ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
28.02.07р. | Справа № А36/90-07(А17/439-06) |
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтоводський АРАКС", м.Жовті Води Дніпропетровської області
до Жовтоводської об"єднаної державної податкової інспекції, м.Жовті Води Дніпропетровської області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000792301/0 від 05.06.2006р., №0000782301/1 та №0000792301/1 від 04.07.2006р., №0000782301/2 та №0000792301/2 від 15.08.2006р., №0000782301/3 та №0000792301/3 від 25.10.2006р.
Суддя Кожан М.П.
Секретар судового засідання Гриценко О.І.
Представники сторін:
від позивача Кузнецов С.Н. довіреність № ООО/02-64 від 27.09.2005р.
від відповідача Даниленко Н.І. довіреність № 1445/10-10 від 19.02.2007р.
Савченко Г.О. довіреність № 274/10-10 від 15.01.2007р.
СУТЬ СПОРУ:
Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Жовтоводської об”єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області №0000792301/0 від 05.06.2006р., №0000782301/1 та №0000792301/1 від 04.07.2006р., №0000782301/2 та №0000792301/2 від 15.08.2006р., №0000782301/3 та №0000792301/3 від 25.10.2006р.
Розпорядженням голови суду Ю.Б.Парусніковим справу № А17/439-06 передано для розгляду судді Кожану М.П.
Відповідач проти позову заперечує.
В судовому засіданні 05.02.2007р. розгляд справи відкладався, 20.02.2007р. оголошувалась перерва.
Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем проведено планову перевірку Позивача з питань дотримання вимог законодавства України про оподаткування за період з 28.01.2005р. по 31.03.2006р., за результатами якої складено акт №73/23-33286701-ДСК від 29.05.2006р.
На підставі вказаного акту перевірки Жовтоводською ОДПІ м.Жовті Води з врахуванням адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень у порядку ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями (в подальшому „Закон №2181”) прийняті податкові повідомлення-рішення №0000792301/0 від 05.06.2006р. про визначення позивачу податкового зобов”язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 10172грн.15коп, в тому числі за основним платежем 6781грн.43коп, за штрафними (фінансовими) санкціями 3390грн.72коп.; №0000782301/0 від 05.06.2006р. про визначення позивачу податкового зобов”язання з (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 19366грн.20коп, в тому числі за основним платежем 15561грн.00коп, за штрафними (фінансовими) санкціями 3805грн.20коп.; №0000782301/1 від 04.07.2006р. про визначення позивачу податкового зобов”язання з (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 18174грн.920коп, в тому числі за основним платежем 14478грн.00коп, за штрафними (фінансовими) санкціями 3696грн.90коп., №0000782301/1 від 04.07.2006р. про визначення позивачу податкового зобов”язання з (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 18174грн.90коп, в тому числі за основним платежем 14478грн.00коп, за штрафними (фінансовими) санкціями 3696грн.90коп.; №0000782301/2 від 15.08.2006р. про визначення позивачу податкового зобов”язання з (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 18174грн.90коп, в тому числі за основним платежем 14478грн.00коп, за штрафними (фінансовими) санкціями 3696грн.90коп.; №0000792301/2 від 15.08.2006р. про визначення позивачу податкового зобов”язання з (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 10172грн.15коп, в тому числі за основним платежем 6781грн.43коп, за штрафними (фінансовими) санкціями 3390грн.72коп.; №0000792301/3 від 25.10.2006р. про визначення позивачу податкового зобов”язання з (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 10172грн.15коп, в тому числі за основним платежем 6781грн.43коп, за штрафними (фінансовими) санкціями 3390грн.72коп.; №0000782301/3 від 25.10.2006р. про визначення позивачу податкового зобов”язання з (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 18174грн.90коп, в тому числі за основним платежем 14478грн.00коп, за штрафними (фінансовими) санкціями 3696грн.90коп
Визначення спірних податкових зобов’язань пов’язується відповідачем з наступним.
Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - далі Закон №349, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підприємством завищено суму валових витрат за 2005рік та за 1 квартал 2006року на суму 43514,51грн. через включення до валових витрат суми послуг з перевезення вантажів без наявності товарно-транспортних накладних.
В обґрунтування правомірності віднесення до валових витрат суми послуг з перевезення вантажів за 2005рік та за 1 квартал 2006року на суму 43514,51грн. позивач надав до матеріалів справи копії рахунків-фактур ТОВ «Темп», копії рахунків ПП «Кентавр», копії рахунків ПП Карастоянов, та копії платіжних документів щодо сплати вказаним особам грошових коштів на підставі вказаних рахунків.
Відповідно до п.5.1 та 5.2. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. №334/94-ВР із змінами та доповненнями (далі за текстом –Закон №334) валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до норм пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Частиною 4 ст.70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Надані позивачем копії рахунків та платіжних документів підтверджують факт здійснення оплати. Проте, документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, а саме перевезення вантажу позивачем не надано.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
Надані позивачем копії рахунків та платіжних документів не містять обов’язкових реквізитів первинних документів, а саме - посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
Отже, не можливо встановити осіб, що складали вказані документи.
На підставі викладеного суд не приймає вказані документи у якості належних доказів здіснення господарських операцій перевезення вантажу.
Стосовно правомірності відображення в складі податкового кредиту з ПДВ слід зазначити наступне.
Як було зазначено вище, платники податку мають право віднести суми ПДВ, сплачені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), до податкового кредиту за декількох обов’язкових умов, зокрема, за умови придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу), а основні фонди чи нематеріальні активи підлягають амортизації згідно із Законом №334. Як свідчать документи справи, на підставі висновку перевіряючих щодо порушення підприємством вимог пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334 в частині необґрунтованого включення до складу валових витрат вартості транспортних послуг, за результатами перевірки встановлено та доведено порушення норм пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168, що призвело до необґрунтованого завищення податкового кредиту з ПДВ.
Таким чином, висновки перевіряючих, викладені в Акті перевірки щодо безпідставного завищення валових витрат на транспортні послуги та податкового кредиту з ПДВ є правомірним.
Також, перевіркою встановлено, що в порушення пункту 1.20 статті 1, підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Жовтоводський АРАКС»в перевіряємому періоді завищило на 14393 грн. 34 коп. валові виграти внаслідок включення вартості товарів (засіб миючий смп-3, сода каустична), придбаних у пов’язаної особи ПП Циганок Г.М. (пов’язана особа - засновник та директор ТОВ «Жовтоводський АРАКС») за цінами, що вищі за звичайні, та в порушення підпунктів 7.4.1., 7.4.4 і 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»товариство по вказаних операціях включило до складу податкового кредиту 3745 грн. 34коп. ПДВ.
Суд не погоджується із вказаним висновком позивача і вважає, що в цій частині спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Діючим законодавством встановлено порядок визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.
Так, відповідно до п.п.1.20.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами .
Висновок про обов'язкове застосування непрямих методів при визначенні звичайних цін наведено у Листі ДПА України від 31.01.2003 р. N 1738/7/23-6117:
«Донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом унаслідок визначення звичайних цін відповідно до підпункту 1.20.10 пункту 1.20 Закону здійснюється за процедурою, установленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, також відповідно до принципів регулювання цін, установлених законом.
Якщо платник податку відмовляється узгодити податкове зобов'язання, нараховане податковим органом унаслідок визначення звичайних цін, з використанням непрямого методу, податковий орган зобов'язаний звернутися до суду (арбітражного суду) з позовом про визнання такої суми податкового зобов'язання. При цьому обов'язок доведення того, що таке нарахування було зроблене належним чином, покладається на податковий орган, як це передбачено підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 Закону та підпунктом 19.3.6 пункту 19.3 Закону України від 21.12.2000 р. N2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до підпункту 4.3.3 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” передбачено, що методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків.
На момент здійснення перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень закон, яким було б затверджено методику визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами, не прийнято. Таким чином визначення податкових зобов’язань за непрямими методами здійснено у порядку, що не передбачений діючим законодавством.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Жовтоводської об"єднаної державної податкової інспекції №0000792301/0 від 05.06.2006р., №0000792301/1 від 04.07.2006р., №0000792301/2 від 15.08.2006р., №0000792301/3 від 25.10.2006р. в частині визначення суми податкового зобов’язання за основним платежем 2878,67грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3123,20грн.
Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Жовтоводської об"єднаної державної податкової інспекції №0000782301/1 та від 04.07.2006р., №0000782301/2 та від 15.08.2006р., №0000782301/3 від 25.10.2006р. в частині визначення суми податкового зобов’язання за основним платежем 3599,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1079,50грн.
Присудити судові витрати у сумі 1грн. 70коп. з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтоводський АРАКС".
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.П.Кожан
Дата складення постанови у повному обсязі- 20.04.2007р.