережанською МДПІ проведено камеральну перевірку ПрАТ "Меркурій" з питань достовірності відображення у валових витратах у декларації з податку на прибуток за 2010 рік взаємовідносин з суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особами, про що складено акт від 2 вересня 2011 року № 154/15-01/22603526. На підставі акту перевірки 23 вересня 2011 року Бережанською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000131501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 5 938, 00 грн., у тому числі за основним платежем 4 750,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 188,00 грн.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення неправомірним, необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, з наступних підстав.

Висновки Бережанської МДПІ про завищення валових витрат зроблені по операціях з придбання позивачем товарів та послуг, товарний характер яких, на думку податкового органу, документально не підтверджений, відсутній зміст наданих послуг в первинних документах бухгалтерського обліку. Позивач вказує на фактичне отримання послуг (а саме юридичних послуг) від фізичної особи-підприємця Луцишина В.В., що підтверджується належними первинними документами бухгалтерського обліку, наданими для перевірки. Так, на підставі договору від 1 вересня 2009 року № 6 та договору від 1 вересня 2010 року № 7 фізичною особою-підприємцем Луцишиним В.В. надавались юридичні послуги ПрАТ "Меркурій". Загальна вартість послуг складає 19 000,00 грн., які включені до валових витрат підприємства у 2010 році. Отримання послуг засвідчено актами виконаних робіт та проведеним розрахунком, а результат послуг полягає у наданні різного змісту правової допомоги: консультацій, представництво в судах і органах влада, оформлення процесуальних документів, листів та звернень, а також проведення договірної та претензійно-позовної роботи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на норми Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами".

Представники позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та додатково вказали, що надання фізичною особою-підприємцем Луцишиним В.В. юридичних послуг ПрАТ "Меркурій" носило реальний характер. Товариство протягом 2009-2010 років мало кілька судових справ, які супроводжував Луцишин В.В., а також представляв інтереси юридичної особи в органах державної влади, різних установах та організаціях, оскільки в цей період товариство оформляло документацію по відведенню земельної ділянки під ринок, що потребувало юридичного супроводу. В подальшому брав участь у розробці проектів договір оренди торгових місць на ринку, що укладалися між суб'єктами господарювання та ПрАТ "Меркурій", здійснював заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості, надавав консультації правового характеру. За надані послуги у 2009 році товариство на підставі акту виконаних робіт від 5 січня 2010 року сплатило підприємцю Луцишину В.В. 9 500 грн., таку ж суму сплачену за послуги, надані в 2010 році згідно з актом виконаних робіт від 22 грудня 2010 року. Чинне законодавство не передбачає деталізації наданих послуг, конкретизації їх змісту в первинних документах бухгалтерського обліку, при цьому товариство при необхідності і за вимогою податкового органу могло надати детальний перелік отриманих послуг правової допомоги та надати підтверджуючі документи, проте такі Бережанською МДПІ не вимагалися і не досліджувалися.

Аналогічні пояснення щодо змісту наданих юридичних послуг в судовому засіданні надав сам Луцишин В.В.

Оскільки факт отримання юридичних послуг підтверджується належними документами, що, на думку позивача, є достатньою правовою підставою включення вартості зазначених послуг до складу валових витрат, тому представники позивача вважають донарахування податку на прибуток підприємств неправомірним та у судовому засіданні просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову та зазначила наступне. Бережанською МДПІ проведено камеральну перевірку ПрАТ "Меркурій" з питань достовірності відображення у валових витратах у декларації з податку на прибуток за 2010 рік взаємовідносин з суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особами, результати якої відображені в акті від 2 вересня 2011 року № 154/15-01/22603526.

Перевіркою встановлено, що товариством оприбутковано отримання юридичних послуг від фізичної особи-підприємця Луцишин В.В. згідно договорів від 1 вересня 2009 року № 6 та від 1 вересня 2010 року № 7. На надані послуги складено акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1 від 5 січня 2010 року та акт здачі-прийомки виконаних робіт № 2 від 22 грудня 2010 року. На думку представника відповідача, надані під час перевірки документи не в повній мірі відображали зміст наданих послуг, а отже, не підтверджували валові витрати товариства.

Відтак, Бережанською МДПІ встановлено порушення платником податків вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму 19 000,00 грн. та відповідно занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4 750,00 грн.

Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення податковим органом прийнято правомірно та просила у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ПрАТ "Меркурій" зареєстроване 23 липня 1996 року як юридична особа, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15 вересня 2016 року (а. с. 136-138). Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру суб'єкт господарювання може здійснювати такі види діяльності: посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, роздрібна торгівля з лотків на ринках, здавання в оренду власного нерухомого майна тощо. З пояснень представників позивача вбачається, що основним видом діяльності товариства було і є здавання в оренду власного нерухомого майна, товариство є власником промислового ринку. Товариство діє на підставі статуту, затвердженого загальними зборами закритого акціонерного товариства "Меркурій" (в подальшому перейменоване в ПрАТ "Меркурій") згідно протоколу № 7 від 24 травня 2011 року, державну реєстрацію статуту проведено 14 листопада 2011 року (а. с. 59-72).

1 вересня 2011 року Бережанською МДПІ проведено камеральну перевірку ПрАТ "Меркурій" з питань достовірності відображення в валових витратах у декларації з податку на прибуток за 2010 рік взаємовідносин з суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особами, про що складено акт від 2 вересня 2011 року № 154/15-01/22603526 (далі - акт перевірки від 2 вересня 2011 року).

В акті перевірки від 2 вересня 2011 року зазначається, що Бережанською МДПІ надано запит ПрАТ "Меркурій" з проханням надати копії договорів та актів виконаних робіт, які б свідчили про правомірність включення в декларацію з податку на прибуток за 2010 рік витрат по операціях з суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою Луцишиним В.В.

Згідно отриманої відповідь та підтверджуючих документів податковою інспекцією встановлено, що до валових витрат підприємства включено 19 000,00 грн. юридичних послуг, які надано ПрАТ "Меркурій" фізичною особою-підприємцем Луцишин В.В. упродовж 2010 року.

Для надання вищевказаних послуг укладено договір про надання юридичних послуг № 6 від 1 вересня 2009 року (а. с. 15-16) та договір про надання юридичних послуг № 7 від 1 вересня 2010 року (а. с. 13-14).

На надані послуги складено акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1 від 5 січня 2010 року на суму 9 500,00 грн. (а. с. 17) та акт здачі-прийомки виконаних робіт № 2 від 22 грудня 2010 року на суму 9 500,00 грн. (а. с. 18).

В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що акти здачі-прийомки виконаних робіт не відповідають вимогам вимог підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704.

З даного приводу Бережанською МДПІ в акті перевірки від 2 вересня 2011 року вказано, що дані акти здачі-прийомки виконаних робіт містять лише загальне визначення отриманих послуг та їх вартість. Інформація щодо конкретного обсягу наданих послуг, а також визначення, в чому саме полягає надання зазначених в актах послуг з посиланням на відповідні належні докази та наявність цих доказів відсутні, із змісту актів не вбачається, які саме послуги надавалися, такі документи не можуть фактично підтверджуватися надання послуг фізичною особою-підприємцем Луцишиним В.В.

Відтак, податковий орган стверджує про документування взаємовідносин по регістрах бухгалтерського обліку та включення до валових витрат підприємства по декларації з податку на прибуток на підставі регістрів первинного бухгалтерського обліку, які не відповідають вимогам пунктів 1-3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та з урахуванням положень статті 6 цього Закону є документами лише виходячи з юридичної форми, та не обліковують операцію відповідно до її сутності здійснення.

Як наслідок, Бережанською МДПІ зроблено висновок про допущення ПрАТ "Меркурій" порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму 19 000,00 грн. та відповідно занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4 750,00 грн.

Не погоджуючись з висновками перевірки, ПрАТ "Меркурій" подано письмові заперечення від 12 вересня 2011 року № 57 на акт перевірки (а. с. 10-12), які не враховані контролюючим органом.

На підставі акту перевірки 23 вересня 2011 року Бережанською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000131501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 5 938, 00 грн., у тому числі за основним платежем 4 750,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 188,00 грн. (а. с. 9).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленнями-рішеннями від 23 вересня 2011 року, позивач звернувся до суду. Справа неодноразово розглядалася судами, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 серпня 2016 року скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення перевірялося судом на відповідність критеріям, визначеним у частині третій статті 2 КАС України, що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, якої повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти.

Зокрема, чи оскаржуване рішення прийняте суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в межах своєї компетенції, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами; обґрунтовано. Так, прийняття рішення обґрунтовано зобов'язує суб'єкта владних повноважень врахувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, уникаючи висновків, що базуються на припущеннях. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

При вирішенні справи та прийнятті постанови суд враховує висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 23 серпня 2016 року, а також наступні обставини та положення чинного законодавства.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 цього ж Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 названої статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У спірному випадку податковий орган вважає, що платником податків у періоді, що підлягав перевірці, завищено валові витрати через включення до їх складу витрат по операціях з фізичною особою-підприємцем Луцишин В.В., які документально не підтверджені.

Проте суд не погоджується з такими твердженнями податкового органу з огляду на таке.

Судом встановлено, що Луцишин Василь Васильович 6 грудня 2007 року зареєстрований як фізична особа-підприємець Рогатинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В 02 № 092873 (а. с. 39). Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 14 грудня 2007 року № 247, в 2009-2010 роках перебував на обліку в державній податковій інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області (а. с. 40). Був платником єдиного податку. Основним видом діяльності, як зазначено в звітності суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи - платника єдиного податку була нотаріальна та інша юридична діяльність (а. с. 41-43), що також підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку та поясненнями Луцишина В.В., наданими у судовому засіданні.

Відповідно до посвідчення № 562 Луцишин В.В. має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Івано-Франківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20 червня 2006 року № 20 (а. с. 33).

З матеріалів справи слідує, що між ПрАТ "Меркурій" (замовником) та фізичною особою-підприємцем Луцишиним В.В. (виконавцем) було укладено договір про надання юридичних послуг № 6 від 1 вересня 2009 року та договір про надання юридичних послуг № 7 від 1 вересня 2010 року, що надавались до перевірки. Відповідно до умов договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно пункту 2.1 договору виконавець бере на себе виконання наступної правової роботи:

1) бере участь у підготовці та укладенні різного виду договорів, що укладаються замовником з іншими підприємствами та громадянами, візує їх, надає допомогу щодо організації контролю за виконанням цих договорів, слідкує за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, що не виконують договірних зобов'язань;

2) організовує та веде претензійну роботу за матеріалами, підготовленими замовником;

3) бере участь у розгляді питання про дебіторську та кредиторську заборгованість, що є на балансі господарства, та вживає спільно з іншими підрозділами заходів щодо ліквідації цієї заборгованості;

4) надає допомогу з організації та здійснення контролю за дотриманням замовником встановленого чинним законодавством порядку продажу та приймання продукції товарів за кількістю та якістю, проводить інструктаж працівників, які відповідають за відправлення та приймання товарно-матеріальних цінностей, про порядок оформлення цих операцій та активування у випадку нестачі, некомплектності, псування товарів та вантажів, робить висновок про законність списання матеріальних цінностей;

5) представляє у встановленому порядку інтереси замовника в суді, а також в інших органах при розгляді правових питань;

6) узагальнює та аналізує розгляд судових, інших справ та спільно з іншими підрозділами замовника - результати розгляду претензій, практику укладання та виконання договорів - надає замовнику пропозиції з усунення виявлених недоліків;

7) дає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності замовника;

8) за дорученням замовника бере участь у засіданні балансової комісії та розробці пропозицій за підсумками фінансово-господарської діяльності;

9) готує за дорученням замовника матеріали про розкрадання, розтрати, нестачі, випуск недоброякісної і нестандартної продукції та про інші правопорушення для передачі слідчим, судовим органам, а також вживає заходів щодо відшкодування збитків, завданих замовнику;

10) інформує замовника про нове законодавство, організує спільно з іншими підрозділами вивчення керівними працівниками та спеціалістами замовника нормативних актів, що стосуються їхньої діяльності, регулярно здійснює особистий прийом працівників замовника та консультує їх з правових питань.

Пунктом 4.1 договору визначено, що за роботу виконану виконавцем, замовник сплачує згідно акту виконаних робіт. Розрахунки за виконану роботу здійснюються замовником не пізніше п'ятого дня після підписання акту виконаних робіт (пункт 4.2 договору).

З метою виконання виконавцем умов договору про надання юридичних послуг згідно з довіреністю від 1 вересня 2009 року, виданою без права передоручення і дійсною до 1 вересня 2010 року (а. с. 32), та довіреністю від 1 вересня 2010 року, виданою без права передоручення і дійсною до 1 вересня 2011 року (а. с. 34), позивач уповноважив Луцишина В.В. бути уповноваженим представником закритого акціонерного товариства "Меркурій" в державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, владних структурах, банківських та інших кредитних установах, тощо при вирішені будь-яких питань, що стосуватимуться закритого акціонерного товариства "Меркурій" (з правом підпису документів) в усіх судах, передбачених Законом України "Про судоустрій України.

За цією довіреністю представникові надано право ведення від імені довірителя переговорів та попереднього узгодження всіх процедурних питань, подання та підпису всіх документів, необхідних для виконання повноважень, включаючи договори, одержання належних закритому акціонерному товариству "Меркурій" грошових сум та речей, дозволів, свідоцтв, ліцензій, тощо, а також інших документів, що стосуватимуться прав та законних інтересів товариства, сплачувати платежі, а також виконувати всі інші дії та формальності, пов'язані з цією довіреністю, які на думку представника будуть доцільними для правильного і ефективного ведення справ.

Для здійснення покладених обов'язків Луцишин В.В. уповноважувався на подання та одержання у всіх підприємствах, установах, організаціях, фізичних осіб необхідних письмових документів, довідок, пояснень, витягів, судових рішень, постанов, ухвал та наказів.

З пояснень представників позивача керівника ПрАТ "Меркурій" Гребнєвої Т.В. та безпосередньо Луцишина В.В. слідує, що останній представляв інтереси юридичної особи в органах державної влади, різних установах та організаціях, оскільки в цей період товариство оформляло документацію по відведенню земельної ділянки під ринок, що потребувало юридичного супроводу. Брав участь у розробці проектів договорів оренди торгових місць на ринку, що укладалися між суб'єктами господарювання та ПрАТ "Меркурій", здійснював заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості, надавав консультації правового характеру, у тому числі під час проведення перевірок контролюючими органами.

Також Луцишин В.В. здійснював правовий супровід при розгляді господарської справи № 2/152-2837 за первинним позовом закритого акціонерного товариства "Меркурій" до приватного підприємця Лозинського Ярослава Йосиповича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача відділ містобудування архітектури та житлового комунального господарства Бережанської районної державної адміністрації, Державний архітектурно-будівельний контроль в Тернопільській області, творчо-виробниче підприємство "Тернопільархпроект", Бережанська міська рада Тернопільської області про визнання будівництва споруди самочинним, зобов'язання усунути небезпеку від ураження струмом шляхом знесення будівництва, приведення земельної ділянки в попередній стан, за зустрічним позовом приватного підприємця Лозинського Ярослава Йосиповича до закритого акціонерного товариства "Меркурій" про визнання права власності на побудований магазин, що підтверджується копіями судових рішень: постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31 березня 2009 року, постановою Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2009 року (а. с. 181-191), ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12 березня 2010 року (а. с. 49), ухвалою господарського суду Тернопільської області від 6 серпня 2010 року (а. с. 50) та при розгляді справи № 15/13-220 за позовом закритого акціонерного товариства "Меркурій" до Бережанської районної ради Тернопільської області, Бережанської міська рада Тернопільської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, комунальне підприємство "Міський торговельний комплекс - "Бережанський ринок" про скасування рішень органів місцевого самоврядування, що підтверджується ухвалою господарського суду Тернопільської області від 28 квітня 2010 року (а. с. 53-54) та поясненнями Гребнєвої Т.В. та Луцишина В.В.

За дорученням позивача Луцишин В.В. представляв у встановленому порядку інтереси ПрАТ "Меркурій" і в органах виконавчої служби, подавав виконавчі документи для примусового виконання (а. с. 51-52).

Судом встановлено, що отримання позивачем послуг від підприємця Луцишина В.В. сторони договору оформили актами здачі-прийомки виконаних робіт № 1 від 5 січня 2010 року на загальну суму 9 500,00 грн. та № 2 від 22 грудня 2010 року на загальну суму 9 500,00 грн. Розрахунки між сторонами проведені у повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 046768 від 5 січня 2010 року та квитанцією № 046772 від 22 грудня 2010 року (а. с. 17-18).

Надаючи правову оцінку таким первинним документам суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто в податковому обліку платника податків наслідки створюють не самі по собі правочини, а вчинювані таким платником господарські операції, тобто дії або події внаслідок яких змінюється структура активів та зобов'язань підприємства. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім, оскільки господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці.

При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

З урахуванням наведеного, оцінюючи правильність відображення у податковому обліку господарські операції позивача з його контрагентом - фізичною особою-підприємцем Луцишиним В.В., суд встановив реальність задекларованих господарських операцій, по яких платником податків сформовані валові витрати, наявність ділової мети у розглядуваних операціях та їх зв'язок з господарською діяльністю товариства, обставини, встановлені судом підтверджують добросовісність позивача, та відповідне декларування та сплату податків контрагентом, який перебув на спрощеній системі оподаткування, учасниками господарської операції дотримані норми податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції. Також суд враховує специфіку такої господарської діяльності як надання юридичних послуг, результат якої пов'язаний у спірному випадку з супроводженням конкретних судових справ у позивача, проведенням значного обсягу договірної, претензійно-позовної роботи тощо.

Суд також зауважує, що із змісту акту перевірки від 2 вересня 2011 року випливає, що податковий орган проводив камеральну перевірку платника податків у приміщенні податкового органу на підставі отриманих від ПрАТ "Меркурій" документів на запит Бережанської МДПІ з проханням надати копії договорів та актів виконаних робіт, які б свідчили про правомірність включення в декларацію з податку на прибуток за 2010 рік витрат по операціях з суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Луцишин В.В. При цьому, вимоги надати будь-які інші документи на підтвердження факту надання та використання юридичних послуг Луцишина В.В. у господарській діяльності позивача не було.

Водночас, ПрАТ "Меркурій" відразу після перевірки надіслало заперечення від 12 вересня 2011 року на акт перевірки від 2 вересня 2011 року, в яких надало пояснення та письмові докази на підтвердження реальності надання товариству юридичних послуг Луцишиним В.В. Проте такі обставини не були враховані податковим органом при розгляді заперечення та при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд критично оцінює висновки податкової інспекції про завищення ПрАТ "Меркурій" валових витрат за 2010 рік в сумі 19 000,00 грн., викладені в акті перевірки від 2 вересня 2011 року.

З урахуванням встановлених судом обставин, висновків касаційного суду, викладених в ухвалі від 23 серпня 2016 року № К/800/724/16, та керуючись приписами вищенаведених норм, суд вважає, що контролюючим органом зроблено необґрунтований висновок про порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого безпідставно збільшено товариству грошове зобов'язання з податку на прибуток за на суму 4 750,00 грн. грн. та застосовано штрафну санкції на суму 1 188,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням Бережанської МДПІ від 23 вересня 2011 року № 0000131501.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а викладені в акті перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження. Позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області від 23 вересня 2011 року № 0000131501.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова 31 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.